Історія справи
Ухвала КАС ВП від 16.07.2019 року у справі №440/693/19
ПОСТАНОВА
Іменем України
30 січня 2020 року
Київ
справа №440/693/19
адміністративне провадження №К/9901/18717/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2019 у складі судді Головка А.Б. та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019 у складі колегії суддів: Бартош Н.С. (головуючий), Григорова А.М., Подобайло З.Г. у справі №440/693/19 за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" до Державного реєстратора комунального підприємства "Бюро містобудування та технічної інвентаризації Решетилівського району" Богданова Сергія Вікторовича, Комунального підприємства "Бюро містобудування та технічної інвентаризації" Решетилівського району, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Хорольський райсількомунгосп" про визнання протиправним та скасування рішення
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (надалі - ПАТ "Полтавагаз") звернулося до суду з позовом до Державного реєстратора комунального підприємства "Бюро містобудування та технічної інвентаризації Решетилівського району" Богданова Сергія Вікторовича (надалі - Державний реєстратор), Комунального підприємства "Бюро містобудування та технічної інвентаризації" Решетилівського району, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Хорольський райсількомунгосп" (надалі - ТОВ "Хорольський райсількомунгосп"), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора від 27.04.2017 індексний номер 4962605 про державну реєстрацію права власності ТОВ "Хорольський райсількомунгосп" на виробничий будинок ГРП-100 (газо-розподільна підстанція №2 м. Хорол), що розташований за адресою: Полтавська обл., Хорольський р. м. Хорол, вул. Кобища, будинок 50 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1234994953248); скасувати запис про право власності в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно №20167934 щодо реєстрації за ТОВ "Хорольський райсількомунгосп" права власності на виробничий будинок ГРП-1 ОО (газо-розподільна підстанція №2 м. Хорол), що розташований за адресою: Полтавська обл., Хорольський р. м. Хорол, вул. Кобища, будинок 50 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1234994953248).
2. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2019, яку залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019, провадження у справі за даним позовом закрито та роз`яснено позивачу його право на звернення до суду з вказаними позовними вимогами у порядку господарського судочинства.
3. Закриваючи провадження у справі, суди попередніх інстанції виходили з того, що предметом розгляду в цій справі є не самі по собі дії державного реєстратора з надання адміністративних послуг третім особам, а результат таких послуг - державна реєстрація права власності на нерухоме майно, якою підтверджується певний юридичний статус об`єкта нерухомості, що свідчить про приватно-правовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
4. Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" подало касаційну скаргу на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
4.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій. Зокрема, скаржник наголошує, що предметом з`ясування в межах даної справи було виключно питання дотримання процедури розгляду та порядку прийняття оспорюваного рішення Державним реєстратором, а отже заявлений спір не має ознак приватно-правового та підлягає розгляду згідно з Кодексом адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
5. Третя особа подала відзив на дану касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
5.1. На обґрунтування відзиву зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги є безпідставними і необґрунтованими.
6. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подав.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
7. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
8. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
9. При цьому, вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України).
10. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
11. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Натомість, необхідною ознакою публічно-правового спору за участю суб`єкта владних повноважень є здійснення ним владних управлінських функцій саме в тих правовідносинах, щодо яких виник спір.
12. До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами щодо їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги цього суб`єкта владних повноважень.
13. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №914/2006/17.
14. У справі, що розглядається, спір виник щодо рішення Державного реєстратора, яким проведено державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна - виробничий будинок ГРП-1 ОО (газо-розподільна підстанція №2 м. Хорол) за адресою: Полтавська обл., Хорольський р. м. Хорол, вул. Кобища, буд. 50 за ТОВ "Хорольський райсількомунгосп".
15. Як вбачається з позовної заяви та матеріалів справи, позивач в якості підстав для оскарження вказаного рішення про державну реєстрацію зазначає те, що спірний об`єкт нерухомого майна перебував на балансі ПАТ "Полтавагаз" і тому право власності на нього не могло бути зареєстроване за третьою особою в силу вимог чинного законодавства.
16. Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 04.09.2018 у справі №823/2042/16, у разі якщо позивач не був заявником стосовно оскаржуваних ним реєстраційних дій, які були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис.
17. Тобто, спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки Державний реєстратор, приймаючи оспорюване рішення, не мав жодних публічно-правових відносин з ПАТ "Полтавагаз" і рішення стосувалось реєстрації прав ТОВ "Хорольський райсількомунгосп".
18. Тому, спір у цій справі не є публічно-правовим, а оскарження рішень про державну реєстрацію права власності безпосередньо пов`язане із захистом позивачем цивільного права у спорі щодо об`єкта нерухомого майна з особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора з проведення державної реєстрації за ним права власності на цей об`єкт нерухомого майна.
19. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №914/2006/17.
20. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що даний спір має приватноправовий характер і зважаючи на суб`єктний склад учасників справи повинен вирішуватися за правилами господарського судочинства та закрили провадження у справі за наявності підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України.
21. Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 346 КАС України, справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
22. Тому, колегія суддів касаційного суду не вбачає процесуальних підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, навіть попри те, що касаційна скарга містить доводи щодо порушення судами попередніх інстанцій під час її вирішення правил предметної юрисдикції.
23. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
24. За практикою Європейського Суду з прав людини "<…> фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії", що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів" (пункт 24 рішення у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006, заяви №29458/04, №29465/04).
25. За приписами частини 1 статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
26. Таким чином, суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень про закриття провадження у справі не допустили порушень норм процесуального права і доводи касаційної скарги цього не спростовують.
27. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 344, 349, 355-356, 359 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" залишити без задоволення.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019 у справі №440/693/19 за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" до Державного реєстратора комунального підприємства "Бюро містобудування та технічної інвентаризації Решетилівського району" Богданова Сергія Вікторовича, Комунального підприємства "Бюро містобудування та технічної інвентаризації" Решетилівського району, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Хорольський райсількомунгосп" про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Головуючий суддя Шарапа В.М.
Судді Єзеров А.А.
Чиркін С.М.