Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2018 року

Київ

справа №804/5505/16

адміністративне провадження №К/9901/37644/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року (суддя - Чепурнов Д.В.)

у справі №804/5505/16

за позовом Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби

до Публічного акціонерного товариства «ДніпроАЗОТ»

про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2013 року Спеціалізована Державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби звернулась в Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до Публічного акціонерного товариства «ДніпроАЗОТ», в якому просила зобов'язати здійснити нарахування та сплату податкових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 3 793 247 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеною постановою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу (вх. №54089/16 від 25.11.2016).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху та надано Спеціалізованій державній податкові інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом тридцяти днів з моменту отримання копії ухвали.

Копію зазначеної ухвали позивачем отримано 23 листопада 2016 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала, через невиконання вимог ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року.

30 березня 2017 року позивач вдруге звернувся з апеляційною скаргою на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року (вх. 12861/17 від 30.03.2017).

При прийнятті апеляційної скарги до розгляду судом апеляційної інстанції встановлено, що остання подана з порушенням строків, встановлених ч. 2 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, при цьому судом визнано неповажними наведені позивачем причини пропуску строку на апеляційне оскарження, в зв'язку з чим, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху. Суд апеляційної інстанції зазначив, що подання першої апеляційної скарги в межах строків на апеляційне оскарження не є безумовною підставою для поновлення строку звернення з повторною апеляційною скаргою, оскільки скаржник має навести чіткі, обґрунтовані та поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження з наданням відповідних доказів цього.

Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 18 квітня 2017 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог зазначеної ухвали, 16 травня 2017 року відповідач подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування вимог якого зазначив, що строк апеляційного оскарження ним пропущено з поважних причин, а саме у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору, а також зазначив про наявність у суду повноважень зменшити належний до сплати розмір судового збору чи звільнити від його сплати.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року. Суд апеляційної інстанції зазначив, що наведені у клопотанні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвалою від 07.04.2017 вже визнавалися неповажними, а тому відсутні підстави для відкриття апеляційного провадження у справі.

11 червня 2017 року позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, спросить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017 та направити справу до суду апеляційної інстанції для прийняття рішення по суті.

В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач вказує на поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження та зазначає, що у податкового органу були відсутні кошти для сплати судового збору в межах строку на апеляційне оскарження.

14 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 186 КАС України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Так, першу апеляційну скаргу на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.11.2016 скаржником подано 25.11.2016.

16 грудня 2016 року позивачем подано заяву, в якій він просив звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, посилаючись на те, що до 01.09.2015 органи ДФС були звільнені від сплати судового збору. Зазначена апеляційна скарга була повернута особі, яка її подала.

Друга апеляційна скарга подана позивачем лише 30.02.2017. В обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження податковий орган зазначив, що був позбавлений можливості сплатити судовий збір в межах строку апеляційного оскарження, при цьому не надав суду жодних доказів вищевикладеного.

З огляду на вищевикладене, а також те, що позивачем не надано жодних доказів неможливості сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі, на думку колегії суддів, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про неповажність наведених ним підстав пропуску строку апеляційного оскарження.

Між тим, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до змісту абзацу другого частини 4 статті 189 КАС України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо вказані апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними.

Таким чином, судом апеляційної інстанції обґрунтовано відмовлено у відкритті апеляційного провадження, оскільки позивачем не надано суду доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження.

Пунктом 3 частини 1 статті 345 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі перегляду ухвал судів першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для її скасування з мотивів, викладених у касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби залишити без задоволення, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач (підпис) І.А. Гончарова

Судді (підрис) І.Я. Олендер

(підпис) Р.Ф. Ханова

помічник судді: А.О. Проценко