ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2023 року

м. Київ

справа №640/10883/22

адміністративне провадження № К/990/35118/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у суді касаційної інстанції адміністративну справу №640/10883/22

за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Глущенко Я.Б., суддів: Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т.,

УСТАНОВИВ:

Суть спору

1. ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду із позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - відповідач 1, ВКДКА), Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва (далі - відповідач 2, КДКА м. Києва), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 (далі - третя особа, ОСОБА_2 ) про визнання протиправними та скасування:

1.1. рішення КДКА м. Києва від 29.09.2021 №623, яким притягнуто ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження;

1.2. рішення ВКДКА від 27.06.2022 №VI-010/2022, яким притягнуто ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці.

2. Одночасно із позовом позивачка подала заяву про його забезпечення шляхом зупинення дії рішення ВКДКА від 27.06.2022 №VI-010/2022.

2.1. Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, позивачка вказує, що вказане рішення порушує її право на працю, а також зачіпає права третіх осіб, що звертаються з метою отримання адвокатських послуг, а, відтак, невжиття заходів забезпечення позову може потягнути настання таких негативних наслідків, як спричинення шкоди діловій та професійній репутації.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2022 заяву про забезпечення позову задоволено, вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення ВКДКА від 27.06.2022 №VI-010/2022 до моменту набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/10883/22.

4. Задовольняючи заяву позивачки про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що наявність рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності може погіршити репутацію заявниці, як адвоката, що своєю чергою може негативно вплинути на її професійну діяльність (можливість заподіяння значної шкоди правам, свободам та інтересам), і невжиття заходів забезпечення позову, на переконання суду, може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявниці, суттєво ускладнить їх відновлення, що свідчить про відповідність вказаних обставин меті застосування правового інституту забезпечення позову та співмірність й адекватність таких заходів.

5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022 апеляційну скаргу ВКДКА задоволено: ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2022 скасовано, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення відмовлено.

6. Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову та скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про визнання протиправними та скасування рішень про притягнення до дисциплінарної відповідальності, а отже судові рішення за такими позовами не потребують їх виконання, оскільки їх значення полягає у констатації факту неправомірності оскаржуваних рішень і позбавлення їх правових наслідків шляхом скасування. Тому, за висновком цього суду, у справі за таким позовом не може бути ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, а відтак і заходів забезпечення позову вони не потребують.

6.1. Щодо ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту чи поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких ОСОБА_1 звернулася, то суд апеляційної інстанції зауважив, що небезпеку своїм правам позивач пов`язує із позбавленні можливості здійснення нею адвокатської діяльності за вже укладеними договорами, та неможливості укладення нових договорів, завданні шкоди діловій та професійній репутації. При цьому, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, ОСОБА_1 аргументує свої вимоги протиправністю оскаржуваних рішень.

6.2. Водночас, як зазначив суд апеляційної інстанції, у цьому випадку наявність ознак протиправності оскаржуваних актів може бути встановлена судом лише на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності. А тому, застосування заходів забезпечення позову в цьому випадку фактично вирішує справу по суті предмету позову.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції

7. Від ОСОБА_1 12.12.2022 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022 у справі № 640/10883/22, у якій позивачка просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.

7.1. Касаційну скаргу вмотивовано тим, що існує, на думку позивачки, незаконне рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці, яке оскаржене ОСОБА_1 до суду. Проте оскарження цього рішення не зупиняє його дію.

7.2. Водночас, як наголошує заявниця, усунення її від участі в якості захисника у справах призведе до порушення її права на здійснення незалежної професійної діяльності та гарантованого Конституцією України права на працю, оскільки остання фактично буду позбавлена можливості надавати професійну правничу допомогу, що призведе до дострокового розірвання договорів та необхідності повернення нею гонорарів за адвокатські послуги.

8. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.12.2022 відкрите касаційне провадження за вищевказаною касаційною скаргою та витребувано із Київського окружного адміністративного суду справу №640/32519/21.

8.1. Ухвалами Верховного Суду від 13.02.2023, від 24.03.2023 та листом від 04.05.2023 повторно витребувано із Київського окружного адміністративного суду справу №640/32519/21.

8.2. Матеріали адміністративної справи № 640/32519/21 надійшли до Верховного Суду 11.05.2023.

9. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 23.05.2023 закінчено підготовчі дії у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.

Позиція інших учасників справи

10. Від третьої особи ОСОБА_2 до Суду 30.12.2022 надійшли пояснення до касаційної скарги позивачки, доводи яких наведені в контексті суті спірних правовідносин щодо правомірності оскаржуваних у цій справі рішень та суті поданої ним скарги до ВКДКА.

11. Від ВКДКА до Суду 05.01.2023 надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , де відповідач 1 просить залишити її без задоволення з огляду на її необґрунтованість, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.

11.1. У цьому відзиві ВКДКА із посиланням на висновки Верховного Суду у справах №640/29749/20, №826/14303/18, №640/17408/19 та № 640/16242/19 зазначає, що наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дій та/або бездіяльності може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності. Такі ознаки повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивачів до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.

11.2. Як зауважує цей відповідач висновки суду апеляційної інстанції у цій справі відповідають вищевикладеним висновкам Верховного Суду, а тому на його думку, підстави для скасування оскаржуваного позивачкою рішення відсутні.

11.3. ВКДКА також погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що дисциплінарна відповідальність завжди носить негативний характер щодо особи, до якої вона застосовується, з огляду на її характер, як захід примусу. Аргумент, що застосованим дисциплінарним заходом здійснено втручання у право позивача на працю, не повинен прийматися судом, оскільки вимагає оцінки пропорційності застосованого заходу вчиненого дисциплінарного проступку, що не допустимо при вирішенні питання забезпечення позову.

Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

12. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.

13. Відповідно до частин першої, другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Частиною другою цієї статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

14. Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів задля створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

15. Колегія суддів зазначає, що вищезазначені підстави є оціночними, а тому містять небезпеку застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до негативних правових наслідків для позивача та/чи відповідача, а також інших осіб, що не є сторонами провадження.

16. Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

17. Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

18. Відповідно до частини другої статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

19. У зв`язку з цим суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є захід забезпечення позову, про який просить позивач, співмірним з позовними вимогами та чи відповідає він меті і завданням правового інституту забезпечення позову.

20. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

21. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, з наслідками, які настануть внаслідок, зокрема, зупинення дії оскаржуваного адміністративного акта.

22. Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 20.05.2021 у справі №640/29749/20, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

23. Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, дотримання дозволеного законодавством способу забезпечення позову.

24. Аналогічні висновки містяться, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №826/16911/18, від 25.04.2019 у справі №826/10936/18, від 26.06.2019 у справі №826/13396/18, від 30.09.2019 у справі №420/5553/18, від 30.09.2019 у справі №640/868/19, від 30.09.2019 у справі №1840/3517/18, від 29.01.2020 у справі №640/9167/19, від 20.05.2021 у справі №640/29749/20 та від 11.01.2022 у справі №640/18852/21.

25. При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами, зокрема співмірними між негативними наслідками від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

26. У контексті співмірності суди також повинні перевіряти не тільки співмірність заходів забезпечення позову із позовними вимогами, а й надавати оцінку порушеному праву позивача, про захист якого він просить.

27. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

28. Щодо наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, то вони повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивачів до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.

29. У постановах від 10.04.2019 у справі № 826/16509/18, від 06.02.2019 у справі № 826/13306/18, від 20.05.2020 у справі № 640/11330/19, від 13.10.2021 у справі № 640/9082/21 Верховний Суд дійшов висновку, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має встановити наявність саме таких ознак, які свідчать про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом, а не встановлювати правомірність/протиправність оскаржуваного рішення на цій стадії.

30. Предметом оскарження у межах спірних правовідносин є рішення ВКДКА та КДКА м. Києва про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

31. Необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивачка пов`язує із усуненням її внаслідок застосованого протиправними рішеннями дисциплінарного стягнення від участі в якості захисника у справах, що призведе до порушення її права на здійснення незалежної професійної діяльності та гарантованого Конституцією України права на працю, оскільки остання фактично буде позбавлена можливості надавати професійну правничу допомогу, наслідком чого буде дострокове розірвання договорів та необхідність повернення нею гонорарів за адвокатські послуги.

32. Як слідує зі змісту оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції, оцінивши вказані доводи, дійшов до висновку, що у матеріалах справи відсутні докази того, що невжиття заходів забезпечення позову будь-яким чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду чи порушує права та інтереси позивача. При цьому, дисциплінарна відповідальність завжди носить негативний характер щодо особи, до якої вона застосовується, з огляду на її характер, як захід примусу.

33. Суд апеляційної інстанції також відхилив аргумент позивачки, що застосованим дисциплінарним заходом здійснено втручання у її право на працю, оскільки вимагає оцінки пропорційності застосованого заходу вчиненому дисциплінарному проступку, що не допустимо при вирішенні питання забезпечення позову.

34. Як установлено судами попередніх інстанцій 27.03.2020 на адресу КДКА м. Києва надійшла заява ОСОБА_2 від 17.03.2020 про порушення адвокатом ОСОБА_1 вимог законодавства України про адвокатуру та Правил адвокатської етики, в результаті чого створено перешкоди в доведенні перед судом позиції захисту при судовому розгляді та порушено гарантоване нормами національної та міжнародної дії право на захист.

35. Відповідачем 2 прийнято 29.09.2021 рішення №623, яким притягнуто позивачку до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.

36. На вказане рішення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подані до ВКДКА скарги.

37. Відповідачем 1 прийнято 27.06.2022 рішення №VI-010/2022, яким скарги задоволено частково, оскаржуване рішення змінено в частині мотивування та застосування виду дисциплінарного стягнення, застосовано до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці.

38. Тобто, ВКДКА застосовано до позивачки захід дисциплінарного впливу, який передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

39. Колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що визначена позивачкою підстави для забезпечення позову про наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності оскаржуваного рішення, у цьому випадку, може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

40. Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.

41. Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

42. Водночас зі змісту оскаржуваного судового рішення слідує, що суд апеляційної інстанції не встановив обставин, які надають підстави стверджувати, що оскаржуване рішення ВКДКА явно суперечить вимогам закону та порушує права або інтереси позивачки, і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.

43. Поряд із цим, позивачкою не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову будь-яким чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду чи порушує права та інтереси позивачки.

44. Сам собою факт прийняття суб`єктом владних повноважень рішень, які стосуються прав та інтересів заявника, та обмежують його діяльність, не може автоматично свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивачки підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

45. Стосовно доводів позивачки про те, що наявність факту застосування до неї дисциплінарного стягнення впливає на її ділову репутацію, то колегія суддів зауважує, що рішення чи дії суб`єктів владних повноважень безумовно мають певний вплив на права та інтереси особи щодо якої вони прийняті/вчинені. Такі рішення можуть мати негативний вплив на права та обов`язки особи, тим більше якщо це рішення, прийняте уповноваженим дисциплінарним органом, спрямоване на застосування передбаченої законом спеціальної професійної відповідальності, правова природа якої обумовлена особливим статусом адвоката.

46. Водночас, такі обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

47. Слушними є і висновки суду апеляційної інстанції щодо неприйнятності аргументу позивачки, що застосованим дисциплінарним заходом здійснено втручання у її право, оскільки вимагає оцінки пропорційності застосованого заходу вчиненого дисциплінарного проступку, що не допустимо при вирішенні питання забезпечення позову.

48. При цьому, колегія суддів наголошує на тому, що забезпечення позову у такий спосіб призводить до продовження діяльності позивачки як адвоката на противагу рішенню відповідача, який є компетентним органом щодо прийняття рішень про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.

49. Суд також звертає увагу, що позивачка звернулася до суду із позовом про визнання протиправним і скасування рішень про накладення дисциплінарного стягнення. Рішення суду за такими позовами не потребують виконання. Їх значення полягає у констатації факту правомірності/неправомірності оскаржуваного рішення і позбавлення його правових наслідків шляхом скасування.

50. Позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підміняє собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.

51. На переконання колегії суддів, надання правової оцінки оскаржуваному рішенню ВКДКА має здійснюватися судом у межах процедури судового розгляду, з дотриманням усіх процесуальних гарантій учасників справи, передбачених процесуальним законом, а тому вжиття заходів забезпечення позову у такий спосіб фактично призводить до вирішення спору по суті.

52. За таких умов, колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, приходить до висновку, що суд ухвалив рішення з додержанням норм процесуального права.

53. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, і якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

54. Отже, оскільки при ухваленні судового рішення у цій справі суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, тому Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін.

55. З огляду на результат касаційного розгляду витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, не розподіляються.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року у справі № 640/10883/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов А.Г. Загороднюк