Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 травня 2018 року

Київ

справа №803/1021/17

адміністративне провадження №К/9901/32625/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Головного управління ДФС у Волинській області

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14.09.2017 (суддя Денисюк Р.С.)

та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2018 (судді Іщук Л.П., Онишкевич Т.В., Попко Я.С.)

у справі №803/1021/17

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Головного управління ДФС у Волинській області

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ДФС) від 03.08.2017, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та застосовано штрафні санкції.

Свої вимоги ОСОБА_2 мотивував тим, що ДФС дійшло помилкового висновку про наявність у позивача порушень при визначені ним своїх податкових зобов'язань.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 14.09.2017, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2018, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення ДФС від 03.08.2017 №0072971307; присуджено на користь позивача судовий збір в сумі 1 610, 22 грн.

Не погодившись з судовими рішеннями ДФС звернулась з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість заявленого адміністративного позову.

Позивач у своєму відзиві на касаційну скаргу вважає судові рішення законними та обґрунтованими.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, діючи у якості суб'єкта господарювання, у 2016 році за договором купівлі-продажу укладеному з ТзОВ «ФАВОРИТ15» придбав транспортні засоби: 2 сідельні тягачі та напівпричіп.

Пунктом 6 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 07.09.199 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) обумовлено, що транспортні засоби, що належать фізичним особам - підприємцям, реєструються за ними як за фізичними особами.

В декларації з податку на додану вартість за травень 2017 року до податкового кредиту позивачем включено суми ПДВ, сплачені при купівлі вказаних транспортних засобів.

За наслідками документальної позапланової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ДФС складено акт від 26.07.2017, в якому викладено висновок контролюючого органу про порушення позивачем підпункту "а" пункту 198.5 статті 198, пункту 199.1 статті 199, пунктів 200.1, 200.4 "б" статті 200 ПК України, в результаті чого суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2, зокрема, завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у податковій декларації за травень 2017 року на суму 129 617 грн.

На цій підставі 03.08.2017 ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення №0072971307, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 129617,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) на суму 32 404,25 грн.

Свої дії щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач мотивує тим, що у податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2017 року позивачем у складі податкового кредиту було неправомірно відображено ПДВ на суму 129 617 грн., за наслідками операції з придбання транспортних засобів (сідельні тягачі та напівпричіп), що зареєстровані на фізичну особу, а не на суб'єкта господарювання.

Здійснивши системний аналіз наданих сторонами доказів та правильно застосувавши норми матеріального права, що регламентують спірні правовідносини, а саме, положення статей 14,189,198,200 Податкового Кодексу України, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що обмеження можливості реєструвати на фізичних осіб - підприємців транспортні засоби придбані для здійснення господарської діяльності не позбавляє таких осіб права на податковий кредит за операціями з придбання транспортних засобів, якщо були дотримані умови його формування, визначені Податковим Кодексом України.

При цьому, судами враховано, що позивачем надано докази того, що вищезгадані транспортні засоби було придбано ОСОБА_2 для здійснення господарської діяльності та що вони фактично використовуються у господарській діяльності позивача, а обґрунтованість врахованих при визначенні податкового кредиту сум ПДВ, сплачених при купівлі вказаних транспортних засобів, підтверджується належними документами бухгалтерського обліку.

Доводи касаційної скарги ДФС не спростовують правильність прийнятого судом апеляційної інстанції рішення, не дають підстав вважати висновки суду помилковими, а застосування судом норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, постанови Волинського окружного адміністративного суду від 14.09.2017 та Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді Р.Ф. Ханова

І.Я. Олендер