Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 липня 2018 року

Київ

справа № 809/285/17

провадження № К/9901/17521/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Івано-Франківська обласна державна адміністрація, про визнання протиправними рішень, дій, бездіяльності та скасування постанови

за касаційною скаргою Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Большакової О.О., суддів: Глушка І.В., Макарика В.Я.,

в с т а н о в и в :

13 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в якому просила:

визнати протиправним рішення, дії та бездіяльність старшого державного виконавця відділу ПВР Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;

скасувати постанову старшого державного виконавця відділу ПВР Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 26 січня 2017 року №51043058.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати це рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року апеляційну скаргу задоволено :

визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця відділу ПВР Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 26 січня 2017 року ВП №51043058.

У касаційній сказі відповідач, посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та просить скасувати оскаржуване рішення, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем 21 листопада 2014 року, подано звернення на ім'я голови Івано-Франківської обласної державна адміністрація з приводу невиконання нею вимог чинного законодавства та рішень судів, в тому числі про зобовязання подати до органу Пенсійного фонду України скасовуючої та корегуючої звітності щодо позивача до попередньо поданої звітності. Просив провести перевірку за його зверненням, припинити порушення його прав, забезпечити невідкладне виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року у справі за його позовом до Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА, Івано-Франківської ОДА, Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську, яким зобов'язано Івано-Франківську ОДА подати скасовуючу та корегуючу звітність до попередньо поданої до управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську.

Постановою від 23 квітня 2015 року Івано-Франківського окружного адміністративного суду в адміністративній справі за № 809/4410/14 позов ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби України, Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Міністерства Юстиції України про визнання рішень, дій та бездіяльності протиправними, визнання незаконною постанову державного виконавця, зобов'язання вчинити певні дії, задоволено частково, визнано протиправними дії Івано-Франківської обласної державної адміністрації щодо неналежного розгляду звернення (скарги) ОСОБА_1 від 21 листопада 2014 року та зобов'язано Івано-Франківську обласну державну адміністрацію розглянути звернення (скаргу) ОСОБА_1 від 21 листопада 2014 року у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян».

25 квітня 2016 року позивачем на ім'я начальника Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подано заяву та виконавчий лист № 809/4410/14 про зобов'язання Івано-Франківської обласної державної адміністрації розглянути звернення і ОСОБА_1 від 21 листопада 2014 року у відповідності до вимог Закону України "Про звернення громадян".

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 10 травня 2016 року № 51043058, за виконавчим листом № 809/4410/14, старшим державним виконавцем Відділу ПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, зобов'язано боржника самостійно виконати рішення суду в строк до семи днів з моменту винесення відповідної постанови.

08 серпня 2016 року листом № 20.1-51043058-423/20 старшим державним виконавцем було направлено вимогу, відповідно до якої Івано-Франківській обласній державній адміністрації негайно виконати рішення суду, на підставі якого Івано-Франківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 809/4410/14 від 16 березня 2016 року, та надати інформацію у письмовому вигляді до відділу, в строк до 16 серпня 2016 року повідомити відділ про стан виконання вищенаведеного рішення суду з наданням підтверджуючих документів щодо його виконання. Стягувача зобов'язано в триденний строк з моменту отримання вимоги повідомити у Відділ про наявність або відсутність підстав для завершення виконавчого провадження № 51043058 .

08 серпня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 680 грн. на Івано-Франківську обласну державну адміністрацію за невиконання рішення суду та вимог державного виконавця.

На вимогу державного виконавця 23 серпня 2016 року, позивач листом повідомив старшого державного виконавця Відділу ПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про відсутність підстав для завершення виконавчого провадження

13 вересня 2016 року листом №4111/3/1-16/01-026 Івано-Франківська обласна державна адміністрація повідомила Відділу ПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про те, що 03 червня 2016 року з метою виконання рішення суду по справі № 809/4410/14 щодо розгляду звернення (скарги) ОСОБА_1 від 21 листопада 2014 року було розглянуто звернення за участю заявника, що підтверджується копією акту розгляду, де зазначений підпис позивача та долучено примірник відповіді наданої йому від 05 вересня 2016 року.

Так, 05 вересня 2016 року листом №4111/2/1-16/01-026 ОСОБА_1 було додатково проінформовано, що Івано-Франківською обласною державною адміністрацією на виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду по справі № 809/4410/14 від 23 квітня 2015 року повторно розглянуто звернення від 21 листопада 2014 року щодо подання належної (скасовуючої та корегуючої) звітності до попередньо поданої звітності відносно даних персоніфікованої облікової картки реєстру застрахованих осіб до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, виконання рішення суду департаментом будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури облдержадміністрації, яке проводилось за участю позивача.

26 січня 2017 року старшим державним виконавцем Відділу ПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України винесено оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №51043058 з примусового виконання виконавчого листа №809/4410/14, виданого 16 березня 2016 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом у зв'язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Підставою прийняття зазначеного рішення про закінчення виконавчого провадження слугував лист Івано-Франківської обласної адміністрації від 13 вересня 2016 року №4111/3/1-16/01-026 за підписом заступника голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації, за наслідками розгляду якого державним виконавцем зроблено висновок про те, що 03 червня 2016 року з метою виконання рішення суду по справі № 809/4410/14 щодо розгляду звернення (скарги) ОСОБА_1 від 21 листопада 2014 року було розглянуто звернення за участю заявника та додатково проінформовано про виконання рішення суду заявника. До зазначеного листа додано акт розгляду звернення ОСОБА_1 від 21 листопада 2014 року щодо подання скасовуючої та корегуючої звітності до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську від 03 червня 2016 року та лист від 05 вересня 2016 року № 4111 2/1-16 01-026 адресований позивачу.

Не погодившись із вказаним рішенням відповідача позивач звернувся до суду з позовом.

Вирішуючи спірне питання та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, дійшов висновку, про наявність обставин фактичного виконання в повному обсязі Івано-Франківською обласною державною адміністрацією рішення суду в адміністративній справі № 809/4410/14 щодо розгляду звернення (скаргу) ОСОБА_1 від 21 листопада 2014 року у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян» та підставності закінчення виконавчого провадження ВП №51043058 згідно пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції не погодився та дійшовши висновку, що у державного виконавця були відсутні підстави для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, державний виконавець не вжив всіх заходів, необхідних для виконання рішення в повному обсязі, не переконався у його фактичному виконанні, та передчасно виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, а тому прийняв нову постанову про задоволення позовних вимог.

Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Статтею 18 зазначеного Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно вимог пункту 9 частини першої статті 39 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Як встановлено судами та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа № 809/4410/17 закінчено з підстав визначених пунктом 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», а саме, у зв'язку з фактичним виконанням судового рішення в повному обсязі.

Тобто, виконавець зобов'язаний здійснювати примусове виконання рішень у відповідності до встановленого таким рішенням способу та порядку, а також має право на проведення перевірки виконання рішень, а рішення про закінчення виконавчого провадження приймається виконавцем лише в разі фактичного виконання рішення в повному обсязі згідно з виконавчим документом.

Як вбачається зі змісту звернення ОСОБА_1 від 21 листопада 2014 року, він просив голову Івано-Франківської облдержадміністрації провести перевірку за фактом невиконання судового рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року про зобов'язання подати скасовуючу та корегуючу звітність до управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську щодо позивача (стажу роботи).

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року у справі № 809/4410/14 було задоволено частково позов ОСОБА_1 та визнано протиправними дії Івано-Франківської обласної державної адміністрації щодо неналежного розгляду звернення (скарги) ОСОБА_1 від 21 листопада 2014 року. Зобов'язано Івано-Франківську обласну державну адміністрацію розглянути звернення (скарги) ОСОБА_1 від 21 листопада 2014 року у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян».

Згідно зі статтею 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:

об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;

письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;

у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Разом з тим, згідно відповіді Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 5 вересня 2016 року № 4111/2/1-16-026, наданої позивачу, було встановлено, що департаментом будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури на виконання рішення суду від 5 червня 2014 року була подана відповідна звітність до управління Пенсійного фонду України у місті Івано-Франківську. Державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 45652384 від 26 грудня 2014 року у зв'язку з фактичним виконанням рішення. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду таку постанову було визнано незаконною та скасовано, що зумовило необхідність повторного подання вищевказаної звітності. Відтак, облдержадміністрацією із врахуванням поданої звітності здійснюватиметься виконання рішення суду в установленому законом порядку.

Однак, Івано-Франківською обласною державною адміністрацією фактично не було надано повної та обґрунтованої відповіді на звернення позивача щодо здійснення перевірки щодо невиконання посадовими особами рішення суду та подання скасовуючої та корегуючої звітності до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську.

Зокрема, не вказано наслідки перевірки, а саме, чи було подано звітність, яку саме, коли, тощо, або підстави її неподання.

У відповіді на звернення позивача не вказано наслідки перевірки за повідомленням щодо незаконних дій керівників Головного управління регіонального розвитку та будівництва (Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури) Івано-Франківської обласної державної адміністрації та Управління ресурсного забезпечення щодо не реагування на звернення позивача (усні і письмові).

Отже, розгляд звернення проведено неналежним чином і відповідь на скаргу позивача боржником у виконавчому провадженні надано неповну та необґрунтовану.

Тому підстав вважати судове рішення виконаним немає.

З наведених обставин правильними є висновок суду апеляційної інстанції, що акт від 03 червня 2016 року, складений Івано-Франківською обласною державною адміністрацією, є безпідставним, адже цим документом не підтверджується належний, повний та об'єктивний розгляд звернення ОСОБА_1 у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян», як це зобов'язано було здійснити судом.

Факт виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом повинен був перевірити державний виконавець, однак ним було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження без здійснення реальної перевірки виконання судового рішення щодо розгляду звернення позивача, зокрема, його повноти.

Отже, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що відповідачем безпідставно винесено постанову № 51043058 від 26 січня 2017 року, а тому її слід визнати протиправною та скасувати.

Аналізуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, Верховний Суд погоджується з висновками суду, що у державного виконавця були відсутні підстави для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження відповідно до п. 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець не переконався у фактичному виконанні судового рішення та передчасно виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження є такою, що винесена необґрунтовано, без дотримання вимог чинного законодавства, що є підставою для її скасування.

Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій.

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною третьою статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець