Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.09.2020 року у справі №826/12356/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 вересня 2020 року

м. Київ

справа №826/12356/16

адміністративне провадження №К/9901/16615/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В. М., суддів Берназюка Я. О., Стародуба О. П розглянув у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 січня 2017 року (суддя Келеберда В. І.) та на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року (колегія у складі суддів Бабенко К. А., Кузьменко В. В., Степанюк А. Г. )

у справі №826/12356/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг

про скасування розпорядження.

І. РУХ СПРАВИ

1.10.08.2016 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

2. Позивач просив суд скасувати розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №1734 від 21.07.2016 "Про застосування заходу впливу до ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта".

3. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.01.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від
16.05.2017, в задоволенні позову відмовлено.

4.01.06.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта". Просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, та прийняти нове рішення про задоволення позову.

5. Ухвалою від 02.06.2017 відкрито касаційне провадження.

6. У зв'язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу передано на розгляд Верховному Суду.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7.11.12.2015 за участю забезпеченого транспортного засобу "ВАЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, сталась подія, що має ознаки страхової, внаслідок якої було пошкоджено транспортний засіб "DAEWOO", державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

8.14.12.2015 власник пошкодженого транспортного засобу "DAEWOO" - ОСОБА_1 подала Товариству заяву про страхове відшкодування з копіями всіх необхідних документів.

9.11.03.2016 Товариством визнано подію страховою та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 у розмірі 6778,27 грн. на підставі дослідження, без досягнення згоди між Товариством та ОСОБА_1 про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування, та без проведення оцінки, експертизи пошкодженого майна.

10. Страхове відшкодування у розмірі 6 778,27 грн. страховик виплатив
24.03.2016, що підтверджується платіжним дорученням від 24.03.2016 №15396.

11. ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" складено розрахунок пені за період прострочення страхового відшкодування з 14.03.2016 по 24.03.2016 (11 днів), яка становить 89,88 грн.

12.02.06.2016 до Нацкомфінпослуг надійшло звернення ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 щодо невиконання ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У зверненні порушувалось питання щодо невиплати страхового відшкодування. У зв'язку з цим, Нацкомфінпослуг запропонувало страховій компанії надати документи для розгляду скарги.

13. Згідно з платіжним дорученням від 16.06.2016 № 30489 сплачено пеню за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування в сумі 105,69 грн.

14.22.06.2016 між ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" та ОСОБА_1 укладено угоду про припинення зобов'язання переданням відступного.

За умовами пункту 1 цієї угоди загальна сума страхового відшкодування за полісом від 30.06.2015 за дорожньо-транспортною подією, що мала місце 11.12.2015, складає 16 983,80 грн.

Частину суми у розмірі 6 778,27 грн. страховик виплатив 24.03.2016, що підтверджується платіжним дорученням від 24.03.2016 №15396. Іншу частину страхового відшкодування у розмірі 10 205,53 грн. страховик зобов'язується сплатити потерпілій особі в строк до 04.07.2016 (пункт 2 угоди).

Пунктом 3 угоди сторони передбачили, що після сплати страховиком потерпілій особі суми, передбаченої пунктом 1, сторони вважають припиненими зобов'язання страховика за полісом від 30.06.2015, щодо події, яка мала місце 11.12.2015.

15. Заявою від 22.06.2016, адресованою ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", ОСОБА_1 підтвердила, що погоджується із страховим відшкодуванням у загальному розмірі 17 493,80 грн. ; частину коштів в розмірі 6
778,27 грн. отримала.

16. Згідно з платіжним дорученням № 31410 від 01.07.2016 ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" перерахувала ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 10 205,53 грн.

17. Згідно з розрахунком пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ сума заборгованості за період з 14.03.2016 по 01.07.2017 становить 1 207,33 грн.

18. За результатами перевірки Нацкомфінпослуг складено акт від 07.07.2016 № 479/13-14/13/6 про правопорушення, вчинені ПАТ Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на ринку фінансових послуг.

Перевіркою встановлено, що 11.03.2016 складено страховий акт та прийнято рішення про виплату 6 778,27 грн. без погодження про розмір, спосіб страхового відшкодування, без проведення оцінки та експертизи пошкодженого майна.
22.06.2016 між страховою компанією та ОСОБА_1 було укладено угоду про припинення зобов'язання переданням відступного. Загальна сума складає 16 983,80 грн.

Складено страховий акт про доплату страхового відшкодування у розмірі 10 205,53
грн. 01.07.2016 здійснено доплату. Таким чином, у документах, наданих для перевірки, відсутня інформація про сплату пені за кожен день простроченого доплаченого страхового відшкодування. Встановлено порушення п. 36.5 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" щодо несплати пені за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

19. Листом від 08.07.2016 Нацкомфінпослуг повідомило ОСОБА_2 про результати розгляду його скарги.

20. ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" 18.08.2016 подало письмові зауваження до акту перевірки від 07.07.2016. Пояснювало, що страхове відшкодування повністю виплачено ОСОБА_1 своєчасно. Просило закрити справу про порушення, вчинені на ринку фінансових послуг.

21. Нацкомфінпослуг прийнято розпорядження №1734 від 21.07.2016 "Про застосування заходу впливу до ПАТ Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", яким зобов'язано усунути порушення законодавства до 11.08.2016.

22. На виконання розпорядження Нацкомфінпослуг від 21.07.2016, ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" листом від 10.08.2016 № 08-03-17/9180 повідомило, що про виплату ОСОБА_2 пені за платіжним дорученням № 38843 від
08.08.2016.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

23. Позивач вважає, що оскаржуване розпорядження Нацкомфінпослуг, яким страхова компанія зобов'язується сплати пеню за кожен день прострочення за несвоєчасну виплату страхового відшкодування, є незаконним.

ЦК України передбачає, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати відносини на власний розсуд.

Натомість, Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності" не встановлено заборон щодо можливості учасникам правовідносин змінювати розмір та строки виплати страхового відшкодування.

Оскільки прямої заборони щодо строків виплати страхового відшкодування Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності" не встановлює, страхова компанія та ОСОБА_1 самостійно врегулювали між собою це питання, уклавши договір, яким встановлено загальну суму відшкодування та строк її виплати. Позивач виконав умови угоди, сплативши визначену суму страхового відшкодування 01.07.2016, хоча за угодою кінцевий строк сплати був 04.07.2016.

Отже, факт прострочення сплати страхового відшкодування відсутній.

24. Відповідач проти позову заперечував. Вважає, що положення Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності" в частині сплати пені є імперативними та обов'язковими для сторін.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

25. Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з того, що п. 36.2. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у п. 36.2. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його

26. Рішення про здійснення страхового відшкодування прийнято 11.03.2016, а виплачено частину страхового відшкодування у розмірі 6778,27 грн. лише
24.03.2016, тобто з пропуском передбаченого ст. 36 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" строку. Доказів, що прострочення виплати страхового відшкодування відбулося не з вини страховика, позивачем не надано. 22.06.2016 між позивачем та ОСОБА_1 укладено угоду про припинення зобов'язання переданням відступного. Відповідно до п. 1 даної угоди, сторони встановили, що загальна сума страхового відшкодування за подією, що мали місце 11.12.2015 складає 16 983,80 грн.

27. За таких обставин, суди вирішили, що позивач за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з його вини повинен сплатити ОСОБА_1, пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПРЕРЕЧЕНЬ

28. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції та вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки судами попередніх інстанцій порушено норми статті 600 Цивільного кодексу України, оскільки з переданням відступного припиняються усі зобов'язання по договору, включаючи і зобов'язання по сплаті неустойки.

Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності" не встановлено заборон щодо можливості учасникам правовідносин змінювати розмір та строки виплати страхового відшкодування. Тобто, сторони можуть самостійно угодою визначати строк та розмір страхового відшкодування. Позивач умови договору виконав своєчасно, отже не має підстав для нарахування пені за несвоєчасну сплату зобов'язання.

29. Заперечень на касаційну скаргу відповідач не подав.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

30. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.

31. Ключовим правовим питанням спору є припинення зобов'язання з виплати пені після припинення зобов'язання з виплати страхового відшкодування шляхом передання відступного.

32. Вирішуючи це питання, Суд керується статтею 600 Цивільного кодексу України.

У ній передбачено, що зобов'язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами.

33.22.06.2016 між ПАТ "НАСК "Оранта" та ОСОБА_1 укладено угоду про припинення зобов'язання переданням відступного.

34. Зобов'язанням, щодо припинення якого було досягнуто згоди, є зобов'язання про виплату страхового відшкодування за полісом від 30.06.2015 щодо події, яка мала місце 11.12.2015.

35. Належне виконання цього зобов'язання забезпечується пенею. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

36. Відповідно до ~law16~ за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

37. Підставою нарахування пені є несвоєчасна виплата страхового відшкодування.

Відтак, виплата такого страхування (тобто виконання зобов'язання) або припинення цього зобов'язання з інших підстав, припиняє також нарахування пені.

38. Зважаючи на те, що основне зобов'язання за полісом припинено шляхом передання відступного 01.07.2016, забезпечувальне зобов'язання (про сплату пені) теж слід вважати таким, що припинилося.

39. Враховуючи наведене, Суд не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскаржуване розпорядження №1734 від 21.07.2016 прийняте відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

40. Відповідно до ст. 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

41. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

42. Враховуючи наведене, Суд встановив неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень і не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі.

43. Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

44. Скаржником було сплачено судовий збір за подання: позовної заяви відповідно до платіжного доручення від 09.08.2016 №38951 у розмірі 1378,00 грн, апеляційної скарги відповідно до платіжного доручення від 20.09.2017 №46796 у розмірі 1516,00 грн, касаційної скарги відповідно до платіжного доручення від 30.10.2017 №53124 у розмірі 1654,00 грн. Разом 4548,00 грн. Зазначені судові виплати слід стягнути з Відповідача.

Керуючись ст. 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" задовольнити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року у справі № 826/12356/16 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення. Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №1734 від 21 липня 2016 року "Про застосування заходу впливу до ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта".

Стягнути з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (вул. Б. Грінченка, 3, м. Київ, 02081. Код ЄДРПОУ 38062828) судовий збір в розмірі 4548 (чотири тисячі п'ятсот сорок вісім) гривень на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (вул. Здолбунівська, 7Д, м. Київ, 02081. КОД ЄДРПОУ 00034186).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. М. Кравчук

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя О. П. Стародуб