Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

24 січня 2019 року

справа №806/1333/15

адміністративне провадження №К/9901/26310/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.,

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у письмового провадження касаційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області

на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року (суддя - Шидловський В.Б.)

у справі № 806/1333/15

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області

про визнання протиправними та скасування вимоги і податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

У квітні 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - платник податків, позивач у справі) звернувся до суду з позовом до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - податковий орган, відповідач у справі, скаржник у справі), в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати вимогу податкового органу про сплату боргу (недоїмки) від 13 березня 2015 року № Ф-0002631702;

- визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача у справі про сплату боргу (недоїмки) від 13 березня 2015 року № Ф-0002641702 в частині нарахування єдиного внеску в сумі 32001,58 гривень;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23 березня 2015 року №0002931702 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб розміром 8274,72 гривень, у тому числі: 6211,80 гривень - за основним платежем та 2062,92 гривень - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- визнати протиправним та скасувати рішення податкового органу про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 23 березня 2015 року №0002941702;

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача у справі про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 23 березня 2015 року №0002951702 в частині суми застосованих штрафних санкцій розміром 14844,41 гривень;

- зобов'язати податковий орган вилучити із АІС "Податковий блок" та картки особового рахунку платника інформацію про суму недоїмки зі сплати єдиного внесу в розмірі 57836,22 гривень, інформацію про суму недоїмки по нарахуванню єдиного внеску з найманих працівників 29150,08 гривень, інформацію про суму недоїмки по утриманню єдиного внеску з найманих працівників 2851,50 гривень.

Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 07 вересня 2015 року адміністративний позов задовольнив частково:

визнав протиправною та скасував вимогу податкового органу про сплату боргу (недоїмки) від 13 березня 2015 року № Ф-0002631702;

визнав протиправною та скасував вимогу відповідача у справі про сплату боргу (недоїмки) від 13 березня 2015 року № Ф-0002641702 в частині нарахування єдиного внеску в сумі 32001,58 гривень;

визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 23 березня 2015 року №0002931702 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб розміром 8274,72 гривень, у тому числі: 6211,80 гривень - за основним платежем та 2062,92 гривень - за штрафними (фінансовими) санкціями;

визнав протиправним та скасував рішення податкового органу про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 23 березня 2015 року №0002941702;

визнав протиправним та скасував рішення відповідача у справі про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 23 березня 2015 року №002951702 в частині суми застосованих штрафних санкцій розміром 14844,41 гривень. В задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Вказана постанова оскаржена відповідачем в апеляційному порядку.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року апеляційну скаргу податкового органу на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2015 року залишено без руху на підставі частини третьої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Скаржнику у справі запропоновано до 09 грудня 2015 року подати до суду документ про сплату судового збору.

08 грудня 2015 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, через обмеженість фінансування, що унеможливлює вчасну сплату судового збору.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року клопотання податкового органу задоволено, продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги до 25 грудня 2015 року.

17 грудня 2015 року на адресу суду надійшло повторне клопотання про продовження строку на апеляційне оскарження обґрунтоване тими ж обставинами, що і попереднє клопотання.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2015 року повернуто апеляційну скаргу скаржнику на підставі частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору.

21 червня 2016 року податковий орган повторно звернувся до суду з апеляційною скаргою на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2015 року у справі №806/1333/15 до якої додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване поверненням первинної апеляційної скарги через несплату судового збору.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2016 року визнано неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження та зазначену апеляційну скаргу податкового органу залишено без руху та надано 30 - денний строк для усунення недоліків, а саме надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

08 серпня 2016 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтоване неможливістю вчасно сплатити судовий збір через відсутність належного фінансування та тривалістю процедури проходження документів, запроваджених в установі.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року відповідачу відмовлено у задоволенні зазначеного клопотання та відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

У поданій касаційній скарзі скаржник у справі, із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено порядок та строки апеляційного оскарження.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Відповідно до частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Як на підставу поважності пропуску строку на апеляційне оскарження та його поновлення відповідач посилався на те, що первинну апеляційну скаргу податковим органом подано в межах строку на апеляційне оскарження. Однак суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу з причин не усунення її недоліків у встановлений строк, а саме неподання платіжного доручення, що підтверджує сплату судового збору.

Суд вважає, що наведені скаржником доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження вказаних судових рішень, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Окрім того, Пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року №484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" Кабінет Міністрів України зобов'язаний забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору.

Також, Суд вважає за необхідне зазначати, що повернення первинної апеляційної скарги через несплату судового збору не означає можливість повторного звернення до суду апеляційної інстанції у будь-який час після такого повернення, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

З огляду на зазначене, Суд приходить до висновку, що у суду апеляційної інстанції були наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення.

Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року у справі № 806/1333/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Р.Ф. Ханова

І.А. Гончарова

І.Я. Олендер