Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 серпня 2018 року

м. Київ

справа №439/507/17

адміністративне провадження №К/9901/37337/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Бродівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017р. (судді: Мікула О.І., Курилець А.Р., Кушнерик М.П.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Бродівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Бродівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області, в якому просила зобов'язати відповідача провести перерахунок розміру її пенсії з дня її призначення, включивши у суму середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії матеріальну допомогу на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди за безперервну працю, суми індексації заробітної плати, які вона отримувала до виходу на пенсію і з яких сплачено внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 37 Закону України «Про державну службу» в редакції, чинній на час призначення пенсії, тобто розмірі 89% середньомісячної заробітної плати за останні 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією з 15.03.2017р.

Постановою Бродівського районного суду Львівської області від 08.08.2017р, відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017р. скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою позов задоволено.

Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови включити позивачу в заробітну плату для обчислення пенсії індексацію заробітної плати, матеріальну допомогу на оздоровлення та вирішення соціально побутових потреб, грошову винагороду за безперервну працю відповідно до вимог ст. 37 Закону України "Про державну службу" в редакції, чинній на час призначення пенсії.

Зобов'язано відповідача з 15.03.2017р. провести позивачу перерахунок та виплату пенсії державного службовця, згідно зі ст. 37 Закону України "Про державну службу", в редакції, чинній на час призначення пенсії, в розмірі 89%, включивши в заробітну плату для обчислення пенсії індексацію заробітної плати, матеріальну допомогу на оздоровлення та вирішення соціально побутових потреб, грошову винагороду за безперервну працю, згідно з довідкою Буської об'єднаної

державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області №441/10/0500 від 16.02.2017р.

З таким рішенням суду апеляційної інстанції не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що виплати матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексація не є складовими заробітної плати державного службовця, а тому не враховуються до суми заробітної плати для обчислення пенсії згідно Закону України «Про державну службу». Крім того, на момент звернення позивача із заявою про перерахунок діють норми Закону України «Про державну службу» № 889-VII, яким перерахунок призначених пенсій державним службовцям не передбачено.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993р. № 3723-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин у 2010 році) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.

Згідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

У статті 2 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що до структури заробітної плати входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно положень частини 2 статті 3 Закону України "Про державну службу" статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993р. №3723-XII заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Також відповідно до частини 6 статті 95 Кодексу законів про працю заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

В ході розгляду справи по суті судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач з 11.06.2010р. перебуває на обліку у відповідача як одержувач пенсії за нормами Закону України "Про державну службу".

Позивач 15.03.2017р. звернулась до відповідача із заявою про перерахунок її пенсії з врахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди за безперервну працю, суми індексації заробітної плати, які вона отримувала до виходу на пенсію і з яких сплачено внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, наведених у довідці, виданій Буською об'єднаною державною податковою інспекції Головного управління ДФС у Львівській області № 441/10/0500 від 16.02.2017р., які не були враховані їй при призначенні пенсії.

Рішенням відповідача від 22.03.2017р. № 1479/03-31 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії з посиланням на те, що суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітку не входять до складу заробітної плати державного службовця з якої розраховується пенсія, а також з посиланням на те, що Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993р. № 3724-ХІІ втратив чинність на підставі Закону України від 10.12.2015р. №889-VІІІ "Про державну службу", відповідно до якого норми щодо перерахунку раніше призначених пенсій державних службовців відсутні.

Розглядаючи справу та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії законодавцем скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України "Про державну службу" та установлено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", нормами якого не передбачено права на перерахунку уже призначених пенсій.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у відповідача були відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин положень ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993р. № 3724-ХІІ в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії позивачу, є відсутніми.

В свою чергу апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що відповідно до частини 1 статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу). Крім того, у статті 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату застрахованої особи для обчислення пенсії, належить, зокрема, суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі матеріальні допомоги, індексація заробітної плати, інші виплати, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії, а тому матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань, індексація заробітної плати входили до системи оплати праці державного службовця.

З такими висновками апеляційного суду колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки апеляційного суду не спростовують та є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що при обчисленні пенсії відповідачем не враховано усі види оплати праці, які отримував позивач, і з яких було сплачено страхові внески, за правилами статті 41 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" такий заробіток повинен враховуватись під час обчислення пенсії, відповідач протиправно відмовив у перерахунку пенсії позивачу з врахуванням таких видів заробітку, а тому апеляційний суд обґрунтовано прийняв рішення про задоволення позову.

Подібна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у постанові Верховного Суду від 15.03.2018р. №440/1130/16-а.

Посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на те, що на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії норми законодавства, які визначали право особи на такий перерахунок скасовані також є безпідставним, оскільки такий перерахунок позивач пов'язував з неврахуванням зазначених видів виплат під час призначення пенсії, а не у зв'язку з підвищенням заробітку працюючих державних службовців.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм матеріального та процесуального права не допустив, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в:

Касаційну скаргу Бродівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області залишити без задоволення, а Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017р. у даній справі - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук