Історія справи
Ухвала КАС ВП від 25.01.2018 року у справі №804/4674/16
ПОСТАНОВА
Іменем України
27 березня 2018 року
Київ
справа №804/4674/16
адміністративне провадження №К/9901/894/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду 17 березня 2017 року (суддя Царікова О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 12 жовтня 2017 року (судді: Чабаненко С.В. (головуючий), Баранник Н.П., Щербак А.А.) у справі №804/4674/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "ХайдельбергЦемент Україна" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне підприємство «Метресурс» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
У С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство "ХайдельбергЦемент Україна" (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 18.02.2016 №0000165002, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у декларації з податку на прибуток за 2014 рік (від 02.03.2015 №9081485641) на суму 4 647 238,07 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове-повідомлення рішення контролюючим органом прийнято безпідставно з огляду на те, що всі господарські операції проведені з контрагентами ТОВ «Інтеграс», ТОВ «Лувд», ПП «Метресурс», за якими позивачем до складу витрат віднесено суми у розмірі 989 068,51 грн мали реальний характер, що підтверджуються наявними первинними документами, а сума витрат у розмірі 3 658 169,56 грн це сума сплачених податків та зборів, що також підтверджується наявними документами бухгалтерського обліку. Крім того, встановлені податковим органом порушення податкового законодавства по Амвросієвській філії позивача є безпідставними, з огляду на те, що вказана філія знаходиться на неконтрольованій Україною території Донецької області, а тому позивачем під час перевірки не надавалися перевіряючим документи по вказаному відокремленому підрозділу через захоплення останнього терористичними угруповуваннями, отже, у відповідача не було вихідних даних для визначення суми завищення витрат Товариством, оскільки для такого розрахунку мають враховуватися усі документи по всьому підприємству, включаючи його структурні підрозділи.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 17 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 12 жовтня 2017 року, позов задоволено частково, оскаржуване податкове повідомлення - рішення в частині зменшення ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна" суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток (в декларації №9081485641 від 02.03.2015) у сумі 989 068,51 грн визнано протиправним та скасовано, в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення судів в частині задоволених вимог обґрунтовано тим, що згідно з ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини (у редакції на момент прийняття рішень судами першої та апеляційної інстанцій), встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, а враховуючи, що правовідносини позивача з контрагентами ТОВ «Інтеграс», ТОВ «Лувд», ПП «Метресурс», за якими позивачем до складу витрат віднесено суми у розмірі 989 068,51 грн, були предметом розгляду в адміністративних справах №804/4916/16 та №804/4675/16, в яких суди дійшли висновку про їх фактичне здійснення (мали реальний характер), то відповідно відсутні підстави і для зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 989 068,51 грн за господарськими операціями з вищезазначеними контрагентами.
Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених вимог, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду 17 березня 2017 року, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 12 жовтня 2017 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.
У доводах касаційної скарги відповідач вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не в повній мірі з'ясовано обставини, що мають значення для справи, та не надано належної оцінки встановленим у акті перевірки обставинам, зокрема скаржник зазначає, що позивачем безпідставно включено до витрат суми, сплачені за господарськими операціями, які проведені з ТОВ «Інтеграс», ТОВ «Лувд», ПП «Метресурс», з огляду на те, що у вказаних контрагентів відсутні достатні трудові, матеріально - технічні ресурси, неможливо прослідкувати сплату податкових зобов'язань по ланцюгу постачання, тощо.
Товариство надало відзив на касаційну скаргу в якому зазначає реальність вчинених господарських операцій проведених з ТОВ «Інтеграс», ТОВ «Лувд», ПП «Метресурс», що також підтверджено судовими рішеннями та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суді першої та апеляційної інстанції без змін.
Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до п. 1 частини першої ст. 345 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що фахівцями контролюючого органу проведена документальна планова виїзна перевірка ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, за результатами якої оформлено акт від 03.02.2016 №18/28-01-50/00292923 та прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення.
За результати вказаної перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог п. 138.2, пп. 138.10.2, абз. «в» пп. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138 та пп. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено збитки з податку на прибуток за 2014 рік на 4 647 238,07 грн, у зв'язку з невизнанням контролюючим органом витрат позивача на придбання товарів/ робіт (послуг) у контрагентів ТОВ «Інтегрес», ТОВ «Лувд», ПП «Метресурс» всього на суму 989 0104,00 грн, а також безпідставно віднесено до складу інших витрат витрати по оплаті податків та зборів у 2014 році суму 3 658 169,56 грн.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, порушення, щодо невизнання контролюючим органом витрат позивача по взаємовідносинах з ТОВ «Інтегрес», ТОВ «Лувд», ПП «Метресурс», що встановлені контролюючим органом при проведенні документальної планової виїзної перевірки ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» та які стали підставою для прийняття контролюючим органом оскаржуваного позивачем податкового повідомлення - рішення, були предметом судового розгляду у справі №804/4675/16 за позовом ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.07.2016 №0000865000 (збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 2 120 897,49 грн), яке було прийнято також за результатами вказаної документальної планової виїзної перевірки (акт від 03.02.2016 №18/28-01-50/00292923).
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року у справі №804/4675/16 адміністративний позов ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000865000 від 18.07.2016. Постанова за наслідками апеляційного оскарження набрала законної сили 19.12.2016. Суд дійшов висновку про наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують реальність здійснення господарської операції, а отже і належне формування та декларування доходу та витрат по господарським операціям з придбання товару, зокрема і у ТОВ «Інтегрес», ТОВ «Лувд», ПП «Метресурс».
Крім того, реальність господарських операцій проведених позивачем з ТОВ «Інтегрес», ТОВ «Лувд», ПП «Метресурс» були також предметом розгляду і у справі №804/4916/16 за позовом ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000175001 від 18.02.2016 (збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 17 942 821,29 грн), яке також було прийнято за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки позивача (акт від 03.02.2016 №18/28-01-50/00292923). У зазначеній справі Дніпропетровський окружний адміністративний суд також дійшов висновку про реальність вчинених позивачем з вказаними контрагентами господарських операцій, у зв'язку з чим позовні вимоги ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» постановою від 25 серпня 2016 було задоволено. Вказана постанова у справі №804/4916/16 за наслідками апеляційного оскарження набрала законної сили 19.12.2016.
Відповідно до ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, враховуючи вказане колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги відповідача щодо не з'ясування обставин, що мають значення для справи, та не надання належної оцінки встановленим у акті перевірки обставинам, оскільки такі обставини були предметом розгляду у справах №804/4916/16 та №804/4675/16, рішення судів за результатами розгляду яких набрали законної сили, а відтак встановлені в них обставини не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
З огляду на зазначене, враховуючи статті 72, 254 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду 17 березня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 12 жовтня 2017 року слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду 17 березня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 12 жовтня 2017 року у справі №804/4674/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.Я.Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова ,
Судді Верховного Суду