Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2025 року

м. Київ

справа № 380/10666/24

адміністративне провадження № К/990/44856/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №380/10666/24

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 (головуючий суддя: Гулика А.Г.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 (колегія у складі: головуючий суддя Довга О.І., судді Глушко І.В., Запотічний І.І.),-

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі також - відповідач, ГУ ПФУ), у якій просив:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 15.04.2024 № 107 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ) ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести з 11.04.2023 ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ, на пенсію за вислугу років, згідно з пунктом «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ, відповідно до вислуги років, яка становить 29 років 10 місяців 29 днів.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 № 216 від 26.09.2018 вислуга років позивача у календарному обчисленні становить 18 років 11 місяців 09 днів; у пільговому обчисленні 07 років 05 місяців 07 днів (без урахування календарної вислуги); загальна вислуга років 26 років 04 місяців 16 днів. Позивач, вважаючи, що має достатню вислугу років для призначення пенсії згідно з пунктом «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ, 11.04.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про переведення на пенсію за вислугу років з 11.04.2024. Проте, у здійсненні такого переведення відповідач протиправно відмовив.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.07.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024, у задоволенні позову відмовлено повністю.

4. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що згідно з законодавством, чинним на час виникнення спірних відносин у цій справі, необхідною умовою для призначення спірної пенсії є наявність необхідної календарної вислуги років.

Суд встановив, що вислуга років позивача складає: 18 років 11 місяців 09 днів у календарному обчисленні; у пільговому обчисленні 07 років 05 місяців 07 днів (без урахування календарної вислуги); загальна вислуга років 26 років 04 місяців 16 днів.

Оскільки пільгова вислуга років враховується лише для визначення розміру пенсії, а не для призначення такої, то відповідач правомірно відмовив позивачу у задоволенні його вимог щодо переведення його із пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років із зарахуванням пільгової в календарну.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись із ухваленими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

6. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначив, що пункт «а» статті 12 Закону № 2262-XII визначає мінімальний розмір вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугою років за цим Законом, і для позивача він складає 23 календарних роки і 6 місяців і більше. Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 № 216 від 26.09.2018 вислуга років у календарному обчисленні становить 18 років 11 місяців 09 днів; у пільговому обчисленні 07 років 05 місяців 07 днів (без урахування календарної вислуги); загальна вислуга років 26 років 04 місяців 16 днів. Тому позивач вважає, що у нього наявна необхідна вислуга років для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. 22.11.2024 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.

8. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді Рибачук А.І., Тацій Л.В.

9. Ухвалою Верховного Суду від 25.11.2024 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначено в мотивувальній частині ухвали.

10. 18.12.2024 скаржником надіслано до Верховного Суду платіжну інструкцію №1427201993 від 18.12.2024 про сплату судового збору, у розмірі 2 422, 40 грн. та уточнення до касаційної скарги.

11. Ухвалою Верховного Суду від 14.01.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 у справі за вищевказаним позовом.

12. 27.01.2025 на касаційну скаргу позивача надійшов відзив від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

13. Ухвалою Верховного Суду від 30.06.2025 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Як встановлено судами попередніх інстанції, відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 № 216 від 26.09.2018 виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення: старшого прапорщика ОСОБА_1 , начальника військового наряду (водія) групи охорони на автомобілях роти з охорони дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав, звільненого відповідно до підпункту «б» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону №2262-ХІІ з військової служби наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.09.2018 № 61 о/с у запас, 26 вересня 2018 року.

15. ОСОБА_1 з 27.09.2018 призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону №2262-ХІІ.

16. У свою чергу, згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 № 216 від 26.09.2018 вислуга років у календарному обчисленні становить 18 років 11 місяців 09 днів; у пільговому обчисленні 07 років 05 місяців 07 днів (без урахування календарної вислуги); загальна вислуга років 26 років 04 місяців 16 днів.

17. 11.04.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про переведення на пенсію за вислугу років з 11.04.2024.

18. Рішенням від 15.04.2024 № 107 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону №2262-ХІІ ОСОБА_1 відмовлено в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років.

19. Вказане рішення вмотивовано тим, що відповідно до пункту "а" статті 12 Закону №2262-ХІІ пенсія за військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, вислугу років призначається особам з сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "6"- "д", "ж", "з" статті 14 згаданого Закону, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше. Повідомлено, що відповідно до матеріалів пенсійної справи (подання про призначення пенсії від 12.11.2018 № 1245, витягу з наказу від 26.09.2018 № 216), вислуга років старшого прапорщика ОСОБА_1 , начальника військового наряду (водія) групи охорони на автомобілях роти з охорони дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 26.09.2018 у календарному обчисленні складає 18 років 11 місяців 09 днів. Тому відповідач вважає, що підстави для перерахунку пенсії за вислугу років старшого прапорщика ОСОБА_1 відповідно до пункту "а" статті 12 згаданого закону відсутні.

20. Не погоджуючись з рішенням відповідача, яким відмовлено в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років, позивач звернувся в суд першої інстанції з позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

22. Предметом спору в цій справі є дії відповідача щодо відмови в переведенні позивача з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно статті 20 Закону № 2262-ХІІ, на пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» статті 12 цього ж Закону із зарахуванням вислуги років, необхідної для призначення такої пенсії, в пільговому обчисленні.

23. Правовідносини подібні до тих, що склалися у справі, яка розглядається вже були предметом розгляду у Верховному Суді.

24. Так, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, переглядаючи справу №520/5695/23 в касаційному порядку, у постанові від 10.12.2024 підтримав правовий висновок, викладений у раніше ухваленій постанові Верховного Суду від 14.11.2023 у справі №600/3836/22-а про те, що до правовідносин, пов`язаних з призначенням пенсії за вислугу років відповідні правові норми, зокрема, Порядку №393 підлягають застосуванню в тій редакції, яка була чинна на момент звернення особи до територіального органу Національної поліції України із заявою про оформлення документів для призначення пенсії за вислугу років.

25. У зазначеній постанові від 10.12.2024 у справі №520/5695/23 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформував такий правовий висновок: призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII особам, які звільнені зі служби в поліції і звернулись із заявою для оформлення та направлення документів до пенсійних органів після 19.02.2022 (набрання чинності Постановою № 119, якою внесені зміни до Порядку №393), здійснюється виходячи з обчислення календарної вислуги років.

26. Колегія суддів вважає застосовними наведені вище правові висновки Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду до спірних правовідносин, які виникли у справі, яка переглядається, та зазначає, що ОСОБА_1 як особа, яка звернулась до ГУ ПФУ із заявою про переведення з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону № 2262-ХІІ, на пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ 11.04.2024, після набрання чинності Постановою № 119, права на призначення пенсії відповідно до Закону №2262-XII із зарахування вислуги років в пільговому обчисленні не має, у зв`язку з чим ГУ ПФУ законно відмовило в переведенні позивача на пенсію за вислугу років.

27. Аналогічного висновку, вирішуючи питання правомірності відмови ГУ ПФУ в переведенні позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років, дійшов Верховний Суд у постановах від 18.03.2025 у справі № 360/2102/22.

28. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні рішення.

29. Частиною першою статті 350 КАС передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

30. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 - без змін.

Керуючись статтями 343 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіС.Г. Стеценко А.І. Рибачук Л.В. Тацій