Історія справи

Постанова КАС ВП від 29.12.2025 року у справі №120/7767/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2025 року

м. Київ

справа №120/7767/24

адміністративне провадження № К/990/24755/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів - Кашпур О.В.,

Уханенка С.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1

на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2025 (головуючий суддя - Сапальова Т.В., судді - Капустинський М.М., Ватаманюк Р.В.)

у справі № 120/7767/24

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Обставини справи

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення остаточного розрахунку при звільненні, яке полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачу (з урахуванням уже виплачених сум) з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 (далі - постанова Кабінету Міністрів України № 704) з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 із застосуванням з 14.06.2022 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, для визначення розмірів складових грошового забезпечення, а саме: щомісячного грошового забезпечення за період з 23.03.2023 по 13.03.2024; грошової допомоги на оздоровлення за 2023, 2024 роки; грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2023, 2024 роки; одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби в розмірі 4 відсотків місячного грошового забезпечення за період служби з 23.03.2023 по 13.03.2024;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (з урахуванням раніше сплачених сум) відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України № 704 (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18) за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023, Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» на 01.01.2024, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, а саме: щомісячного грошового забезпечення за період з 23.03.2023 по 13.03.2024; грошової допомоги на оздоровлення за 2023, 2024 роки; грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2023, 2024 роки; одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби в розмірі 4 відсотків місячного грошового забезпечення за період служби з 23.03.2023 по 13.03.2024.

2. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07.11.2024 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період 23.03.2023 по 19.05.2023, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 обчислити та виплатити ОСОБА_1 за період з 23.03.2023 по 19.05.2023 (включно) грошове забезпечення з урахуванням надбавок, доплат, підвищень та премії, розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, яких визначається шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України № 704 в редакції від 30.08.2017. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

3. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції відповідач подав до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на указане судове рішення.

4. Ухвалою від 22.01.2025 Сьомий апеляційний адміністративний суд у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору відмовив. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.11.2024 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії повернув особі, яка її подала, на підставі частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України.

5. 21.04.2025 відповідачем повторно подано до апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. У апеляційній скарзі відповідач клопотав про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Також до апеляційної скарги долучено заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

6. Сьомий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, наведені відповідачем, та ухвалою від 30.04.2025 відмовив у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.11.2024 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії залишив без руху. Запропонував апелянту протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

7. На виконання вимог ухвали від 30.04.2025 відповідач скерував до апеляційного суду клопотання.

8. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2025 визнано неповажними причини пропуску Військовою частиною НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.11.2024. Відмовлено в задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.11.2024 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

9. Суд апеляційної інстанції вважав, що апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

10. Не погодившись із ухвалою суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, відповідачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить ухвалу цього суду скасувати, постановити нове рішення, яким визнати поважними причини пропуску строку відповідачем на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та поновити строк на апеляційне оскарження.

11. На обґрунтування вимог касаційної скарги заявник указує, що вперше з апеляційною скаргою звернувся до суду апеляційної інстанції в межах строку, визначеного статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України. Проте у зв`язку з несплатою судового збору така була повернута апелянту. Як зазначає скаржник, вдруге апеляційну скаргу подано в найкоротші строки з дня сплати судового збору. Зауважує, що відповідачем здійснювалися всі належні заходи з метою підготовки та подання апеляційної скарги на виконання вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позиція інших учасників справи

12. Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, відсутність якого, згідно з приписами частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.

Рух касаційної скарги

13. Ухвалою Верховного Суду від 31.07.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 .

14. Ухвалою Верховного Суду від 26.12.2025 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Нормативне врегулювання

15. За приписами статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент ухвалення судом першої інстанції рішення) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

16. Відповідно до частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

17. За правилами пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Оцінка Верховного Суду

18. Сьомий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, наведені Військовою частиною НОМЕР_1 та відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки апелянтом не доведено обставин, які обумовили неможливість подання ним апеляційної скарги у встановлений законом строк.

19. Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

20. Так, статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

21. Виконання обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно строків подання апеляційної скарги, покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні дії для своєчасного звернення з належним чином оформленою апеляційною скаргою.

22. При цьому, за змістом частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

23. Водночас поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

24. Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження судових рішень у кожній конкретній справі залежить від вказаних у відповідній заяві причин, підтверджених належними доказами.

25. Лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку на апеляційне оскарження з поважних причин. При цьому суд може встановити наявність таких перешкод за умови подання відповідних доказів особою, яка пропустила процесуальний строк та клопоче про його поновлення.

26. Верховний Суд у постанові від 24.07.2023 у справі № 200/3692/21 сформував висновок, згідно якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

27. Як установлено з матеріалів справи, вперше апеляційну скаргу Військовою частиною НОМЕР_1 подано до суду апеляційної інстанції 09.12.2024, тобто у межах строку, визначеного статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

28. Проте така була повернута апелянту у зв`язку з невиконанням вимог ухвали від 13.01.2025 про залишення апеляційної скарги без руху, а саме: у зв`язку з не сплатою відповідачем судового збору.

29. Ухвалу про повернення апеляційної скарги від 22.01.2025 в електронному вигляді доставлено до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_1 24.01.2025 о 00 год 21 хв, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

30. Повторно з апеляційною скаргою Військова частина НОМЕР_1 звернулася до апеляційного суду 21.04.2025. Також заявник апеляційної скарги просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в поважність пропуску якого посилається на відсутність на рахунках військової частини коштів для сплати судового збору.

31. Суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що доводи апелянта, які покладені в основу клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення пропущеного скаржником строку на апеляційне оскарження ухваленого в цій справі рішення.

32. Суд зауважує, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

33. Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

34. Скаржник, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

35. Окрім того, та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

36. Зазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19.

37. Крім того, Верховний Суд неодноразово наголошував, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

38. Тому, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованих висновків про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження, наведених Військовою частиною НОМЕР_1 .

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

39. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення.

40. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 327 341 345 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі № 120/7767/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко

Судді О.В. Кашпур

С.А. Уханенко