Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 липня 2018 року

Київ

справа №816/4498/15

адміністративне провадження №К/9901/19912/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 06 липня 2016 року у справі №816/4498/15

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 у жовтні 2016 року завернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 06.07.2016 в зв'язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалою Верховного Суду України від 15.12.2016 відкрито провадження у справі. 12.02.2018 справа надійшла до Касаційного адміністративного суду.

Відповідно до пункту 1 частини 1 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Згідно з приписами частини 1 статті 244 КАС України суд відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 06.07.2016 вбачається, що судом було відмовлено у задоволенні касаційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, залишено без змін постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.12.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2016, якими відмовлено у задоволенні адміністративного позову про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 02.04.2015 №0027841701/1161.

Суд касаційної інстанції застосувавши до спірних правовідносин положення статей 164,165 Податкового Кодексу України погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що суми, отримані позивачем у якості фізичної особи-підприємця, у тому числі на банківський рахунок, є оподатковуваним доходом. При цьому, судом касаційної інстанції визнано правильним висновок судів попередніх інстанцій про те, що аналіз матеріалів справи спростовує твердження позивача про те, що отримана нею сума є поворотною фінансовою допомогою.

В якості прикладу неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права позивач посилається на ухвали Вищого адміністративного суду України від 28.05.2015 у справі №2а-1670/849/11, від 17.12.2015 у справі №804/11437/14, від 25.05.2016 у справі №802/3140/14-а, від 16.06.2015 у справі №816/3784/13-а, від 14.04.2015 у справі 817/3284/13-а та від 20.05.2015 у справі №2а-5979/11/2170.

Зі змісту постанови Вищого адміністративного суду України від 28.05.2015 у справі №2а-1670/849/11 вбачається, що під час розгляду справи суди застосовували до спірних правовідносин положення Закону України «Про податок на додану вартість» та Декрету Кабінету Міністрів України «про прибутковий податок з доходів громадян», тому відсутні підстави вважати, що при розгляді справи, що переглядається та справи №2а-1670/849/11 судом касаційної інстанції було неоднаково застосовано одні і ті самі норми матеріального права.

Що стосується інших вищезгаданих ухвал Вищого адміністративного суду України, то з їх змісту вбачається, що судом касаційної інстанції на підставі аналізу матеріалів справи зроблено висновок, що платник податку обґрунтовано та у відповідності до приписів статей 164,165 Податкового Кодексу України не відніс до бази оподаткування суми поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам.

Таким чином, судами касаційної інстанції приймались різні за змістом рішення у справах не внаслідок неоднакового застосування положень статей 164,165 Податкового Кодексу України, а на підставі оцінки і аналізу різних за змістом доказів та встановлення під час розгляду справ різних обставин справи.

З огляду на наведене, колегія суддів Касаційного адміністративного суду дійшла висновку, що обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, що унеможливлює задоволення заяви ОСОБА_2 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 06 липня 2016.

Керуючись статтею 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла до 15.12.2015) та пунктом 1 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ :

Відмовити у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 06 липня 2016 року в адміністративній справі №816/4498/15.

Постанова оскарженню не підлягає.

Судді І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова

І.Я. Олендер