Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2018 року

Київ

справа №814/1348/16

адміністративне провадження №К/9901/14249/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 814/1348/16

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва до Приватного підприємства «Житлобуд-6» про стягнення заборгованості, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду, прийняту 24 листопада 2016 року у складі судді Шляхтицького О.І.,

в с т а н о в и в :

Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва (далі - ПФУ) заявило вимоги про стягнення з Приватного підприємства «Житлобуд-6» заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 18540,70 грн.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року позовну заяву повернуто заявнику.

На зазначену ухвалу суду ПФУ подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року апеляційна скарга була залишена без руху у зв`язку з несплатою судового збору.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року апеляційну скаргу ПФУ повернуто заявнику.

У касаційній скарзі ПФУ заявило вимогу про скасування оскаржуваного судового рішення та направлення справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування своїх вимог заявник зазначає, що наявні підстави для звільнення від сплати ПФУ судового збору у зв'язку з відсутністю коштів.

Відповідач заперечень чи пояснень по справі до суду касаційної інстанції не подав.

Суд заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги та залишення судового рішення без змін, оскільки відсутні підстави для його скасування.

Апеляційна скарга ПФУ не відповідала вимогам статті 187 КАС України, а саме не сплачено судовий збір.

Разом з апеляційною скаргою ПФУ було подано клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з відсутністю коштів.

Частина перша статті 88 КАС України (в редакції чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції) закріплює, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовані Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції), судовий збір справляється, зокрема, за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами у розмірі - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» у вказаній редакції закріплено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

За змістом частини другої цієї ж статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Комплексний аналіз указаних законодавчих положень дає підстави для таких висновків.

Звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 88 Кодексу адміністративного судочинства України, та статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Суд звертає увагу, що відсутність коштів у державного органу не є достатньою та беззаперечною підставою для звільнення його від виконання обов'язку щодо сплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано залишив без задоволення клопотання ПФУ про звільнення від сплати судового збору та залишив скаргу без руху.

Згідно з частиною 3 статті 108 та частиною 3 статті 189 КАС України, апеляційна скарга повертається особі, що її подала якщо цією особою не усунуто недоліків, залишеної без руху апеляційної скарги.

ПФУ не усунуло недоліки поданої ним апеляційної скарги, у зв'язку з чим суд обґрунтовано повернув скаргу заявнику.

Суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення, правильно застосувавши норми матеріального права та не допустивши порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року у справі № 814/1348/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

М.М. Гімон

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду