Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.02.2020 року у справі №815/7343/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 лютого 2020 року

Київ

справа №815/7343/16

адміністративне провадження №К/9901/41986/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 (судді: Зуєва Л.Є. (головуючий), Шевчук О.А., Федусик А.Г.) у справі № 815/7343/16 за позовом Науково-технічної виробничої фірми «Промсервіс» у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Науково-технічна виробнича фірма «Промсервіс» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом, з урахуванням уточнень, до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про:

- визнання протиправними дії відповідача по зменшенню переплат Товариства з податку на додану вартість та податку на прибуток, здійснених 06.12.2016 на підставі податкових повідомлень-рішень від 20.10.2016;

- зобов`язання скласти на направити до органу ДКС України подання про повернення позивачу надмірно сплачених податків за заявою, поданою 05.12.2016.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом 06.12.2016 безпідставно зменшено переплату позивача з податку на додану вартість та податку на прибуток на підставі недійсних податкових повідомлень - рішень.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27.02.2017 (суддя Бутенко А.В.) позов Науково-технічної виробничої фірми «Промсервіс» у формі товариства з обмеженою відповідальністю задоволено частково. Визнано протиправними дії контролюючого органу по зменшенню переплат позивача з податку на додану вартість та податку на прибуток, здійснених 06.12.2016 на підставі податкових повідомлень-рішень від 20.10.2016. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з протиправності дій відповідача по зменшенню переплат позивача з податку на додану вартість та податку на прибуток, здійснених 06.12.2016 на підставі податкових повідомлень-рішень, які скасовані в судовому порядку.

4. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог Товариства в повному обсязі.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області по зменшенню переплат Науково-технічної виробничої фірми «Промсервіс» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю з податку на додану вартість та податку на прибуток, здійснених 06.12.2016 на підставі податкових повідомлень-рішень від 20.10.2016. Зобов`язано Державну податкову інспекцію у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області направити належним чином оформлене подання із заявою Науково-технічної виробничої фірми «Промсервіс» у формі товариства з обмеженою відповідальністю від 05.12.2016 року і копіями платіжних доручень від 09.09.2016 про повернення помилково надмірно сплачених до бюджету податків до територіального підрозділу Державної казначейської служби України про повернення помилково надмірно сплачених Науково-технічною виробничою фірмою «Промсервіс» у формі Товариства і обмеженою відповідальністю до бюджету податків в обсягах, які були сплачені товариством згідно платіжних доручень від 09.09.2016 за № 1844 та від 09.09.2016 за № 1845.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо протиправності дій відповідача по зменшенню переплат позивача здійснених 06.12.2016 на підставі податкових повідомлень-рішень, які скасовані в судовому порядку. Також суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача і в частині зобов`язання контролюючого органу направити належним чином оформлене подання про повернення надмірно сплачених до бюджету податків до територіального підрозділу Державної казначейської служби України, з огляду на дотримання позивачем порядку подання заяви про повернення надмірно сплачених кошів, натомість контролюючий орган безпідставно не виконав свій обов`язок з направлення відповідного висновку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, Науково-технічна виробнича фірма «Промсервіс» у формі товариства з обмеженою відповідальністю зареєстровано 18.08.1999 за №15561200000000277 та перебуває на обліку у ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області з 20.08.1999 за №4949.

05.12.2016 за №02/05/12 позивач звернувся до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області із заявою про перерахування помилково та надміру сплачених Науково-технічною виробничою фірмою «Промсервіс» у формі товариства з обмеженою відповідальністю коштів у розмірах 1 631 690,00 грн та 1 654 463,00 грн. (а.с.16-17).

08.12.2016 позивачу надано лист-відповідь за №26907/10/15-53, згідно вмісту якого, у позивача відсутня передплата у розмірах 1 631 690,00 грн та 1 654 463,00 грн, натомість наявних борг у вигляді пені у розмірах 275 882,90 грн та 392 514,74 грн з урахуванням чого, повернення коштів є неможливим (а.с.18-19).

Судами також встановлено, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області принято податкові повідомлення-рішення від 20.10.2016 №0003371401, №000338140, які позивачем були оскаржені в судовому порядку.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017, у справі №815/5702/16 визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №0003371401 від 20.10.2016 та №0003381401 від 20.10.2016.

Судами також встановлено, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області 06.12.2016 зменшено переплату позивача з податку на додану вартість та податку на прибуток, саме на підставі податкових повідомлень-рішень від 20.10.2016 №0003371401 та №000338140.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач вказує на те, що висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам матеріального права, зазначає про наявність у позивача податкового боргу, що виключає повернення помилково чи надмірно сплачених коштів.

9. Товариство надало відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність висновку суду апеляційної інстанції про безпідставність відмови контролюючого органу у наданні висновку про повернення позивачу надмірно сплаченої суми податку з бюджету та просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції просить залишити без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Конституція України:

10.1. Стаття 19.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин):

11.1. Частина перша статті 72.

Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

11.2. Частина п`ята статті 254.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п`ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

11.3. Стаття 255.

Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

12. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

12.1. Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

12.2. Пункт 43.1 статті 43.

Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

12.3. Пункт 43.2 статті 43.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

12.4. Пункт 43.3 статті 43.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

12.5. Пункт 43.4 статті 43.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

12.6. Пункт 43.5 статті 43.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

12.7. Пункт 43.6 статті 43.

Повернення помилково або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, в який такі кошти були зараховані.

12.8. Підпункт 60.1.4 пункту 60.1 статті 60.

Податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

13. Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов`язань затверджений Наказом Міністерства фінансів України №1146 від 15 грудня 2015 року (далі - Порядок №1146).

13.1 Пункт 5.

Повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

13.2. Пункт 6.

У заяві платник вказує суму і вид помилково та/або надміру сплаченого платежу та визначає напрям(и) перерахування коштів, що повертаються: 1) на поточний рахунок платника податку в установі банку; 2) на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, незалежно від виду бюджету; 3) готівкою за чекам у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 4) готівкою з рахунків банків у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 5) поштовим переказом через підприємства поштового зв`язку; 6) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на не бюджетний рахунок з обліку коштів забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів - рахунок 3734, відкритий на балансі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві; банківський балансовий рахунок 2603, відкритий для органу ДФС у відповідному уповноваженому банку (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати), доплати тощо вносилися готівкою).

13.3. Пункт 7.

Після реєстрації в органі ДФС заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань (крім грошових зобов`язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку.

Заява платника про повернення помилково або надміру сплачених грошових зобов`язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, після реєстрації передається до структурного підрозділу митниці ДФС, на який покладено функцію з підготовки висновку.

13.4. Пункт 8.

У разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; два примірники реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згiдно з додатком 2 до цього Порядку; три примiрники реєстру висновкiв за платежами, належними мiсцевим бюджетам, та платежами, якi пiдлягають розподiлу мiж державним та мiсцевими бюджетами, за формою згiдно з додатком 3 до цього Порядку.

Контроль за прийняттям/передаванням висновків органи ДФС, мiсцеві фiнансові органи, органи Казначейства здійснюють шляхом проставляння на відповідних примірниках Реєстрів відміток про надходження документів до установи у порядку, визначеному Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1242 (із змінами).

За платежами, належними державному бюджету, орган ДФС у строк не пiзнiше нiж за п`ять робочих днiв до закiнчення двадцятиденного строку з дня подання платником податкiв заяви передає висновки згiдно з реєстром висновкiв за платежами, належними державному бюджету, для виконання вiдповiдному органу Казначейства.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Підставою для перерахування помилково чи надмірно сплачених грошових зобов`язань на час звернення з відповідною заявою до контролюючого органу є відсутність податкового боргу у такого платника податків.

15. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково чи надмірно сплачених сум грошових зобов`язань проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

16. Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, а встановлені в ній обставини не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

17. При вирішенні спору необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору судом першої інстанції) обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

У разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать про порушення чи не дотримання платником податків норм податкового законодавства, такий платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції до 15.12.2017) згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

18. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

19. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в запереченні на позовну заяву, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

20. Судами попередніх інстанцій встановлено на підставі матеріалів справи, що рішенням суду у справі №815/5702/16 податкові повідомлення-рішення від 20.10.2016 №0003371401, №0003381401 визнано протиправними та скасовано, а відтак дії контролюючого органу по зменшенню переплат позивача з ПДВ та податку на прибуток здійснених 06.12.2016 на підставі вказаних податкових повідомлень-рішень є протиправними, оскільки останні скасовані в судовому порядку. Оскільки вказані податкові повідомлення - рішення узгодженими не були, відповідно податкового боргу за такими рішеннями не виникало.

З урахуванням того, що позивачем дотримано вимоги щодо надання до контролюючого органу заяви про повернення надмірно сплачених коштів, а також підтверджено відсутність у нього заборгованостей зі сплати таких платежів, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що відповідачем безпідставно не підготовлено та не направлено до органів Державної казначейської служби України висновок про повернення (перерахування) сплачених позивачем сум податків за відповідною його заявою.

21. Контролюючим органом всупереч вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття рішення судом першої інстанції) не було доведено та надано належних доказів наявності у позивача податкового боргу, як обставини на підставі якої контролюючим органом фактично було відмовлено позивачу у поверненні надміру сплачених коштів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

22. Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи правові норми, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 слід залишити без задоволення.

23. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

24. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 у справі № 815/7343/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду