Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.04.2020 року у справі №807/623/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2020 року

м. Київ

справа № 807/623/16

адміністративне провадження № К/9901/10973/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді: Губської О. А.,

суддів: Білак М. В., Калашнікової О. В.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 807/623/16

за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2016 року (головуючий суддя: Скраль Т. В. ) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року (колегія суддів: головуючий суддя: Ніколін В. В., судді: Гінда О. М., Качмар В. Я.),

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. Позивач звернувся до суду з позовом до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби, в якому просив:

визнати недійсним наказ начальника Закарпатської митниці ДФС від 26 квітня 2016 року №550-о "Про звільнення ОСОБА_1";

поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного посту "Мукачево" Закарпатської митниці Державної фіскальної служби;

стягнути з Закарпатської митниці Державної фіскальної служби на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу;

обов'язати Закарпатську митницю Державної фіскальної служби відшкодувати ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000,00 гривень.

1.1. Позов обґрунтовано тим, що, на думку позивача, спірний наказ про його звільнення відповідно до пункту 1 статті 41 Кодексу законів про працю України за вчинення одноразового грубого порушення трудових обов'язків, підставою для прийняття якого є висновки службового розслідування від 25 квітня 2016 року №1720/07-70/2-41, протиправним. Позивач спростовує висновки службового розслідування, вважає, що його звільнено незаконно, з порушенням встановленого законодавством порядку і є достатні підстави для поновлення його на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного посту "Мукачево". Просить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Враховуючи, що незаконні дії відповідача призвели до його моральних переживань та негативно відобразились на здоров'ї позивача його дітей та дружини, просить стягнути моральну шкоду в розмірі 5000,00 гривень.

ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

2.1. Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.

2.2. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вчинення позивачем одноразового грубого порушення посадових обов'язків підтверджене висновками службового розслідування, проведеного відповідно до вимог діючого законодавства України. Належних, достатніх доказів помилковості вказаних висновків суду не надано та в ході розгляду справи не встановлено. Натомість, під час розгляду справи підтверджено висновки відповідача щодо спірних дій позивача.

ІІІ. Касаційне оскарження

3. Не погоджуючись з такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

3.1. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що суди безпідставно не звернули увагу на те, що будь-яких порушень в його діях в ході розслідувань в межах кримінальних проваджень працівниками Служби безпеки України, обласних прокуратури та поліції, внутрішньої безпеки Державної фіскальної служби міста Києва, а також під час тематичної перевірки не виявлено. Вважає, що не вчиняв порушень чинного законодавства в спірних правовідносинах, оскільки виконав всі необхідні митні формальності по митному оформленню цього товару, ризиків не виявив.

3.2. Відповідач подав заперечення на касаційну скаргу, за змістом якого висловив незгоду з викладеними позивачем в скарзі доводами та повідомив свою думку про правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо вирішення питання наявності чи відсутності підстав для задоволення цього позову, просив судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

IV. Встановлені судами фактичні обставини справи

4. З 23 травня 1997 року по 26 квітня 2016 року ОСОБА_1 працював в митних органах України.

5. Згідно з наказом Закарпатської митниці Державної фіскальної служби від 25 квітня 2016 року № 258, з метою з'ясування дотримання посадовими особами Закарпатської митниці Державної фіскальної служби нормативно-правових актів з питань державної митної справи та службових обов'язків за фактами, викладеними в Інтернет-виданні "Новини Закарпаття" від 18 квітня 2016 року про затримання громадськими активістами потягу з лісоматеріалом-кругляком проведено службове розслідування.

6. Відповідно до акту службового розслідування, комісія встановила, що при здійсненні митних формальностей за вказаними деклараціями позивачем не дотримано вимоги пункту 8 статті 338 Митного кодексу України в частині фіксації результатів проведеного ним митного огляду товару; вимоги пункту 7 статті 247 Митного кодексу України в частині здійснення митних формальностей поза місцем розташування підрозділу митного оформлення та не забезпечено надходження коштів у розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 93, за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів у робочий час становить 20 євро за одну годину роботи (відповідно до гр. 30 вказаних вище митних декларацій товар "деревина паливна" під час здійснення митного оформлення знаходився у зоні митного контролю станції Мукачево Львівської залізниці); вимоги Порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2012 року №1316; не забезпечено в повній мірі виконання вимог Розпорядження начальника Закарпатської митці Державної фіскальної служби від 07 квітня 2016 року № 18/1- р; не перевірено повноваження відправника товару ТОВ "Укрліскомплекс" на право здійснювати декларування товару або надавати доручення іншим суб'єктам від імені зазначених у пункті 9.1 Висновків продавців, чим порушено пункт 33 розділу "Порядок внесення до митної декларації та її відкликання" Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450.

7. Згідно з висновком комісії, в цьому випадку позивач допустив одноразове грубе порушення посадових обов'язків, а саме: наступних пунктів посадової інструкції:
2.1.6. щодо запобігання та протидії контрабанді, боротьби з ПМП; 2.2.1.4 щодо реалізації заходів системи раннього попередження виникнення надзвичайних ситуацій у зоні діяльності митного поста; 2.2.2.1 щодо контролю за дотриманням порядку заповнення митних декларації; 2.3.1 щодо вжиття заходів виявлення митних правопорушень; 2.3.20 щодо вжиття заходів спрямованих на вилучення товарів та документів у випадках, визначених законодавством, встановлення осіб, причетних до вчинення митних правопорушень, збирання та збереження доказів документування фактів правопорушень.

8. У зв'язку із цим керівництву митниці внесено пропозицію про звільнення позивача на підставі підпункту 1 частини 1 статті 41 Кодексу законів про працю України за вчинення одноразового грубого порушення трудових обов'язків службовою особою органу доходів і зборів, якій присвоєно спеціальне звання, шляхом не забезпечення виконання мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення одержання законодавства України з питань державної митної справи, що спричинило суспільний резонанс щодо причетності посадових осіб Закарпатської митниці Державної Фіскальної служби до незаконного переміщення через митний кордон України лісоматеріалів, тобто з порушенням чинного законодавства та дискредитують не тільки посадову особу, а й державний орган, в якому він працює.

9. На підставі висновків службового розслідування від 25 квітня 2016 року №1720/07-70/2-41 та пояснень ОСОБА_1 відповідач прийняв наказ №550-о від 26 квітня 2016 року, яким ОСОБА_1 звільнено із займаної посади на підставі пункту статті 41 Кодексу законів про працю України (за вчинення одноразового грубого порушення трудових обов'язків).

10. На момент звільнення позивач обіймав посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного посту "Мукачево".

11. Позивач, вважаючи цей наказ та своє звільнення протиправними, звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

12. Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

13. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

14. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

15. За приписами статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

16. Відповідно до статті 4 Митного кодексу України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм статті 4 Митного кодексу України, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

17. Згідно зі статтею 318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Митний контроль товарів, транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється відповідно до типових технологічних схем митного контролю, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

18. Відповідно до статті 320 Митного кодексу України, форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи та міжнародних договорів України, укладених відповідно до закону, після завершення митного оформлення, визначаються в порядку, встановленому статті 320 Митного кодексу України.

19. Згідно зі статтею 336 Митного кодексу України, митний контроль здійснюється, зокрема, шляхом проведення митного огляду та усного опитування громадян.

20. Згідно з вимогами пункту 8 статті 338 Митного кодексу України, за результатами митного огляду (переогляду) складається акт огляду (переогляду) у двох примірниках, в якому зазначаються відомості про:

1) посадових осіб органу доходів і зборів, які здійснювали огляд (переогляд), та осіб, які були присутні під час його проведення;

2) підстави проведення огляду (переогляду) за відсутності особи, яка переміщує товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем;

3) обсяг здійснення огляду (переогляду) та результати його проведення;

4) інші відомості, що стосуються товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляд (переогляд) яких проводився.

21. пункту 8 статті 338 Митного кодексу України встановлено, що акт огляду (переогляду) засвідчується відбитком особистої номерної печатки посадової особи органу доходів і зборів, яка проводила огляд (переогляд).

22. Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2012 року № 1316 затверджено Порядок проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

23. Згідно з пунктом 1.5 Розділу І Порядку № 1316, огляд проводиться з метою перевірки дотримання законодавства України з питань державної митної справи.

24. З метою забезпечення проведення огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення посадові особи митних органів самостійно вживають необхідних заходів, передбачених законодавством України з питань державної митної справи. Огляд провадиться виключно посадовими особами митних органів, у посадових інструкція яких визначені відповідні обов'язки.

25. Наказом Міністерства фінансів України 31 липня 2015 року № 684 затверджено Порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю.

26. Цей Порядок розроблено з метою забезпечення вибірковості митного контролю шляхом застосування системи управління ризиками, поліпшення ефективності роботи Державної фіскальної служби України (далі - ДФС) під час митного контролю та митного оформлення за рахунок застосування методів управління ризиками, у тому числі аналізу ризиків із використанням інформаційних технологій.

27. Пунктом 4 цього Порядку, визначено здійснення органами Державної фіскальної служби (їх структурними підрозділами) аналізу, виявлення та оцінки ризиків, у тому числі з використанням інформаційних технологій, для визначення форм та обсягів митного контролю включають: 1) виявлення умов і факторів, що впливають на виникнення ризиків; 2) визначення областей ризику; 3) визначення індикаторів ризику; 4) здійснення оцінки імовірності виникнення ризиків та можливої шкоди у разі їх проявлення.

28. Розділ ІІІ порядку визначає поняття орієнтування. Орієнтування як один з інструментів розробки і реалізації заходів з управління ризиками використовується для невідкладного інформування митниць про осіб та/або транспортні засоби, за допомогою яких можуть бути вчинені порушення законодавства України з питань державної митної справи, про товари, які можуть бути об'єктом правопорушення, та про застосування форм контролю для виявлення, запобігання та припинення таких порушень. Джерелом інформації щодо орієнтувань є відомості, отримані органом ДФС (його структурним підрозділом) від інших органів Державної фіскальної служби (їх структурних підрозділів), правоохоронних органів, інших органів державної влади, міжнародних організацій, митних та інших уповноважених органів іноземних держав, власні аналітичні напрацювання та інші джерела.

29. Розділ VII Порядку визначає, реалізацію заходів з управління ризиками під час митного контролю та оформлення.

30. За результатами оцінки ризику у конкретному випадку здійснення митного контролю товарів, транспортних засобів, у тому числі за результатами контролю із застосуванням СУР, що здійснюється відповідно до статті 337 Митного кодексу України, митниці (митні пости) ДФС обирають форми та обсяги митного контролю.

При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування зазначених у пункті 10 розділу I цього Порядку інструментів з управління ризиками (далі - Перелік митних формальностей за результатами застосування СУР).

31. Пунктом 4 цього Розділу, визначено, що посадові особи митниці (митного поста) Державної фіскальної служби, які здійснюють митний контроль та митне оформлення у конкретному випадку здійснення митного контролю товарів, транспортних засобів, в обов'язковому порядку переглядають сформований за допомогою інформаційних технологій Перелік митних формальностей за результатами застосування СУР та доповнюють/коригують Перелік митних формальностей за результатами проведення комбінованого та/або неавтоматизованого контролю із застосуванням СУР шляхом оцінки ризику відповідно до документальних профілів ризику, орієнтувань, переліків індикаторів ризику, методичних рекомендацій, у тому числі за результатами аналізу поданих для митного контролю документів (їх копій), відомостей, результатів застосування технічних засобів митного контролю, а також на підставі вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів.

32. Після виконання митних формальностей з Переліку митних формальностей за результатами застосування СУР відомості про результати їх виконання заносяться за допомогою АСМО або іншого ПІК Державної фіскальної служби до бази даних митниці Державної фіскальної служби (крім митних формальностей, які можуть бути здійснені після завершення митного оформлення).

33. Згідно з пунктом 1 статті 41 Кодексу законів про працю України, крім підстав, передбачених пунктом 1 статті 41 Кодексу законів про працю України, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації всіх форм власності, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.

VI. Позиція Верховного Суду

34. Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд виходить із такого.

35. Приписами частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

36. Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв'язку зі звільненням позивача наказом начальника Закарпатської митниці ДФС від 26 квітня 2016 року №550-о на підставі висновків службового розслідування за фактом порушення останнім вимог митного законодавства під час виконання посадових обов'язків.

37. Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, вирішуючи питання щодо правильності застосування цими судами норм чинного законодавства, Верховний Суд виходить з такого.

38. Щодо обставин допущення позивачем порушень трудових обов'язків судами попередніх інстанцій встановлено, що 16 квітня 2016 року декларантом ТОВ "БРОК-ТІМ" подано до митного оформлення 8 електронних митних декларацій №305090005/2016/000919, №305090005/2016/000921, №305090005/2016/000923, №305090005/2016/000918, №305090005/2016/000920, №305090005/2016/000922, №305090005/2016/000924, №305090005/2016/000925 з відповідними товаросупровідними документами на вантаж - деревина паливна букова (відправник - ТОВ "Укрліскомплекс"), загальним об'ємом 1119,32 куб. м.

39. Залізничні вагони завантажувались та слідували із станції Мукачево (прийняті до перевезення 16 квітня 2016 року), а саме: вагони №3156 45751043,3156 ~organization0~,315645754187,315659745097 з товаром Деревина паливна у вигляді колод з наявними дефектами, що не може використовуватися в інших цілях, неокорена, з буку; діаметром в круглому виді 14-90 см, довжина 200-400 см 191,525 м. куб, за кодом УКТ ЗЕД 44011, продавець - ДП "Старосамбірське лісомисливське господарство" Львівська область с. Старий Самбір, по митній декларації типу "ЕК 10 АА" №305090005/2016/000918 від 16 квітня 2016 року; вагони № 315645753148,315659548178 з товаром "Деревина паливна у вигляді колод з наявними дефектами, що не може використовуватися в інших цілях, неокорена, з бука"; діаметром в круглому виді 7-100 см, довжина 300-400 см 88,1 м. куб, за кодом УКТ ЗЕД 44011, продавець - Турківське ДЛГП "Галсільліс" Львівська область, м. Шумяч, по митній декларації типу "ЕК10АА" №305090005/2016/000919 від 16 квітня 2016 року; вагони № 315645754138,315645753130 з товаром "Деревина паливна у вигляді колод з наявними дефектами, що не може використовуватися в інших цілях, неокорена, з бука"; діаметром в круглому виді 18-39 см, довжина 200-400 см 117,0 м. куб, за кодом УКТ ЗЕД 44011, продавець - ФОП "ОСОБА_2" Львівська область с. Коростів, по митній декларації типу "ЕК 10 АА" №305090005/2016/000920 від 16 квітня 2016 року; вагони № 315645754278,315645754237 з товаром "Деревина паливна у вигляді колод з наявними дефектами, що не може використовуватися в інших цілях, неокорена, з бука"; діаметром в круглому виді 7-100 см, довжина 200-400 см - 125,0 м. куб, за кодом УКТ ЗЕД 44011, продавець - ДП "Довжанське ЛМГ", по митній декларації типу "ЕК 10 АА" № 305090005/2016/000921 від 16 квітня 2016 року; вагони № 3156 45753114,3156 ~organization1~ з товаром "Деревина паливна у вигляді колод з наявними дефектами, що не може використовуватися в інших цілях, неокорена, з бука"; діаметром в круглому виді 10-150 см, довжина 300-400 см 115,50 м. куб, за кодом УКТ ЗЕД 44011, продавець - ДП "Дрогобицьке ЛГ" Львівська область м. Дрогобич, по митній декларації типу "ЕК 10 АА" №305090005/2016/000922 від 16 квітня 2016 року; вагони № 3156 45752223,315659575247,315659620084 з товаром "Деревина паливна у вигляді колод з наявними дефектами, що не може використовуватися в інших цілях, неокорена, з бука"; діаметром в круглому виді 16-98 см, довжина 200-300 см - 132,50 м. куб, за кодом УКТ ЗЕД 44011, продавець - ДП "Перечинське ЛГ" Закарпатська область с. Сімер, по митній декларації типу "ЕК10АА" №305090005/2016/000923 від 16 квітня 2016 року; вагони №315645752256,315645753098,315645754104,3156 45754047,315645754021,315645754245 з товаром "Деревина паливна у вигляді колод з наявними дефектами, що не може використовуватися в інших цілях, неокорена, з хвойних порід, з бука"; діаметром в круглому виді 8-100 см, довжина 200-300 см 309,80 м. куб, за кодом УКТ ЗЕД 44011, продавець - МО України Ужгородське військове лісництво КЕВ м. Львова м.

Перечин, по митній декларації типу "ЕК 10 АА" №305090005/2016/000924 від 16 квітня 2016 року; вагону № 315659586244 з товаром "Деревина паливна у вигляді колод з наявними дефектами, що не може використовуватися в інших цілях, неокорена, з хвойних порід, з бука"; діаметром в круглому виді 14-60 см, довжина 200-400 см 39,899 м. куб, за кодом УКТ ЗЕД 44011, продавець - ДП "Славське лісове господарство" Львівська область смт. Славське по митній декларації типу "ЕК 10 АА" №305090005/2016/000925 від 16 квітня 2016 року.

40. У ході службового розслідування встановлено, що вказані декларації були відкликані відповідно до листа відправника товару ТОВ "Укрліскомплекс" від 19 квітня 2016 року №13. Митне оформлення товарів за вказаними митними деклараціями здійснював головний державний інспектор відділу митного оформлення № 1 митного посту "Мукачеве" ОСОБА_1

41. Суди встановили із пояснень позивача, що після отримання пакету документів і доручення на проведення митного оформлення ним було перевірено правильність оформлення митних декларацій, відповідність відомостей, вказаних у товаросупровідних документах відомостям, зазначеним у митних деклараціях. Після проведення перевірки, відповідно до вказівки начальника відділу, ним було проведено митний огляд товару з фотографуванням. За результатами митного огляду із фотографуванням виявлено відповідність товару митним деклараціям та не виникало сумнівів щодо коду товару.

42. Разом з тим, у ході службового розслідування комісією встановлено відсутність у справах митного посту "Мукачеве" та у АСМО "Інспектор" акту митного огляду товарів, задекларованих у цих митних деклараціях.

43. Відповідно до пункту 8 статті 338 Митного кодексу України, за результатами митного огляду (переогляду) складається акт огляду (переогляду) у двох примірниках.

44. Згідно зі статтею 318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Митний контроль товарів, транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється відповідно до типових технологічних схем митного контролю, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

45. Відповідно до статті 320 Митного кодексу України, форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи та міжнародних договорів України, укладених відповідно до закону, після завершення митного оформлення, визначаються в порядку, встановленому статті 320 Митного кодексу України.

46. Згідно зі статтею 336 Митного кодексу України, митний контроль здійснюється, зокрема, шляхом проведення митного огляду та усного опитування громадян.

47. Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2012 року № 1316 затверджено Порядок проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, згідно з пунктом 1.5 Розділу І якого огляд проводиться з метою перевірки дотримання законодавства України з питань державної митної справи.

48. Крім того, пунктом 4 Розділу І Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31 липня 2015 року № 684, визначено здійснення органами Державної фіскальної служби (їх структурними підрозділами) аналізу, виявлення та оцінки ризиків, у тому числі з використанням інформаційних технологій, для визначення форм та обсягів митного контролю включають: 1) виявлення умов і факторів, що впливають на виникнення ризиків; 2) визначення областей ризику; 3) визначення індикаторів ризику; 4) здійснення оцінки імовірності виникнення ризиків та можливої шкоди у разі їх проявлення.

49. Розділ ІІІ Порядку визначає поняття орієнтування як один з інструментів розробки і реалізації заходів з управління ризиками використовується для невідкладного інформування митниць про осіб та/або транспортні засоби, за допомогою яких можуть бути вчинені порушення законодавства України з питань державної митної справи, про товари, які можуть бути об'єктом правопорушення, та про застосування форм контролю для виявлення, запобігання та припинення таких порушень. Джерелом інформації щодо орієнтувань є відомості, отримані органом Державної фіскальної служби (його структурним підрозділом) від інших органів Державної фіскальної служби (їх структурних підрозділів), правоохоронних органів, інших органів державної влади, міжнародних організацій, митних та інших уповноважених органів іноземних держав, власні аналітичні напрацювання та інші джерела.

50. Розділом VII Порядку визначено реалізацію заходів з управління ризиками під час митного контролю та оформлення.

51. Зокрема, за результатами оцінки ризику у конкретному випадку здійснення митного контролю товарів, транспортних засобів, у тому числі за результатами контролю із застосуванням СУР, що здійснюється відповідно до статті 337 Митного кодексу України, митниці (митні пости) Державної фіскальної служби обирають форми та обсяги митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування зазначених у пункті 10 розділу I цього Порядку інструментів з управління ризиками.

52. Пунктом 4 цього Розділу, визначено, що посадові особи митниці (митного поста) Державної фіскальної служби, які здійснюють митний контроль та митне оформлення у конкретному випадку здійснення митного контролю товарів, транспортних засобів, в обов'язковому порядку переглядають сформований за допомогою інформаційних технологій Перелік митних формальностей за результатами застосування СУР та доповнюють/коригують Перелік митних формальностей за результатами проведення комбінованого та/або неавтоматизованого контролю із застосуванням СУР шляхом оцінки ризику, відповідно до документальних профілів ризику, орієнтувань, переліків індикаторів ризику, методичних рекомендацій, у тому числі за результатами аналізу поданих для митного контролю документів (їх копій), відомостей, результатів застосування технічних засобів митного контролю, а також на підставі вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів.

53. Після виконання митних формальностей з Переліку митних формальностей за результатами застосування СУР відомості про результати їх виконання заносяться за допомогою АСМО або іншого ПІК Державної фіскальної служби до бази даних митниці Державної фіскальної служби (крім митних формальностей, які можуть бути здійснені після завершення митного оформлення).

54. Виходячи з аналізу вказаних нормативно-правових актів, Верховний Суд вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про те, що доводи позивача про те, що після проведення перевірки, відповідно до вказівки начальника відділу та відповідно до згенерованих системою АСАУР ризиків, ризиків не було, тому ним було проведено митний огляд товару з фотографуванням; після чого фотографії були надані для огляду представнику УБМП ОСОБА_3, та з його дозволу завершено митне оформлення, свідчать про поверхневий підхід останнього як посадової особи при реалізації заходів з оцінки ризиків. Позивач діяв по спрощеній процедурі, при цьому не зважив на свої обов'язки як посадової особи митниці, яка в обов'язковому порядку переглядає сформований за допомогою інформаційних технологій Перелік митних формальностей за результатами застосування СУР та доповнює/коригує Перелік митних формальностей за результатами проведення комбінованого та/або неавтоматизованого контролю із застосуванням СУР шляхом оцінки ризику відповідно до документальних профілів ризику, орієнтувань, переліків індикаторів ризику, методичних рекомендацій.

55. Такий висновок судів попередніх інстанцій відповідає змісту Розпорядження начальника Закарпатської митниці ДФС від 07 квітня 2016 року №18/1-р, за яким позивачу, як посадовій особі митного органу було відомо про необхідність дотримання його вимог та яким зобов'язано, зокрема керівників митних постів, Управління боротьби з митними правопорушеннями Закарпатської митниці ДФС, забезпечити у межах компетенції реалізацію заходів, спрямованих на контроль за експортом лісопродукції, та забезпечити неухильне виконання вимог Закону України від 08 серпня 2005 року №2860-IV "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів" шляхом виконання, під час митного оформлення лісоматеріалів, зокрема під час перевірки правильності класифікації, доведених до митниці доповідною запискою департаменту аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням роз'яснень Державної фіскальної служби від 29 грудня 2015 року №2320/99-99-26-02-02-18 "Щодо вивезення лісоматеріалів"; листом Державної фіскальної служби України від 14 січня 2016 року №1157/7/99-99-24-03-01-17 "Про заходи щодо забезпечення вимог законодавства з питань експорту лісоматеріалів"; службовою запискою Управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Закарпатської митниці Державної фіскальної служби від 03 лютого 2016 року №227/07-70-25/19" рекомендовано посадовим особам підрозділів митного оформлення забезпечити посилення контролю в напрямку класифікації при здійсненні експорту деревини, оскільки внаслідок відсутності обмежень щодо розміру колод і полін, які вважаються паливною деревиною, є підстави вважати, що експортери продовжують вивезення за митну територію України заборонених лісоматеріалів товарної позиції 4403, згідно УКТЗЕД, але вже в товарній позиції 4401 згідно УКТЗЕД, як паливна деревина.

56. Вказаними документами посадовим особам підрозділів митного оформлення рекомендовано забезпечити посилення контролю в напрямку класифікації при здійсненні експорту деревини, зокрема залучати Управління боротьби з митними правопорушеннями, залучати експертів (фахівців лісових господарств) для встановлення фізичних характеристик визначальних для однозначної класифікації лісоматеріалів та інше.

57. Особливий правовий режим експорту та реалізації лісо- та пиломатеріалів визначає Закон України "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів".

58. Закон України "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів" тимчасово, строком на 10 років, забороняється вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту лісоматеріалів необроблених (код 4403 УКТЗЕД): деревних порід, крім сосни, - з 1 листопада 2015 року; деревних порід сосни - з 1 січня 2017 року.

59. Крім того, за висновком службового розслідування, головний державний інспектор митного оформлення № 2 митного поста "Мукачево" Закарпатської митниці Державної фіскальної служби ОСОБА_1 допустив одноразове грубе порушення посадових обов'язків, а саме: пунктів 2.1.6,2.2.1.4., 2.2.1.4,2.2.2.1.,2.3.1.,
2.3.20 посадової інструкції головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного посту "Мукачево".

60. Згідно з цією інструкцією, головними завданнями інспектора є запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил (пункт 2.1.6.); реалізація заходів системи раннього попередження виникнення надзвичайних ситуацій у зоні діяльності митного посту, що визначено як обов'язок позивача (пункт 2.2.1.4.); контроль за дотриманням порядку заповнення митних декларацій юридичними та фізичними особами (пункт 2.2.2.1); головний державний інспектор вживає заходів щодо виявлення митних правопорушень, виявляє нові способи незаконного переміщення вантажів, транспортних засобів, товарів та інших предметів через митний кордон України (пункт 2.3.1.); здійснює заходи у межах наданих йому повноважень щодо огляду (переогляду) товарів під час виконання митних формальностей та проведення огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари та транспорті засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність контролю за якою покладено на митницю (пункт 2.3.20.).

61. Щодо доводів позивача про те, що він не був ознайомлений із посадовою інструкцією на час здійснення митного оформлення за вказаними деклараціями, оскільки на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного посту "Мукачево" він переведений 01 квітня 2016 року, тому не міг її порушити, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач приступив до виконання своїх обов'язків, здійснював митне оформлення та до початку здійснення таких дій не відмовився від виконання своїх посадових обов'язків без попереднього ознайомлення із посадовою інструкцією, а тому такі дії не можуть звільняти його від відповідальності за їх порушення або не виконання, в тому числі й щодо належного виконання посадових обов'язків, визначених в Інструкції.

62. За цих обставин Верховний Суд вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про те, що позивачем не вжито достатніх заходів з метою протидії митним правопорушенням, враховуючи особливий суспільний резонанс пов'язаний з експортом лісоматеріалів та не зважаючи на численні рекомендації (орієнтування) контролюючих органів посадовим особам підрозділів митного оформлення щодо необхідності забезпечити посилення контролю в напрямку класифікації при здійсненні експорту деревини, що в свою чергу є неналежним виконанням ним посадових обов'язків.

63. Щодо висновку судів про недотримання позивачем вимог пункту 7 статті 247 Митного кодексу України в частині здійснення митних формальностей поза місцем розташування підрозділу митного оформлення та не забезпечення надходження коштів у розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року №93, Верховний Суд зазначає таке.

64. Судами попередніх інстанцій встановлено, відповідно до гр. 30 вказаних вище митних декларацій, що товар "деревина паливна" під час здійснення митного оформлення знаходився у зоні митного контролю станції "Мукачево" Львівської залізниці.

65. Відповідно до пункту 7 статті 247 Митного кодексу України, за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи митні формальності можуть виконуватися органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів, а також поза робочим часом, установленим для них, на умовах, визначених пункту 7 статті 247 Митного кодексу України. Форма письмового звернення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

66. Згідно з Розмірами плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленими для митних органів, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 93, за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів у робочий час становить 20,00 євро за одну годину роботи.

67. Проте, за результатами службового розслідування встановлено, що ця вимога під час виконання позивачем митних формальностей за митними деклараціями від 16 квітня 2016 року №305090005/2016/000918, №305090005/2016/000919, №305090005/2016/000920, №305090005/2016/000921, №305090005/2016/000922, №305090005/2016/000923, №305090005/2016/000924, №305090005/2016/000925 не дотримана.

68. Разом з тим, у справах митного посту відсутнє відповідне звернення декларанта або уповноваженої особи.

69. З 16 квітня 2016 року деревина перебувала під митним контролем і направлена для випуску за межі митної території України зони діяльності митного посту "Залізничний" (станція Чоп).

70. Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що висновки контролюючого органу в цій частині є хибними, оскільки відсутнє звернення декларанта, тому дії позивача не можуть свідчити про порушення пункту 7 статті 247 Митного кодексу України в частині здійснення митних формальностей поза місцем розташування підрозділу митного оформлення.

71. Щодо висновку про не здійснення перевірки повноважень відправника товару ТОВ "Укрліскомплекс" на право здійснювати декларування товару або надавати доручення іншим суб'єктам від імені зазначених у пункті 9.1 Висновків продавців, чим порушено пункт 33 Розділу "Порядок внесення змін до митної декларації та її відкликання" Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №450 від 12 травня 2012 року, Верховний суд враховує таке.

72. Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач доводив, що повноваження відправника товару ним перевірялись. Згідно всіх контрактів, умови поставки товару - FCA-Мукачево; перевізник, згідно ЕМД (гр.50), - Львівська залізниця; відправник (гр.2 ЕМД) - ТОВ "Укрліскомлекс".

73. Згідно з офіційним тлумаченням ІНКОТЕРМ 2000/2010 року, за умови поставки FCA, якщо покупець призначає іншу особу, ніж перевізник, прийняти товар для перевезення, то продавець вважається таким, що виконав свій обов'язок з моменту передання такій особі.

74. Відповідач, за змістом висновку та наданих заперечень, стверджував, що Декларування вантажу здійснював декларант ОСОБА_4 ТОВ "БРОК-ТІМ" на підставі договору № 21/08/15 від 21 серпня 2015 року, укладеного з ТОВ "Укрліскомплекс" (відправник товару). У пакеті документів митного оформлення товару договірні документи на представлення інтересів зазначених продавців з питань митного оформлення товару ТОВ "Укрліскомплекс" відсутні, за винятком Державного підприємства "Перечинське лісове господарство", що вбачається зі змісту висновку службового розслідування.

75. Суди встановили ненадання відповідачем доказів безпідставності доводів позивача в цій частині адміністративного позову, таких доказів судами не встановлено, тому, зважаючи на правила частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про те, що такі висновки контролюючого органу є припущеннями, які не доведені в установленому законом порядку.

76. Щодо інших доводів адміністративного позову, що стосується визнання недійсними електронних митних декларацій, суди попередніх інстанцій встановили наступне.

77. Згідно з пунктом 33 Порядку внесення змін до митної декларації та її відкликання, за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в поданій митному органу митній декларації, можуть бути змінені, зокрема шляхом доповнення, або митна декларація може бути відкликана.

78. У заяві за формою, згідно з додатком 3, підписаній декларантом або уповноваженою ним особою, зазначаються причини зміни або відкликання митної декларації. Якщо відповідні нові відомості або причини відкликання митної декларації підтверджуються документами, що не подавались під час декларування, до заяви додаються завірені в установленому порядку копії таких документів.

Дозвіл митного органу на зміну або відкликання митної декларації, митне оформлення якої не завершено, надається посадовою особою митного органу, яка здійснює оформлення цієї митної декларації, в усній формі.

79. Відповідно до змісту акту службового розслідування від 20 квітня 2016 року, згідно з відмітками на митних деклараціях, які наявні в ЄАІС, за якими слідували в режимі "експорт" 22 залізничні вагони з товаром "Деревина паливна..", митна декларація визнана недійсною, в зв'язку з чим митний огляд на станції Чоп не проводився.

80. Разом з тим, комісією встановлено, що товар "деревина паливна" з 17 квітня 2016 року по 20 квітня 2016 року перебував у зоні діяльності митного поста "Залізничний" і протягом вказаного періоду цим митним постом не вжито ніяких заходів щодо ідентифікації зазначеного товару.

81. Статтею 269 Митного кодексу України визначено порядок зміни, відкликання та визнання митної декларації недійсною.

82. Згідно з пунктом п'ятим цієї правової норми, відкликання митної декларації допускається лише до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму.

83. Отже, позивачем не допущено порушення пункту 33 Постанови № 450, оскільки цей пункт регулює відкликання митної декларації до завершення митного оформлення.

84. Однак, як встановлено судами попередніх інстанцій із пояснень позивача да додаткових пояснень від 08 липня 2016 року, в спірних правовідносинах відбулось не відкликання електронної митної декларації, а, згідно з заявою підприємства № 13 від 19 квітня 2016 року (вз. № 3005/11 від 20 квітня 2016 року Закарпатської митниці), проводилося анулювання електронних митних декларацій у зв'язку із відмовою від комерційної операції, тобто визнання електронних митних декларацій недійсними.

85. Верховний Суд вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про безпідставність доводів позивача про те, що визнання електронних митних декларацій недійсними відбувалося за пунктами, 39,40,41 постанови Кабінету Міністрів України № 450 "Порядок внесення змін до митної декларації та її відкликання", оскільки чинним законодавством, зокрема Митним кодексом України, пунктом 33 Постанови № 450, анулювання електронної митної декларації не передбачено.

86. Згідно з пунктом 8 статті 264 Митного кодексу України, з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

87. Відповідно до статті 269 Митного кодексу України, яка регулює порядок зміни, відкликання та визнання митної декларації недійсною, зокрема пунктів 4-6 цієї норми, внесення до митної декларації змін, які впливають на застосування до товарів заходів тарифного або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, здійснюється за умови дотримання таких заходів. Відкликання митної декларації допускається лише до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму. Якщо товари, транспортні засоби комерційного призначення, оформлені за декларацією для вивезення за межі митної території України, не перетнули державний кордон України протягом 180 днів, орган доходів і зборів визнає цю митну декларацію недійсною. Зазначений строк може бути зменшений за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи.

88. Суди попередніх інстанцій встановили, що 17 квітня 2016 року залізничні вагони надійшли в міжнародний залізничний пункт пропуску "Чоп".

89. Заступник начальника митного посту "Залізничний" поінформував керівництво митниці про те, що близько 17 квітня 2016 року на ділянці "Експорт" митного посту "Залізничний" виникла конфліктна ситуація з гр. ОСОБА_5, яка була ідентифікована як журналістка.

90. Разом з тим, комісією під час службового розслідування встановлено, що товар з 17 квітня 2016 року по 20 квітня 2016 року перебував у зоні діяльності митного посту "Залізничний".

91. У службовій записці від 21 квітня 2016 року № 07-70-61/31/956 заступник начальника митного посту "Залізничний" Потапський В. В. зазначив, що з метою організації належного контролю за експортом лісоматеріалів, недопущення вивезення за межі митної території України лісоматеріалів, заборонених ~law46~, пропуск через кордон вказаних вагонів був призупинений на підставі пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України № 467 від 23 травня 2012 року (лист від 17 квітня 2016 року № 07-70-61/31/917 за підписом заступника начальника митного посту - начальника ВМО № 2 Вихованця О. Й. (пункт 5 - переміщення товарів за маршрутом або у спосіб, що є типовим для переміщення предметів контрабанди або товарів, які є безпосередніми предметами порушення митних правил).

92. Отже, дії позивачем фактично вчинені 17 квітня 2016 року під час призупинення митного оформлення товару за пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України № 467. Водночас, під час цих дій товар перебував в зоні діяльності іншого митного органу, ніж митний орган, яким оформлена відповідна митна декларація (п.42 Постанови КМ № 450).

93. За цих обставин Верховний Суд вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про те, що доводи адміністративного позову спростовуються вказаними обставинами про встановлені факти наявності в діях позивача порушень приписів статті 269 Митного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України №
450.

94. Щодо акту тематичної перевірки від 06 червня 2016 року суди попередніх інстанцій встановили відсутність в ньому висновків, які б спростовували висновки службового розслідування, що викладені в акті від 25 квітня 2016 року.

95. Згідно з пунктом 1 статті 41 Кодексу законів про працю України, крім підстав, передбачених пунктом 1 статті 41 Кодексу законів про працю України, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації всіх форм власності, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.

96. Верховний Суд погоджується з висновками судів щодо правильності кваліфікації відповідачем спірних дій позивача як одноразового грубого порушення посадових обов'язків.

97. Оскільки суди попередніх інстанцій встановили вчинення позивачем в спірних правовідносинах одноразового грубого порушення посадових обов'язків, яке виявлене в ході проведеного службового розслідування за цим фактом, тому Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що звільнення позивача відбулось за наявності правових підстав для цього, а тому підстави для задоволення його позову відсутні.

98. Щодо доводів касаційної скарги про безпідставність висновків службового розслідування з підстав не виявлення будь-яких порушень в його діях в ході розслідувань в межах кримінальних проваджень працівниками Служби безпеки України, обласних прокуратури та поліції, внутрішньої безпеки Державної фіскальної служби міста Києва Верховний Суд зазначає, що результати цих розслідувань свідчать лише про відсутність в діях позивача ознак кримінально-караного діяння, водночас не спростовують вчинення ним порушення в сфері публічної служби, зокрема грубого порушення посадових обов'язків.

99. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій, а також рішення в цій справі є законними, обґрунтованими, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір відповідно до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, у судових рішеннях повно і всебічно з? ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

100. Водночас, доводи та аргументи касаційної скарги Верховний Суд вважає такими, що зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків судів і свідчать про незгоду скаржника із правовою оцінкою, наданою судами щодо обставин цієї справи, встановлених під час її розгляду.

101. У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

102. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

103. За змістом частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

104. Таким чином, зважаючи на приписи статей 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

VIІ. Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року залишити без задоволення.

2. Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року в цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. А. Губська

Судді М. В. Білак

О. В. Калашнікова