Історія справи
Ухвала КАС ВП від 17.01.2018 року у справі №821/327/17
ПОСТАНОВА
Іменем України
28 серпня 2018 року
Київ
справа №821/327/17
касаційне провадження №К/9901/1619/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08.08.2017 (головуючий суддя Василяка Д.К.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 (головуючий суддя Димерлій О.О., судді: Єщенко О.В., Бойко А.В.) у справі №821/327/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Колосс» до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Колосс» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.02.2017 №0000121201 та №0000111201.
Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 08.08.2017 позов задовольнив частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 10.02.2017 №0000121201 та №0000111201. Вирішено питання про судові витрати.
Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19.10.2017 залишив без змін постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08.08.2017.
Головне управління ДФС у Херсонській області звернулося 20.11.2017 до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у якій просило постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08.08.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема, статті 126 Податкового кодексу України.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Херсонською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Херсонській області проведено перевірку з питань своєчасності сплати з податку на додану вартість Товариством з обмеженою відповідальністю «Колосс» по деклараціям з податку на додану вартість за січень 2016 року від 18.02.2016 №9019227692, березень 2016 року від 19.04.2016 №9059708294, червень 2016 року від 08.07.2016 №9115176924, вересень 2016 року від 19.10.2016 №9196715839, за результатами якої складено акт від 05.01.2017 №1/21-03-12- 01/37125766.
Перевіркою встановлено порушення позивачем термінів сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з ПДВ, а саме із затримкою менше 30 календарних днів сплачено зобов'язання у розмірі 174659,00грн. та із затримкою більше 30 днів сплачено зобов'язання у розмірі 115966,50грн.
За результатами розгляду акта перевірки Головним управлінням ДФС у Херсонській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 10.02.2017 №0000121201, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 23193,30грн. та №0000111201, згідно з яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 17465,90грн.
Задовольняючи позовні вимоги про скасування зазначених податкових повідомлень-рішень, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем не доведено порушення товариством строків сплати узгодженого зобов'язання з податку на додану вартість.
Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у відповідній частині з огляду на таке.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017 по справі №821/763/16, яка набрала законної сили, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Колосс» до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги та визнання протиправним та скасування рішення про опис майна в податкову заставу - задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкову вимогу від 06.05.2016 №527-17 та рішення від 06.05.2016 №293 про опис майна в податкову заставу.
Зазначеним судовим рішенням встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Колосс» сума, зазначена в спірній вимозі від 06.05.2016 №527-17, у розмірі 115966,50грн згідно декларації з ПДВ (скороченої) за березень 2016 року була сплачена платіжними дорученнями в період з 01 по 16 березня 2016 року, а тому у позивача не виникло заборгованості перед бюджетом.
Щодо зобов'язання позивача з податку на додану вартість у розмірі 174659,00грн. відповідно до декларацій за січень 2016 року №9019227692, червень 2016 року №9115176924, вересень 2016 року №9196715839 судами попередніх інстанцій встановлено, що вчасна сплата відповідних сум підтверджується матеріалами справи, а саме довідками по запиту користувача (а.с. 12-16), витягами щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ.
Крім того, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження свого твердження про затримку Товариством з обмеженою відповідальністю «Колосс» сплати самостійно узгоджених платежів з податку на додану вартість.
Враховуючи викладене, за встановлених обставин, висновок судів попередніх інстанцій про відсутність у податкового органу підстав для визначення позивачу штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань є правильним.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів не спростовують і не дають підстав вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Головного управління ДФС у Херсонській області без задоволення, а оскаржуваних судових рішень судів попередніх інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08.08.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 у справі №821/327/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Т.М. Шипуліна
Л.І. Бившева
В.В. Хохуляк ,
Судді Верховного Суду