Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.05.2018 року у справі №288/741/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 лютого 2020 року

Київ

справа №288/741/17

адміністративне провадження №К/9901/51112/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправним і скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Моніча Б.С., суддів Капустинського М.М., Охрімчук І.Г.,

У С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправним і скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала про те, що 25 травня 2017 року розпорядженням голови Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області №24-к її звільнено з посади головного спеціаліста з організаційної роботи відділу організаційної роботи та загального діловодства апарату райдержадміністрації відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та статті 87 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII (далі - Закон №889-VIII) у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників. Такі дії відповідача позивач уважає протиправними у зв`язку з порушенням процедури звільнення та недотриманням її прав, гарантованих трудовим законодавством.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

3. Постановою Попільнянського районного суду Житомирської області від 06 грудня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

4. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при звільненні ОСОБА_1 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.

5. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Попільнянського районного суду Житомирської області від 06 грудня 2017 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано розпорядження голови Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області від 25 травня 2017 року №24-к «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста з організаційної роботи відділу організаційної роботи та загального діловодства апарату Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області з 26 травня 2017 року. Стягнуто з Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 113438,25 грн, починаючи з 26 травня 2017 року по день постановлення судового рішення.

6. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що встановлені обставини вказують на незаконність звільнення позивача із займаної посади.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, Попільнянська районна державна адміністрація Житомирської області подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року та залишити в силі постанову Попільнянського районного суду Житомирської області від 06 грудня 2017 року.

8. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права. У касаційній скарзі вказано про те, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, а тому висновок суду апеляційної інстанції про незаконність звільнення позивача не ґрунтується на вимогах закону та суперечить обставинам справи. Також скаржник посилається на неправильний розрахунок судом апеляційної інстанції стягнутої на користь позивача суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

IV. Позиція інших учасників справи

9. Позивачем подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року - без змін, оскільки вона прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

10. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Стрелець Т.Г., суддів Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л. ухвалою від 18 червня 2018 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

11. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 06 червня 2019 року касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду: Кашпур О.В. (судді-доповідачу, головуючому судді), Радишевській О.Р., Уханенку С.А., яку ухвалою від 16 серпня 2019 року прийнято до провадження.

12. Ухвалою Верховного Суду від 25 лютого 2020 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами на 26 лютого 2020 року.

VI. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій

13. ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з Попільнянською районною державною адміністрацією Житомирської області. З 10 червня 2016 року обіймала посаду головного спеціаліста з організаційної роботи відділу організаційної роботи та загального діловодства апарату райдержадміністрації.

14. Спільним дорученням Житомирської обласної державної адміністрації від 23 січня 2017 року №0355/42/2-17 та Житомирської обласної ради від 23 січня 2017 року №р-5-22/104 за підсумками наради з питань дублювання функцій об`єднаними територіальними громадами і районними державними адміністраціями та розподілу майна, що перебуває в спільній комунальній власності міст, сіл, селищ району між об`єднаними територіальними громадами, голові Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області доручено подати пропозиції щодо структури та штатного розпису райдержадміністрації з урахуванням уникнення дублюючих функцій між райдержадміністрацією та об`єднаними територіальними громадами і рекомендовано примірний перелік структури апарату райдержадміністрації після створення об`єднаних територіальних громад у кількості 17 одиниць.

15. Розпорядженням голови Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області від 23 січня 2017 року №17 «Про попередження працівників райдержадміністрації», прийнятим на підставі спільного доручення Житомирської обласної державної адміністрації від 23 січня 2017 року №0355/42/2-17 та Житомирської обласної ради від 23 січня 2017 року №р-5-22/104, зобов`язано: головному спеціалісту з питань персоналу апарату райдержадміністрації Костюченко Н.В. у термін до 25 січня 2017 року ознайомити під підпис з цим розпорядженням і попередженням про можливе вивільнення або зміну істотних умов праці керівників самостійних структурних підрозділів та працівників апарату райдержадміністрації; керівникам самостійних структурних підрозділів райдержадміністрації у термін до 25 січня 2017 року провести заходи щодо попередження працівників управлінь, відділів, секторів, служб про можливе вивільнення або зміну істотних умов праці згідно з чинним законодавством.

16. У той же день працівників, як апарату Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області, так і її самостійних структурних підрозділів, було попереджено про можливе вивільнення або зміну істотних умов праці. ОСОБА_1 про наступне вивільнення попереджена не була, оскільки перебувала на лікарняному.

17. 01 лютого 2017 року головою Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області прийнято розпорядження №42 «Про упорядкування структури та встановлення граничної чисельності працівників райдержадміністрації».

18. 01 лютого 2017 року Попільнянською районною державною адміністрацією Житомирської області складено попередження про наступне вивільнення ОСОБА_1 , яким останню повідомлено про те, що посаду, яку вона обіймає, виведено з штатного розпису і можливості її переведення на рівнозначну або нижчу посаду в апараті райдержадміністрації немає. З цим попередженням ОСОБА_1 ознайомлено 02 березня 2017 року.

19. 13 березня 2017 року Житомирською обласною державною адміністрацією погоджений та затверджений новий штатний розпис апарату Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області на 2017 рік з кількістю штатних посад - 17.

20. 25 травня 2017 року розпорядженням голови Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області №24-к ОСОБА_1 з 25 травня 2017 року звільнено з посади головного спеціаліста з організаційної роботи відділу організаційної роботи та загального діловодства апарату райдержадміністрації відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України та статті 87 Закону №889-VIII у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників.

VІІ. Джерела права й акти їхнього застосування

21. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

22. Стаття 83 Закону №889-VII визначає підстави для припинення державної служби, згідно з пунктом 4 частини першої якої державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення (стаття 87 цього Закону).

23. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону №889-VII підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі.

24. У частині третій статті 87 Закону №889-VII закріплено, що процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю.

25. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

26. Відповідно до приписів частини другої статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 частини першої цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

27. У частині першій статті 42 КЗпП України встановлено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

28. Порядок вивільнення працівників визначений статтею 49-2 КЗпП України, частинами першою-третьою якої закріплено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України «Про зайнятість населення», власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

29. Згідно з частинами першою та другою статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

30. Обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу проводиться згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок №100).

31. У абзаці третьому пункту 2 Порядку №100 визначено, що у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

32. Згідно з абзацом четвертим пункту 2 Порядку №100, якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

33. У пункті 4 Порядку №100 зазначено, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством не враховуються, зокрема: одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо); пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати. При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

34. Відповідно до пункту 5 Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

35. Пунктом 8 Порядку №100 установлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

VІІІ. Позиція Верховного Суду

36. Верховний Суд наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

37. За приписами частини шостої статті 43 Конституції України, якій кореспондує стаття 5-1 КЗпП України, громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

38. Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи був попереджений він за 2 місяці про наступне вивільнення. При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями.

39. Законодавцем установлений чіткий алгоритм дій, яких повинен дотримуватися керівник державної служби у випадку скорочення чисельності або штату працівників, ліквідації чи реорганізації державного органу для забезпечення дотримання і реалізації працівником гарантованого Конституцією України права на працю.

40. Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що суть гарантій прав працівників полягає в тому, що попередження про наступне вивільнення має відбуватися виключно після того, як зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників вже відбулися, а не плануються на майбутнє. Про правильність такого висновку суду апеляційної інстанції свідчить також той факт, що статтею 49-2 КЗпП України на роботодавця покладається обов`язок не лише попередити про наступне вивільнення, а й одночасно запропонувати працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. Виконати цей обов`язок без затвердженого нового штатного розпису неможливо.

41. Твердження відповідача про те, що попередження про вивільнення може відбуватися до моменту затвердження нового штатного розпису суперечить закріпленим у трудовому законодавстві гарантіям на випадок звільнення з роботи внаслідок скорочення штатної чисельності працівників.

42. Судом апеляційної інстанції встановлено, що граничну чисельність працівників районних державних адміністрацій згідно з додатком установлено розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації від 30 січня 2017 року №25, яким зобов`язано голів районних державних адміністрацій у п`ятиденний термін затвердити граничну чисельність працівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів райдержадміністрацій у межах затверджених показників і подати на затвердження зміни до штатних розписів апаратів райдержадміністрацій на 2017 року.

43. Додатком до цього розпорядження встановлено граничну чисельність (одиниць) на Попільнянський район - 66, в тому числі апарат райдержадміністрації - 17.

44. Указаним розпорядженням не затверджено нового штатного розпису апарату Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області і з нього не вбачається, які посади підпадали під скорочення, а які ні.

45. 01 лютого 2017 року головою Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області прийнято розпорядження №42 «Про упорядкування структури та встановлення граничної чисельності працівників райдержадміністрації», відповідно до якого зі структури апарату райдержадміністрації було виведено сектор з питань правової роботи з 2-ма штатними одиницями. Відділ організаційної роботи та загального діловодства, де працювала позивач, перейменовано у відділ організаційно-правової роботи та загального діловодства. Із зазначеного відділу виводились 2 посади: провідного інспектора; головного спеціаліста з організаційної роботи. Натомість уводились 3 посади: головного спеціаліста з організаційної та інформаційної роботи, взаємодії з громадськістю; провідного спеціаліста-юрисконсульта; головного спеціаліста-юрисконсульта. Також скорочувалася 1 посада водія і замість неї вводилась 0,5 посади водія та 0,5 посади прибиральника.

46. Новий штатний розпис апарату Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області на 2017 рік з кількістю штатних посад - 17 погоджений та затверджений Житомирською обласною державною адміністрацією - 13 березня 2017 року, а попередження про наступне вивільнення ОСОБА_1 , яким останню повідомлено про те, що посаду, яку вона обіймає, виведено з штатного розпису і можливості її переведення на рівнозначну або нижчу посаду в апараті райдержадміністрації немає - Попільнянською районною державною адміністрацією Житомирської області складено 01 лютого 2017 року. З цим попередженням ОСОБА_1 ознайомлено 02 березня 2017 року, тобто до фактичних змін в штатному розписі райдержадміністрації і без пропонування жодної наявної вакантної посади, що суперечить приписам законодавства.

47. Затверджений 13 березня 2017 року новий штатний розпис райдержадміністрації не у повній мірі відповідав розпорядженню голови Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області від 01 лютого 2017 року №42 «Про упорядкування структури та встановлення граничної чисельності працівників райдержадміністрації», а тому надаючи оцінку, які посади фактично підпали під скорочення, суд апеляційної інстанції виходив саме зі штатних розписів держадміністрації, встановивши, що фактично було скорочено 2 посади, які не були в структурі будь-яких відділів чи секторів - першого заступника голови держадміністрації та головного спеціаліста по зв`язках з громадськими організаціями та засобами масової інформації. Замість цих двох посад було введено одну посаду - керівника апарату. Також був скорочений сектор з питань правової роботи (2 посади). Щодо відділу організаційної роботи та загального діловодства, де працювала позивач, то до затвердження нового штатного розпису він нараховував 6 посад (начальник відділу, головний спеціаліст з організаційної роботи, провідний спеціаліст, провідний інспектор з питань контролю, провідний інспектор та провідний інспектор з розгляду звернень). Після затвердження нового штатного розпису цей відділ було перейменовано у відділ організаційно-правової роботи та загального діловодства, а кількість його працівників збільшена з 6 до 7 осіб. До назви посади головний спеціаліст з організаційної роботи, яку обіймала позивач, додалося словосполучення «та інформаційної роботи, взаємодії з громадськістю». Також у відділ було введено посаду головного спеціаліста-юрисконсульта, а замість посади провідний інспектор введено посаду провідний спеціаліст-юрисконсульт.

48. Проаналізувавши встановлені судом апеляційної інстанції обставини, Верховний Суд погоджується із його висновком про те, що посада ОСОБА_1 не підпала під скорочення. Водночас змінилися умови праці головного спеціаліста з організаційної роботи, посаду якого обіймала позивач, оскільки до його обов`язків додалися обов`язки з інформаційної роботи та взаємодії з громадськістю.

49. Суд апеляційної інстанції правильно вказав на те, що навіть якщо виходити з тверджень представника відповідача про істотну зміну структури та перерозподіл обов`язків усіх працівників апарату Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області, що суперечить змісту складеного для ОСОБА_2 попередження про звільнення, то у такому випадку необхідно уважати, що під скорочення потрапили усі посади колишнього відділу організаційної роботи та загального діловодства, сектору з питань правової роботи та посади, які не були в структурі відділів чи секторів (крім голови райдержадміністрації, його першого заступника, заступника, начальника відділу). У такому випадку всі ці працівники мали бути попереджені про наступне вивільнення та їм мали бути запропоновані усі наявні посади у новоутвореному відділі організаційно-правової роботи та загального діловодства, а також посади, які не були в структурі відділів чи секторів (крім голови райдержадміністрації, заступника, керівника апарату, начальника відділу).

50. Верховний Суд уважає, що суд апеляційної інстанції правомірно послався на те, що з огляду на встановлені порушення твердження представника відповідача про те, що позивачеві пропонувалася інша робота, як і те, що при наданні переважного права на залишення на роботі враховувалася певна продуктивність праці, не ґрунтуються на належних і документальних доказах.

51. Доводи відповідача про те, що ОСОБА_2 не пропонувалися певні посади, оскільки вона не відповідала їм за кваліфікаційними вимогами, не підтверджені належними та допустимими доказами. Ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції не було надано жодних документів про кваліфікаційні вимоги до тих чи інших новоутворених посад та нових посадових інструкцій, а надані до суду посадові інструкції головного спеціаліста з організаційної та інформаційної роботи, взаємодії з громадськістю ОСОБА_3 і головного спеціаліста-юрисконсульта ОСОБА_4 навпаки спростовують ці твердження. Вони носять не загальний, а індивідуальний характер. Затвердження цих інструкцій відбулося після переведення на нову посаду певних осіб - 24 березня 2017 року.

52. Виходячи із законодавчих приписів та встановлених обставин справи в їх сукупності, Верховний Суд погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про незаконність звільнення ОСОБА_2 та наявність правових підстав для визнання протиправним і скасування оскаржуваного розпорядження голови Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області від 25 травня 2017 року №24-к з поновленням позивача на займаній посаді.

53. Доводи, викладені відповідачем у касаційній скарзі, наведених висновків суду апеляційної інстанції не спростовують і не дають підстав уважати, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права при вирішенні зазначених позовних вимог.

54. Водночас Верховний Суд погоджується з доводами відповідача про неправильний розрахунок судом апеляційної інстанції стягнутої на користь позивача суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки нормами абзацу третього пункту 2 Порядку №100 визначено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи, якими у даному випадку є березень та квітень 2017 року, а не листопад та грудень 2016 року, як виходив суд апеляційної інстанції.

55. Як убачається з довідки Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області від 29 березня 2018 року №470/02-14 заробітна плата ОСОБА_1 за березень та квітень 2017 року в загальній сумі склала 2095,32 грн, кількість фактично відпрацьованих днів за ці місяці становить 7 днів. Таким чином, середньоденний заробіток позивача на дату звільнення становив 299,33 грн.

56. Період з 26 травня 2017 року по 16 квітня 2018 року є вимушеним прогулом і складає 223 робочих дні, а не 225 - як вирахував суд апеляційної інстанції.

57. Ураховуючи наведене, середній заробіток за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 66750,59 грн (299,33 х 223).

58. Аналізуючи вищевикладене Верховний Суд дійшов висновку про те, що постанова суду апеляційної інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 113438,25 грн є необґрунтованою, а тому підлягає зміні в цій частині.

IХ. Судові витрати

59. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 351, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області задовольнити частково.

2. Змінити постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року в справі №288/741/17 у частині стягнення з Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 113438,25 грн, виклавши абзац п`ятий резолютивної частини постанови в наступній редакції: «Стягнути з Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26 травня 2017 року по 16 квітня 2018 року в розмірі 66750 (шістдесят шість тисяч сімсот п`ятдесят) грн 59 (п`ятдесят дев`ять) коп».

3. У іншій частині постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року в справі №288/741/17 залишити без змін.

4. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: О. Р. Радишевська

С. А. Уханенко