Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.10.2019 року у справі №815/6558/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 жовтня 2019 року

Київ

справа №815/6558/14

адміністративне провадження №К/9901/9544/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В. В.,

суддів - Бившевої Л. І., Шипуліної Т. М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06.02.2015 (суддя - Харченко Ю. В. ) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2015 (головуючий суддя - Лук'янчук О. В., судді: Градовський Ю. М., Кравченко К. В. ) у справі № 815/6558/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоіл Універсал Україна" до Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Біоіл Універсал Україна" (далі - ТОВ "Біоіл Універсал Україна") звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - Роздільнянська ОДПІ) 02.09.2014 №0000882201, №0000892201, №0000902201.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06.02.2015 позовні вимоги задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що господарські операції по придбанню позивачем товару у спірних контрагентів є реальними, фактично відбулися та безпосередньо пов'язані з власною господарською діяльністю, у зв'язку з чим прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень є неправомірним.

Під час перегляду даної справи у суді апеляційної інстанції, ТОВ "Біоіл Універсал Україна" звернулось до суду із заявою про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, у зв'язку з примиренням сторін з огляду на те, що рішенням щодо погодження процедури податкового компромісу від 16.04.2015 №1/15-24, застосовано податковий компроміс по господарським операціям з ПСП "Старосільське" за період з 01.08.2013 по 31.10.2013 щодо податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму основного платежу 1698619,69
грн. (та штрафні (фінансові) санкції 849309,85 грн. ), за податковим повідомленням рішенням №0000882201 від 02.09.2014; та з податку на прибуток приватних підприємств на суму основного платежу 1613688,72 грн. (та штрафні (фінансові) санкції 806844,36 грн. ) за податковим повідомленням-рішенням №0000892201 від 02.09.2014.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2015 рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000882201 від 02.09.2014 щодо збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "Біоіл Універсал Україна" з податку на додану вартість на загальну суму 2547929,54 грн. (у тому числі основний платіж 1698619,69 грн. та штрафні (фінансові) санкції 849309,85
грн. ) по господарській операції з ПСП "Старосільське"; про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000892201 від 02.09.2014 щодо збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "Біоіл Універсал Україна" з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 2420533,06 грн. (у тому числі основний платіж 1613688,70 грн. та штрафні (фінансові) санкції 806844,36 грн. по господарській операції з ПСП "Старосільське". Провадження по справі в цій частині закрито у зв'язку з примиренням сторін шляхом досягнення податкового компромісу. В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06.02.2015 залишено без змін.

При прийнятті цієї ухвали Одеський апеляційний адміністративний суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо неправомірності нарахування грошових зобов'язань згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, крім тих, щодо яких досягнуто податковий компроміс.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Роздільнянська ОДПІ оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06.02.2015, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2015 в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

Так, Роздільнянська ОДПІ зазначає, що позивачем не підтверджено правомірність формування даних податкового обліку за оспорюваними господарськими операціями шляхом надання належним чином оформлених первинних документів, що свідчить про відсутність реального вчинення господарських операцій з отримання товарно-матеріальних цінностей від спірних постачальників та їх подальше використання в господарській діяльності.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ "Біоіл Універсал Україна" зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, Роздільнянською ОДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Біоіл Універсал Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по
31.05.2014, та з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства щодо проведених операцій з СТОВ "Поліська Нива" та з ПСП "Старосільське" за період з 01.01.2014 по 30.06.2014.

За наслідками вказаної перевірки Роздільнянською ОДПІ складено акт від
18.08.2014 №258/15-24-22-01/34490471, в якому відображено висновок про порушення позивачем вимог пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, чим занижено податок на прибуток; пунктів
198.1, 198.3, 198.6 статті198 Податкового кодексу України, чим занижено податок на додану вартість.

Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач посилався на податкову інформацію та щодо постачальників позивача (акти: ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 16.10.2013 №257/14-03-22-08/32819855 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Агро-Капітал-Інвест" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.08.2013 по 31.08.2013"; від 16.12.2013 №251/14-03-22-08/37758703 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Агронат-Юг" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період червень-жовтень 2013р року; від 17.01.2014 №15/14-03-22-08/37758703 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Агронат-Юг" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період листопад 2013 року"; Роздільнянської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області від 05.08.2013 №56/22-00/32651963 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Фермерського господарства "Рід" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 30.06.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 30.06.2013"; Лугинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області від 08.07.2014 №112/22-024/05418649 "Про результати невиїзної документальної перевірки ПСП "Старосільське" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з
01.01.2012 по 31.05.2014"; ДПІ у Святошинському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві від 11.06.2014 №457/26-57-22-01-10/37921373 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Укр-Еко-Транзит" щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ "Євразія трейдинг" за грудень 2012 року, та ТОВ "Опт альянс трейд" за травень-червень 2013 року, Миколаївської ОДПІ Ширяївське відділення ГУ Міндоходів в Одеській області від 24.01.2014 №60/22-201/34858220 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Світанок - 1" щодо документального підтвердження фінансово-господарських відносин із платниками податків за період вересень-грудень 2013 року, Жовтневої ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 12.12.2013 №17/14-20-22-36153698 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ФГ "Бона Деа" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з контрагентами-постачальниками за липень-жовтень 2013 року, та покупцями за період з 01.07.2013 по 31.10.2013", Новомосковської ОДПІ Дніпропетровської області від 15.07.2013 №251/223/37370456 "Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП "Зерно Трейд" по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ "Біол Універсал Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства України з ПДВ по податковій декларації за грудень 2012 року", Коростенської ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області від 04.06.2014 №736/22-01/03743523 "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки СТОВ "Поліська Нива" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Сільгосп-центр ", ПрАТ "Креатив ", ТОВ "Біоіл Універсал Україна", ТОВ "Кернел-трейд" за період з 01.01.2014 по 28.02.2014, від 19.06.2014 №31/15-3/03743523 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання СТОВ "Поліська Нива" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2012 по 27.05.2014", де вказано про відсутність у них в достатній кількості майна, основних фондів та трудових ресурсів, необхідних для провадження фактичної господарської діяльності та виконання договірних зобов'язань перед контрагентами; зазначено відсутність задекларованих податкових зобов'язань у спірні податкові періоди, що свідчить про відсутність реального вчинення господарських операцій з отримання ТОВ "Біоіл Універсал Україна" товарно-матеріальних цінностей від спірних постачальників та їх подальше використання в господарській діяльності.

На підставі названого акту перевірки Роздільнянською ОДПІ 02.09.2014 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення: №0000882201, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5833566,00 грн. за основним платежем та 2916783,00
грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0000892201, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 3361839,00 грн. за основним платежем та 1680919,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0000902201, згідно яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2014 року в розмірі 157413,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України.

За змістом підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як з'ясовано судами, ТОВ "Біоіл Універсал Україна" (Покупець) з ТОВ "АГРОНАТ-ЮГ ", ТОВ "Світанок-1 ", ФГ "БОНА ДЕА ", ПСП з ОВ "Старосільське", ТОВ "Агро-Капітал-Інвест ", ПП "ЗЕРНО ТРЕЙД ", ФГ "Рід ", СТОВ "Поліська Нива", ТОВ "Укр-Еко-Транзит" (Продавці) було укладено ряд договорів купівлі продажу.

Відповідно до п. п.1.1,1.2 укладених договорів Продавець передає у власність, а Покупець приймає і сплачує Товар, вид, кількість, якість, ціна і вартість якого визначається відповідно до умов даного Договору. Продавець гарантує, що товар, котрий продається Покупцю за даним Договором, є первинною поставкою Продавця - сільськогосподарського підприємства-виробника. Згідно з п. п.2.1,2.1 означених Договорів Товаром є - соняшник насипом, урожаю 2011,2012,2013 років, походження Україна. Товар, який продається Покупцю за даним Договором, вирощено Продавцем сільгоспвиробником, і не закуповувався у третіх осіб.

Факт виконання зазначених угод підтверджується копіями наступних первинних документів: видаткових накладних, податкових накладних, платіжних доручень, реєстрів отриманого вантажу, товарно-транспортних накладних, накладних, актів приймання-передачі продукції, актів приймання-передачі виконаних робіт, актів надання послуг, які складені з дотриманням законодавчо передбачених вимог, містять опис господарських операцій, усі необхідні реквізити.

Надані позивачем первинні документи не мають дефектів щодо форми, змісту або пошкодження, які б зумовили втрату ними юридичної сили і доказовості, тобто оформлені відповідно до чинного законодавства України.

Оцінивши подані платником докази за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що ці документи оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг розглядуваних операцій.

Роздільнянською ОДПІ, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його постачальників, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення "Біоіл Універсал Україна" розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавалися.

Також судові інстанції обґрунтовано не взяли до уваги посилання відповідача на наявну в нього податкову інформацію щодо контрагента позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати контрагентом у ланцюгу постачання податку до бюджету, від його господарських та виробничих можливостей. А відтак якщо останній не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку або мінімізував свої податкові зобов'язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на отримання податкової вигоди у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Проте, посадовими особами Роздільнянською ОДПІ під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що судами першої, апеляційної, та касаційної інстанцій неодноразово встановлювалась реальність здійснення спірних фінансово-господарських операцій у межах виконання умов договорів укладених між ТОВ "Біоіл Універсал Україна" та ТОВ "АГРОНАТ-ЮГ", ТОВ "Світанок-1 ", ФГ "БОНА ДЕА ", ПСП з ОВ "Старосільське", ТОВ "Агро-Капітал-Інвест ", ПП "ЗЕРНО ТРЕЙД ", ФГ "Рід ", СТОВ "Поліська Нива", ТОВ "Укр-Еко-Транзит ", ПСП "Старосільське", про що свідчать наявні у матеріалах справи постанова Одеського окружного адміністративного суду від 24.06.2014, залишена без змін Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від
02.12.2014, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.12.2014 по справі №815/2346/14, постанова Одеського окружного адміністративного суду від
08.10.2014, залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2014 по справі №815/5035/14.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, наведені обставини справи свідчать про реальність здійснення господарських операції між позивачем та вказаними вище контрагентами, а тому суди попередніх інстанції дійшли вірного висновку, що позивачем обґрунтовано віднесено до складу валових витрат витрати по вказаним вище договорам, що підтверджується необхідними документами, а також правомірно включено до податкового кредиту суми, які підтверджені податковими накладними, що свідчить про протиправність нарахування грошових зобов'язань згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у відповідній частині.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2015 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.........................................

В. В. Хохуляк

Л. І. Бившева

Т. М. Шипуліна,

Судді Верховного Суду