Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.02.2020 року у справі №808/806/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2020 року

Київ

справа №808/806/16

адміністративне провадження №К/9901/13323/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Губської О.А., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 808/806/16

за позовом Приватного акціонерного товариства «Запоріжзв`язоксервіс» до Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ГЮСС» про визнання протиправною та скасування вимоги

за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Запоріжзв`язоксервіс»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 травня 2016 року, ухвалену суддею Каракуші С.М.,

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 13 липня 2016 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербакова А.А., суддів: Суховарової А.В., Баранник Н.П.,

УСТАНОВИВ:

Суть спору

1. Приватного акціонерного товариства «Запоріжзв`язоксервіс» (далі - позивач, ПрАТ «Запоріжзв`язоксервіс») звернулося з позовом до Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - відповідач), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ГЮСС», де просило:

1.1. визнати протиправною та скасувати вимогу № 01-18/02-2767 від 22 вересня 2015 року, винесеної під час розгляду звернення народного депутата України ОСОБА_1 .

2. В обґрунтування позовних вимог зазначали, що вимога Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про надання інформації винесена протиправно та такими діями відповідач втручається в господарську діяльність підприємства, у зв`язку з чим просили визнати вимогу № 01-18/02-2767 від 22 вересня 2015 року протиправною та скасувати.

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

5. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 13 липня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.

6. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржувана вимога щодо запитування інформації та документів стосовно господарської діяльності позивача, яка спрямована на виконання доручення голови Антимонопольного комітету України № 1.1/483 від 09 червня 2015 року,є такою, що прийнята відповідачем у межах наданих повноважень, правомірно та у відповідності до положень законодавства про Антимонопольний комітет України.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції

8. 05 серпня 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Приватного акціонерного товариства «Запоріжзв`язоксервіс» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 травня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року у справі № 808/806/16.

9. У касаційній скарзі скаржник зазначає, зокрема, що ані АМК України ані відповідачем будь-якого розслідування чи розгляду заяви, в розумінні захисту економічної конкуренції , яке проводиться у відповідності Тимчасових правил розгляду справ порушення антимонопольного законодавства (затверджених розпорядженням АМК України від 19 квітня 1994 року №5), відносно позивача не проводилося.

10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 вересня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Запоріжзв`язоксервіс» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 травня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Запоріжзв`язоксервіс» до Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ГЮСС» про визнання протиправною та скасування вимоги.

11. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VІІІ).

12. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції вищевказаного Закону обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

13. У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпунктів 1, 7 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України матеріали касаційної скарги передано до Верховного Суду.

14. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

15. 31 січня 2018 року вказана касаційна скарга передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.

16. 31 січня 2018 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Коваленко Н.В., судді Берназюк Я.О., Гриців М.І.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 10 січня 2020 року № 21/0/78-20 у зв`язку із внесенням змін до Спеціалізації суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 27.12.2019 № 33), що унеможливлює участь судді-доповідача Коваленко Н.В. у розгляді справ, категорії яких віднесені до спеціалізації іншої судової палати у зв`язку зі змінами, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді Губська О.А., Соколов В.М.

17. 21 лютого 2020 року ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. прийнято до провадження справу за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Запоріжзв`язоксервіс», закінчено підготовчі дії у справі та призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

17.1. 27 лютого 2020 року ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Позиція інших учасників справи

19. Від відповідача відзив на касаційну скаргу не надходив, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.

Установлені судами фактичні обставини справи

20. Як встановлено судами попередніх інстанції та слідує з матеріалів справи 23 вересня 2015 року на адресу ПрАТ «Запоріжзв`язоксервіс» надійшла вимога Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01-18/02-2767 від 22 вересня 2015 року, відповідно до якої від позивача вимагалось у десятиденний термін з дня отримання вимоги надати наступну інформацію: 1) діючі у 2015 році розміри комісійної винагороди, що стягувалась ПрАТ «Запоріжзв`язоксервіс» за приймання від населення м. Запоріжжя платежів за послуги з постачання холодної і гарячої води, водовідведення, централізованого опалення, утримання будинків та прибудинкових територій, вивезення побутових відходів, електроенергія, газопостачання (або у будь-якій інтерпретації найменування послуги, як то каналізація, сміття, ТПВ, вода, ГВП, тепло, заборгованість за послугу, підігрів води тощо); 2) копії розпорядчих документів підприємства, якими затверджено (встановлено) розмірі комісійної винагороди, що стягується з фізичної особи - платника платежу за послуги; 3) структуру витрат, які формують комісійну винагороду, з обґрунтуванням кожної складової витрат; 4) порядок визначення розміру комісійної винагороди.

21. Як слідує зі змісту вимоги, зазначену інформацію вимагалось надати у зв`язку із розглядом звернення народного депутата України ОСОБА_1 щодо неправомірних дій ПрАТ «Запоріжзв`язоксервіс» та ТОВ ВКФ «ГЮСС» на ринку приймання платежів від фізичних осіб за житлово-комунальні послуги (з постачання холодної і гарячої води, водовідведення, централізованого опалення, утримання будинків та прибудинкових територій, вивезення побутових відходів, електроенергію, газопостачання тощо) на користь третіх осіб, на підставі статей 17, 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України».

22. Листом від 02 жовтня 2015 року № 1210 ПрАТ «Запоріжзв`язоксервіс» надано Запорізькому обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України запитувану інформацію, а також подані планова калькуляція вартості послуг (комісійної винагороди) з приймання платежів від фізичних осіб на 2015 рік, структури фактичних витрат підприємства за період березень-серпень 2015 року.

23. Не погодившись із вимогою Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01-18/02-2767 від 22 вересня 2015 року "Про надання інформації", позивач оскаржив його до суду.

Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

24. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.

25. Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України (в редакції, чинній на звернення до суду із позовом) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

26. Частиною 2 статті 4 КАС України установлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

27. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

28. Відповідно до статті 3 Закону України від 26 листопада 1993 року № 3659-XII «Про Антимонопольний комітет України» (далі - Закон № 3659-XII) основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

29. Згідно з частинами першою, другою статті 12 Закону № 3659-XII для реалізації завдань, покладених на АМК, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення АМК, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції. У разі необхідності можуть утворюватися міжобласні територіальні відділення.

30. За приписами статті 22 Закону № 3659-XII розпорядження, рішення та вимоги органу АМК, голови територіального відділення АМК, вимоги уповноважених ними працівників АМК, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу АМК, голови територіального відділення АМК, вимог уповноважених ними працівників АМК, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

31. Суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов`язані на вимогу органу АМК, голови територіального відділення АМК, уповноважених ними працівників АМК, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання АМК, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб`єктам господарювання (стаття 221 Закону № 3659-XII).

32. Як слідує з матеріалів справи, згідно змісту оскаржуваної вимоги, вона винесена із розглядом звернення народного депутата України ОСОБА_1 щодо неправомірних дій ПрАТ «Запоріжзв`язоксервіс» та ТОВ ВКФ «ГЮСС» на ринку приймання платежів від фізичних осіб за житлово-комунальні послуги (з постачання холодної і гарячої води, водовідведення, централізованого опалення, утримання будинків та прибудинкових територій, вивезення побутових відходів, електроенергію, газопостачання тощо) на користь третіх осіб, на підставі статей 17, 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», статті 50 ЗУ «Про захист економічної конкуренції». Тобто, предметом спору у цій справі є оскарження рішення територіального відділення АМК, пов`язаного з розглядом справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

33. Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів у порядку іншого судочинства, в тому числі господарського.

34. Такий інший порядок передбачено, зокрема, частиною першою статті 60 Закону України від 11 січня 2001 року № 2210-III «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон № 2210-III), відповідно до якої заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів АМК повністю або частково до господарського суду.

35. З огляду на зміст наведених норм справи зі спорів про оскарження рішень (розпоряджень) органів АМК підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

36. Водночас і пунктом 3 частини 1 статті 12 ГПК України (в редакції, яка діяла на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій) було встановлено, що справи за заявами органів АМК з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам. Винятком з цього правила відповідно до положень статті 19 КАС України є вирішення справ щодо оскарження рішень АМК з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель.

37. Аналогічний підхід до розуміння зазначених норм права Верховний Суд України висловив раніше у своїх постановах від 23 червня 2015 року та від 22 березня 2016 року у справах № 21-688а15, № 21-3720а15 відповідно.

38. Отже, в порядку адміністративного судочинства підлягають розгляду лише спори щодо порушення законодавства у сфері публічних закупівель та у сфері державної допомоги суб`єктам господарювання.

39. Разом з цим пунктом сьомим частини першої статті 20 ГПК України (в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року) чітко визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

40. З наведеного нормативного регулювання з огляду на фактичні обставини справи слідує, що дії та рішення, ухвалені з процесуальних засад діяльності органів Антимонопольного комітету України щодо захисту від недобросовісної конкуренції не можуть бути предметом судового розгляду за правилами КАС України. Цей спір підвідомчий судам господарської юрисдикції.

41. Також суд звертає увагу на висновки, викладені у постановах Великої палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 820/2953/18, Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі №922/2274/17, від 21 лютого 2019 року у справі № 808/2309/16, від 17 липня 2019 року у справі № 821/780/16, відповідно до яких справи зі спорів про оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України в силу приписів наведеного Закону «Про захист економічної конкуренції» підвідомчі господарським судам і підлягають розгляду за правилами господарського судочинства, за винятком, відповідно до положень статті 19 КАС України, скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель та рішень у сфері державної допомоги суб`єктам господарювання. Колегія суддів не знаходить підстав для відступу від цієї правової позиції.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

42. Відповідно до статтей 238, 240 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, визначених вказаними статтями. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги (стаття 354 КАС України).

43. Пунктом 5 частини 1 статті 349 цього ж Кодексу передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі.

44. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті стаття 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

45. Отже, постанова Харківського апеляційного адміністративного суду 26 жовтня 2017 року підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

46. Відповідно до частини 1 статті 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

47. Відповідно до частини 1 статті 239 чинної редакції КАС України, позивач має право протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

Висновки щодо розподілу судових витрат

48. З огляду на результат касаційного розгляду справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають. Верховний Суд роз`яснює, що судовий збір може бути повернутий особі за її клопотанням відповідною ухвалою суду у відповідності до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-IX та статтями 239, 345, 349, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Cуд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Запоріжзв`язоксервіс» задовольнити частково.

2. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 травня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року у справі № 808/806/16 - скасувати.

3. Провадження у справі № 808/806/16 за позовом за позовом Приватного акціонерного товариства «Запоріжзв`язоксервіс» до Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ГЮСС» про визнання протиправною та скасування вимоги - закрити.

4. Роз`яснити позивачеві, що справу належить розглядати в порядку господарського судочинства, а також роз`яснити, що позивач має право протягом десяти днів з дня отримання ним цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

..........................

...........................

Л.О. Єресько

О.А. Губська

В.М. Соколов

Судді Верховного Суду