Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.02.2018 року у справі №810/5498/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2018 року

Київ

справа №810/5498/15

адміністративне провадження №К/9901/24862/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2016 (суддя - Дудіна С.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2016 (головуючий суддя - Желтобрюх І.Л., судді: Мамчур Я.С., Шостак О.О.) у справі № 810/5498/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма Салд» до державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма Салд» (далі - ТОВ «Виробничо-комерційна фірма Салд») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області (далі - ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області) від 20.04.2015 № 0001342201 та № 0001332201.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2016, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх вимог ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 139, 198 Податкового кодексу України, статей 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідач зазначає, що враховуючи податкову інформацію щодо постачальника ТОВ «Пром-Тех-Снаб», а також вимоги законодавчих норм, первинні документи складені позивачем за наслідками господарських операцій із зазначеним контрагентом складені з порушенням, у зв'язку з чим не підтверджено факт здійснення таких господарських операцій та відсутні підставі для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та валових витрат вартості придбаних підрядних робіт.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ «Виробничо-комерційна фірма Салд» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Виробничо-комерційна фірма Салд» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з Приватним підприємством «Пром-Тех-Снаб» (далі - ПП «Пром-Тех-Снаб») за період з 01.09.2014 по 30.09.2014, про що складено акт від 27.03.2015 № 86/10-13-22-03/37360757.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем встановлено порушення ТОВ «Виробничо-комерційна фірма Салд» підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, підпункту 138.5.1 пункту 138.5 статті 138; пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з неправомірним формуванням даних податкового обліку при придбанні підрядних робіт у ПП «Пром-Тех-Снаб» з огляду на непідтвердження реального характеру здійснених операцій.

Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган посилався на акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві «Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Пром-Тех-Снаб» з питань дотримання вимог податкового законодавства по проведеним фінансово-господарським взаємовідносинам з контрагентами за період з 01.07.2014 по 30.09.2014» № 1847/26-59-22-08/38007002 від 31.12.2014 та акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у Київській області «Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Трейдбор» (контрагент ПП «Пром-Тех-Снаб»), та зазначив про те, що у ПП «Пром-Тех-Снаб» відсутня первинна бухгалтерська документація на підтвердження реальності здійснення господарських операції щодо отримання ПП «Пром-Тех-Снаб» товарів (робіт та послуг) у відповідних контрагентів продавців та щодо подальшої реалізації відповідних товарів (робіт, послуг) іншим суб'єктам господарювання за період з 01.07.2014 по 30.09.2014, що, в свою чергу, унеможливлює виникнення господарських відносин між позивачем та вказаним суб'єктом господарювання.

На підставі названого акту перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області 20.04.2015 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення: №0001342201, згідно з яким позивачу донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 282918,00 грн., у тому числі основне зобов'язання на суму 188612,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 94306,00 грн.; №0001332201 від 20.04.2015, згідно з яким позивачу донараховано грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 223976,00 грн., у тому числі основне зобов'язання на суму 179181,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 44795,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що господарські операції по придбанню позивачем підрядних робіт у спірного контрагента є реальними, фактично відбулися, у зв'язку з чим прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень є неправомірним.

Колегія суддів апеляційної інстанції підтримала зазначені висновки суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За змістом підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як з'ясовано судами, ТОВ «Виробничо-комерційна фірма Салд» має право здійснювати господарську діяльність щодо проектування, монтажу, технічного обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінку протипожежного стану об'єктів, що підтверджується ліцензією Державного Департаменту пожежної безпеки Міністерства надзвичайних ситуацій України серії АГ № 506411 від 11.03.2011 та дозволом Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві № 1124.14.32 від 01.04.2014.

Також, відповідно до ліцензії Державної архітектурно-будівельної інспекції України серії АЕ № 289199 від 07.02.2014 позивач має право здійснювати господарську діяльність із створенням об'єктів архітектури.

Між ТОВ «Виробничо-комерційна фірма Салд» (Підрядник) та ПП «Пром-Тех-Снаб» (Субпідрядник) було укладено договори за №299/4 від 29.08.2014, № 334/3 від 29.08.2014, №425/2 від 29.08.2014, № 558/5 від 29.08.2014, №616/2 від 29.08.2014, №648/4 від 21.08.2014, №689/5 від 28.08.2014, №692/5 від 20.08.2014, № 7/6 від 20.08.2014, №837/1 від 29.08.2014, №842/2 від 20.08.2014, №854/1 від 27.08.2014, за умовами яких субпідрядник зобов'язався своїми силами та/або залученими силами виконати роботи по монтажу трубопроводів для системи водяного пожежогасіння та монтажу слабкострумових мереж для підключення інженерного обладнання на відповідних об'єктах, а підрядник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи на умовах, визначених договорами.

На підтвердження виконання зазначених господарських операцій позивачем було надано копії укладених договорів, додаткових угод до них, податкових накладних, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, акт приймання виконаних робіт, платіжних доручень.

Надані позивачем первинні документи не мають дефектів щодо форми, змісту або пошкодження, які б зумовили втрату ними юридичної сили і доказовості, тобто оформлені відповідно до чинного законодавства України.

Оцінивши подані платником докази за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що ці документи оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг розглядуваних операцій.

ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його постачальника, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ «Виробничо-комерційна фірма Салд» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Судами також встановлено, що позивачем було укладено ряд договорів на виконання підрядних робіт, за якими він виступав підрядником. Умовами таких договорів передбачалось право ТОВ «Виробничо-комерційна фірма Салд» на залучення до виконання підрядних робіт субпідрядних організацій. У зв'язку з чим позивачем було залучено ПП «Пром-Тех-Снаб» в якості субпідрядної організації.

Наведене свідчить про безпосередній зв'язок укладених позивачем правочинів ПП «Пром-Тех-Снаб» та власною господарською діяльністю.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавалися.

При цьому судові інстанції правильно відхилили посилання відповідача на результати контрольних заходів щодо контрагента позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження товарності здійснених поставок, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Проте, посадовими особами ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області під час здійснення контрольного заходу таких обставин не встановлено.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що господарській операції між позивачем та його контрагентом здійснені відповідно до умов чинного законодавства, реальність яких підтверджується належним чином оформленими первинними документами, що містяться в матеріалах справи, а відтак з протиправністю прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2016 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Хохуляк

Судді Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна