Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 серпня 2018 року

Київ

справа №813/1728/16

касаційне провадження №К/9901/28896/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Львові міжрегіонального головного управління ДФС (далі - Інспекція) на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 05.07.2016 (суддя - Грень Н.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2016 (головуючий суддя - Іщук Л.П., судді - Дякович В.П., Попко Я.С.) у справі за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Львові міжрегіонального головного управління ДФС до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація КРТ» (далі - Товариство) про застосування арешту коштів на рахунках платника податків,

УСТАНОВИВ:

У травні 2016 року Інспекція звернулась до суду із позовом до Товариства, у якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просила застосувати арешт коштів на рахунках Товариства згідно наведеного Інспекцією переліку рахунків.

В обґрунтування зазначених позовних вимог Інспекція посилалась на те, що посадовими особами Товариства було відмовлено перевіряючим у допуску до проведення до перевірки (з підстав неправомірності наказу Інспекції від 20.05.2016 №132 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства» та намірів оскарження такого наказу у судовому порядку), що, в свою чергу, є підставою для застосування адміністративного арешту майна згідно з приписами підпункту 64.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 30.05.2016 відкрив провадження у даній справі.

Товариство подало до суду першої інстанції клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням суду у справі № 813/1722/16 за позовом Товариства до Інспекції про визнання протиправним і скасування наказу Інспекції від 20.05.2016 №132 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства», провадження у якій було відкрито Львівським окружним адміністративним судом 01.07.2016, оскільки висновки суду у справі № 813/1722/16 безпосередньо впливають на розгляд справи щодо застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках Товариства.

Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 05.07.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2016, клопотання Товариства про зупинення провадження задовольнив: зупинив провадження у справі № 813/1728/19 до набрання законної сили рішенням у справі №813/1722/16.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі обґрунтовані тим, що оскільки підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках Товариства є недопущення до проведення перевірки, призначеної наказом Інспекції від 20.05.2016 № 132 «Про проведення виїзної позапланової документальної перевірки Товариства», що є предметом спору у справі №813/1722/16, то набрання законної сили рішенням в справі 813/1722/16 матиме істотне значення при вирішення справи № 813/1728/16.

Інспекція подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 05.07.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2016, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи невідповідність ухвалених у справі судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій нормам процесуального права, Інспекція посилається на те, що наявність іншого адміністративного провадження, сторонами якого є ті ж особи, що і у даній справі, та схожість предмету доказування не слід розглядати як перешкоду для вчинення процесуальних дій у даній справі, оскільки предмет доказування у даній справі значно ширший та охоплює не лише обставини перевірки, а й питання існування подій, з якими законодавець пов'язує можливість застосування арешту коштів на рахунках платника податків а належне документування факт недопуску до проведення перевірки.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 03.10.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Інспекції та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Товариство у запереченнях на касаційну скаргу просило суд залишити її без задоволення, у ухвали судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 16.08.2018 касаційну скаргу Інспекції прийняв до провадження, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження і призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження з 21.08.2018.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи Інспекції та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) суд зупиняє провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Суди попередніх інстанцій встановили, що єдиною підставою для застосування арешту коштів на рахунках Товариства є відмова посадових осіб Товариства від допуску перевіряючих до проведення перевірки, призначеної згідно наказу Інспекції про визнання протиправним і скасування наказу Інспекції від 20.05.2016 №132 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства», який є предметом спору у справі №813/1722/16.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Невиконання вимог Конституції України, Податкового кодексу України та законів України, що стосуються питань оподаткування суб'єктів господарської діяльності при призначенні та проведенні документальної позапланової виїзної перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі №813/1722/16, дійшли правомірного висновку, що судове рішення у справі №813/1722/16 матиме безпосереднє та преюдиціальне значення для встановлення обставин, на які посилаються сторони у справі, що розглядається.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 349, статті 350, частинами 1, 5 статті 355, статтями 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Львові міжрегіонального головного управління ДФС залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 05.07.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2016 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк

Т.М. Шипуліна