Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 квітня 2019 року

Київ

справа №816/548/17

адміністративне провадження №К/9901/35789/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.06.2017 (суддя Супрун Є.Б.)

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 (судді Тацій Л.В., Подобайло З.Г., Григоров А.М.)

у справі № 816/548/17

за позовом Комунального підприємства «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління»

до Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2017 року Комунальне підприємство «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління» (далі - позивач, КП «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління») звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Полтавській області), в якому просило суд, з урахуванням уточнених позовних вимог, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 29.03.2017:

- №0002971401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності в загальному розмірі 45360,50 грн, з яких за основним платежем - 38 717,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 6643,50 грн;

- №0002991401 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в загальному розмірі 115952,50 грн, з яких за основним платежем - 92 762,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 23 190,50 грн;

- №0002981401, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 6 660,00 грн по податковій декларації №9136578601 від 04.08.2016 за 1 квартал 2016 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.06.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017, адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.06.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач письмово проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 13.02.2017 по 13.03.2017 на підставі наказу від 30.01.2017 № 124, направлень від 08.02.2017 № 341, № 342, 364, № згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України, посадовою особою відповідача була проведена планова виїзна перевірка Комунального підприємства «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 30.09.2016, правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 30.09.2016, за результатами якої складено акт від 20.03.2017 № 345/16-31-14-01-10/03332033 та встановлено порушення позивачем вимог

- пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.5 пункту 139.1 статті 139 (в редакції, що діяла до 01.01.2015), пункту 134.1 статті 134 (в редакції, що діяла після 01.01.2015) Податкового кодексу України, із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 38 717 грн, в т.ч. за 2014 рік - 24 007 грн, 2015 рік - 12 143 грн, 3 квартал 2016 року - 2 567 грн;

- пункту 138.8 ст. 138, підпункту 139.1.5 пункту 139.1 статті 139 ( в редакції, що діяла до 01.012015), пункту 134.1 статті 134 (в редакції, що діяла після 01.01.2015) Податкового кодексу України із змінами і доповненнями, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 6 660 грн, в т.ч. за 2 квартал 2016 року - 6 660 грн;

- пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла з 01.01.2015) із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 94 563 грн, в т.ч. за липень 2014 - 1 801 грн, січень 2015 - 31 425 грн, червень 2015 - 60 028 грн, вересень 2015 - 1 309 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 29.03.2017 були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0002971401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 45 360 грн, в тому числі 38 717 грн - за основним платежем та 6643,5 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями, № 0002991401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 118203, 75 грн, в тому числі 94 563 грн - за основним платежем та 23 640,75 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями, № 0002981401, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування на суму 6660 грн.

Як вбачається з акту перевірки від 20.03.2017 № 345/16-31-14-01-10/03332033 та доводів касаційної скарги фактичною підставою для донарахування позивачу зазначених податкових зобов'язань, в оскаржуваній позивачем частині, слугували висновки перевіряючих, що позивачем завищено задекларовані показники витрат та занижено задекларовані показники собівартості реалізованої продукції через неправомірне включення до складу собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт та послуг), витрат, що складають вартість придбаних автомобільних шин, встановлених на вантажні автомобілі. За твердженням податкового органу придбання шин повинно обліковуватися на субрахунку 207 «Запасні частини» до моменту списання. Крім того, перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань з ПДВ за період з 01.01.2014 по 30.09.2016 встановлено заниження позивачем податкових зобов'язань, в зв'язку з тим, що позивачем встановлено реалізацію готової продукції та робіт (послуг) нижче собівартості.

Суд першої інстанції, висновки якого підтримала колегія суддів апеляційної інстанції, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з чим погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, виходив з такого.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за № 893/4186, на субрахунку 207 "Запасні частини" ведеться облік придбаних чи виготовлених запасних частин, готових деталей, вузлів, агрегатів, які використовуються для проведення ремонтів, заміни зношених частин машин, обладнання, транспортних засобів, інструменту, а також автомобільних шин у запасі та обороті. На цьому ж субрахунку ведеться облік обмінного фонду повнокомплектних машин, устаткування, двигунів, вузлів, агрегатів, що створюються в ремонтних підрозділах підприємств, на ремонтних підприємствах.

Згідно з п. 3.19 Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого наказом Мінтрансу України від 30.03.1998 № 102, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.1998 за № 268/2708, операції щодо заміни на дорожньому транспортному засобі (надалі - ДТЗ) шин та акумуляторних батарей не належать до реконструкції, модернізації, технічного переозброєння та інших видів поліпшення ДТЗ.

Відповідно до п. 15 П(С)БО 7 «Основні засоби» від 27.04.2000 № 92 витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

При цьому, якщо такі витрати призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта, то вони збільшують його первісну вартість (п. 14 П(С)БО 7 «Основні засоби»). Остаточне рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат.

Згідно пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України ( в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Судами встановлено, що за наказом директора КП «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління» від 05.01.2015 № 1 «Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику підприємства» автомобільні шини на складі обліковуються на рахунку 207. При встановленні шин та акумуляторів на автомобіль їх вартість відразу списується до складу відповідних витрат - залежно від сфери діяльності, у якій використовується автомобіль 23, 91, 92. Одночасно ведеться аналітичний облік в кількісному вираженні за кожним автомобілем окремо.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновкам судів попередніх інстанцій, що КП «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління» обрало метод списання шин при встановленні на авто при аналітичному обліку шин, що зазначено в наказі про облікову політику.

На підтвердження правомірності списання автомобільних шин позивачем надано наказ № 2 від 05.01.2014, від 05.01.2015 №3, від 11.01.2016 №9 «Про списання автомобільних шин та акумуляторів», накладні на внутрішнє переміщення, акти на встановлення автомобільних шин та акти списання зазначених автомобільних шин, картки обліку автопокришок за період 2014 - 2016.

Крім того, перевіркою встановлено, що в результаті дослідження даних бухгалтерського обліку виявлено, що собівартість реалізованих робіт, послуг (рах.903) по господарським операціям з продажу асфальтобетонної суміші та виконання робіт з ремонту та заміни дорожнього покриття в деяких періодах перевищує доходи від їх реалізації.

Так, судами встановлено, що КП «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління» згідно рішень виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 22.12.2003 №1232 та від 04.11.2005 № 1023 є балансоутримувачем доріг загального користування місцевого значення (незалежно від типу дорожнього покриття), шляхопроводів, площ, мережі зливової каналізації та шляхових споруд, крім внутрішньоквартальних доріг у м. Кременчуці, та фінансується з місцевого бюджету.

У перевірений період КП «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління» виконувало роботи з поточного ремонту, який найчастіше був незапланованим та виконувався в терміновому порядку за рахунок коштів підприємства задля запобігання виникненню аварійних ситуацій на дорогах міста. Відповідно до договірних зобов'язань, які існували на 2015 рік виконання переліку даних робіт не передбачалося. Безоплатно виконаний поточний ремонт вулично-шляхової мережі м. Кременчука оформлено актами приймання будівельних робіт, які підписані лише зі сторони КП «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління» директором та старшим виконробом та скріплені печаткою і не були подані на перевірку та підпис УЖКГ, а тому на оплату не надавалися.

На підтвердження факту виконання робіт по ремонту доріг надано копії актів виконаних робіт, підписаних представниками КП «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління», копії лімітованих карток щодо відпуску зі складу матеріалів та запасних частин для виконання виробничих потреб (ремонту власної техніки), бухгалтерську довідку від 12.06.2017 № 53-11/745, аналіз рахунку 661, відомість нарахування амортизації за січень 2015 року по основним засобам.

Крім цього, згідно з наказом директора КП «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління» від 05.01.2015 №1 «Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику підприємства» визначено, що оскільки підприємство є балансоутримувачем доріг міста, прямі витрати на утримання доріг в належному стані відносити до виробничої собівартості. Витрати, пов'язані з утриманням та поточним ремонтом доріг за кошти з місцевого бюджету, що виділяються підприємству як одержувачу включити до виробничої собівартості (рах 903).

Проте, контролюючий орган в ході перевірки безпідставно не врахував вищевказаних обставин та дійшов висновку про реалізацію послуг нижче їх собівартості в сумі 463 810 грн.

Згідно пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Відтак, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що податковим органом вказані обставини при донарахування грошового зобов'язання враховані не були. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не містять посилання щодо того в чому полягає порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Таким чином, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.06.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 у справі № 816/548/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. ВасильєваСудді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко