Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2023 року

м. Київ

справа №420/4734/20

адміністративне провадження № К/9901/29484/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2020 (судді - Вербицька Н.В., Джабурія О.В., Стас Л.В.)

у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

03.06.2020 ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив визнати неправомірним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Одеській області №155250000480 від 23.03.2020 про відмову у проведенні перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 та зобов`язати здійснити перерахунок довічного утримання на підставі довідки ТУ ДСА в Одеській області № 5-780/20 від 19.03.2020 про суддівську винагороду у розмірі 90%, починаючи з 19.02.2020.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач є суддею у відставці Приморського районного суду м. Одеси відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 03.04.2018 №981/0/15-18.

24.07.2018 позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у відповідності до п.25 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII з визначенням його розміру 90%, яке обчислене відповідно до положень Закону "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI без обмеження граничного розміру, що не заперечується сторонами по справі.

19.03.2020 ТУ ДСА в Одеській області видало позивачу довідку №5-780/20/вих, відповідно до якої станом на 19.02.2020 суддівська винагорода ОСОБА_1 , яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 141 885,00 гривень (а.с.8).

20.03.2020 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із відповідною заявою про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді з 19.02.2020.

Рішенням №155250000480 від 23.03.2020 позивачу відмовлено у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці з підстав відсутності порядку проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням висновків рішення Конституційного суду України від 18.02.2020 по справі №1-15/2018(4086/16).

Не погоджуючись з відмовою відповідача у здійсненні перерахунку його довічного грошового утримання позивач звернувся до суду.

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що відповідач, посилаючись на відсутність порядку проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, неправомірно відмовив у здійснені такого перерахунку. Відповідно до висновків, викладених в рішенні Конституційного Суду України від 18.02.2020 у справі № 1-15/2018 (4086/16), пенсійний орган зобов`язаний здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 позов задоволено.

Визнано неправомірним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №155250000480 від 23.03.2020 про відмову у проведенні перерахунку судді у відставці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області №5-780/20 від 19.03.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19.02.2020.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , у розмірі 90% від суддівської винагороди у розмірі 141885,00 гривень, на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області №5-780/20 від 19.03.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19.02. 2020.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що після визнання неконституційними положень пункту 25 розділу XII „Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII позивач, як суддя у відставці, набув право на перерахунок розміру його щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з розміру суддівської винагороди на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області №5-780/20/ від 19.03.2020.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2020 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 змінено, викладено абзац третій його резолютивної частини у наступній редакції:

"Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області №5-780/20 від 19.03.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19.02.2020 року».

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 залишено без змін.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції щодо протиправності рішення ГУ ПФУ від 23.03.2020 № 155250000480 про відмову у перерахунку позивачу, як судді у відставці, щомісячного довічного грошового утримання та наявності у позивача права на такий перерахунок.

Водночас, апеляційний суд визнав помилковими висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача провести перерахунок позивачу щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки ТУ ДСА № 5-780/20/вих від 29.03.2020 у розмірі 90%, оскільки такий відсоток розміру довічного грошового утримання позивача від суддівської винагороди працюючого судді був визначений в порядку, передбаченому Законом "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI, який відрізняється від порядку визначення розміру довічного грошового утримання, встановленого чинним Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII.

Апеляційний суд дійшов висновку, що така відмінність полягає в тому, що Законом №2453-VI розмір довічного грошового утримання судді у відставці визначався у відсотках (80% і більше), виходячи із суддівської винагороди працюючого судді, зокрема з окладу у розмірі 15 мінімальних заробітних плат (з урахуванням рішення КСУ від 04.12.2018 № 11-р/2018), на відміну від положень Закону №1402-VIII, який передбачає зовсім інші базові показники суддівської винагороди, виходячи з окладу працюючого судді, в даному випадку місцевого суду, - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (стаття 135), а також інший розмір довічного утримання судді у відставці 50% і більше від суддівської винагороди (ч.3 ст.142). Визначення розміру довічного грошового утримання позивача на підставі норм Закону №1402-VIII (50% і більше) не призводить до порушення ст. 22 Конституції України, оскільки розмір довічного грошового утримання, на який має право позивач згідно норм Закону №1402-VIII, не є меншим, ніж той, який був забезпечений йому на підставі положень Закону № 2453-VI.

При цьому, апеляційний суд дійшов висновку, що предметом даного спору є відмова відповідача у проведенні позивачу перерахунку довічного грошового утримання на підставі довідки ТУ ДСА в Одеській області від 19.03.2020, тобто відповідно до вимог Закону №1402-VIII та рішення КСУ від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020. Отже, оскільки ГУ ПФУ в Одеській області не визначало розмір щомісячного довічного грошового утримання позивачу відповідно до вимог Закону №1402-VIII, з яким би позивач був не згодний, зобов`язання здійснити такий розрахунок при відсутності порушеного права є передчасним.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обгрунтування касаційної скарги позивач покликається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норми матеріального права, неповне з`ясування обставини справи, що призвело до ухвалення рішення, яке на думку позивача, підлягає скасуванню.

Зокрема, покликається на те, що зважаючи на наявний у нього стаж роботи на посаді судді понад 25 років, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про встановлення розміру щомісячного довічного горошового утримання у розмірі 90% суддівської винагороди.

В свою чергу, змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вийшов за межі доводів та вимог апеляційної скарги, оскільки відповідач у поданій ним апеляційній скарзі не ставив впитання щодо зменшення щомісячного довічного грошового утримання позивача, як судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди, чим порушив норми процесуального права.

Крім того, покликався на те, що висновки суду апеляційної інстанції суперечать висновкам, викладеним у Верховним Судом у зразковій справі №620/1116/20 та постанові від 07.09.2020 у №426/14458/16.

Просив постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив у її задоволенні відмовити, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах доводів касаційної скарги відповідно до статті 341 КАС України, Верховний Суд, виходить з наступного.

Так, предметом даного позову є відмова відповідача у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді на підставі поданої позивачем довідки.

Відмовляючи позивачу у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання за його заявою, відповідач виходив із того, що Рішенням Конституційного Суду України рішення від 18.02.2020 у справі №2-р/2020 не визначено порядок його виконання, а відповідні зміни до Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" внесені не були. Посилаючись на це, відповідач вказав позивачу на відсутність правових підстав для здійснення перерахунку призначеного йому раніше довічного грошового утримання судді у відставці.

Таким чином, спору стосовно відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало, тому такі вимоги є передчасними.

Покликання позивача на те, що судом апеляційної інстанції протиправно відмовлено у задоволенні позовної вимоги про здійснення перерахунку в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, є необґрунтованим, оскільки це не було предметом та мотивом відмови пенсійного органу у здійсненні перерахунку позивачу довічного грошового утримання на підставі оновленої довідки.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 30.09.2021 у справі №580/2323/20, від 09.06.2022 у справі №580/3004/20.

Крім того, у постанові від 18.11.2021 у справі №340/4458/20 Верховний Суд дійшов наступних висновків:

19. Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, судам, на переконання колегії суддів, слід було відмовити у задоволенні позовних вимог стосовно зобов`язання відповідача провести спірний перерахунок призначеного позивачу довічного грошового утримання судді, як судді у відставці, у конкретному розмірі та визначенням конкретного значення відсотків такого утримання, як передчасних.

20. Вищевказане виключає правові підстави для зазначення у резолютивній частині рішення будь-якої інформації, окрім тієї, що пов`язана зі здійсненням такого перерахунку на підставі відповідної довідки

21. У випадку незгоди з перерахунком щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі, визначеному Законом № 1402-VIII на підставі довідки Господарського суду Кіровоградської області про розмір суддівської від 07.08.2020 № 73, зокрема, в частині застосування відсоткового розміру суддівської винагороди для обрахунку суми довічного грошового утримання, позивач не позбавлений права оскаржити вказані дії та рішення у судовому порядку.

22. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.10.2021 у справі №160/10640/20 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від такої позиції.».

Враховуючи наведені вище висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що належним способом захисту прав позивача є саме зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі поданої ним довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19.02.2020.

Водночас, встановивши відсутність на час звернення позивача до суду спору щодо відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання, апеляційний суд безпідставно вдався до надання правової оцінки питанню, який відсотковий розмір має застосовуватись відповідачем при здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, тому такі висновки суду апеляційної інстанції підлягають виключенню з мотивувальної частини оскаржуваної постанови.

Покликання позивача, в обґрунтування касаційної скарги, на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що, на його думку, полягає у виході за межі вимог апеляційної скарги, є безпідставним, оскільки за правилами статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Також безпідставним є покликання на суперечність висновків суду апеляційної інстанції, висновкам, викладеним у рішенні Верховного Суду від 16.06.2020 у зразковій справі №620/1116/20, оскільки у вказаній справі не було предметом спору відсоткове зменшення щомісячного грошового утримання судді у відставці під час його перерахунку, а вирішувалося питання щодо наявності правових підстав для здійснення перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці після 18.02.2020 (дата ухвалення рішення Конституційного Суду України №2-р/2020) з врахуванням розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Щодо посилань на висновки Верховного Суду, висловлені у постанові від від 07.09.2020 у справі №426/14458/16, то такі також є безпідставними, оскільки правовідносини у цій справі, та у справі, що розглядається, не є подібними, оскільки стосуються не включення до відповідного стажу позивача, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання судді, періоду проходження строкової військової служби та половину строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанції повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду апеляційної інстанції підлягає зміні в частині мотивів задоволення позову, а в решті - залишенню без змін.

Керуючись статтями 345 349 351 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2020 змінити, виключивши з її мотивувальної частини висновки щодо відсоткового розміру суддівської винагороди працюючого судді, що має застосовуватись відповідачем при здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача.

В іншій частині постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук