Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.08.2018 року у справі №820/2541/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 серпня 2018 року

Київ

справа №820/2541/15

адміністративне провадження №К/9901/8114/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Гумінської Л.М. від 25 травня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Мінаєвої О.М., суддів: Макаренко Я.М., Шевцової І.Т. від 15 липня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нертус» до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Нертус» звернулось до суду з адміністративним позовом до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило: - визнати протиправними дії Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області по призначенню та проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Нертус» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Декомп» за серпень, вересень 2014 року, за результатами якої був складений акт від 27 лютого 2015 року №990/20-36-22-03-07/31942246; - визнати протиправним дії Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо проведення коригування та внесення змін до ІБД «Податковий блок» (АІС «Аудит», АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та інші) з податку на додану вартість без прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення на підставі акта перевірки від 27 лютого 2015 року №990/20-36-22-03-07/31942246 за період серпень, вересень 2014 року; - зобов'язати Індустріальну об'єднану державну податкову інспекцію м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області відновити та відобразити у відповідних вкладках ІБД «Податковий блок» (АІС «Аудит», АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та інші) показники, відображені ТОВ «Нертус» самостійно у податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень, вересень 2014 року та які були відкориговані на підставі акту перевірки від 27 лютого 2015 року №990/20-36-22-03-07/31942246; - зобов'язати Індустріальну об'єднану державну податкову інспекцію м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області вилучити з ІБД «Податковий блок» (АІС «Аудит», АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та інші) інформацію, внесену у зв'язку з прийняттям акта перевірки від 27 лютого 2015 року №990/20-36-22-03-07/31942246.

В обґрунтування позовних вимог посилалось на відсутність законодавчо визначених підстав для призначення та проведення відповідачем перевірки (у наданих ним запитах щодо отримання пояснень та їх документального підтвердження не містилась вказівка на порушення ТОВ «Нертус» податкового, валютного та іншого законодавства) і, як наслідок, відповідного коригування задекларованих ним показників в податкових базах відповідно до акта проведеної перевірки, до того ж без прийняття податкових повідомлень-рішень.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2015 року, позов задоволено повністю.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про відсутність у контролюючого органу підстав для призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, оскільки відповідачем не доведено обставин виявлення фактів, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Як наслідок, за висновками судів, дані показників в інформаційній системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, відкориговані відповідно до акта проведеної перевірки, підлягають відновленню до стану, який існував до внесення змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

У касаційній скарзі відповідач посилається на помилковість висновків судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для призначення та проведення перевірки, оскільки запити щодо надання пояснень та їх документального підтвердження були направлені позивачу у зв'язку із отриманням податкової інформації щодо контрагента позивача, а тому, як вважає відповідач, перевірка проведена законно. Крім того, зазначає, що висновки, викладені у акті перевірки, не можуть бути предметом оскарження в суді, на що не звернули увагу суди першої та апеляційної інстанцій. До того ж наголошує, що самостійно задекларовані підприємством показники податковим органом не змінювалися, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 серпня 2015 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) й протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Пасічник С.С., суддів Васильєвої І.А., Юрченко В.П.

У запереченнях на касаційну скаргу та поясненнях до заперечень позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін. Вказує, що у надісланих відповідачем запитах не містилася інформація про порушення ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства з описом їх та конкретизацією, а тому у відповідача були відсутні підстави для призначення та проведення перевірки. Також зазначає, що посилання податкового органу на надання судами попередніх інстанцій оцінки висновкам акта перевірки не відповідають змісту оскаржуваних судових рішень, а нездійснення ним будь-яких коригувань спростовується витягами з аналітичної системи.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем надіслано ТОВ «Нертус» письмовий запит від 29 жовтня 2014 року №13289/10/20-36-22-03-14, в якому, посилаючись на підпункт 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, пункт 73.3 статті 73, підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та отримання податкової інформації, яка свідчать про порушення ТОВ «Нертус» податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «Декомп» за серпень 2014 року, просив протягом 10 робочих днів з дня отримання цього запиту надати пояснення та їх документальне підтвердження по взаємовідносинам із згаданим контрагентом.

29 грудня 2014 року позивачем отримано аналогічний попередньому запит від 16 грудня 2014 року №14832/10/20-36-22-03-14 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження по взаємовідносинам з ТОВ «Декомп» за вересень 2014 року.

У відповідях від 05 січня 2015 року №05/01-1 та №05/01-2 ТОВ «Нертус» відмовило у наданні пояснень та їх документального підтвердження щодо правовідносин з ТОВ «Декомп» у зв'язку із тим, що відповідач не зазначив визначених ПК України підстав для отримання інформації від платника податків.

У подальшому на підставі наказу від 28 січня 2015 року №136 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки», який видано з посиланням на підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 ПК України, відповідачем проведена позапланова невиїзна документальна перевірка з ТОВ «Нертус» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам ТОВ «Декомп» за серпень, вересень 2014 року, за результатами якої складено акт від 27 лютого 2015 року №990/20-36-22-03-07/31942246, яким встановлено порушення пункту 186.1 статті 186, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пункту 201.10 статі 201, статей 185, 188, 192 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту на суму 2 319 559, 62 грн.

Отже, як встановлено судами в ході розгляду справи, фактичною підставою для призначення та проведення перевірки були положення підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Згідно із пунктом 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Пункт 78.1 статті 78 ПК України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України (в редакції, чинній на час направлення обов'язкових письмових запитів) документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Слід звернути увагу на те, що до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України пізніше були внесені зміни та на час призначення перевірки його редакція свідчила, що перевірка може проводитись у випадку коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

В свою чергу, такі зміни були направлені на гарантування дотримання прав платників податків, звуження підстав для проведення перевірки, усунення можливості зловживання правом на перевірку.

Таким чином, документальна позапланова перевірка проводиться за наказом керівника контролюючого орану та за наявності підстав для її проведення й, у свою чергу, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України у разі: - виявлення фактів, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; - ненадання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, але за умови зазначення у ньому порушень цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.

Отже, лише дотримання цих вимог може бути належною підставою для призначення та проведення перевірки.

Разом з тим, суди встановили, що запити податкового органу всупереч вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України не містили будь-яких посилань на порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства з їх описом та конкретизацією.

За наведеного, посилання контролюючого органу у касаційній скарзі на те, що підставою для надіслання позивачу запитів було отримання як такої інформації про результати зустрічної звірки його контрагента ТОВ «Декомп» щодо господарських правовідносин з третіми особами, не є такими, що заслуговують на увагу.

Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).

Отже, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу має використовуватися інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Підсумовуючи наведене, Верховний Суд погоджується з висновками судів про те, що перевірка відповідачем була призначена та проведена з порушенням норм ПК України, а, відтак, й його послідуючі дії щодо внесення змін до інформаційних баз даних контролюючих органів є неправомірними.

Доводи ж щодо нездійснення відповідачем коригування у базах даних податкових органів показників, задекларованих позивачем, є неприйнятними, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи (роздруківками з ІС «Податковий блок»), що на підставі акта перевірки від 27 лютого 2015 року №990/20-36-22-03-07/31942246 контролюючим органом внесено зміни до показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ "Нертус".

Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2015 року у справі № 820/2541/15 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко,

Судді Верховного Суду