Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

29 березня 2018 року

справа №804/7388/16

адміністративне провадження №К/9901/26/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2017 року у складі колегії суддів Бишевської Н. А., Добродня І. Ю., Семененка Я. В. у справі № 804/7388/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс Дніпровський" до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови у митному оформленні,

У С Т А Н О В И В:

У листопаді 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс Дніпровський" (далі - Товариство, позивач у справі) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України (далі - митний орган, відповідач у справі) з позовом про визнання протиправними та скасування картки відмови в оформленні митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110090000/2016/00036 від 3 серпня 2016 року та рішення про коригування митної вартості товарів № 110090000/2016/000023/1, з мотивів їх протиправності.

2 березня 2017 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні адміністративного позову з мотивів визнання правомірності дій митного органу при винесенні спірних рішень.

09 листопада 2017 року постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду позов задоволено у повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд апеляційної інстанції виходив з недоведеності митним органом складу правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, а відтак, протиправності винесених спірних рішень.

15 грудня 2017 року касаційна скарга відповідача надійшла до Верховного Суду.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме статей 52-54 Митного кодексу України, доводить правомірність своїх дій під час коригування митної вартості товарів та винесенні картки відмови, просить скасувати Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2017 року і залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Зокрема, скаржник обґрунтовує, що судом апеляційної інстанції не враховано факт наявності неповних або недостовірних відомостей у документах, наданих до митного оформлення. Митний орган зазначає, що у страховому свідоцтві неправильно зазначено країну походження товару. В інвойсі вказано помилковий номер банківського рахунку оскільки зазначено номер рахунку, поставка за яким здійснювалася за попереднім додатком до контракту. Митна вартість товару, на думку митного органу, не підтверджена документом, за яким здійснювалося фактичне переміщення товарів. Підставою для коригування митної вартості є наявність інформації з АСАУР (автоматизованої системи аналізу та управління ризиками).

02 лютого 2018 року позивачем надано відзив на касаційну скаргу, в якому він погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо безпідставності спірних рішень митного органу та просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

2 серпня 2016 року позивач з метою розмитнення товару, отриманого за наслідками виконання зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 11 січня 2011 року №2011/01-03, укладеного між Товариством та Novus Europe s.a/n.v. (Бельгія) подав митну декларацію №110090000/2016/004765 з необхідним для митного оформлення пакетом документів. У подальшому на вимогу відповідача позивачем надано додаткові документи.

3 серпня 2016 року митний орган за наслідками розгляду вказаної митної декларації оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110090000/2016/00036, з посиланням на пункт 6 статті 54 Митного кодексу України.

3 серпня 2016 року митним органом винесено рішення про коригування митної вартості товарів №110090000/2016/000023/1 та роз'яснено необхідність подання нової митної декларації.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ціна, умови постачання та умови платежу на кожну партію товару узгоджувалися сторонами в окремих Додатках до цього Контракту.

Спірна партія товару постачалась на умовах: СІР с. Першотравневе, Нікопольський район, Дніпропетровська область; ціна партії Товару 2,58 євро/кг.

Умови поставки СІР Інкотермс 2010 (фрахт/ перевезення, страхування оплачені до місця призначення) означають, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, визначеному ним самим. При цьому продавець зобов'язаний сплатити витрати на перевезення товару до названого покупцем місця призначення, укласти договір страхування і сплатити страхові внески.

Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4.1. статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, надано до органу доходів і зборів документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 54 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено наявність обставин, які б могли бути підставою для коригування митної вартості, зокрема, що відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, або невірно визначено митну вартість товарів. Посилання відповідача на окремі недоліки первинних документах, не спростовують заявлену митну вартість товарів.

Верховний Суд вказує, що аргументація митного органу в касаційній скарзі в обґрунтування своєї позиції про використання інформації з АСАУР не враховується, оскільки судом апеляційної інстанції встановлена та доведена правомірність використання позивачем основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції висновувався на дослідженні складу митного правопорушення з урахуванням усіх обставин справи, натомість суд першої інстанції врахував виключно повноваження (право) митного органу на здійснення контрольних функцій при митному оформленні товарів.

Суд вважає, що висновок суду апеляційної інстанції щодо повноти дослідження складу митного правопорушення, його відсутності у спірних правовідносинах, відповідає меті адміністративного судочинства при вирішенні спорів цієї категорії. Дослідження компетенції митного органу, яка не є спірною у цих відносинах, є одним із елементів, однією складовою, яка не забезпечує повноту дослідження у справі.

За таких обставин висновок суду апеляційної інстанції про те, що орган доходів і зборів під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів і митного оформлення діяв не у спосіб, який відповідає вимогам Митного кодексу України, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Суд визнає, що судом апеляційної інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга митного органу залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2017 року у справі № 804/7388/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді: І. А. Гончарова

І. Я. Олендер