Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Ухвала КАС ВП від 20.08.2019 року у справі №0640/3778/18 Ухвала КАС ВП від 20.08.2019 року у справі №0640/3...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.08.2019 року у справі №0640/3778/18



ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2019 року

Київ

справа №0640/3778/18

адміністративне провадження №К/9901/23308/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С. С.,

суддів: Васильєвої І. А., Юрченко В. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2019 року (суддя-доповідач Франовська К. С., судді: Совгира Д. І., Кузьменко Л. В. ) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (далі - Управління, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25 квітня 2018 року №0009261401, №0009271401, №0009281401.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року адміністративний позов задоволено.

Зазначене рішення судом першої інстанції прийнято у відкритому судовому засіданні, в якому брали участь представники сторін, повний його текст виготовлено 11 грудня 2018 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач в січні 2019 року подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування ним норм матеріального і процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Ухвалою від 26 березня 2019 року Сьомий апеляційний адміністративний суд відмовив в задоволенні клопотання скаржника про продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги та повернув останню особі, що її подала, у зв'язку із неусуненням у встановлений судом строк її недоліку.

21 червня 2019 року Управління повторно подало апеляційну скаргу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року, одночасно порушивши й питання поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження, обґрунтоване неможливістю сплати судового збору (при первісному поданні апеляційної скарги) в зв'язку з відсутністю належного фінансування видатків, передбачених для цієї мети.

Ухвалою від 19 липня 2019 року Сьомий апеляційний адміністративний суд на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою, оскільки прийшов до висновку про неповажність наведених відповідачем причин пропуску строку апеляційного оскарження, які, на думку суду, не виправдовують втручання у принцип остаточності рішення, враховуючи, що пропуск процесуального строку не може виправдовуватись відсутністю кошторисного призначення для сплати суб'єктом владних повноважень судового збору.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просив рішення суду апеляційної інстанції скасувати, поновити йому строк апеляційного оскарження, а справу направити до Сьомого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, Управління зазначало, що поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження була зумовлена відсутністю належного бюджетного фінансування та тривалістю процедури узгодження його сплати; крім того вказувало й на те, що вперше апеляційну скаргу ним було подано вчасно, а вдруге - до закінчення одного року з моменту прийняття оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а ухвалу суду попередньої інстанції, яку він просив залишити без змін, - обґрунтованою та законною.

Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно із частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому частиною 1 статті 5 КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним цією статтею шляхом.

При цьому за змістом частини 1 статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Разом з тим, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається (частина 1 статті 45 КАС України).

Так, частиною 1 статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених частиною 1 статті 293 КАС України.

За змістом частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частиною 3 статті 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини 1 статті 299 КАС України).

Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки (частина 2 статті 299 КАС України).

Отже, виходячи зі змісту наведеної статті, в разі подання апеляційної скарги поза межами строку апеляційного оскарження й непорушення питання про його поновлення або визнання неповажними зазначених в заяві про його поновлення підстав, суд залишає апеляційну скаргу без руху та надає особі, що її подала, можливість протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для його поновлення та лише у разі неподання заяви в зазначений строк або визнання неповажними інших наведених особою підстав для поновлення строку апеляційного оскарження суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

При цьому, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, не залишаючи подану після спливу строку апеляційного оскарження апеляційну скаргу без руху незалежно від поважності причин його пропуску, лише у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.

Проте, постановляючи ухвалу від 19 липня 2019 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за поданою Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області 21 червня 2019 року апеляційною скаргою на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року, прийняте у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін із оголошенням його вступної та резолютивної частин, Сьомий апеляційний адміністративний суд, прийшовши до висновку про неповажність наведених Управлінням підстав для поновлення строку подання апеляційної скарги, останню без руху не залишив, чим порушив приписи частини 3 статті 298 КАС України та фактично позбавив відповідача можливості навести інші (поважні) причини пропуску строку апеляційного оскарження.

За таких обставин та на підставі частини 1 статті 353 КАС України ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження підлягає скасуванню з направленням справи до цього ж суду для продовження розгляду.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області задовольнити частково.

Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2019 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.........................................

С. С. Пасічник

І. А. Васильєва

В. П. Юрченко,

Судді Верховного Суду
logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати