Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.06.2019 року у справі №520/8608/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 вересня 2019 року

Київ

справа №520/8608/18

адміністративне провадження №К/9901/20909/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючої судді - Желтобрюх І. Л.,

суддів: Білоуса О. В., Блажівської Н. Є.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 6 травня 2019 року (колегія суддів у складі: головуючої судді - Присяжнюк О. В., суддів - Спаскіна О. А., Чалого І. С. ) у справі №520/8608/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ФІРМА СОЮЗ ЛТД" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

установив:

У жовтні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД ФІРМА СОЮЗ ЛТД" звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області) про скасування податкових повідомлень-рішень від 1 жовтня 2018 року: №00003711403 про застосування штрафних санкцій за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), у тому числі за податковими зобов'язаннями 325351,00 грн, за штрафними (фінансовими санкціями) 81337,75 грн; №00003731403 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, у зв'язку з чим зменшено суму податкового зобов'язання на суму 1571300,00 грн та зменшено суму податкового кредиту на суму 1517770,00 грн; №00003721403 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів в частині завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 601049,00 грн; №00003701403 в частині податкових зобов'язань на суму 833760,00 грн та за штрафними санкціями у розмірі 208440,00 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач оскаржив його суду апеляційної інстанції.

27 грудня 2018 року на зазначене рішення суду відповідачем подано апеляційну скаргу, яка ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року залишена без руху з підстав несплати апелянтом судового збору.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2019 року апеляційну скаргу повернуто відповідачу у зв'язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги.

2 квітня 2019 року Головним управлінням ДФС у Харківській області повторно подано апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року. Одночасно апелянтом подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеного рішення суду, яка мотивована тим, що вперше апеляційну скаргу було подано в межах строку звернення, проте її повернуто заявнику у зв'язку з несплатою судового збору. Одразу після усунення недоліків апеляційної скарги в частині оплати судового збору, апелянт повторно звернувся з апеляційною скаргою.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДФС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження. Приймаючи таке рішення, апеляційний суд виходив з того, що вказані в заяві причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними.

Іншою ухвалою цього ж суду від 16 квітня 2019 року апеляційну скаргу ГУ ДФС у Харківській області залишено без руху та запропоновано апелянту навести інші поважні підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

2 травня 2019 року на виконання зазначеної ухвали суду апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого він наполягав на тому, що після сплати судового збору відповідач невідкладно подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 6 травня 2019 року, яка є предметом даного касаційного оскарження, відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДФС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження; відмовлено у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року.

Постановляючи зазначене рішення, апеляційний суд виходив з того, що інших поважних підстав пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою, ніж вказаних у попередньому клопотанні, заявником не зазначено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ГУ ДФС у Харківській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу на продовження розгляду до цього ж суду. В обґрунтування вимог касаційної скарги її заявник зазначає, що після отримання 25 березня 2019 року копії ухвали Другого апеляційного адміністративного суду про повернення апеляційної скарги, відповідачем одразу було вчинено усі необхідні дії для проведення оплати судового збору. Відповідно до платіжного доручення від 28 березня 2019 року № 1075 оплату судового збору було проведено Казначейською службою 29 березня 2019 року, крім того, 30 та 31 березня 2019 року були вихідними днями. Після отримання платіжного доручення 1 квітня 2019 року особою, відповідальною за супроводження справи, негайно 2 квітня 2019 року було повторно подано апеляційну скаргу. Водночас, не переконання скаржника, апеляційним судом не було враховано усіх зазначених обставин та передчасно відмовлено у відкритті апеляційного провадження за його скаргою.

Позивач своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному перегляду справи.

Касаційний перегляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини 1 статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діє з 15 грудня 2017 року).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Можливість забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства (частина 3 статті 2 КАС України).

Статтею 295 КАС України регламентовано строки на апеляційне оскарження.

Відповідно до частини першої означеної статті апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частиною 3 статті 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини 1 статті 299 КАС України).

Так, відповідно до приписів частини 8 статті 169 КАС України, яка застосовується також і до апеляційного розгляду справ, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Праву особи на повторне звернення із апеляційною скаргою кореспондує правоможності суду прийняти таке виконання, за умови усунення недоліків попередньо поданої скарги та дотримання встановленої процесуальним законом процедури.

Поряд із цим, КАС України не визначає додаткового строку, протягом якого особа може реалізувати таке право, у разі пропуску первинного. Звідси видається, що така дія має були вчинена у розумний строк.

Тут слід також ураховувати положення статті 44 КАС України, яка передбачає обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, зокрема, й щодо подання апеляційних скарг, сплати судового збору тощо.

Отже, з метою виконання процесуального обов'язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії у розумні строки, без невиправданих зволікань.

Як вбачається з матеріалів справи, вперше відповідач оскаржив в апеляційному порядку рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року в межах строку, визначеного процесуальним законом, проте з підстав відсутності у відповідача можливості оплатити судовий збір остання була повернута апелянтові. Ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги отримана відповідачем 25 березня 2019 року.

Вдруге апеляційну скаргу було подано 2 квітня 2019 року, тобто через вісім днів з моменту отримання відповідачем копії ухвали про повернення апеляційної скарги.

До апеляційної скарги відповідачем було долучено платіжне доручення від 28 березня 2019 року №1075 про сплату судового збору в розмірі 115 627,70 грн (оплату якого було проведено 29 березня 2019 року) та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому податковий орган наголошував на тому, що після надходження коштів на рахунки ГУ ДФС у Харківській області останнім одразу було вчинено усі необхідні дії для проведення оплати судового збору.

Отже, первинна апеляційна скарга була подана відповідачем у межах строку на апеляційне оскарження й, отримавши 25 березня 2019 року ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2019 року про її повернення, відповідач вже 2 квітня 2019 року, тобто у найменший технічно можливий строк та без зайвих зволікань (беручи до уваги дату проведення оплати платіжного доручення та вихідні дні) скористався своїм процесуальним правом на повторне звернення з апеляційною скаргою.

Колегія суддів вважає, що в даному конкретному випадку в діях податкового органу вбачається сумлінне добросовісне ставлення до наявних у нього до процесуальних прав і обов'язків.

Суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження, не врахував, що обставини, наведені відповідачем на обґрунтування причин пропуску строку, дійсно свідчать про те, що він намагався вчинити усіх залежних від нього процесуальних дій у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що право заявника на перегляд справи не може бути обмежене надмірним формалізмом суду в оцінці матеріалів звернення, оскільки такий підхід порушує пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи положення частини 8 статті 169 КАС України, колегія суддів вважає, що відповідачем обґрунтовано та доведено наявність поважних підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Згідно з частиною 1 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права в частині встановлення обставин справи, а тому наявні підстави для її скасування з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області задовольнити.

Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 6 травня 2019 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя І. Л. Желтобрюх

Судді О. В. Білоус

Н. Є. Блажівська