Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.02.2019 року у справі №816/569/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

26 лютого 2019 року

справа №816/569/16

адміністративне провадження №К/9901/26446/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року у складі судді Ясиновського І.Г.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2016 року у складі суддів Перцової Т.С., Дюкарєвої С.В., Жигилія С.П.

у справі № 816/569/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківецьке»

до Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

У квітні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківецьке» (далі Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Лохвицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штраф 10% від суми податку на додану вартість вказаної у накладній - 49 598,92 грн за затримку реєстрації податкових накладних, з мотивів безпідставності такого рішення.

12 грудня 2016 року податковий орган звернувся з клопотанням про заміну сторони відповідача по справі, оскільки Постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 2015 року № 892 «Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби» постановлено реорганізувати Лохвицьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Полтавській області шляхом приєднання до Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області. Вказане клопотання задоволено Судом.

26 травня 2016 року Полтавський окружний адміністративний суд постановою, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2016 року, адміністративний позов задовільнив. Приймаючи рішення суди виходили з того, що саме протиправні дії відповідача щодо відмови у реєстрації податкової накладної призвели до порушення позивачем строків реєстрації податкової накладної на два дні.

У серпні 2016 року відповідач подав касаційну скаргу, в який, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач у жовтні 2016 року надав заперечення на касаційну скаргу, в якому зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення судів попередніх інстанцій відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

Податковим органом проведено перевірку даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківецьке» за грудень 2015 року, за наслідками якої складено акт № 141/16-17-15/39362269 від 24 березня 2016 року.

В ході перевірки встановлено, що позивачем в порушення вимог абзацу 10 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних із затримкою у 2 календарні дні.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000661500 від 8 квітня 2016 року, яким до позивача застосовано штраф 10% від суми податку на додану вартість вказаної у накладній - 49598,92 грн.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин) визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податку накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування по податкових накладних незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з абзацами 10, 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Пунктом 200-1.4 статті 200-1 Податкового кодексу України визначено, що на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти, в тому числі, з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України.

Згідно абзацу 12 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України якщо сума, визначена відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Як встановили суди попередніх інстанцій, позивач 29 грудня 2015 року виписав податкову накладну № 11/2 на суму 2 975 935 грн, у тому числі податок на додану вартість 495 989,17 грн.

12 січня 2016 року перераховано з поточного рахунку позивача на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість кошти у розмірі 512 000 грн, а 13 січня 2016 року - 15 000 грн, що підтверджується банківською випискою.

З метою реєстрації податкової накладної від 29 грудня 2015 року № 11/2, позивач 13 січня 2015 року надіслав її податковому органу засобами телекомунікаційного зв'язку. Вказана накладна 13 січня 2016 року о 09:21:02 доставлена до центрального рівня ДФС. Цього ж дня позивач отримав від податкового органу квитанцію № 1 в електронній формі, згідно якої вказану податкову накладну не прийнято у зв'язку з тим, що сума ПДВ в документі (495 989,17 грн.) не може перевищувати суму ліміту на рахунку ПДВ продавця (3 452,93 грн.).

Позивач повторно надіслав податкову накладну засобами телекомунікаційного зв'язку, накладна 13 січня 2016 року о 23:57:21 доставлена до центрального рівня ДФС. Проте позивачем знову отримана квитанція, згідно якої податкову накладну не прийнято у зв'язку з тим, що сума ПДВ в документі (495 989,17 грн) не може перевищувати суму ліміту на рахунку ПДВ продавця (3 452,93 грн).

Згідно з витягом з системи електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку вже 12 січня 2016 року на рахунок в СЕА ПДВ позивачем зараховано кошти у розмірі 512 000 грн, внаслідок чого збільшено переплату на вказаному рахунку до 657 256,46 грн, також 13 січня 2016 року на рахунок в СЕА ПДВ зараховано кошти у розмірі 15 000 грн (переплату збільшено до 672 256 грн). Отже, станом на 13 січня 2016 року по рахунку позивача в СЕА ПДВ рахувалась переплата в сумі 672 256 грн.

Податкова накладна від 29 грудня 2015 року № 11/2 зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних лише 15 січня 2016 року, тобто з порушеннями термінів, встановлених абзацом 10 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Вказані обставини доведені при розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанції та не поставлені під сумнів доводами касаційної скарги. В касаційній скарзі відповідач обмежився дослівним повторенням доводів апеляційної скарги, яким надано оцінку судом апеляційної інстанції, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, податковим органом не зазначено.

Відтак, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що податковий орган в порушення вимог підпункту 4 пункту 9 Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних протиправно відмовив позивачу в реєстрації податкової накладної від 29 грудня 2015 року № 11/2 в Єдиному реєстрі податкових накладних 13 січня 2016 року, тобто в строки, визначені абзацом 10 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, і саме протиправні дії податкового органу щодо відмови у реєстрації податкової накладної призвели до порушення позивачем строків реєстрації спірної накладної на два дні.

Суд визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2016 року у справі № 816/569/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер