Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 квітня 2020 року

Київ

справа №804/6993/16

адміністративне провадження №К/9901/32985/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., -

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Нацкомфінпослуг) на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року (прийняту судом у складі: головуючого судді Кононенко О.В., суддів: Захарчук-Борисенко Н.В., Ляшка А.К.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року (постановлену судом у складі: головуючого судді Божко Л.А., суддів: Лукманової О.М., Дадим Ю.М.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» (далі - ПАТ) до Нацкомфінпослуг про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2016 року ПАТ звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати постанову Нацкомфінпослуг від 27.09.2016 № 338/13-18/13/6 (далі - Спірна постанова).

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 17 листопада 2016 року позов задовольнив.

Скасував постанову Нацкомфінпослуг від 27.09.2016 № 338/13-18/13/6.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11 липня 2017 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що акт про правопорушення та оскаржувану постанову про застосування штрафної санкції на підставі цього акта складено 27.09.2016 року, тобто в один день. За таких обставин суд вважає, що відповідачем не виконані вимоги пункту 4.9 Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 № 2319 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 року за № 2112/22424; далі - Положення № 2319), чим порушене право позивача на надання письмових пояснень з приводу правопорушення, що передбачене пунктом 4.10 та 4.14 Положення.

У відповідності до пункту 4.13 Положення уповноважена особа Нацкомфінпослуг вирішує питання, передбачені у пункті 4.12 цього розділу, визначає дату, час та місце розгляду справи про правопорушення, про що повідомляється особа рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати розгляду справи про правопорушення або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі під підпис.

Однак відповідачем не надано доказів повідомлення позивача про розгляд справи про правопорушення у відповідності до вимог пункту 4.13 Положення.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що акт та постанова про застосування штрафної санкції складені в один день, тобто позивач не міг бути належним чином повідомлений про розгляд справи про правопорушення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

21 серпня 2017 року Нацкомфінпослуг звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення, постановлені у цій справі, скасувати, а справу направити на новий розгляд.

У скарзі зазначає, що судові рішення прийняті з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що суд першої інстанції не заперечував, що Нацкомфінпослуг наділена повноваженнями щодо витребування документів та накладення стягнень за невиконання її вимог.

Чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством Комісії було надано право накладати штрафи на учасників ринків фінансових послуг за відповідні порушення.

У запереченнях на касаційну скаргу ПАТ просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 22 вересня 2017 року відкрив касаційне провадження.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VІІІ). З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 березня 2018 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Шипуліна Т.М., судді: Бившева Л.І., Хохуляк В.В.

Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2020 року задоволено заяви суддів Шипуліної Т.М., Бившевої Л.І., Хохуляка В.В. про самовідвід.

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 квітня 2020 року на підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року № 622/0/78-20 визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., справу передано головуючому судді.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» здійснює діяльність з надання послуг у сфері страхування та є суб`єктом, нагляд за яким здійснює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

27.07.2016 ПАТ отримало вимогу від 22.07.2016 № 6022/13-8 про надання інформації та документів згідно з переліком протягом 20 днів.

12.08.2016 позивач направив до Нацкомфінпослуг лист з проханням перенести строк надання запитуваної інформації до 31.08.2016 у зв`язку із її великим обсягом.

Листом від 29.08.2016 № 29-08/02-22 позивачем направлено до Нацкомфінпослуг зазначені у вимозі від 22.07.2016 року № 6022/13-8 документи.

Також 09.09.2016 відповідачем направлено вимогу № 7317/13-8 про надання інформації та документів протягом 5 календарних днів.

15.09.2016 позивач направив до Нацкомфінпослуг лист з проханням перенести строк надання запитуваної інформації до 12.10.2016 у зв`язку із великим обсягом інформації та документів.

21.09.2016 позивачем були надані пояснення на вимогу від 09.09.2016 № 7317/13-8, а 04.10.2016 направлено лист № 04-10/02-02 до якого були додані документи зазначені у вимозі.

03.10.2016 на адресу позивача надійшла постанова від 27.09.2016 № 338/13-18/13/6, якою до позивача застосовано штрафну санкцію в сумі 17 000 грн за ненадання відповідей на вимоги.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

У пункті 12 частини першої статті 28 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (далі - № 2664-III) визначено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції надсилає фінансовим установам та саморегулівним організаціям обов`язкові до виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 41 Закону № 2664-III Нацкомфінпослуг застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації - у розмірі від 100 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктами 2.1, 7.1, 7.2, 7.3, 7.6 Правил проведення перевірок (інспекцій) Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затверджених розпорядженням Нацкомфінпослуг від 27 листопада 2012 року № 2422 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04 лютого 2013 року за № 211/22743; чинних на момент виникнення спірних відносин; далі - Правила) передбачено, що Нацкомфінпослуг може проводити планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок.

Нацкомфінпослуг за письмовою вимогою може отримувати від суб`єктів господарювання документи або належним чином засвідчені копії документів (витяги з документів), інформацію, що стосуються їх діяльності у сфері надання фінансових послуг та (або) показників їх фінансового стану.

При проведенні перевірки суб`єкта господарювання йому надсилається письмова вимога Нацкомфінпослуг за підписом Голови Нацкомфінпослуг або члена Нацкомфінпослуг, який виконує обов`язки та повноваження Голови Нацкомфінпослуг, надати документи або належним чином засвідчені копії документів (витяги з документів), інформацію, що стосуються його діяльності у сфері надання фінансових послуг та (або) показників його фінансового стану, яка оформляється згідно з додатком 1 до цих Правил.

До письмової вимоги Нацкомфінпослуг долучається копія направлення на проведення перевірки, яке оформляється згідно з додатком 3 до цих Правил.

Суб`єкт господарювання зобов`язаний у визначений в письмовій вимозі Нацкомфінпослуг строк надати інспекційній групі всі перелічені у вимозі документи або належним чином засвідчені копії документів (витяги з документів) та інформацію, скріплені печаткою (за наявності) суб`єкта господарювання.

У разі відмови суб`єкта господарювання надати інспекційній групі необхідну інформацію та всі перелічені у вимозі Нацкомфінпослуг документи або належним чином засвідчені копії документів (витяги з документів) або несвоєчасного їх надання інспекційній групі керівник суб`єкта господарювання або уповноважена особа суб`єкта господарювання має право письмово викласти мотиви відмови від надання такої інформації та документів або належним чином засвідчених копій документів (витягів з документів) або несвоєчасного їх надання інспекційній групі.

Підписаний керівником та членами інспекційної групи примірник акта перевірки протягом одного робочого дня з дня підписання надсилається керівнику суб`єкта господарювання або особі, що виконує його обов`язки, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Після отримання примірника акта перевірки керівником суб`єкта господарювання або особою, що виконує його обов`язки, протягом 10 календарних днів можуть бути подані інспекційній групі письмові заперечення (зауваження) до акта, які долучаються до акта перевірки, який залишається в Нацкомфінпослуг.

Згідно з п. 1.11, 4.9, 4.10, 4.12, 4.13, 4.14 Положення № 2319 посадова особа Нацкомфінпослуг при виявленні порушення законодавства про фінансові послуги, за яке застосовується захід впливу, складає акт про правопорушення.

Примірник акта про правопорушення надсилається особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі під підпис не пізніше п`яти днів з дати його складання з повідомленням про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення.

Керівник або уповноважений представник особи має право подати на розгляд справи про правопорушення письмові пояснення (заперечення) разом із документами, на яких вони ґрунтуються. Письмові пояснення в обов`язковому порядку долучаються до матеріалів справи про правопорушення.

Уповноважена особа Нацкомфінпослуг при підготовці справи про правопорушення, за яке передбачено застосування заходу впливу, визначеного підпунктом 3 пункту 2.1 розділу ІІ цього Положення, до розгляду повинна: з`ясувати, чи належить до її компетенції розгляд справи про правопорушення; з`ясувати, чи належить до її компетенції застосування відповідного заходу впливу; перевірити, чи дотримані вимоги законодавства при складанні акта про правопорушення; з`ясувати, чи є в наявності додатки, зазначені в акті про правопорушення; з`ясувати, чи застосовувалися раніше до особи заходи впливу за таким самим фактом; перевірити наявність обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність особи; визначити необхідність залучення до розгляду справи про правопорушення фахівців, експертів із питань ринку фінансових послуг, фахівців саморегулівних організацій та інших осіб; перевірити своєчасність повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення.

Уповноважена особа Нацкомфінпослуг вирішує питання, передбачені у пункті 4.12 цього розділу, визначає дату, час та місце розгляду справи про правопорушення, про що повідомляється особа рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати розгляду справи про правопорушення або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі під підпис.

Керівник або уповноважений представник особи при розгляді справи про правопорушення має право: знайомитися з усіма матеріалами, які є у справі про правопорушення; бути присутнім при розгляді справи про правопорушення; надавати пояснення (у тому числі письмові), заявляти клопотання по суті виявленого порушення.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що правовою підставою для притягнення особи до відповідальності є ненадання на вимогу Нацкомфінпослуг витребуваної інформації (документів) та/або пояснень щодо неможливості їх надати.

Разом з тим, слід враховувати, що законодавством регламентовано чітку і послідовну процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності, зокрема за вказане правопорушення, обов`язковими етапами якої є надсилання їй відповідного акта про правопорушення та повідомлення про дата, час та місце розгляду її справи.

При цьому, недотримання зазначених процесуальних вимог нівелює право особи, яка притягається до відповідальності, на захист її прав та інтересів в адміністративному досудовому порядку та зумовлює незаконність рішення контролюючого органу, прийнятого за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Як встановлено судами, акт про правопорушення та оскаржувану постанову про застосування штрафної санкції на підставі цього акта складено 27.09.2016, тобто в один день. Отже, позивач не міг бути належним чином повідомлений про розгляд справи про правопорушення, що вказує на порушення вимог Положення № 2319.

За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що відповідачем не було дотримано законодавчо визначену процедуру притягнення до адміністративної відповідальності, що обумовлює протиправність Спірної постанови.

В аспекті наведеного слід зазначити, що відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції чинній до 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Враховуючи наведене, Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

З огляду на викладене, керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341- 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді : С.Г. Стеценко

Т.Г. Стрелець