Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.02.2018 року у справі №813/88/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2020 року

Київ

справа №813/88/17

адміністративне провадження №К/9901/47611/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів Шишова О. О., Яковенка М. М.,

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.08.2017 у складі судді Хоми О. П. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 у складі колегії суддів: Сеника Р. П., Хобор Р. Б., Попка Я. С. у справі № 813/88/17 за позовом ОСОБА_1 до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення в органах податкової міліції, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непризначення ОСОБА_1 на посаду в органах Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби після спливу двомісячного строку, визначеного наказом Державної фіскальної служби України від 02.02.2016 № 189-о;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період після спливу двомісячного строку, визначеного наказом Державної фіскальної служби України від 02.02.2016 № 189-о до звільнення його з органів податкової міліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 29.11.2016 № 1009 про звільнення з органів податкової міліції ОСОБА_1.;

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника третього відділу Міжрегіонального оперативного управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби;

- стягнути з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період перебування у розпорядженні понад норму, а саме з 03.04.2016 по 29.11.2016;

- стягнути з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

2. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.08.2017 позовні вимоги задоволено.

2.1. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, рішення суду - без змін.

3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

3.1. Наказом Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 16.07.2013 № 64-о ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника головного оперативного відділу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

3.2. Наказом Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 07.02.2014 № 66-о ОСОБА_1 призначено заступником начальника оперативного управління Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

3.3. Наказом Міндоходів від 10.03.2015 № 128-о ОСОБА_1 призначено виконуючим обов`язки заступника начальника - начальника оперативного управління Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

3.4. На підставі наказу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 28.01.2016 № 47-о особовий склад оперативного управління Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів переведено до нової структури.

3.5. Наказом Державної фіскальної служби України від 02.02.2016 № 189-о ОСОБА_1 звільнено від виконання обов`язків заступника начальника - начальника оперативного управління Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів та зараховано у розпорядження Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників на строк до двох місяців.

3.6. У подальшому, 12.09.2016 ОСОБА_1 звернувся до начальника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби Бамбізова Є. Є. з проханням повідомити про причини, що унеможливлювали призначення його на посади начальницького складу оперативного управління Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів Державної фіскальної служби протягом квітня-вересня 2016; виплатити належне йому грошове забезпечення за період квітня-вересня 2016; призначити його на посаду начальницького складу оперативного управління Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів (або підрозділу, що буде здійснювати функції оперативного управління Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів).

3.7. Звернення надіслано цінним листом з описом вкладення 12.09.2016 та отримано адресатом 15.09.2016, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення, описом вкладення до листа та фіскальним чеком відділення поштового зв`язку.

3.8. Аналогічного змісту звернення позивачем скеровано і до першого заступника начальника Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників полковника податкової міліції Малого В. М., що також підтверджується відповідним повідомленням про вручення, описом вкладення до листа та фіскальним чеком відділення поштового зв`язку.

3.9. Крім того, 30.09.2016 ОСОБА_1 звернувся до начальника відділу внутрішньої безпеки Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби Збіньского Є. Ф. з проханням повідомити про наявність у відділі внутрішньої безпеки Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби інформації щодо причин та обставин, що унеможливлюють призначення його на посади начальницького складу оперативного управління Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів або Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників протягом квітня-вересня 2016. Вказане звернення отримано адресатом 03.10.2016.

3.10. Аналогічного змісту звернення ОСОБА_1 30.09.2016 направив до начальника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби Бамбізова Є. Є., що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення, описом вкладення до листа та фіскальним чеком відділення поштового зв`язку.

3.11. Крім цього, 30.09.2016 позивачем подано на ім`я начальника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби Бамбізова Є. Є. рапорт про призначення його на посаду заступника начальника оперативного управління Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби. Рапорт було надіслано цінним листом з описом вкладення 30.09.2016 та отримано 03.10.2016, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення, описом вкладення до листа та фіскальним чеком відділення поштового зв`язку.

3.12. 07.10.2016 ОСОБА_1 повторно звернувся до начальника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби Бамбізова Є. Є., що підтверджується повідомленням про вручення, описом вкладення до листа та фіскальним чеком відділення поштового зв`язку.

3.13. Листом від 01.11.2016 № 135/Ш/28-10-22-19 за підписом начальника відділу внутрішньої безпеки Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби Збіньским Є. Ф. надано відповідь за результатами розгляду звернення від 30.09.2016, яким ОСОБА_1 повідомлено про розпочате стосовно нього службове розслідування щодо систематичної відсутності на робочому місці згідно наказу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 26.10.2016 № 843.

3.14. Відтак, ОСОБА_1 02.11.2016 звернувся до в. о. першого заступника начальника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби Собчука О. М. з поясненнями, які були надіслані цінним листом з описом вкладення та отримані адресатом 08.11.2016, а також 10.11.2016 звернувся з листом до начальника відділу внутрішньої безпеки Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби Збінського Є. Ф.

3.15. Листом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 18.11.2016 № 175/17/28-10-04-20 ОСОБА_1. викликався на засідання атестаційної комісії 22.11.2016 о 14-00 за адресою м. Київ, вул. Дегтярська, 11г, кабінет № 227.

3.16. Указаний лист був отриманий позивачем 01.12.2016, що підтверджується витягом з сайту відстеження поштового зв`язку.

3.17. Листами Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 17.11.2016 № 10/14/28-10-21-01-14 та № 11/14/28-10-21-01-14 ОСОБА_1 викликався на засідання атестаційної комісії 22.11.2016 за адресою м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г для ознайомлення з висновком службового розслідування від 11.11.2016 № 2463/28-10-21-02-04.

3.18. Такі листи були вручені ОСОБА_1 07.12.2016 та 01.12.2016 відповідно.

3.19. У зв`язку із отриманням зазначених листів з запізненням, позивачем було скеровано на адресу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби лист від 30.11.2016 із проханням скерувати засобами поштового зв`язку висновок службового розслідування від 11.11.2016 № 2463/28-10-21-02-04, а також копії додаткових документів та наказів.

3.20. Листами Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 06.12.2016 № 203/14/28-10-21-02-04 та № 204/14/28-10-21-02-04 ОСОБА_1 повідомлено про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів податкової міліції.

3.21. До листа долучено копію оскаржуваного наказу від 29.11.2016 № 1009 про звільнення з органів податкової міліції ОСОБА_1., які було отримано останнім 16.12.2016.

3.22. Позивач звернувся до суду із вказаним позовом оскільки вважає, що відповідачем протиправно не було призначено його на посаду в органах Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби після спливу двомісячного строку, і як наслідок, порушеного його право на працю та отримання заробітної плати.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав на те, що по завершенню терміну, визначеного у наказі Державної фіскальної служби України від 02.02.2016 № 189-о, позивачу не було запропоновано будь-якої посади, його не повідомлено про причини неможливості призначення на одну з вакантних посад, грошове забезпечення в період з 03.04.2017 йому не виплачувалося. Крім того, судами встановлено відсутність надання відповідачем належних та допустимих доказів правомірності наказу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 29.11.2016 № 1009 про звільнення з органів податкової міліції ОСОБА_1.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Відповідачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

5.1. Доводи касаційної скарги, грунтуються на тому, що судами першої та апеляційної інстанцій було не надано оцінку обставинам відсутності позивача на робочому місці протягом 2х місяців перебування у розпорядженні Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників на строк до двох місяців. Серед іншого, відповідач посилається на неправильне встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи, що вплинуло на об`єктивність прийняття рішення.

6. Позивач не скористався правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

7. Частиною другою статті 19 Конституції України від 28.06.1991 № 254к/96-ВР визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

8. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

9. Статтею 43 Конституції України закріплено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

10. Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Української радянська соціалістична республіка від 29.07.1991 № 114 та чинним на час виникнення спірних правовідносин, визначено порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки (далі - Положення).

11. Відповідно до пункту 40 Положення призначення на посади рядового і начальницького складу провадиться відповідними начальниками згідно з номенклатурою посад, що визначається Міністром внутрішніх справ відповідно до його компетенції. При цьому згідно з підпунктами «в» пункту 40 при здійсненні організаційно-штатних заходів особи начальницького складу можуть зараховуватися в розпорядження органу внутрішніх справ на строк не більше 15 діб.

12. У виняткових випадках, пов`язаних з особливими обставинами, перебування в розпорядженні органу внутрішніх справ понад 15 діб, але не більше двох місяців, допускається з дозволу Міністра внутрішніх справ. До цього строку не зараховуються періоди перебування в установлених цим Положенням відпустках (крім відпусток по вагітності, родах і догляду за дитиною), на лікуванні (обстеженні) у лікувальних закладах.

13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що підполковника податкової міліції ОСОБА_1. наказом Державної фіскальної служби України від 02.02.2016 № 189-о зараховано у розпорядження Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників на строк до двох місяців.

14. Зокрема, судами встановлено, що фактично ОСОБА_1 перебував у розпорядженні Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України - Центрального офісу з обслуговування великих платників до дати звільнення 29.11.2016, тобто протягом строку, що перевищує два місяці.

15. Судом також установлено, що по завершенню терміну, визначеного у наказі Державної фіскальної служби України від 02.02.2016 № 189-о, позивачу не було запропоновано будь-якої посади, його не повідомлено про причини неможливості призначення на одну з вакантних посад, грошове забезпечення в період з 03.04.2017 йому не виплачувалося.

16. Разом з тим, суд касаційної інстанції вважає обгрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про те, що посилання відповідача на підпункт «в» пункту 40 Положення як на підставу можливого перебування ОСОБА_1 у розпорядженні понад два місяці за відсутності будь-яких доказів на існування виняткових випадків, пов`язаних з особливими обставинами, свідчить про протиправність бездіяльності Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України щодо непризначення ОСОБА_1 на посаду в органах податкової міліції протягом двох місяців перебування позивача у розпорядженні.

17. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтвердежно матеріалами справи, відповідачем не надано доказів щодо наявності причин неможливості призначення ОСОБА_1 на посаду в органах податкової міліції, а також не надано пояснень стосовно перебування його в розпорядженні понад строк, визначений законом та відповідним наказом.

18. Водночас, колегія суддів також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо необгрунтованості тверджень відповідача на законність невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за час перебування у розпорядженні понад два місяці.

19. Зокрема, колегія суддів уважає, що положення пункту 6 Інструкції про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції у розпорядженні органів Державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 26.08.2009 № 459, відповідно до якого в разі перебування (в окремих випадках) особами начальницького складу у розпорядженні понад два місяці, грошове забезпечення не виплачується, передбачає саме законне (за існування законних підстав) перебування в розпорядженні понад два місяці.

20. За таких обставин, вимога про виплату грошового забезпечення є похідною відносно попередньо встановлених обставин, зокрема протиправних дій відповідача щодо непризначення позивача на посаду після закінчення терміну перебування у розпорядженні понад два місяці.

21. Відтак, судами попередніх інстанцій правильно встановлено, що період з 03.04.2016 по 29.11.2016 є періодом вимушеного та незаконного перебування ОСОБА_1 у розпорядженні, тому за вказаний період він має право на грошове забезпечення в загальному порядку.

22. Вказане в сукупності свідчить про протиправну бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України щодо не призначення позивача на посаду в органах податкової служби після спливу двомісячного строку, визначеного наказом Державної фіскальної служби України від 02.02.2016 № 189-о.

23. Разом з тим, надаючи оцінку висновкам судів попредніх інстанцій стосовно наказу відповідача від 29.11.2016 № 1009 про звільнення з органів податкової міліції ОСОБА_1., колегія судів зазначає наступне.

24. Як встановлено судами попередніх інстанцій, зі змісту наказу від 29.11.2016 № 1009 вбачається, що звільнення позивача відбулося за порушення присяги працівника податкової міліції та службової дисципліни, що відобразилося у систематичній відсутності на робочому місці та неприбуття на атестаційну комісію без поважних причин.

25. Фактичною підставою звільнення взакано підпункт «є» пункту 63 розділу VII Положення та пункту 6 статті 12, статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.

26. Відповідно до підпункту «є» пункту 64 Положення особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

27. Так, Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2016 № 3460-IV (надалі - Статут), визначено сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

28. Відповідно до визначення, наведеного у статті 1 Статуту, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

29. Види, підстави, порядок та строки накладення дисциплінарних стягнень визначено статтями 12-16 Статуту.

30. У відповідності до пункту 6 статті 12 Статуту одним із видів дисциплінарних стягнень є звільнення з посади, звільнення ж з органів внутрішніх справ передбачено пунктом 8 цієї є статті 12.

31. Положеннями статті 14 Статуту визначено порядок накладання дисциплінарних стягнень, який, зокрема передбачає проведення службового розслідування.

32. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання наказу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 26.10.2016 № 843 було проведено службове розслідування стосовно ОСОБА_1 , висновок результатів якого затверджено 11.11.2016.

33. Висновки службового розслідування полягають у тому, що за порушення присяги працівника податкової міліції та службової дисципліни, що відобразилося у систематичній відсутності на робочому місці та неприбуття на атестаційну комісію без поважних причин до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України ОСОБА_1 заслуговує на звільнення з органів податкової міліції.

34. Як закріплено частиною десятою статті 14 Статуту, при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.

35. Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 14 Статуту звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

36. Проте, під час розгляду справи судами попередніх інстанцій не було підтверджено доводи відповідача про порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, які полягали у відсутності позивача на робочому місці, фактичному неприбутті у розпорядження за місцем юридичної адреси Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України та у неприбутті на атестаційну комісію без поважних причин.

37. Відповідно до пункту 6 Інструкції про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції у розпорядженні органів Державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 26.08.2009 № 459, щодо особи, зарахованої у розпорядження, керівник органу державної податкової служби видає розпорядчий документ протягом 2 діб, де: призначає безпосереднього начальника; визначає коло обов`язків, що зобов`язана виконувати особа, зарахована у розпорядження.

38. У той же час відповідачем не було надано розпорядчого документу та не надано пояснень щодо причин його відсутності.

39. Відповідачем не було також надано судам попередніх інстанцій жодного наказу на призначення ОСОБА_1 на будь-яку посаду, що б був датований після наказу про зарахування його в розпорядження.

40. Разом з тим, судами вказано, що до матеріалів справи долучено копії табелів обліку робочого часу ОСОБА_1 з яких слідує, що в період лютий-липень 2016 року позивач табельований як такий, що перебуває у розпорядженні. Крім того, в табелі обліку робочого часу за серпень-вересень посада ОСОБА_1 вказана як «ст. о/у» (старший оперуповноважений).

41. Проте, в матеріалах справи відсутні докази того коли саме і яким саме документом позивача було призначено на посаду.

42. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність призначення на будь-яку з посад, недоведення до відома жодних службових завдань в частині несення служби, невизначенння місця несення служби, і як наслідок відсутність будь-яких законних підстав кваліфікувати дії позивача як систематичну відсутність на робочому місці.

43. Водночас, колегія суддів вважає за доцільне наголосити, що зібрані у справі письмові докази свідчать про відсутність у позивача можливості прибути на засідання атестаційної комісії з причин несвоєчасного направлення відповідачем листів-запрошень. Вказане було підтверджено інформацією з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» та визнано відповідачем.

44. Вищевказане в сукупності свідчить про недотримання відповідачем вимог статті 14 Статуту при прийнятті наказу про звільнення ОСОБА_1

45. Відповідно до пункту 352.4. статті 352 Податкового кодексу України громадяни України, які вперше зараховуються на службу до податкової міліції на посади начальницького і рядового складу, складають присягу такого змісту:

«Я, (прізвище, ім`я, по батькові), вступаючи на службу до податкової міліції, присягаю на вірність Українському народові. Присягаю додержуватися Конституції і законів України, захищати права людини і громадянина, сумлінно виконувати свої обов`язки. Присягаю бути чесним і мужнім, пильно стояти на сторожі економічних інтересів Вітчизни, суворо зберігати державну та службову таємницю. Якщо я порушу присягу, готовий нести відповідальність, встановлену законом України».

Особа начальницького чи рядового складу податкової міліції підписує текст присяги, який зберігається в її особовій справі.

46. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності в матеріалах справи доказів, на підтвердження вчинення ОСОБА_1 будь-яких дій, які б свідчили про порушення ним присяги працівника податкових органів.

47. За таких обставин, Верховний Суд вважає правильним висновки судів першої та апеляційної інстанцій стосовно необхідності відновлення порушених прав позивача шляхом поновлення його на посаді та виплати грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

48. Колегією суддів не встановлено порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

49. На переконання колегії суддів, доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, та не містять належних обґрунтувань правомірності дій відповідача.

50. На думку колегії суддів, доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами попередніх інстанцій.

51. За змістом частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

52. Частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

53. З огляду на наведене, касаційна скарга Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

54. Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

55. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.08.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 у справі № 813/88/17 за позовом ОСОБА_1 до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення в органах податкової міліції, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - залишити без змін.

56. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І.В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М. М. Яковенко