Історія справи

ф

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2020 року

Київ

справа №816/1282/16

адміністративне провадження №К/9901/11216/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.08.2017 (суддя Канигіна Т.С.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2017 ( головуючий суддя Жигилій С.П., судді: Дюкарєва С.В. , Перцова Т.С.) у справі № 816/1282/16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування вимоги, податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області), в якому просила: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000061700 від 01.08.2016 року, яким визначено податкове зобов`язання на суму 21797,00 грн. і застосовано штрафну санкцію на суму 5449,25 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування; визнати протиправним та скасувати рішення № 0000041700 від 01.08.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовано штрафну санкцію в сумі 3035,53 грн.; визнати протиправною та скасувати вимогу № Ф-0053451700 від 01.08.2016 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску в розмірі 30355,26 грн..

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.08.2017 року , залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2017 року, адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області № 0000061700 від 01.08.2016, рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0000041700 від 01.08.2016, вимогу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0053451700 від 01.08.2016.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати прийняті у справі рішення, посилаючись на порушення судами норм: пунктів 44.1, ст. 44, пунктів 177.2. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України (далі - ПК України), та відмовити у задоволенні позову. За доводами касаційної скарги судами не було враховано, що позивачем під час перевірки не було надано доказів використання придбаних автошин у господарській діяльності, а тому відповідачем було правомірно виключено їх вартість із витрат.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у період з 18.04.2016 року по 11.05.2016 року відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 29.08.2013 року по 31.12.2015 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 29.08.2013 року по 31.12.2015 року, за результатами якої складено акт від 18.05.2016 року № 1479/16-01-13-05-10/ НОМЕР_1 , яким встановлено порушення позивачем:

- пункту 2 частини першої статті 7 та частини одинадцятої статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", у результаті чого занижено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у загальній сумі 33039,62 грн.;

- пункту 138.1 статті 138, пункту 139.1.9 статті 139, пунктів 177.2, 177.4 статті 177, пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб у загальній сумі 23449,32 грн.;

- підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, а саме: неподання відомості за формою 1ДФ про суми виплачених доходів іншим ФОП за 4 квартал 2013 року по 4 квартал 2015 року;

- підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16, пунктів 177.10, 177.11 статті 177 Податкового кодексу України, а саме: неналежне ведення обліку доходів та витрат за 2014-2015 роки, що призвело до включення до декларації про майновий стан і доходи неправдивих даних, що не підтверджені первинними документами.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем винесено:

- податкові повідомлення-рішення № 0038451305 від 07.06.2016 року, яким позивачу визначено податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 23449,32 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 5862,33 грн., та № 0032041305 від 07.06.2016 року, яким визначено штрафну санкцію у розмірі 510 грн.;

- рішення № 0038411305 від 07.06.2016 року, яким визначено штрафну санкцію в розмірі 3303,96 грн. за донарахування єдиного внеску;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску № Ф-0044101305 від 24.06.2016 року на суму 33039,62 грн.

Позивач не погодився з вказаними рішеннями та оскаржив їх в адміністративному порядку.

Відповідно до пункту 177.1 ст. 177 ПК (у редакції, чинній на час виникнення відносин, з приводу прав і обов`язків позивача в яких виник спір) доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 177.2 статті 177 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

До переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу (пункту 177.4 цієї статті).

Положеннями пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.2 ст. 138 ПК витрати, які враховуються для визначення об`єкту оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України).

Таким чином, для цілей визначення оподатковуваного доходу фізичної особи від зайняття підприємницькою діяльністю законодавством передбачено, що до складу витрат, безпосередньо пов`язаних з одержанням доходів, належать витрати, які виникають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) та здійснюються в межах господарської діяльності платника податку.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, визначено статтею 177 Податкового кодексу України.

У пункті 177.4 статті 177 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 31.12.2014 року) зазначено, що до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Законом України від 28.12.2014 № 71-VIII пункт 177.4 ст. 177 був викладений в іншій редакції.

Так підпунктами 177.4.1 та 177.4.4 цього пункту визначено, що до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат; інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

При цьому законодавцем передбачається реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

Під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено завищення суми витрат, пов`язаних з отриманням доходу за 2015 рік на суму 6625 грн., у зв`язку з включенням до складу витрат, пов`язаних з придбанням товару та відповідно відображення їх у книзі обліку доходів і витрат вартості придбаної 27.07.2015 року у ТОВ "100 Шин" автошини "Автошина 385/65R22,5 Double Coin RR905 160J" у кількості 1 шт. на суму 6625 грн. (без ПДВ), видаткова накладна № 1769 від 24.07.2015 року, реалізацію якої платником не здійснено. Перевіркою також встановлено, що дохід платником отримано від ПП "Полтавська пивна компанія" за автошину "Автошина 215/75R17,5 Kormoran Roads 2F 126/124М" у кількості 1 шт. на суму 7000 грн. (без ПДВ), видаткова накладна № 33 від 27.05.2015 року. Первинні документи на підтвердження факту придбання автошини "Автошина 215/75R17,5 Kormoran Roads 2F 126/124М" у даному періоді відсутні, також відсутня реалізація автошини "Автошина 385/65R22,5 Double Coin RR905 160J". Отже, за твердженням відповідача, витрати платника на придбання автошиши "Автошина 385/65R22,5 Double Coin RR905 160J" у ТОВ "100 Шин" не відносяться до витрат безпосередньо пов`язаних з отриманим доходом, чим порушено пункти 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України.

Судами встановлено, що позивач придбав у ТОВ "100 Шин" автошину "Автошина 385/65R22,5 Double Coin RR905 160J", на підтвердження чого надав видаткову накладну № 1769 від 24.07.2015 року та рахунок на оплату № 7914 від 24.07.2015 року. В подальшому реалізовано ПП "Полтавська пивна компанія" згідно з видатковою накладною № 33 від 27.07.2015 року. Однак, відповідно до видаткових накладних № 1769 від 24.07.2015 року та № 33 від 27.07.2015 року, номенклатура товару не співпадає. Натомість, як вбачається з пояснень позивача, у видатковій накладній № 33 від 27.07.2015 року неправильно зазначено товар та замість "Автошина 215/75R17,5 Kormoran Roads 2F 126/124М" мало бути вказано "Автошина 385/65R22,5 Double Coin RR905 160J". Судом першої інстанції витребувано від ПП "Полтавська пивна компанія" письмові пояснення, які підтверджують, що фактично ФОП ОСОБА_1 поставлено ПП "Полтавська пивна компанія" автошину 385/65R22,5 Double Coin RR905 160J відповідно до замовлення, а у видатковій накладній № 33 від 27.07.2015 року допущено помилку в зазначенні найменування товару, що повністю узгоджується з поясненнями позивача та наданими доказами.

При цьому, Суд зазначає, що наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні даних податкового обліку, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Також під час проведеної перевірки податковим органом встановлено завищення суми витрат, пов`язаних з отриманням доходу за 2014 рік на суму 87716,64 грн. та за 2015 рік на суму 50971,75 грн., яке відбулось у зв`язку з віднесенням до їх складу вартості ТМЦ (автошин), використання яких у господарській діяльності платника не підтверджується, чим порушено пункт 44.1 статті 44, пункт 138.1 статті 138, підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункти 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України. Зазначено, що ФОП ОСОБА_1 до складу витрат безпосередньо пов`язаних з отриманим доходом включено вартість придбаних автошин у ТОВ "Доктор Шина", ТОВ "Флінк-Україна", МПП "Асва", ТОВ "Асканія Авто", ТОВ "100 Шин", ТОВ "Гранд Шина" на суму 138688,39 грн. (без ПДВ). Транспортування зазначеного товару здійснювало ТОВ "Транспортна компанія "САТ" згідно з рахунками на оплату, актів здачі прийняття робіт та накладних на вантаж. Відповідно до накладних на вантажодержувачем був ОСОБА_2 , паспорт НОМЕР_2 , який не є найманим працівником позивача, не є довіреною особою ФОП ОСОБА_1 та не є покупцем товарів у позивача. Отже, за доводами податкового органу, витрати на товар, отриманий ОСОБА_2 , не пов`язані з господарською діяльністю ФОП ОСОБА_1 та не відносяться до витрат безпосередньо пов`язаних з отриманим доходом ФОП ОСОБА_1 .

На підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ "Доктор Шина", ТОВ "Флінк-Україна", МПП "Асва", ТОВ "Асканія Авто", ТОВ "100 Шин", ТОВ "Гранд Шина" позивачем надано, а судами досліджено наступні первинні документи: договори, рахунки на оплату, видаткові накладні, рахунки на оплату перевезення вантажу та накладні на вантаж, акти прийому-передачі виконаних робіт по перевезенню вантажу. В подальшому, як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, придбаний товар реалізовано.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій на підставі оцінки доданих до матеріалів справи копії первинних документів зробили правильні висновки про недоведеність з боку контролюючого органу на виконання процесуального обов`язку, встановленого нормою частини другої ст. 71 КАС України (у редакції, чинній на дату ухвалення оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції), відсутності зв`язку витрат позивача із його господарською діяльністю, а отже правомірність висновку про заниження оподатковуваного доходу.

З огляду на те, що згідно з пунктом 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464-VI базою оподаткування єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування для фізичних осіб-підприємців, (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування) є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, суди зробили правильний висновок також і щодо неправомірності висновків відповідача про заниження позивачем єдиного соціального внеску, що свідчить про неправомірність оспорюваних вимоги про сплату боргу (недоїмки), податкового повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Доводи наведені відповідачем у касаційній скарзі не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини 1 ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.08.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2017 у справі № 816/1282/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва ,

С.С. Пасічник

Судді Верховного Суду