Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.01.2018 року у справі №808/287/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року

м. Київ

справа №808/287/17

адміністративне провадження №К/9901/960/18,К/9901/4039/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т. Г.,

суддів: Мороз Л. Л., Тацій Л. В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №808/287/17

за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційними скаргами Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Гриценко Володимира Володимировича та ОСОБА_1.

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року

(прийняту у складі головуючого судді Батрак І. В. )

та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Мельника В. В., суддів: Сафронової С. В., Чепурнова Д. В. ),

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,, у якому просив:

- визнати бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, якій делеговані повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича протиправною, щодо невключення повної інформації до списку (переліку) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно всієї гарантованої суми належної до виплати ОСОБА_1.

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, якій делеговані повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича внести зміни до списку (переліку) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно включення всієї суми відшкодування належної до виплати Позивачу, ОСОБА_1, а саме 139 202 (сто тридцять дев'ять тисяч двісті дві) грн. 38 коп.

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб скласти та затвердити зміни та доповнення до Загального реєстру вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, щодо внесення всієї суми відшкодування належної до виплати Позивачу, ОСОБА_1, гарантованої виплати у розмірі 139 202
(сто тридцять дев'ять тисяч двісті дві) грн. 38 коп.

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича надати виписки по особових рахунках, станом на 23.05.2016, поточних і вкладних рахунків відкритих на ім'я Позивача в ПАТ "Банк Михайлівський", а саме: поточного рахунку "Поточний рахунок "Ощадний"", № НОМЕР_1 в UAH; поточного рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)", НОМЕР_1 в ЕUR; поточного рахунку "Поточний рахунок для обслуговування депозиту Особливий дол" НОМЕР_2 в USD; вкладного рахунку "Супердохідний тиждень+" (класичний) від 09.09.2015, НОМЕР_3 в USD; вкладного рахунку Депозитна карта Дохідна П'ятниця НОМЕР_4 в USD; поточного рахунку "Поточний рахунок "Ощадний"", № НОМЕР_5 в USD; вкладного рахунку "Супердохідний тиждень+" (класичний) від 09.09.2015, № НОМЕР_6 в USD; вкладного рахунку "Супердохідний тиждень+" (класичний) від 09.09.2015, НОМЕР_7 в USD; вкладного рахунку "Супердохідний тиждень+" (класичний) від 09.09.2015, НОМЕР_8 в USD.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що уповноваженою особою Фонду протиправно не включено позивача до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3.20 вересня 2017 року Запорізький окружний адміністративний суд вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича щодо не включення рахунку ОСОБА_1 до Переліку вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича подати додаткову інформацію до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та включити рахунок ОСОБА_1 до списку (переліку) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно включення суми відшкодування належної до виплати ОСОБА_1, а саме 43 331,07 грн. (сорок три тисячі триста тридцять одна гривня сім копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_1 суму судового збору 1 280 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят гривен) за рахунок бюджетних асигнувань Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 суму судового збору 640,00 грн. (шістсот сорок гривен).

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що отримані позивачем кошти від ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" через повіреного - ПАТ "Банк Михайлівський" на його поточний рахунок, згідно укладених між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" договорів, за своєю правовою природою є вкладом. Таким чином, рахунок позивача мав би бути включеним до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5.06 грудня 2017 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд вирішив:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Михайлівський" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу позивача задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року у справі № 808/287/17 в частині стягнення судових витрат скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення судових витрат.

В решті постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року у справі № 808/287/17 залишити без змін.

6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції правильно і в повному обсязі встановив обставини справи, прийняв обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права в цілому, проте при вирішенні питання розподілу судових витрат, не звернув увагу на обставину звільнення позивача від сплати судового збору як учасника бойових дій, та як наслідок відсутністю процесуальних підстав для розподілу судових витрат у резолютивній частині рішення суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7.03 січня 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Гриценко Володимира Володимировича.

У касаційній скарзі уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" просить постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року у справі №808/287/17 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції винесенні з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню. Скаржник зазначає, що судами не встановлено правову природу походження коштів на поточному рахунку позивача, які були ним залучені за договорами позики.

Також скаржник вказує, що договори позики є двосторонніми, укладені позивачем безпосередньо з ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" без участі ПАТ "Банк Михайлівський" як повіреного, а кошти, що вносились/отримувались за цим договором по своїй природі не є вкладом згідно Закону України "Про банки і банківську діяльність" та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Отже, гарантії Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не поширюються на позивача.

15 січня 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1.

У касаційній скарзі позивач просить постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року у справі №808/287/17 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вчинити дії щодо внесення позивача до загального реєстру вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і ухвалити нове рішення у відповідній частині, в якому: визнати бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протиправними, щодо відшкодування належної до виплати позивачу, а саме 43331,07 грн. і зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб скласти та затвердити зміни та доповнення до Загального реєстру вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, щодо внесення всієї суми відшкодування належної до виплати позивачу, ОСОБА_1, гарантованої виплати у розмірі 43331,07 грн.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції винесенні з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню.

Крім того від позивача на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський".

8. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 січня 2018 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Гімон М. М., суддів Мороз Л. Л., Бучик А. Ю.

9. Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження за скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Михайлівський".

10. Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2018 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1.

11. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від
20.06.2019 року, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційних скарг сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т. Г., суддів Стеценко С. Г., Тацій Л. В.

12. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 грудня 2020 року прийнято касаційні скарги до провадження на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року у справі №808/287/17.

13. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від
22.12.20р. № 2571/0/78-20, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційних скарг сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т. Г., суддів Мороз Л. Л., Тацій Л. В.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Як було встановлено судами попередніх інстанцій між ПАТ "Банк Михайлівський" (банк) та Позивачем (клієнт) укладено договори № 980-014-000001344 від 16.06.15 банківського рахунку "Поточний рахунок "Ощадний", відповідно до якого на ім'я Позивача було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 в UAH; № НОМЕР_9 від
17.06.2015 "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)", відповідно до якого на ім'я Позивача було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 в EUR; № 840-015-000001687 від 25.08.2015 "Поточний рахунок "Ощадний"", відповідно до якого, на ім'я позивача було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_5 в USD; № НОМЕР_10 від 16.10.2015 "Поточний рахунок для обслуговування депозиту Особливий дол." відповідно до якого, на ім'я позивача було відкрито поточний рахунок N НОМЕР_4 в USD.

Крім того, між ОСОБА_1 та ПАТ "Банк Михайлівський" були укладені договори банківського вкладу депозиту № 840-015-000128686 від 09.09.2015 "Супердохідний тиждень+" (класичний), відповідно до якого, на ім'я Позивача було відкрито вкладний рахунок № НОМЕР_7 в USD; № НОМЕР_11 від 09.09.2015 "Супердохідний тиждень+" (класичний), відповідно до якого, на ім'я Позивача було відкрито вкладний рахунок № НОМЕР_12 в USD; № НОМЕР_13 від 09.09.2015 "Супердохідний тиждень+" (класичний), відповідно до якого, на ім'я Позивача було відкрито вкладний рахунок № НОМЕР_14 в USD та заява (оферта) № 200377673 Депозитна карта Дохідна П'ятниця від 09.11.2015, відповідно до якої, на ім'я Позивача було відкрито вкладний рахунок № НОМЕР_4 в UAH.

Також, між Позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладено договори № 980-014-000208671 від 22.03.2016, згідно якого ОСОБА_1 передає у власність ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 33580 грн. 00 коп. ; № 980-014-000208668 від
22.03.2016 згідно якого ОСОБА_1 передає у власність ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 33580 грн. 00 коп. ; № 980-014-000208675 від
22.03.2016, згідно якого ОСОБА_1 передає у власність ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 33590 грн. 00 коп. ; № 980-015-000221046 від
13.04.2016, згідно якого ОСОБА_1 передає у власність ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 71000 грн. 00 коп. ; № 980-014-000232774 від
04.05.2016, згідно якого ОСОБА_1 передає у власність ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 134000 грн. 00 коп.

Відповідно до умов вказаних договорів 19.05.2016 з банківського рахунку ТОВ "Інвестиційно розрахунковий центр позивачу було здійснено повернення загалом по всім угодам 234 011 грн. 16 коп. на банківський рахунок Позивача.

23 травня 2016 року постановою Правління Національного банку України № 14/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" ПАТ "Банк Михайлівський" віднесено до категорії неплатоспроможних.

На підставі рішення Національного банку України від 23 травня 2016 року № 14 "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 23 травня 2016 року №812 "Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора", яким розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку, шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23 травня 2016 року до 22 червня 2016 року.

13 червня 2016 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення № 991 "Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський", відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" з 23 червня 2016 року до 22 липня 2016 року.

Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" призначено Ірклієнка Ю. П.

Рішеннями Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 991 від 13 червня 2016 строк здійснення тимчасової адміністрації було продовжено з 23 червня 2016 до 22 липня 2016 року включно.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України №124-рш від 12 липня 2016 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №1213 від 12 липня 2016 року, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" з 13 липня 2016 року по 12 липня 2018 року включно, призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" Ірклієнку Ю. П. строком на два роки з 13 липня 2016 року по 12 липня 2018 року.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1702 від 01 вересня 2016 року змінено Уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський", призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова О. Ю. з 05 вересня 2016 року.

14.08.2016 та 15.08.2016 Позивач листами від 13.08.2016 року звернувся з заявами до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, якій делеговані повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський", про включення ОСОБА_1 до переліку вкладників (клієнтів), які мають право на відшкодування коштів за поточними та вкладними рахунками за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та про подачу до фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткової інформації щодо позивача.

Відповіді на вказані листи Позивачем не отримано.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

12. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлюються Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - ~law29~, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

~law30~ визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до ~law31~, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника.

Згідно з положеннями ~law32~, Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог ~law33~ та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр ", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до ~law34~.

Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченою ~law35~; для виконання Фондом відповідних зобов'язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб'єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (~law36~).

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до ~law37~ системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн. ), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.

Отже, ~law38~ пов'язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10
грн. ; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

В свою чергу, відповідно до ~law39~, Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому ~law40~, відповідно до ~law41~, називається тимчасовою адміністрацією.

Відповідно до ~law42~, не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України".

Частинами третьою, п'ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до ~law43~, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Відповідно до ~law44~, з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту).

Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

При цьому, правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними (~law45~).

~law46~ визначає порядок складання Уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фонду не здійснюється.

Так, згідно з положеннями ~law47~, Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком правочинів протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ~law48~.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, уповноважена особа Фонду не включила позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду у зв'язку з тим, що трансакції, здійснені ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19 травня 2015 року на розрахунковий рахунок позивача є нікчемними на підставі статей 215, 216 Цивільного кодексу України, ~law49~.

Як було зазначено вище, у ~law50~, якою врегульовано заходи щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку, визначено підстави, з яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За правилами частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Законом України від 16.07.2015 № 629-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку" (далі - ~law52~), який набрав чинності 12.08.2015 ~law53~ доповнено пунктом 9 згідно із яким правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними у разі здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Дійсно, у зв'язку із зарахуванням коштів на поточний рахунок позивача у Фонду з'явились відповідні зобов'язання, що зумовило збільшення витрат держави в особі Фонду, пов'язаних з виведенням банку з ринку.

Водночас, збільшення витрат Фонду, пов'язаних з виведенням банку з ринку може мати негативні наслідки для вкладника у вигляді невключення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, у разі якщо таке зарахування відбулось після віднесення банку до категорії проблемних, а операції, укладення (переоформлення договорів), що передували збільшенню таких витрат - вчинені (укладені) саме з порушенням закону.

Таким чином, вчинення (укладення) банком, віднесеним до проблемних, правочинів (у тому числі договорів) з порушенням норм законодавства, зокрема Закону України "Про банки і банківську діяльність", Закону України "Про Національний банк України", може бути підставою для невключення до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, у зв'язку із віднесенням таких правочинів (у тому числі договорів) до числа нікчемних відповідно до ~law56~.

Разом з цим, Суд враховує, що дотримання прав вкладників банків передусім проявляється в законодавчих гарантіях повернення всієї суми вкладу та процентів на неї або доходів у іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором банківського вкладу (частина 1 статті 1058 ЦК України).

За загальним правилом, особа не може бути позбавлена права власності і права на вклад внаслідок внесення змін до закону. Разом з тим гарантії цього права, у тому числі обов'язок держави нести додаткову відповідальність через систему гарантування вкладів фізичних осіб, можуть зазнавати змін шляхом прийняття відповідних законів, у тому числі задля забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків.

Так, 19.11.2016 набрали чинності положення пункту 15 Прикінцевих Положень ~law57~, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" №1736-VIII від 15.11.2016 (далі - ~law59~), яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності ~law60~ віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених ~law61~, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності ~law62~ розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної ~law63~, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв'язку з їх прирівнянням до вкладників.

Тобто, з метою поширення гарантій ~law64~ до вкладу були прирівняні кошти фізичних осіб за чітко визначеними ознаками, які при цьому не є вкладом згідно із чинним законодавством, а саме: до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності ~law65~ віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених ~law66~, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

У справі, яка розглядається, встановлено, що правочини по наданню позивачем позики ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та операції по перерахуванню коштів позичальнику та повернення коштів з рахунку вказаного товариства на рахунок позивача були вчинені до віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних.

Поряд з цим, під час розгляду справ судами різних юрисдикцій, у рішеннях, які набрали законної сили та, зокрема, у адміністративній справі № 826/20089/16, суди встановили, що 11.11.2014 між ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та ПАТ "Банк Михайлівський" було укладено Договір доручення № 1, згідно з умовами якого ПАТ "Банк Михайлівський", в якості повіреного, мав здійснювати пошук, залучення та надання фізичним особам (далі - клієнти) консультацій про умови та можливість передачі останніми у позику грошових коштів на користь ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", як Довірителя, на умовах строковості та платності.

У відповідності до предмету Договору доручення ПАТ "Банк Михайлівський" мав укладати договори, що передбачають отримання/залучення ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" грошових коштів у позику від фізичних осіб, за формою, передбаченою відповідним додатком до даного Договору доручення.

На виконання вищезазначеного Договору доручення ПАТ "Банк Михайлівський" від імені ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладались з фізичними особами (Клієнтами) договори позики за встановленою формою, та залучались кошти на рахунок ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" (далі - Договір позики).

Зміст вказаних фактичних обставин свідчить про те, що у межах спірних правовідносин ПАТ "Банк Михайлівський" виступав повіреним, хоча про це й не було зазначено у договорах, укладених між ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та позивачем.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач був повідомлений банком під підпис про непоширення гарантій, передбачених ~law67~, на кошти, які станом на 19 травня 2016 року повернуті на рахунок позивача за вказаним вище договором з небанківською фінансовою установою.

Отже, у справі, яка розглядається, кошти позивача відповідають чітко визначеним критеріям, визначеним змінами, внесеними до ~law68~ ~law69~, а тому вони прирівнюються до вкладу, а позивач, відповідно - до вкладника.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією висловленою Верховним Судом у постанові від 21 грудня 2019 року у справі №823/1674/18.

Крім того колегія суддів щодо тверджень скаржника, висловлених в касаційній скарзі, вважає за необхідне зазначити наступне.

Скаржником вірно було процитовано положення ~law70~ щодо визначення поняття "вклад", проте в частині даної дефініції акцентовано увагу суду лише на одній умові залучення коштів від вкладника - на умові договору банківського вкладу (депозиту) та проігноровано, що законодавцем було визначено інші умови формування вкладу, а саме на умовах банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Згідно з ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

При цьому, згідно з ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Пунктом 1.24 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачу йому у готівковій формі.

Згідно з Пунктом 1.24 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки, рахунки умовного зберігання та кореспондентські рахунки, при цьому зазначені види рахунків відкриваються на договірній основі, що укладаються між клієнтами та обслуговуючими їх банками.

Як було зазначено вище, між позивачем та публічним акціонерним товариством "Банк Михайлівський" укладено договори банківського вкладу депозиту "Супердохідний тиждень+" та на виконання вказаних договорів публічним акціонерним товариством "Банк Михайлівський" відкрито на ім'я позивача відповідні поточні рахунки.

ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" відповідними платіжними дорученнями зі свого розрахункового рахунку, ініціював 19.05.2016 переказ коштів позивачу на його поточні рахунки в ПАТ "Банк Михайлівський" у загальній сумі 234 011,16 грн. з призначенням платежів повернення коштів за договорами позики.

Таким чином кошти надійшли на банківський рахунок позивача, а отже в розумінні вище наведених положень законодавства, такі кошти є вкладом і підпадають під дію ~law74~.

З положень ~law75~ вбачається, що законодавець надав Фонду прерогативу (можливість) щодо перевірки та віднесення певних правочинів, здійснених в межах діяльності банку, до нікчемних за наявності певних умов, при цьому основний загальний критерій цих умов, полягає в очевидній наявності певних преференцій, за наслідками вчинення відповідного правочину, у однієї сторони по відношенню до банку, при цьому останній перебуває дещо не в вигідному становищі ніж мав би бути за відсутності цих преференцій. Основним маркером для можливості віднесення правочину до "нікчемного" являється саме очевидна невідповідність такої операції нормам чинного законодавства.

З укладених між позивачем та ТОВ "ІРЦ" договорів позики не вбачається очевидних ознак їх нікчемності, стороною відповідача не наведено підстав, з якими пов'язано можливе визнання таких правочинів недійсними та не зазначено в чому саме полягають ті самі преференції позивача в порівнянні з іншими клієнтами банку в розрізі отриманих коштів на виконання укладених між ним та ТОВ "ІРЦ" договорів позики.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність уповноважених осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Михайлівський щодо не включення позивача, до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві Банк Михайлівський за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зобов'язання уповноважених осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Михайлівський внести дані позивача, до переліку (реєстру) як вкладника ПАТ Банк Михайлівський, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

З приводу позовних вимог в частині зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду та визнання протиправною бездіяльність відповідача-2 в цій частині позовних вимог, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанції та вважає їх передчасними з огляду на наступне.

Як уже зазначалось вище, вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (~law76~).

Стосовно порядку визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, то відповідно до ~law77~ уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог ~law78~ і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

За змістом ~law79~ уповноважена особа Фонду формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Пунктами 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 9 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення), передбачено, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

У пункті 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

Процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, передбачає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду Переліку та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого Переліку до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого Переліку Загального реєстру вкладників; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру вкладників.

Підсумовуючи наведене, можна зазначити, що уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями на формування повного Переліку, з урахуванням положень ~law80~, тобто в межах гарантованої суми відшкодування.

Таким чином позовні вимоги в частині зобов'язання Фонд вчинити дії щодо внесення інформації щодо позивача до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду є передчасними та такими, що задоволенню не підлягають.

Аналогічна правова позиція була висловлена в постанові ВП Верховного суду від 09 вересня 2020 року адміністративна справа № 826/4164/16.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанції щодо необхідності відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині з підстав їх передчасності та необхідності спершу сформувати перелік вкладників.

Також колегія суддів вважає вірною правову позицію суду апеляційної інстанції з приводу того, що з урахуванням складу сторін по справі та звільнення позивача від сплати судового збору як учасника бойових дій, вирішення питання розподілу судового збору не є доцільним при винесенні рішення у даній справі, натомість у разі помилкової сплати позивачем судового збору при зверненні до суду з відповідними позовними вимогами, у Кодексі адміністративного судочинства передбачений інший процесуальний механізм повернення сум таких коштів.

15. Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

16. Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

17. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

18. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

19. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

постановив:

1. Касаційні скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Гриценко Володимира Володимира Володимировича та ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року в нескасованій частині та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року у справі №808/287/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді Л. Л. Мороз

Л. В. Тацій