ПОСТАНОВА

Іменем України

26 квітня 2018 року

Київ

справа №820/6520/16

адміністративне провадження №К/9901/40169/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Східної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2017 року (суддя Бенедик А.П.) у справі за позовом ОСОБА_2 до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - Інспекція) про скасування податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 25 травня 2015 року №215/1704.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року позов задоволено.

При цьому, зазначена постанова ухвалена судом першої інстанції у відкритому судовому засіданні за участі представників сторін, її повний текст виготовлено 21 грудня 2016 року, а копію відповідачем отримано 27 грудня 2016 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Інспекція 05 січня 2017 року подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просила його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, одночасно заявивши й клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2017 року відмовлено в задоволенні заявленого відповідачем клопотання, а апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали; далі - КАС України), оскільки до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Ухвалою від 22 лютого 2017 року Харківський апеляційний адміністративний суд повернув апеляційну скаргу особі, що її подала, на підставі пункту 1 частини 3 статті 108 КАС України у зв'язку із неусуненням у встановлений судом строк її недоліку.

06 червня 2017 року Інспекція повторно подала апеляційну скаргу на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року, порушивши також й питання поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження, в обґрунтування чого зазначила про неможливість сплатити судовий збір (при первісному поданні апеляційної скарги) в зв'язку з відсутністю належного фінансування видатків, передбачених для цієї мети.

Втім ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року, з врахуванням приписів частини 4 статті 189 КАС України, апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з її поданням поза межами строку апеляційного оскарження й визнанням судом підстав, вказаних у клопотанні про його поновлення, неповажними; запропоновано Інспекції в тридцятиденний з моменту отримання копії ухвали строк надіслати до суду заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій навести інші (поважні) причини пропуску цього строку, підтвердивши їх відповідними доказами.

Як свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, копію зазначеної ухвали апеляційного суду відповідач отримав 22 червня 2017 року, проте у встановлений судом строк недолік апеляційної скарги не усунув, заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних і підтверджених доказами причин його пропуску не надіслав.

Ухвалою від 26 липня 2017 року Харківський апеляційний адміністративний суд на підставі абзацу 2 частини 4 статті 189 КАС України відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою.

Не погоджуючись із постановленою судом апеляційної інстанції ухвалою, Інспекція подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, а також залишення поза увагою наведених нею в надісланому 26 липня 2017 року на виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху (одержаної податковим органом згідно штампу реєстрації вхідної кореспонденції 26 червня 2017 року) клопотанні про поновлення пропущеного строку обставин його пропуску (відсутність коштів, передбачених для сплати судового збору), просила вказане рішення суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу до цього ж суду для продовження розгляду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Позивач письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу суду не подав.

Справу згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду: головуючий суддя Пасічник С.С. (суддя-доповідач), судді: Васильєва І.А., Юрченко В.П.

Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, виходячи з наступного.

За змістом частини 2 статті 186 КАС України (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Частиною 4 статті 189 КАС України було визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Отже, у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Стаття 49 КАС України передбачала обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

З огляду на викладені вимоги закону та зважаючи, що, як вже зазначалось, повторна апеляційна скарга на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року була подана поза межами законодавчо встановленого десятиденного строку її апеляційного оскарження, вказані Інспекцією в доданому до неї клопотанні причини пропуску цього строку визнані судом апеляційної інстанції недостатніми для висновку про його пропуск з поважних причин (ухвала суду від 14 червня 2017 року), а інших поважних причин відповідачем зазначено не було, касаційний суд вважає, що Інспекції обґрунтовано відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі абзацу 2 частини 4 статті 189 КАС України ухвалою судді Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2017 року.

Доводи ж касаційної скарги про те, що відповідно до дати на штампі реєстрації вхідної кореспонденції копію ухвали суду від 14 червня 2017 року про залишення його апеляційної скарги без руху відповідачем отримано 26 червня 2017 року й у встановлений судом тридцятиденний строк (26 липня 2017 року) надіслано клопотання про поновлення строку апеляційного скарження (отримане судом 28 липня 2017 року), яке, однак, не було враховано при постановленні оскаржуваної ухвали, не приймаються касаційним судом до уваги, оскільки вказана Інспекцією на власному штампі дата свідчить лише про внутрішню реєстрацію кореспонденції установою, тоді як фактичне одержання нею копії ухвали саме 22 червня 2017 року підтверджується наявним у справі повідомленням про вручення поштового відправлення.

У касаційній скарзі відсутні й відомості про наявність інших обставин, які б давали підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, а також свідчили б про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення даної постанови) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Східної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду