Історія справи
Ухвала КАС ВП від 02.07.2019 року у справі №826/14402/18

ПОСТАНОВАІменем України26 грудня 2019 рокуКиївсправа №826/14402/18адміністративне провадження №К/9901/17012/19Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:головуючого судді Стеценка С. Г.,суддів Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Міністерства оборони України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2019 (головуючий суддя Мельничук В. П., судді: Ісаєнко Ю. А., Лічівецький І. О.),ВСТАНОВИВ:І. Короткий зміст позовних вимог1. У вересні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Міністерства оборони України (далі - Міноборони, відповідач), в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби відповідно до Закону України від20.12.1991 №2011-XII "
Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - ~law17~) та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні чи для проходження у військовому резерві" (далі - постанова КМУ №975, Порядок №975); скасувати рішення Міноборони від 23.05.2016 в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби; зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з настанням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби відповідно до ~law18~ та постанови КМУ №975 у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, з урахуваннями висновків суду (далі - спірна грошова допомога).2. Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви, позивач наполягав на наявності у нього права на отримання спірної грошової допомоги, яку, як вважає ОСОБА_1, протиправно не виплачує відповідач, що, в свою чергу, зумовлює порушення його права на соціальний захист.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2019 (головуючий суддя - Амельохін В. В. ) позов задоволено у повному обсязі.4. Не погодившись із таким судовим рішенням відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, подавши через суд першої інстанції апеляційну скаргу, яка зареєстрована у канцелярії суду 14.05.2019.5. Разом з тим, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від27.05.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі на підставі пункту
4 частини
1 статті
299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -
КАС України).
6. Постановляючи таку ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вказані відповідачем підстави для поновлення строку апеляційного оскарження є неповажними, а тому у відкритті апеляційного провадження у справі належить відмовити.ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала, а також узагальнений виклад позиції інших учасників справи7. На зазначену вище ухвалу суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до апеляційного суду.8. Мотивуючи вимоги касаційної скарги, Міноборони наводить аргументи про те, що суд апеляційної інстанції, на переконання скаржника, дійшов необґрунтованого висновку щодо неповажності вказаних ним підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, а відтак позбавив його права, гарантованого
Конституцією України й передбаченого
КАС України, на апеляційний перегляд справи.9. Учасники справи своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористались.
ІV. Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи10. До Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга, для розгляду якої, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено колегію суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) Стеценка С. Г., суддів: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.11. Ухвалою Верховного Суду від 24.07.2019 відкрито касаційне провадження у справі.12. Відповідно до ухвали Верховного Суду від 20.12.2019 справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження з 21.12.2019.V. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
13. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2019 даний адміністративний позов задоволено у повному обсязі.14. Зазначене судове рішення оскаржене Міноборони в апеляційному порядку.15. Вперше апеляційна скарга відповідача була подана через Окружний адміністративний суд міста Києва 26.02.2019, тобто в межах встановленого статтею
295 КАС України тридцятиденного строку апеляційного оскарження.16. Водночас, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019 апеляційна скарга Міноборони була залишена без руху з огляду на її невідповідність вимогам пункту
1 частини
5 статті
296 КАС України щодо надання документа про сплату судового збору. Цією ж ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.17. Міноборони встановлено п'ятиденний з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху строк для усунення її недоліку.
18. Встановлений судом процесуальний строк було продовжено ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019 за клопотанням відповідача на п'ять днів з дня вручення зазначеної ухвали.19. Втім, у межах встановленого судом строку недолік апеляційної скарги усунуто не було, у зв'язку з чим остання повернута особі, яка її подала на підставі пункту
1 частини
4 статті
169, частини
2 статті
298 КАС України.20. В подальшому відповідачем повторно подано апеляційну скаргу, яка 14.05.2019 зареєстрована в канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва.21. До повторно поданої апеляційної скарги Міноборони додало клопотання про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження, мотивоване тим, що скаржник, з огляду на тривалість процедури казначейського обслуговування розпорядників бюджетних коштів та їх отримувачів, не мав реальної можливості у межах встановленого осудом строку усунути виявлений апеляційним судом недолік, а тому, з об'єктивних, на його думку, обставин, які від нього не залежали, не зміг своєчасно реалізувати право на апеляційний перегляд справи.VI. Позиція Верховного Суду
22. Так, у відповідності до вимог частини
3 статті
298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини
3 статті
298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.23. В свою чергу, пунктом
4 частини
1 статті
299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, у тому числі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.24. Аналіз наведених положень процесуальних норм однозначно свідчить, що у разі якщо апеляційна скарга подана після закінчення строку, установленого статтею
295 КАС України, суд зобов'язаний залишити апеляційну скаргу без руху, якщо особа не заявляє клопотання про поновлення строку або якщо підстави для поновлення строку визнані судом неповажними. При цьому у разі, якщо у апеляційній скарзі особа не порушує питання про поновлення такого строку, їй надається можливість протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху подати заяву про поновлення строку.25. Якщо ж разом з апеляційною скаргою скаржником було подано заяву про поновлення строку, а зазначені у ній підстави суд апеляційної інстанції визнав неповажними, то закон визнає за особою право звернутися протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху із заявою, в якій вказати інші підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.26. Таке нормативне регулювання є процесуальною гарантією забезпечення права на апеляційний перегляд справи як однієї з основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту
6 частини
3 статті
2 КАС України.
27. Тільки після надання особі можливості звернутися із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку, яким суд повинен дати оцінку на відповідність їх поважним причинам, апеляційний суд вирішує питання щодо підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у відповідності з пунктом
4 частини
1 статті
299 КАС України.28. Виключень з цього правила названі норми
КАС України не містять, в тому числі й щодо випадку повторного звернення особи з апеляційною скаргою. Навіть при наявності у суду підстав вважати, що в особи немає інших підстав для поновлення процесуального строку, ніж ті, які вже були вказані нею у клопотанні про поновлення строку і які не підпадають під критерій поважних причин, суд не має права діяти у інший спосіб.29. Разом з тим, у межах цієї адміністративної справи, апеляційний суд, всупереч приписів вищенаведених правових норм процесуального закону не залишив апеляційну скаргу без руху, а відразу відмовив у відкритті апеляційного провадження.30. Вказане свідчить, що суд апеляційної інстанції діяв не у спосіб, визначений процесуальним законом, а тому передчасно відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі, чим обмежив право відповідача на апеляційне оскарження судового рішення.31. Аналогічна правова позиція вже висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 29.11.2019 (справа №0640/4134/18).
32. За правилами пункту
2 частини
1 статті
349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.33. Своєю чергою, за приписами частини
1 статті
353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.34. Ураховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувана ухвала, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому її слід скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.35. Керуючись статтями
341,
345,
349,
353,
355,
356 КАС України, Суд, -ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2019 - скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................С. Г. Стеценко,Т. Г. Стрелець,
Л. В. Тацій,Судді Верховного Суду