Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.02.2018 року у справі №808/918/17
Постанова КАС ВП від 03.12.2024 року у справі №808/918/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

27 лютого 2018 року

справа №808/918/17

адміністративне провадження №К/9901/3795/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Токмацької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року у складі судді Прасова О.О. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року у складі колегії суддів Іванова С.М., Панченко О.М., Чередниченка В.Є.

У С Т А Н О В И В :

У квітні 2017 року Фермерське господарство «Грейн-Агро» (далі - позивач, платник податків) звернулось до суду з позовом до Токмацької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (Михайлівське відділення) (далі - відповідач, податковий орган), в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість та дотримання термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за вересень та жовтень 2016 року, визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.12.2016 №0002231200, прийняте за результатами проведення камеральної перевірки підприємства.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року, позов задоволено, визнані протиправними дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки позивача та визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0002231200, прийняте 05.12.2016 податковим органом, яким позивачу донараховано штраф у сумі 76493 грн. 11 коп.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з визнання незаконною камеральної перевірки позивача, проведену контролюючим органом всупереч законодавчій забороні, встановленої пунктом 3 Розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", та, як наслідок цього, скасував податкове повідомлення-рішення від 05.12.2016 №0002231200, прийняте на підставі акту незаконної перевірки. Також судами попередніх інстанцій встановлено порушення відповідачем термінів прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, встановлених п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України, а саме, податковим органом податкове повідомлення-рішення прийнято 05.12.2016 року, а мало бути прийняте, починаючи з 08.12.2016 року (протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, який в свою чергу був вручений 07.12.2016 року).

У листопаді 2017 року відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права (при цьому, в чому полягає порушення норм процесуального права та які саме норми порушені судами, відповідачем не визначено), просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити касаційну скаргу в повному обсязі.

Доводами касаційної скарги відповідач, з посиланням на положення підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, доводить те, що дія мораторію на проведення перевірок у 2015-2016 роках, встановленого п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року №71-VIII (надалі - Закон N 71-VIII) не розповсюджується на камеральні перевірки. У касаційній скарзі відповідач виклав обставини щодо здійснення позивачем податкового правопорушення, зокрема статті 201 Податкового кодексу України - порушення термінів реєстрації податкової накладної, відповідальність за яке передбачена статтею 120-1 цього Кодексу.

Позивачем 25.01.2018 року до Верховного Суду через канцелярію надано відзив на касаційну скаргу, в якому викладені доводи щодо незаконності проведення камеральної перевірки всупереч встановленій Законом забороні, а також проведення перевірки з порушенням порядку, передбаченого пунктами 86.2, 86.7, 86.8 статті 86 Податкового кодексу України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім оргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

05.12.2016 року відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість та дотримання термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за вересень та жовтень 2016 року Фермерським господарством "Грейн-Агро", за результатами якої складено акт № 000003/08-12-12/40623569 від 05.12.2016 року (а.с.15, 44-45).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме порушення граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаних Фермерським господарством "Грейн-Агро" податкових накладних: № 5 від 08.09.2016 року на суму 909000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ - 151500 грн. 00 коп., дата реєстрації в ЄРПН 04.11.2016, реєстраційний № 9208831554, порушення термінів реєстрації податкової накладної в ЄРПН - 42 дні; № 6 від 27.09.2016 року на суму 900000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ - 150000 грн. 00 коп., дата реєстрації в ЄРПН 04.11.2016 року, реєстраційний № 9209078948, порушення термінів реєстрації податкової накладної в ЄРПН - 23 дні; № 10 від 10.10.2016 року на суму 62586 грн. 50 коп., в тому числі ПДВ - 10431 грн. 08 коп., дата реєстрації в ЄРПН 26.10.2016 року, реєстраційний № 9201816551, порушення термінів реєстрації податкової накладної в ЄРПН - 1 день.

На підставі акту камеральної перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.12.2016 року № 0002231200, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 76493 грн. 11 коп. (а.с.16-17).

Розрахунок штрафних (фінансових) санкцій наявний в матеріалах справи (а.с.17).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій в основу застосування штрафу покладений акт камеральної перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться у приміщенні податкового органу виключно на підставі податкових декларацій (розрахунків), поданих платником податків. Об'єктом перевірки за положеннями цього підпункту є серед іншого дані Єдиного реєстру податкових накладних. Саме аналізуючи дані цього реєстру податковий орган встановив порушення реєстрації податкових накладних позивачем за вересень та жовтень 2016 року, що і стало підставою для застосування штрафу.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості які призвели до заниження або завищення податкового зобов'язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.

Камеральна перевірка є одним із способів реалізації контрольної функцій податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за своєчасністю нарахування та відображення всіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків.

28 грудня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (надалі - Закон N 71-VIII), відповідно до п. 3 Прикінцевих положень якого встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

- з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

З огляду на аналіз зазначених норм, яким встановлений спеціальний порядок проведення перевірок суб'єктів господарювання за певними умовами, колегія суддів вважає, що у будь-якому випадку запроваджені наведеним Законом обмеження не стосуються камеральних перевірок, які є функцією здійснення повноважень контролюючим органом. Разом з тим, об'єктом камеральної перевірки є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні податкового органу, будь-які інші дані не можуть бути предметом дослідження податковим органом.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій стосовно незаконності камеральної перевірки та протиправності прийнятого на підставі такої перевірки спірного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи зазначене, дослідженню і оцінці підлягає правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, встановлення в діях позивача складу податкового правопорушення, правильність розрахунків штрафних (фінансових) санкцій.

Верховний Суд зазначає, що при розгляді справи в судах попередніх інстанцій, останні скасували податкове повідомлення-рішення контролюючого органу з підстави його прийняття за результатами незаконної камеральної перевірки та порушення відповідачем термінів прийняття податкового повідомлення-рішення. При цьому, не з`ясували чи додержано позивачем п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, п.7 розділу III «Інструкції з підготовки і подання податкових документів у електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку», затвердженої 10.04.2008 наказом Державної податкової адміністрації України №233, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за №320/15011, п.2 та п.6 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого 31.12.2015 наказом Міністерства фінансів України №1307, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267, при виписуванні податкових накладних (№5 від 08.09.2016, №6 від 27.09.2016, №10 від 10.10.2016), про що безпосередньо зазначено у постанові суду першої інстанції.

Судами попередніх інстанцій за наслідками судового розгляду та апеляційного перегляду не надано належної оцінки вказаним обставинам.

Відповідно до положень п. 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» (Заява N 63566/00) від 18 липня 2006 року суд зобов'язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше вони не виконують свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції

Стосовно висновку суду першої інстанції щодо порушення відповідачем порядку прийняття податкового повідомлення-рішення, яке полягає у прийнятті цього рішення раніше дня, що наступив за днем вручення платнику податків акта перевірки, Верховний Суд зазначає, що судами попередніх інстанцій не надано оцінку тому, як cаме зазначене порушення вплинуло на права платника податку та які права порушені, чи звертався позивач до контролюючого органу із запереченнями на акт перевірки (чи мав намір), чи може зазначене порушення спростувати факт здійсненого податкового правопорушення (у разі його доведеності в межах спірних правовідносин), чи може таке порушення бути окремою та єдиною підставою для визнання податкового повідомлення-рішення протиправним.

Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема суд не дослідив зібрані у справі докази.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Токмацької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року скасувати, справу № 808/918/17 направити на новий розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Васильєва

С.С.Пасічник