Історія справи

Постанова КАС ВП від 29.01.2026 року у справі №640/2168/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2026 року

м. Київ

справа №640/2168/22

адміністративне провадження № К/990/5745/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Уханенка С.А.,

суддів -Кашпур О.В., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України про визнання протиправними та скасування подання та доповнення до подання, рішення та наказів, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року (головуючий суддя - Кузьменко В.В., судді - Василенко Я.М., Ганечко О.М.),

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. У січні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) (далі - ЦМРУ МЮ України (м.Київ)), Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України (далі - ВККН), в якому просила: визнати протиправним та скасувати подання ЦМРУ МЮ України (м.Київ) від 08 жовтня 2021 року № 5003/6.3-21 та доповнення до цього подання від 19 жовтня 2021 року № 5230/6.3-21 щодо анулювання її свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України 07 листопада 2005 року № 6014; визнати протиправним та скасувати рішення ВККН при Міністерстві юстиції України від 25 жовтня 2021 року № 4, ухвалене за результатами розгляду подання ЦМРУ МЮ України (м.Київ) щодо анулювання її свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 01 листопада 2021 року № 3897/5 «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я ОСОБА_3 »; визнати протиправним та скасувати наказ ЦМРУ МЮ України (м. Київ) від 02 листопада 2021 року № 1633/6 «Про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 »; зобов`язати Міністерство юстиції України вчинити дії, спрямовані на поновлення приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1. у відомостях Єдиного реєстру нотаріусів, надати доступ до єдиних та державних реєстрів, що функціонують у системі Міністерства юстиції України для вчинення дій та виконання обов`язків, передбачених Законом України «Про нотаріат».

1.1. Позов обґрунтовано тим, що оскаржені рішення та накази прийнято без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення. Позивачка указує, що їй безпідставно анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, з підстав, передбачених підпунктами «е», «з» та «і» частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат», оскільки відповідна перевірка її діяльності не проводилася, вона не є стороною у кримінальних провадженнях, недієздатною за рішенням суду не визнавалася, у процесуальному статусі відповідача у справах, в яких оскаржувалися, вчинені нею нотаріальні дії (судовими рішеннями у цих справах установлено незаконність таких дій) не перебувала і факти неодноразового порушення нею правил вчинення нотаріальних дій не встановлено, як і факти завдання нею матеріальної шкоди. Отже, за твердженням ОСОБА_1 , відповідачами не доведено належними та допустимими доказами обставини заподіяння шкоди під час здійснення нею нотаріальної діяльності, що Міністерство юстиції України, ЦМРУ МЮ України (м. Київ) та ВККН кваліфікують як порушення, а отже рішення про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю прийнято за відсутності правових підстав. Посилаючись на те, що в її діях відсутні елементи систематичного порушення чинного законодавства у сфері нотаріату, просила суд задовольнити позов.

ІІ. Установлені судами обставини справи

2. З 2005 року ОСОБА_3 здійснювала нотаріальну діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю від 07 листопада 2005 року № 6014.

3. Наказом Головного територіального управління юстиції у Київській області від 31 жовтня 2018 року № 6014 було зареєстровано приватну нотаріальну діяльність ОСОБА_3 по Києво-Святошинському районному нотаріальному округу Київської області та видано реєстраційне посвідчення від 31 жовтня 2018 року.

3.1. У зв`язку зі зміною адміністративно-територіального поділу України, з 23 червня 2021 року позивачка працювала як приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області, згідно з наказом ЦМРУ МЮ України (м. Київ) від 23 червня 2021 року № 961/6 ( реєстраційне посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності від 23 червня 2021 року № 616).

4. У жовтні 2021 року до ВККН при Міністерстві юстиції України унесено подання ЦМРУ МЮ України (м. Київ) від 08 жовтня 2021року № 5003/6.3-21 про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1., виданого Міністерством юстиції України 07 листопада 2005 року № 6014, що надалі доповнено окремим листом від 19 жовтня 2021 року № 5230/63-21.

4.1. В указаних документах ЦМРУ МЮ України (м. Київ), зокрема, указало, що в ході розгляду звернення ОСОБА_4 працівниками відділу з питань нотаріату одночасно було встановлено наявність судових рішень у цивільних справах №№565/905/21, 442/5033/21, 941/817/21, 198/207/21, 345/2740/21, 592/7112/21, що набрали законної сили, якими встановлено факти порушення нотаріусом ОСОБА_3 норм Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, наслідком чого є скасування вчинених нею виконавчих написів. Крім того, у 2021 році до ЦМРУ МЮ України (м. Київ) надійшло 38 звернень громадян на дії приватного нотаріуса ОСОБА_3 щодо вчинення нею виконавчих написів на кредитних договорах (що завдало матеріальної шкоди окремим громадянам) та 20 адвокатських запитів щодо її діяльності, у зв`язку з відкриттям проваджень у судових справах. Також у поданні указано, що у 2021 році мали місце випадки ухилення приватного нотаріуса ОСОБА_3 від проведення ЦМРУ МЮ України (м. Київ) позапланових комплексних перевірок її діяльності, зокрема, через перебування її у відпустках, тривале лікування, зупинення нотаріальної діяльності за заявою позивачки та відсутність її на робочому місці. Такі перевірки, починаючи з травня 2021 року неодноразово відкладалися та станом на сьогоднішній день так і не були проведені. Крім того, у зв`язку з неподанням ОСОБА_3 у встановлені строки щоквартальної звітності за І квартал 2019 року її діяльність з 20 квітня 2019 року була зупинена до подання такої звітності за встановленою формою і надалі поновлена з 23 квітня 2019 року.

5. Листами Міністерства юстиції України від 13 жовтня 2021 року № 93339/19.1.5/19-21 та № 93340/19.1.5/19-21 ОСОБА_3 повідомлено, що 25 жовтня 2021 року о 10:30 відбудеться засідання ВККН при Міністерстві юстиції України, до порядку денного якого, серед іншого, включено розгляд подання ЦМРУ МЮ України (м. Київ) про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 6014 на ім`я ОСОБА_3 . Згідно телефонограмою секретаря ВККН від 13 жовтня 2021 року відповідачем здійснено спробу додатково повідомити позивачку про призначене засідання, проте приватний нотаріус ОСОБА_3 на телефонний дзвінок не відповіла.

6. За результатами розгляду подання ЦМРУ МЮ України (м. Київ) від 08 жовтня 2021 року № 5003/6.3-21 та доповнення до цього подання від 19 жовтня 2021 року № 5230/6.3-21, Комісією при ВККН при Міністерстві юстиції України прийнято рішення від 25 жовтня 2021 року № 4 про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України 07 листопада 2005 року № 6014 на ім`я ОСОБА_3 на підставі підпунктів «е», «з» та «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат».

6.1. Рішення ВККН від 25 жовтня 2021 року № 4, зокрема, обґрунтовано тим, що викладені у поданні факти порушення нотаріусом ОСОБА_3 вимог законодавства та виконавчої дисципліни знайшли підтвердження під час розгляду питання щодо анулювання її свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 6014. Зокрема, за результатами проведеного моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень установлено, що судами України установлено неодноразове порушення приватним нотаріусом ОСОБА_3 вимог чинного законодавства України при вчиненні нею виконавчих написів, про що ухвалено судові рішення, які набрали законної сили. Надалі у червні - вересні 2021 року до ЦМРУ МЮ України (м. Київ) надходили численні звернення громадян на дії приватного нотаріуса ОСОБА_3 щодо вчинення нею виконавчих написів на кредитних договорах. Наявність значної кількості судових справ за позовами громадян, які звертаються за захистом своїх порушених цивільних прав, що розглянуті судами з винесенням судових рішень на користь громадян, на думку Комісії, свідчила про те, що нотаріусом систематично допускалися неодноразові порушення законодавства при вчиненні нотаріальних дій, зокрема виконавчих написів, і такі порушення встановлені рішеннями судів. На засіданні комісії ВККН при Міністерстві юстиції України було установлено, що у зв`язку з такими діями приватного нотаріуса ОСОБА_3 ( що встановлені судовими рішеннями), мало місце також заподіяння шкоди фізичним та юридичним особам через неодноразові порушення при вчиненні виконавчих написів, спричинення якої полягає у матеріальному і нематеріальному вираженні, а саме: неможливості розпоряджатися грошовими коштами у зв`язку з накладенням арешту на грошові кошти, неможливості розпоряджатися в повній мірі заробітною платою, пенсією, як єдиним джерелом доходу для утримання сім`ї, понесенні затрат на правничу допомогу, адвокатські послуги, затрат на оплату судового збору при зверненні до суду, грошові втрати, подання на виконання стягнення грошових сум, які нараховані безпідставно або повторно, а також є спірні; інші збитки, обмеження, тиск виконавців, моральний аспект у вигляді хвилювання та страждання. Також під час перевірки знайшли підтвердження факти уникнення позивачкою від проведення позапланових комплексних перевірок її діяльності і наразі проведення такої перевірки щодо дотримання нею порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил ведення нотаріального діловодства, на виконання доручення Міністерства юстиції України Міжрегіональним управлінням було неможливе, у зв`язку з ухиленням ОСОБА_3 від такої перевірки.

6.2. За таких обставин, ВККН при Міністерстві юстиції України дійшла висновку про недотримання приватним нотаріусом ОСОБА_3 Правил професійної етики нотаріусів України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 04 жовтня 2013 року № 2104/05 (далі - Правила професійної етики), а саме: недодержання позивачкою основних принципів законності у своїй професійній діяльності, в тому числі: обов`язку нотаріуса дотримуватися у своїй діяльності чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності, застосовувати всі свої знання і професійну майстерність для належного захисту прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб (пункт 2 розділу III Правил); добросовісності, що передбачає знання нотаріусом відповідних норм права, та обов`язок нотаріуса постійно працювати над вдосконаленням своїх знань і професійної майстерності (пункт 5 розділу III Правил); недодержання зобов`язань нотаріуса виконувати свої обов`язки згідно з принесеною присягою і завжди берегти чистоту високого звання нотаріуса (пункт 1 розділу IV Правил); недодержання морально-етичних зобов`язань, а саме: захищати інтереси людини, суспільства і держави, дотримуватися вимог закону; сприяти утвердженню в суспільстві віри у закон і справедливість; не вчиняти дій, які могли б заподіяти шкоду авторитету професії нотаріуса; недодержання нотаріусом обов`язків не вчиняти дії, що підривають професійну гідність нотаріуса, не вчиняти незаконних дій та не приймати участь у вчиненні незаконних дій (розділ V Правил).

6.3. У рішенні від 25 жовтня 2021 року № 4 ВККН також констатувала, що етика є необхідним і обов`язковим елементом для здійснення нотаріальної діяльності, без якої є неможливим належне виконання професійних обов`язків, оскільки нотаріальна професія керується високим етичним змістом, а неодноразовість допущених приватним нотаріусом ОСОБА_3 порушень під час здійснення нею нотаріальної діяльності свідчить про зухвалий та злісний характер дій нотаріуса.

7. Відповідно до рішення ВККН при Міністерстві юстиції України від 25 жовтня 2021 року № 4, у зв`язку з неодноразовим порушенням нотаріусом законодавства при вчиненні нотаріальних дій, які встановлені рішеннями судів, що завдало шкоди фізичним та юридичним особам, та набранням законної сили рішеннями судів про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні нею нотаріальних дій та неодноразовим порушенням нотаріусом Правил професійної етики, на підставі підпунктів «е», «з» та «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» наказом Міністерства юстиції України від 01 листопада 2021 року № 3897/5 «Про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я ОСОБА_3 » анульовано свідоцтво позивачки про право на заняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 07 листопада 2005 року № 6014.

8. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 30, статті 30-1 Закону України «Про нотаріат», Порядку виготовлення та знищення печатки приватного нотаріуса, на підставі Міністерства юстиції України від 01 листопада 2021 року № 3897/5, наказом ЦМРУ МЮ України (м. Київ) від 02 листопада 2021 року № 1633/6 «Про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 » припинено нотаріальну діяльність позивачки з 02 листопада 2021 року.

9. У ході розгляду справи, позивачкою було надано свідоцтво про шлюб від 07 липня 2020 року серії НОМЕР_1 , згідно з яким після державної реєстрації шлюбу її прізвище « ОСОБА_2 » змінено на « ОСОБА_2 », а відтак наявні підстави для зміни прізвища у цій справі.

10. Предметом спору у зазначеній справі є правомірність рішення та наказів про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю на підставі підпунктів «е», «з» та «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат».

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

11. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2022 року закрито провадження у справі в частині вимог щодо визнання протиправним та скасування подання ЦМРУ МЮ України (м. Київ) від 08 жовтня 2021 року № 5003/6.3-21 та доповнення до цього подання від 19 жовтня 2021 року № 5230/6.3-21 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України 07 листопада 2005 року № 6014 на ім`я ОСОБА_3 .

12. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення ВККН при Міністерстві юстиції України від 25 жовтня 2021 року № 4 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 07 листопада 2005 року № 6014 на ім`я ОСОБА_3 . Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 01 листопада 2021 року № 3897/5 «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я ОСОБА_3 ». Визнано протиправним та скасовано наказ ЦМРУ МЮ України (м. Київ) від 02 листопада 2011 року № 1633/6 «Про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 ». Зобов`язано Міністерство юстиції України вчинити дії, спрямовані на поновлення приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1. в Єдиному реєстрі нотаріусів, надавши доступ до єдиних та державних реєстрів, що функціонують у системі Міністерства юстиції України для вчинення дій та виконання обов`язків, передбачених Законом України «Про нотаріат». У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

12.1. Згідно з довідкою від 20 грудня 2022 року, що міститься в матеріалах справи, суддею у справі № 640/2168/22 складено повні тексти ухвали про закриття провадження у справі та рішення суду, паперові варіанти яких, без підпису судді, долучено до матеріалів справи, з посиланням на положення Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон України № 2825-ІХ), що набрав чинності 15 грудня 2022 року.

13. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року скасовано рішення суду першої інстанції та відмовлено в позові.

13.1. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що за приписами пункту 5 частини третьої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду є відсутність підпису судді, який приймав таке рішення. Ураховуючи те, що оскаржене рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2022 року не містило підпису судді, який розглядав адміністративну справу, таке судове рішення підлягало скасуванню з огляду на порушення норм процесуального права. Що стосується заявлених позовних вимог, то суд апеляційної інстанції з-поміж іншого, указав, що вчинені приватним нотаріусом ОСОБА_1. виконавчі написи були визнанні судами такими, які не підлягають виконанню, у зв`язку з допущенням позивачкою в момент їх вчинення порушень вимог законодавства, а саме статей 87 та 88 Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Крім того, інші, допущені нею порушення теж не спростовано жодними обґрунтованими доводами чи доказами, які б відповідали вимогам статей 73 - 76 КАС України. Водночас, оцінюючи твердження позивачки про допущення відповідачами процедурних порушень при проведенні перевірки та анулювання її свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, суд апеляційної інстанції, з посиланням на правову позицію Верховного Суду у справі № 813/1790/18, зауважив, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення. Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі). Суд апеляційної інстанції констатував, що в обсязі установлених у цій справі фактичних обставин, що не спростовані належними та допустимими доказами, суб`єктом владних повноважень під час процедури прийняття оскаржуваного рішення не допущено порушень, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивачки до відповідальності. За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність оспорюваних рішення і наказів та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги та аргументи сторін

14. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, 14 лютого 2024 року ОСОБА_1 надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року, в якій просить переглянути оскаржене судове рішення, з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, скасувати його та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

15. Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував підпункти 2, 6, 13 - 15, 31, 33, 39 Порядку проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17 лютого 2014 року № 357/5 (далі - Порядок № 357/5), без урахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: від 04 травня 2023 року у справі № 320/5840/21, від 23 травня 2019 року у справі № 804/243/18, від 22 квітня 2021 року у справі № 640/7645/20 та від 10 серпня 2022 року у справі № 520/5993/21.

15.1. Заявниця наголошує, що у постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 826/7176/17, від 20 грудня 2019 року № 826/3746/17, від 29 квітня 2020 року у справі № 817/800/17, від 25 червня 2020 року № 2340/5084/18, від 05 жовтня 2020 року №140/1382/19 сформовано висновок щодо підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат», згідно з яким законодавець для застосування до нотаріуса стягнення, визначеного цією правовою нормою визначає дві передумови, а саме: 1) неодноразове порушення нотаріусом чинного законодавства або 2) грубе порушення закону. Обов`язковою ознакою при цьому є завдання шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян при вчиненні нотаріальних дій, яка має бути встановлена органом, що вирішує питання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, як у випадку вчинення нотаріусом неодноразового порушення чинного законодавства, так і у разі грубого порушення закону. Проте, за твердженням ОСОБА_1 , відповідачем не доведено обставини щодо наявності у спірних правовідносинах шкоди, завданої у результаті дій позивача під час здійснення нею нотаріальної діяльності, які відповідачі кваліфікували як порушення, зокрема, не визначено суми, розміру, обсягу чи іншого виміру завданої шкоди.

15.2. У касаційній скарзі заявниця звертає увагу на те, що застосований судом апеляційної інстанції висновок Верховного Суду у справі № 813/1790/18 щодо «дефектності акта» потребує уточнення та/або модифікації в контексті застосування пунктів 2, 6, 13 - 15, 31, 33, 39 Порядку № 357/5, з урахуванням конкретних обставин цієї справи, а висновки Верховного Суду у справі № 640/15026/20 (теж застосовані судом апеляційної інстанції, на її думку не є релевантними до спірних правовідносин.

15.4. З поміж-іншого, ОСОБА_1 звертає увагу Суду, що у матеріалах справи міститься рішення суду першої інстанції (вступна та резолютивна частини), підписане суддею Окружною адміністративного суду міста Києва Донець В. А. та довідка від 20 грудня 2022 року за його підписом, з якої вбачається, що повний текст цього рішення складено суддею 20 грудня 2022 року, але у зв`язку із ухваленням Закону України № 2825-ІХ повний текст рішення унесено до програми «Діловодство спеціалізованою суду», електронні документи переведено в статус «проект», однак не переведені в статус «оригінал» та не підписані електронним цифровим підписом. Проект цього рішення також міститься в матеріалах справи, проте учасникам справи не надавався і до Єдиного державного реєстру судових рішень не вносився. У цій справі є безспірним те, що Окружний адміністративний суд міста Києва розглянув цю справу (оцінив докази, доводи учасників справи тощо) та ухвалив в ній рішення, тому не можна стверджувати, що судове рішення не підписано суддею.

15.5. На думку заявниці, у таких випадках приписи пункту 5 частини третьої статті 317 КАС України застосуванню не підлягають, а тому суд апеляційної інстанції безпідставно скасував оскаржене судове рішення на підставі указаної норми.

16. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої та підпунктом «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, оскільки за твердженням позивачки судом апеляційної інстанції не було враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04 травня 2023 року у справі № 320/5840/21, від 23 травня 2019 року у справі № 804/243/18, від 22 квітня 2021 року у справі № 640/7645/20, від 10 серпня 2020 року у справі № 520/5993/21, від 06 березня 2019 року у справі № 826/7176/17, від 20 грудня 2019 року у справі № 826/3746/17, від 29 квітня 2020 року у справі № 817/800/17, від 25 червня 2020 року у справі № 2340/5084/18, від 05 жовтня 2020 року у справі № 140/1382/19. Також є необхідність перевірки правильності застосування судом апеляційної інстанції пункту 5 частини третьої статті 317 КАС України у взаємозв`язку із пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

17. У відзиві на касаційну скаргу Міністерство юстиції України просить залишити її без задоволення, а судове рішення без змін, посилаючись на те, що повний текст рішення суду першої інстанції був виготовлений після набрання чинності Законом України № 2825-ІХ, однак відсутність на ньому підпису судді свідчить про недотримання судом першої інстанції вимог частини третьої статті 243 та статті 251 КАС України. Що стосується позову по суті вимог, то відповідач зауважує, що дотримання вимог чинного законодавства є обов`язком нотаріуса, невиконання якого є підставою для анулювання його свідоцтва за рішенням ВККН, прийнятим на підставі подання Міністерства юстиції України. У свою чергу, таке подання обґрунтовується окремими, самостійними і достатніми підставами та оформлюється відповідно до Порядку внесення Міністерством юстиції України, територіальними органами Міністерства юстиції або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 липня 2011 року № 1904/5 (далі - Порядок № 1904/5). Тому аргументи ОСОБА_1 , з посиланням на недотримання відповідачами процедури проведення перевірки її діяльності, як приватного нотаріуса, відповідно до Порядку № 357/5 є безпідставними, оскільки позивачка помилково ототожнила різні види перевірок. Подібне питання вже розглядалося Верховним Судом у межах вирішення справи № 520/5445/21. Водночас наведені ОСОБА_1 приклади судових справ, розглянутих судом касаційної інстанції не є застосовними до спірних правовідносин, через їхню нерелевантність.

18. У відзиві на касаційну скаргу ЦМРУ МЮ України (м. Київ) також просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін, посилаючись на те, що оскаржене рішення ВККН при Міністерстві юстиції України є законним і обґрунтованим, оскільки його прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з дотриманням процедури. Відповідач указує, що виявлені в діях позивачки порушення вимог законодавства у нотаріальній діяльності знайшли підтвердження під час розгляду справи та доведені належними та допустимими доказами, а оформлення подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю є окремою процедурою і може здійснюватися без проведення перевірки, передбаченої Порядком № 1904/5.

V. Джерела права й акти їхнього застосування

19. За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

20. Згідно з частиною другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні установлений Законом України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон України Про нотаріат») статтею 2-1 якого визначені умови державного регулювання нотаріальної діяльності.

21.1. Так, за приписами частини першої статті 2-1 Закон України Про нотаріат» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) державне регулювання нотаріальної діяльності полягає, зокрема, у встановленні порядку зупинення і припинення приватної нотаріальної діяльності, анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; здійсненні контролю за організацією нотаріату, проведенням перевірок організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні органів та осіб, які , здійснюють контроль за організацією нотаріату, проводять перевірки організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; ; встановленні правил професійної етики нотаріусів.

21.2. Контроль за організацією нотаріату, перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України та його територіальними органами (частина друга статті 2-1 Закон України Про нотаріат»).

22. Порядок та умови роботи Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, визначені статтею 10 Закону України Про нотаріат», відповідно до частини першої якої, для вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю при Міністерстві юстиції України утворюється Вища кваліфікаційна комісія нотаріату, персональний склад якої затверджується наказом Міністерства юстиції України.

22.1. Частиною дев`ятою статті 10 Закону України Про нотаріат» передбачено, що питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю розглядається Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату за поданням Міністерства юстиції України, його територіальних органів або Нотаріальної палати України у випадках, визначених цим Законом.

22.2. Порядок внесення Міністерством юстиції України, його територіальними органами або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату встановлюється Міністерством юстиції України (частина десята статті 10 Закону України Про нотаріат»).

22.3. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату може бути оскаржено до суду (частина одинадцята статті 10 Закону України «Про нотаріат»).

23. Проведення перевірки організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства передбачене статтею 33 Закону України «Про нотаріат». Так, частиною першою указаної норми передбачено, що Міністерство юстиції України, його територіальні органи проводять перевірку організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства за певний період. Проведення повторної перевірки з тих питань, які вже були предметом перевірки, не допускається, крім перевірки за зверненням фізичної чи юридичної особи в межах предмета звернення та відповідно до повноважень Міністерства юстиції України, його територіальних органів.

23.1. Перевірка організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, крім повторних перевірок, передбачених цим Законом, проводиться не частіше одного разу на два роки виключно на робочому місці (у конторі) приватного нотаріуса з обов`язковим повідомленням його про проведення такої перевірки за 10 днів (частина друга статті 33 Закону України «Про нотаріат»).

23.2. Приватний нотаріус зобов`язаний надавати посадовим особам, уповноваженим проводити перевірку, відомості і документи щодо організації нотаріальної діяльності, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства(частина третя статті 33 Закону України «Про нотаріат»).

23.3. У разі виявлення під час перевірки порушень в організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, порядку вчинення нотаріальних дій або неодноразових порушень правил нотаріального діловодства Міністерство юстиції України, його територіальний орган, які проводили перевірку, можуть зупинити або припинити нотаріальну діяльність приватного нотаріуса з підстав та в порядку, передбачених цим Законом (частина четверта статті 33 Закону України «Про нотаріат»).

23.4. У разі виявлення під час перевірки неодноразового грубого порушення порядку вчинення нотаріальних дій, свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса може бути анульовано у порядку та на підставах, передбачених цим Законом. Порядок проведення перевірки організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства затверджується Міністерством юстиції України (частини п`ята, шоста статті 33 Закону України «Про нотаріат»).

24. Наказом Міністерства юстиції України від 17 лютого 2014 року № 357/5 затверджено Порядок проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства (далі - Порядок № 357/5), яким визначено механізм здійснення Міністерством юстиції України, територіальним органом Міністерства юстиції перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства.

24.1. Пунктом 2 Порядку № 357/5 передбачено два вида перевірок: планова перевірка - комплексна перевірка організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій і виконання правил нотаріального діловодства; позапланова перевірка - не запланована Міністерством юстиції, територіальним органом Міністерства юстиції комплексна, цільова або контрольна перевірка організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання ними правил нотаріального діловодства, а також перевірка за зверненнями фізичних і юридичних осіб.

25. Відповідно до статті 10 Закону України «Про нотаріат» та з метою удосконалення процесу розгляду Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю був затверджений Порядок № 1904/5 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який також розроблений і з метою удосконалення процесу внесення Міністерством юстиції України (Мін`юст), територіальними органами Міністерства юстиції або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляду Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату.

26. Відповідно до пункту 2 Порядку № 1904/5 подання Мін`юсту, територіальних органів Міністерства юстиції або Нотаріальної палати України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю (далі - Подання) вноситься до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату (далі - Комісія) не пізніше тридцяти днів з дня встановлення підстав для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, якщо інший строк не передбачено законом.

26.1. У разі витребування додаткової інформації такий строк може бути продовжено за вмотивованим поданням до сорока п`яти днів за погодженням начальника територіального органу Міністерства юстиції або територіального уповноваженого Нотаріальної палати України ( абзац 2 пункту 2 Порядку № 1904/5).

26.2. Нотаріус може ознайомитися з Поданням та доданими до нього матеріалами у визначеному департаменті Мін`юсту, територіальному органі Міністерства юстиції, Нотаріальній палаті України, які внесли таке Подання, з правом робити виписки та копії до винесення рішення Комісії ( абзац 3 пункту 2 Порядку № 1904/5).

27. Вимоги до Подання визначені абзацом 3 Порядку № 1904/5, згідно з яким, подання Мін`юсту, територіального органу Міністерства юстиції повинно містити: інформацію про наявність підстав, визначених пунктом 2 частини першої статті 12 Закону; зазначення конкретних порушень, які були допущені нотаріусом; пропозиції щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

28. Перелік документів, що додаються до Подання Мін`юсту, територіального органу Міністерства юстиції визначений пунктом 4 Порядку № 1904/5, згідно з яким до Подання додаються: засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів, на підставі яких внесено Подання; доповідна записка про перевірку роботи нотаріуса; пояснення нотаріуса на предмет обставин, викладених у Поданні (у разі наявності); копії документів про зупинення нотаріальної діяльності (щодо приватного нотаріуса); копії документів, що свідчать про виявлені в діяльності нотаріуса порушення; документи, що свідчать про вжиті заходи щодо виявлених в роботі нотаріуса порушень; відповідні документи органів дізнання і слідства, прокуратури, суду тощо; . Перелік документів, які додаються до Подання, визначається Мін`юстом, територіальним органом Міністерства юстиції залежно від підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 12 Закону.

29. За правилами пункту 7 Порядку № 1904/5 попередній розгляд Подання здійснюється членом Комісії, якому головуючим на засіданні Комісії доручаються вивчення Подання і підготовка висновку за результатами розгляду матеріалів Подання.

30. Після попереднього розгляду членом Комісії Подання розглядається на засіданні Комісії у присутності нотаріуса, щодо якого внесено Подання, представника визначеного департаменту Мін`юсту, територіального органу Міністерства юстиції або територіального уповноваженого (пункт 8 Порядку № 1904/5).

Неявка на засідання Комісії нотаріуса, представника визначеного департаменту Мін`юсту, територіального органу Міністерства юстиції або територіального уповноваженого, які належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання Комісії, не є перешкодою для розгляду Подання, проте Комісія може визнати присутність зазначених осіб обов`язковою.

31. Розгляд Подання на засіданні Комісії розпочинається з доповіді члена Комісії, який підготував висновок, після чого заслуховуються представник визначеного департаменту Мін`юсту, територіального органу Міністерства юстиції або територіальний уповноважений та нотаріус, щодо якого складено Подання (пункт 9 Порядку № 1904/5).

32. Відповідно до пункту 10 Порядку № 1904/5 на засіданні заслуховуються члени Комісії, досліджуються та аналізуються подані документи. У разі відсутності безспірного підтвердження факту порушення закону Комісія відхиляє Подання. У разі відсутності необхідної інформації стосовно обставин, викладених у Поданні, або наявності додаткових відомостей Комісія може перенести розгляд питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю до вирішення зазначених питань або повернути на доопрацювання до визначеного департаменту Мін`юсту, територіального органу Міністерства юстиції, Нотаріальної палати України, але не більше ніж на тридцять днів з дня його надходження та з урахуванням строку, передбаченого пунктом 8 частини першої статті 29-1 Закону.

33. За результатами розгляду Подання Комісія може ухвалити одне з таких рішень: про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; про відмову в анулюванні свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю (пункт 12 Порядку № 1904/5). Рішення Комісії приймається відкритим голосуванням простою більшістю голосів від числа присутніх членів Комісії. Копія рішення Комісії надсилається визначеному департаменту Мін`юсту, територіального органу Міністерства юстиції, Нотаріальній палаті України, які внесли Подання. Особа, щодо якої прийнято рішення Комісії, може звернутися особисто до Мін`юсту із заявою про отримання копії такого рішення. У разі якщо заява направляється поштою, підпис особи на ній має бути нотаріально засвідчений ( пункт 13 Порядку № 1904/5).

34. Пунктами 14 - 15, 17 Порядку № 1904/5 передбачено, що на підставі рішення Комісії про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю видається відповідний наказ Міністерства юстиції України. Копія наказу Міністерства юстиції України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю надсилається особі, щодо якої видано цей наказ, та визначеному департаменту Мін`юсту, територіальному органу Міністерства юстиції, Нотаріальній палаті України, які внесли Подання. У разі якщо Подання було внесено визначеним департаментом Мін`юсту або Нотаріальною палатою України, копія наказу Мін`юсту про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю також надсилається територіальному органу Міністерства юстиції для вжиття заходів, передбачених Законом. Рішення Комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку.

35. Завдання, функції та порядок діяльності Комісії установлені Положенням про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 року № 923 (далі - Положення про ВККН).

36. Пунктом 2-1 Положення про ВККН передбачено, що основними засадами роботи Комісії є законність, об`єктивність, колегіальність прийняття рішень та їх обов`язковість, а основними завданнями Комісії, зокрема, є вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю (пункт 3 Положення про ВККН).

37. Відповідно до пункту 4 Положення про ВККН Комісія відповідно до покладених на неї завдань розглядає подання Мін`юсту, територіальних органів Мін`юсту, Нотаріальної палати України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Засідання Комісії проводиться у разі потреби. Дату, час і місце проведення та порядок денний засідання Комісії визначає її голова (пункт 10 Положення про ВККН). Розгляд питання на засіданні Комісії починається із заслуховування доповіді члена Комісії, який попередньо вивчав подання Мін`юсту, відповідного територіального органу Мін`юсту або Нотаріальної палати України та досліджував долучені до нього документи та матеріали, після чого заслуховуються присутні на засіданні Комісії особи, а також проводиться вивчення та аналіз матеріалів справи іншими членами Комісії (пункт 21 Положення про ВККН).

38. За результатами розгляду питання Комісія може ухвалити рішення про анулювання або відмову в анулюванні свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю (підпункт 5 пункту 22 Положення про ВККН).

39. Анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю здійснюється відповідно до приписів статті 12 Закону України «Про нотаріат», згідно з пунктом 2 частини першої якої, свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання Міністерства юстиції України, його територіальних органів, зокрема, у випадках:

е) неодноразового порушення нотаріусом законодавства або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, фізичним та юридичним особам, при вчиненні нотаріальних дій та/або інших дій, покладених на нотаріуса відповідно до закону, за умови що такі порушення встановлені рішенням суду;

з) набрання законної сили рішенням суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії;

і) неодноразового порушення нотаріусом правил професійної етики, затверджених Міністерством юстиції України.

Рішення про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути оскаржено до суду.

40. Наказом Міністерства юстиції України від 04 жовтня 2013 року № 2104/05 затверджені Правила професійної етики, що визначають основні принципи та вимоги до професійної етики нотаріуса, морально-етичні стандарти поведінки, якими нотаріус повинен керуватися у відносинах з державними органами, фізичними та юридичними особами, іншими нотаріусами, Нотаріальною палатою України при здійсненні ним своїх професійних обов`язків.

41. Указані Правила є обов`язковими для нотаріусів , порушення яких тягне за собою відповідальність, визначену Законом України «Про нотаріат», Статутом Нотаріальної палати України та цими Правилами (пункт 2 Правил професійної етики).

VI. Позиція Верховного Суду

42. Питанням, яке суд касаційної інстанції має вирішити в межах розгляду цієї справи, є перевірка обґрунтованості доводів заявника касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції усупереч висновкам Верховного Суду неправильно застосував норми права, а саме:

- підпункти 2, 6, 13 - 15, 31, 33, 39 Порядку № 357/5, що не відповідає висновкам Верховного Суду викладеним у постановах Верховного Суду: від 04 травня 2023 року у справі № 320/5840/21, від 23 травня 2019 року у справі № 804/243/18, від 22 квітня 2021 року у справі № 640/7645/20, від 10 серпня 2022 року у справі № 520/5993/21;

- не урахував висновки Верховного Суду, сформовані у постановах від 06 березня 2019 року (справа № 826/7176/17), від 20 грудня 2019 року (справа № 826/3746/17), від 29 квітня 2020 року (справа № 817/800/17), від 25 червня 2020 року (справа № 2340/5084/18) та від 05 жовтня 2020 року (справа №140/1382/19) від 10 серпня 2022 року (справа № 520/5993/21) щодо застосування приписів підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат».

43. Також ключовими аргументами касаційної скарги є:

- недоведеність факту заподіяння позивачем шкоди під час здійснення нею нотаріальної діяльності та недотримання відповідачами процедури перевірки організації нотаріальної діяльності позивачки, установленої Порядком № 357/5;

- безпідставне скасування рішення суду першої інстанції на підставі пункту 5 частини третьої статті 317 КАС України, з огляду на набрання чинності Законом України № 2825-ІХ про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва на час виготовлення повного тексту судового рішення у цій справі.

44. Відповідаючи на визначені питання, Верховний Суд зазначає таке.

45. Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні та організація контролю за такою діяльністю визначаються системою нормативно-правових актів, що охоплюють як основні принципи організації та функціонування нотаріальної системи, так і деталізують процедури вчинення нотаріальних дій, з подальшим контролем за цими діями, забезпечуючи тим самим законність, доступність, неупередженість та професіоналізм у наданні нотаріальних послуг у публічних та приватних правовідносинах.

46. Отже, діяльність приватного нотаріуса перебуває під контролем Міністерства юстиції України та його територіальних підрозділів і такий контроль здійснюється шляхом проведення відповідних перевірок та/або вжиття Міністерством юстиції України додаткових заходів впливу до порушника у межах наданих йому повноважень. Водночас, аналізуючи норми Порядку № 357/5 можна дійти висновку, що такі перевірки проводяться за ініціативою Міністерства юстиції на підставі скарг та в інших випадках (коли є підстави вважати, що нотаріус порушив закон). Проте анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю може здійснюватися і без обов`язкового проведення перевірки за Порядком № 357/5, якщо підстави для такого анулювання наразі підтверджені належними документами, зокрема судовими рішеннями.

47. Подібне питання досліджувалося Верховним Судом у межах розгляду справи № 520/5445/21, в якій Суд указав про вичерпність переліку підстав анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, установленого статтею 12 Закону України «Про нотаріат» та визначив дві категорії таких випадків:

випадки, які потребують повноцінної перевірки та оцінки, та підтвердження яких результатами проведеної перевірки у порядку, визначеному статтею 33 Закону України «Про нотаріат», є важливою передумовою для внесення подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю (підпункти «е», «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат») та;

випадки, які мають чітку юридичну основу та можуть слугувати самостійними підставами для внесення подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, без необхідності їх перевірки у порядку, визначеному статтею 33 Закону України «Про нотаріат» (підпункти «а», «б», «в», «г», «д», «є», «ж», «з», «и» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат»).

47.1. Встановлення наведених вище підстав Міністерством юстиції України, територіальним органом Міністерства юстиції України можливе не лише за результатами проведеної перевірки організації діяльності нотаріуса (у тому числі за зверненнями фізичних та юридичних осіб), а і за інших обставин (у тому числі, у випадку отримання відповідних документів від органів дізнання, слідства, прокуратури, суду, пояснень самого нотаріуса тощо).

47.2. Підсумовуючи викладене Верховний Суд у справі № 520/5445/21 констатував, що проведення перевірки організації діяльності нотаріуса у порядку, визначеному статтею 33 Закону України «Про нотаріат», та складення довідки за результатами її проведення не є обов`язковою передумовою для направлення подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю за встановлення органом контролю підстав, передбачених підпунктами «а», «б», «в», «г», «д», «є», «ж», «з», «и» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат». Указані підстави, у разі їх встановлення Міністерством юстиції України, його територіальним органом, самостійно оцінюються та перевіряються органом контролю на предмет обґрунтованості таких підстав та підтвердження їх належними документами при вирішення питання про направлення подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату.

48. Повертаючись до обставин справи, що розглядається, Верховний Суд зауважує, що спірні правовідносини виникли у зв?язку із прийняттям ВККН при Міністерстві юстиції України рішення про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я ОСОБА_3 , що стало підставою для видачі наказів про анулювання такого свідоцтва та припинення нотаріальної діяльності нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 .

48.1. Як встановлено судами попередніх інстанцій, оскаржене рішення ВККН при Міністерстві юстиції України від 25 жовтня 2021 року № 4, з-поміж іншого, обґрунтоване завданням шкоди фізичним та юридичним особам внаслідок неодноразового порушення приватним нотаріусом ОСОБА_3 чинного законодавства при вчиненні нею нотаріальних дій (з посиланням на судові рішення, які набрали законної сили), що, на думку комісії, також свідчить про системність таких порушень, з огляду на кількість судових справ та скарг/звернень на дії приватного нотаріуса ОСОБА_3 , а також у зв`язку з неодноразовим порушенням позивачкою Правил професійної етики, зокрема, ухилення від проведення перевірок та недотримання виконавської дисципліни, комісія дійшла висновку про наявність підстав для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 07 листопада 2005 року № 6014на ім`я ОСОБА_3 на підставі підпунктів «е», «з» та «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат».

49. Водночас, вирішуючи спір та відмовляючи в позові, суд апеляційної інстанції виходив з іншого нормативно-правового регулювання, зокрема з аналізу приписів Порядку № 1904/5 та Положення про ВККН, що спростовує доводи позивачки про неправильне застосування судом апеляційної інстанції приписів підпунктів 2, 6, 13 - 15, 31, 33, 39 Порядку № 357/5 та, відповідно, невідповідність висновків суду апеляційної інстанції в цій частині висновкам Верховного Суду у справах №№ 320/5840/21, 804/243/18, 640/7645/20, 520/5993/21 та 520/5993/21 щодо застосування окремих положень Порядку № 357/5.

50. Верховний Суд ураховує, що наразі практика Суду сформована так, що у випадку анулювання свідоцтва на право заняття нотаріальною діяльністю на підставі підпунктів «е», «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат», такому рішенню повинна передувати перевірка, передбачена Порядком № 357/5.

51. Разом з тим, як установлено судами і не спростовується ОСОБА_1 , протягом 2021 року мали місце ухилення приватного нотаріуса ОСОБА_1. від проведення ЦМРУ МЮ України (м. Київ) позапланових комплексних перевірок, призначених на виконання доручення Міністерства юстиції України від 21 травня 2021 року № 1758/19.1.1/32-21, і саме дії позивачки (відсутність на робочому місці) перешкоджали відповідачам провести такі перевірки. Тому Суд відхиляє аргументи ОСОБА_1 про порушення вимог підпунктів 2, 6, 13 - 15, 31, 33, 39 Порядку № 357/5, з посиланням на висновки Верховного Суду у справах №№ 320/5840/21, 804/243/18, 640/7645/20, 520/5993/21 та 520/5993/21, оскільки за обставин, установлених судами у цій справі, виконання зазначеної перевірки відповідачами було унеможливлене об`єктивними чинниками, на які вони не мали впливу.

52. Що стосується неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування приписів підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат», сформованих у справах № 826/7176/17, № 826/3746/17, № 817/800/17, № 2340/5084/18 та №140/1382/19, то Верховний Суд зауважує, що у справі № 520/5993/21 суд касаційної інстанції, аналізуючи правові позиції в указаних судових справах, підсумував, що Законом України «Про нотаріат» не визначено повноважень Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі щодо перевірки законності вчинення нотаріальних дій нотаріусами і відповідно встановлення порушення чинного законодавства при вчинення нотаріальних дій, так само як і встановлювати наявність чи відсутність шкоди, завданої такими діями нотаріуса іншим особам. Разом з тим, такі висновки сформовано за інших, аніж установлено у цій справі обставин, оскільки правова позиція суду касаційної інстанції висловлена, виходячи з правової оцінки судів попередніх інстанцій, яку вони надали у кожній справі індивідуально, з урахуванням особливостей, притаманних саме цим справам.

53. Водночас особливістю цього спору є те, що, як установлено судами, передбачену Порядком № 357/5 перевірку протягом 2021 року ЦМРУ МЮ України (м. Київ) не було проведено саме через дії позивачки (що остання не спростовує, а лише наполягає на недотриманні відповідачами процедури саме з цих підстав), а у наведених нею прикладах справ така перевірка попередньо була проведена і саме з оцінки результатів цієї перевірки вирішувалися спори у справах № 826/7176/17, № 826/3746/17, № 817/800/17 та № 140/1382/19.

54. Як установлено судами і не спростовано позивачкою, у цивільних справах №№565/905/21, 442/5033/21, 941/817/21, 198/207/21, 345/2740/21, 592/7112/21, судовими рішеннями, що набрали законної сили, було встановлено факти порушення нотаріусом ОСОБА_3 норм Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, наслідком чого є скасування вчинених нею виконавчих написів. Установлені судовими рішеннями обставини є доведеними та не спростовані позивачкою, тому Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про правомірність рішення ВККН та наказу Міністерства в частині анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю на підставі підпункту «з» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат», оскільки ці рішення прийнято за фактами, дослідженими та установленими судами у наведених вище справах та судових рішеннях.

55. Також Верховний Суд, із урахуванням вимог підпункту «з» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» констатує, що свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю може бути анульоване Міністерством юстиції України у разі набранням законної сили рішенням суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії незалежно від того чи був нотаріус відповідачем у судових рішеннях, які набрали законної сили.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 10 серпня 2022 року № 520/5993/21.

56. Ураховуючи те, що непроведення відповідачами перевірки, що передує розгляду питання про анулювання свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю з підстав, передбачених підпунктами «е», «і» відбулося не з вини ЦМРУ МЮ України (м. Київ), Верховний Суд погоджується з позицією суду апеляційної інстанції про те, що ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення». Так, в ході розгляду цієї справи відповідачами доведено створення позивачкою «штучних» причин задля уникнення перевірки її діяльності, вчинення нею дій, кваліфікація яких підпадає під порушення правил професійної етики нотаріуса, а отже відсутні підстави для скасування рішення про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, передбачених пунктом 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» за наведених позивачкою причин.

57. Що стосується аргументів ОСОБА_1 з приводу правомірності відсутності підпису судді на рішенні суду першої інстанції, то Верховний Суд зауважує, що відповідно до частини сьомої статті 250 КАС України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи. Указана норма має імперативний характер і невиконання цього припису має наслідки передбачені пунктом 5 частини третьої статті 317 КАС України у вигляді скасування такого рішення. Законодавче припинення процесуальної діяльності суду не унеможливлює виконання обов`язку з належного оформлення судового рішення, ухваленого у період процесуальної діяльності суду. Тому скасовуючи рішення суду першої інстанції з підстав відсутності підпису судді на рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2022 року, суд апеляційної інстанції діяв у спосіб, визначений КАС України.

58. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

59. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

VІI. Судові витрати

60. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасником справи, на користь якого ухвалено судове рішення, за наслідками перегляду справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 3 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року залишити без змін.

3. Судові витрати не розподіляються.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Головуючий суддя: С.А. Уханенко

Судді: О.В. Кашпур

В.М. Соколов