ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2023 року

м. Київ

справа № 160/8881/21

провадження № К/990/10075/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Коваленко Н.В., Стеценко С.Г.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут"

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року (суддя Рищенко А.Ю.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року (головуючий суддя Баранник Н.П., судді Малиш Н.І., Щербак А.А.)

у справі №160/8881/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут"

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про визнання протиправною та скасування постанови.

І. РУХ СПРАВИ

1. У червні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (далі - ТОВ "Дніпропетровськгаз збут") звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (за текстом також НКРЕКП), у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16 грудня 2020 року №2426 "Про накладення штрафу на ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу".

2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року, яке було залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.

3. Не погодившись з такими судовими рішеннями, ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, натомість, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

4. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Управлінням НКРЕКП у Дніпропетровській області у період з 16 листопада 2020 року по 27 листопада 2020 року відповідно до постанови НКРЕКП від 13 жовтня 2020 року №1896 "Про проведення позапланових виїзних перевірок дотримання вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу суб`єктами господарювання", на підставі посвідчення на проведення позапланової виїзної перевірки від 28 жовтня 2020 року №499 проведена позапланова виїзна перевірка дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу ТОВ "Дніпропетровськгаз збут".

6. За результатами проведення перевірки складений акт від 27 листопада 2020 року №577, у висновках якого встановлено, що дії ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" призвели до порушення пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов щодо здійснення господарської діяльності з постачання природного газу у частині дотримання вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, зокрема, вимог пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС та положень пункту 4.1 Типового договору, в частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування (далі - акт перевірки).

7. Не погоджуючись з висновками акту перевірки позивачем направлено до Управління НКРЕКП у Дніпропетровській області та НКРЕКП письмові пояснення та обґрунтування (заперечення) від 03 грудня 2020 року № 497-Сл-8321-1220 до акту перевірки.

8. Відповідачем висновки акту перевірки залишені без змін.

9. Постановою НКРЕКП від 16 грудня 2020 року, відповідно до статей 17, 19 та 22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", статті 59 Закону України "Про ринок природного газу" НКРЕКП на ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" накладено штраф у розмірі 102 000,00 грн. за порушення вимог законодавства та пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, а саме вимог пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС та положень пункту 4.1 Типового договору в частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування.

10. Вважаючи безпідставними висновки відповідача, викладені в акті щодо виявлених порушень з боку позивача, а постанову відповідача від 16 грудня 2020 року протиправною, позивач звернувся до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, керувався тим, що, приймаючи оскаржену постанову, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг діяла обґрунтовано, на підставі та у спосіб, що визначені законодавством України. Підстави для скасування оскарженої позивачем постанови, зважаючи на виявлені порушення, відсутні.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

12. ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" у касаційній скарзі зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо суперечності застосування відповідальності замовника послуг транспортування у вигляді плати за небаланс у випадку небалансу портфоліо балансування, встановленої Кодексом газотранспортної системи, Типовим договором транспортування природного газу, а також умовам двосторонніх договорів вимогам частини другої статті 59 Закону України «Про ринок природного газу».

13. Також позивач звертає увагу на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо порядку застосування штрафних санкцій за порушення Ліцензійних умов щодо здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, у частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування, оскільки наразі існує різна судова практика у подібних правовідносинах судів першої та апеляційної інстанцій.

14. Скаржник вважає, що відповідач втрутився у господарську діяльність позивача, фактично встановивши порушення ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» пункту 4.1 договору від 17 грудня 2019 року №1910000135, а не пункту 4.1 Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2497. Умови Типового договору не можуть порушуватися, оскільки у ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» виникають зобов`язання, як Ліцензіата та сторони лише за Договором транспортування, укладеного між Товариством та ТОВ «Оператор ТТС України» від 17 грудня 2019 року №1910000135, а не Типовим договором.

15. Заявник касаційної скарги вказує на те, що суди попередніх інстанцій помилково не перевірили доводи ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» щодо відсутності обґрунтованого звернення юридичної особи, на підставі якого було прийнято рішення про проведення позапланової виїзної перевірки НКРЕКП.

16. Позивач звертає увагу суду на те, що ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» врегульовані щодобові небаланси шляхом оформлення ТОВ «Оператор ГТС України» та направлення одностороннього акту врегулювання щодобових небалансів Товариства за газовий місяць серпень 2020 року, які своєчасно, належно та в повному обсязі сплачені.

17. У відзиві на касаційну скаргу відповідач підтримує висновки судів попередніх інстанцій, а також зазначає про те, що твердження скаржника відносно нібито відсутності у НКРЕКП підстав для встановлення порушення Ліцензійних умов з постачання у частині недотримання норм Кодексу ГТС та положень Типового договору є безпідставними та такими, які суперечать нормам законодавства.

18. Відповідач звертає увагу Верховного Суду, що надання послуг транспортування природного газу у період з 01 серпня 2020 року до 21 серпня 2020 року (включно) призвело до створення фізичного перевантаження газотранспортної системи, оскільки відбувався відбір з газотранспортної системи природного газу ТОВ «Оператор ГТС України», а не газу, поданого постачальниками зі спеціальними обов`язкам, чи газу який перебуває у їх власності чи розпорядженні. застосована до Ліцензіата штрафна санкція у вигляді 102 000 грн не є максимальною та прийнята Регулятором з урахуванням принципу пропорційності порушення та покарання, з огляду на встановлені позаплановою перевіркою ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» порушення останнім вимог законодавства та Ліцензійних умов.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

20. Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначенні Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22 вересня 2016 року №1540-VIII (далі Закон №1540-VIII).

21. Відповідно до статті 1 Закону №1540-VIII Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

22. Згідно статті 3 Закону №1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

23. Приписами статті 19 Закону №1540-VIII визначено, що Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.

24. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 59 Закону України "Про ринок природного газу" до правопорушень на ринку природного газу віднесено, зокрема, порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності.

25. Згідно з пунктом 5 частини 4 статті 59 Закону України "Про ринок природного газу" Регулятор, у разі скоєння правопорушення на ринку природного газу, приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на суб`єктів ринку природного газу (крім споживачів) у таких розмірах: від 3000 до 50000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (станом на час виникнення спірних правовідносин - від 51 000 грн до 850 000 грн) - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню: за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню.

26. Портфоліо балансування - це сукупність подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу; підтверджена номінація - підтверджений оператором газотранспортної системи обсяг природного газу замовника послуг транспортування, який буде прийнятий від замовника в точках входу до газотранспортної системи та переданий замовнику в точках виходу з газотранспортної системи у відповідний період; реномінація - заявка на зміну підтвердженої номінації (пункт 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).

27. Пунктом 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Періодом балансування є газова доба (D).

28. Згідно з положеннями глави 2 розділу XIV Кодексу ГТС замовник послуг транспортування природного газу може надавати торгове сповіщення на газову добу незалежно від надання номінації/реномінації на таку газову добу. Замовник послуг транспортування природного газу може надавати необмежену кількість торгових сповіщень протягом газової доби (D). Передача природного газу здійснюється на віртуальній торговій точці.

29. Відповідно до положень глави 3 розділу IV Кодексу ГТС з метою забезпечення комунікації між замовниками послуг транспортування, у тому числі для їх самоорганізації з метою врегулювання власних небалансів протягом газової доби (D) оператор газотранспортної системи повинен створити та підтримувати на інформаційній платформі дошку повідомлень. Дошка повідомлень є інструментом для публікації (оприлюднення) замовниками послуг транспортування повідомлень про наміри відчуження (продажу) чи набуття (купівлі) певних обсягів природного газу. Для забезпечення фактичного приймання-передачі природного газу між замовниками послуг транспортування (балансовими портфоліо), які розмістили інформацію на дошці повідомлень, замовники послуг транспортування мають подати оператору газотранспортної системи відповідні торгові сповіщення.

30. Відповідно до положень глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС при розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги природного газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи.

31. Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом.

32. Згідно з положеннями глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу, як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень).

33. Плата за добовий небаланс має відображати витрати та враховувати вартість вчинення балансуючих дій оператором газотранспортної системи, а також коригування, визначене відповідно до вимог цієї глави.

34. Плата за добовий небаланс застосовується таким чином:

- якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора газотранспортної системи у розмірі плати за добовий небаланс;

- якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс.

35. Згідно з пунктом 15 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС плата за добовий небаланс для замовника послуг транспортування природного газу розраховується без урахування величини коригування, якщо обсяг добового небалансу не перевищує допустиме відхилення. Плата за добовий небаланс для замовника послуг транспортування природного газу розраховується без урахування величини коригування, якщо обсяг добового небалансу не перевищує допустиме відхилення.

36. Відповідно до пункту 16 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС у випадку позитивного небалансу допустиме відхилення розраховується щоденно та дорівнює 10% від обсягів природного газу, поданих на точках виходу (за винятком віртуальної торгової точки) до газотранспортної системи у відповідну газову добу.

37. У випадку негативного небалансу допустиме відхилення розраховується щоденно та дорівнює 10% від обсягів природного газу, поданих на точках входу (за винятком віртуальної торгової точки) до газотранспортної системи у відповідну газову добу.

38. Пунктом 17 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС визначено, що на підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць.

39. Згідно з пунктом 18 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці.

40. У пункті 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що у випадку, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику послуг транспортування природного газу рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник послуг транспортування природного газу має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.

41. Відповідно до пункту 20 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС у випадку, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника послуг транспортування природного газу про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок замовника послуг транспортування природного газу у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.

42. Згідно з пунктом 3 Типового договору суб`єкт господарювання, що здійснює діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ, зобов`язаний привести свої договірні відносини у відповідність до вимог Типового договору транспортування природного газу у тримісячний строк з дати набрання чинності цією постановою.

43. Пунктом 4.1 розділу IV Типового договору також визначено, що замовник зобов`язаний, зокрема вчасно збалансовувати своє портфоліо балансування.

44. За змістом пункту 3.1 розділу III Типового договору оператор зобов`язаний, зокрема, здійснити у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, виплату грошових коштів на рахунок замовника, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів замовника протягом звітного газового місяця.

45. Відповідно до абзацу 2 пункту 9.2 розділу IX Типового договору у разі виникнення у замовника позитивного добового небалансу оператор здійснює купівлю у замовника, а замовник продаж природного газу оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу ГТС.

46. Пунктом 9.4 розділу IX Типового договору передбачено, що у випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті Замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок Замовника у термін до 5 робочих днів з дня повідомлення.

47. Верховний Суд вже розглядав правове питання чи можна вважати недотримання пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС та положень пункту 4.1 Типового договору, що призвело до невчасного збалансування позивачем свого портфоліо балансування, порушенням пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов та, відповідно, чи може бути за таке порушення до позивача застосована відповідальність, передбачена статтею 59 Закону України "Про ринок природного газу".

48. У постанові Верховного Суду від 02 листопада 2022 року у справі № 260/2484/21 зроблено правовий висновок про те, що дотримання вимог Кодексу ГТС та Типового договору є обов`язковими для застосування всіма суб`єктами господарювання, які здійснюють ліцензійну діяльність у сфері транспортування природного газу, а тому ці вимоги, з урахуванням положень пункту 2.1 та 2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності щодо транспортування природного газі, є спеціальними вимогами, що висуваються законодавством до ліцензіатів у сфері транспортування природного газу. При цьому, положеннями Кодексу ГТС та Типового договору передбачено не міру відповідальності за несвоєчасний баланс портфоліо балансування, а обов`язок сторін по здійсненню відшкодування вартості природного газу за фактом виявлення добового (місячного) небалансу.

49. У вказаній постанові також зазначено, що ліцензіати - суб`єкти господарювання, що здійснюють діяльність у сфері транспортування природного газу, зобов`язані дотримуватися, зокрема, вимог Кодексу ГТС та Типового договору, у тому числі, в частині збалансованості своїх портфоліо балансування, для чого зобов`язані вчиняти всі необхідні заходи, спрямовані на збалансованість свого портфоліо балансування протягом газової доби, в якій здійснюється надання послуг транспортування природного газу. При цьому положеннями Кодексу ГТС та Типового договору передбачено можливість вчасного врегулювання замовниками послуг транспортування своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів. Дотримання вищезазначених вимог є обов`язком суб`єкта господарювання, за умови здійснення ним господарської діяльності з постачання природного газу на підставі ліцензії, а тому Кодекс ГТС та Типовий договір є нормативно-правовими актами, які містять специфічні вимоги у сфері провадження господарської діяльності з постачання природного газу, відтак, їх порушення може вважатися порушенням Ліцензійних вимог, відповідальність за яке передбачене статтею 59 Закону України "Про ринок природного газу".

50. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі № 140/5824/21 та підтримано у постановах Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 120/5138/21-а, від 30 січня 2023 року у справі №400/3943/21.

51. Колегія суддів також враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 22 вересня 2021 року у справі № № 826/13960/17, про те, що розділ XIV Кодексу ГТС не містить імперативної вимоги в частині замовлення оператором газорозподільної системи послуг з балансування оператором газотранспортної системи, а направлені виключно на створення ефективних механізмів забезпечення надійності у роботі газотранспортної системи та усунення ризиків від дій недобросовісних суб`єктів ринку природного газу, оскільки Кодексом ГТС передбачено процедуру врегулювання постачальниками природного газу небалансів власних споживачів до відповідного числа наступного місяця шляхом здійснення купівлі природного газу в інших замовників послуг транспортування.

52. Застосовуючи вказані підходи до обставин цієї справи варто врахувати, що судами попередніх інстанції встановлено, що з 03 серпня 2020 року по 11 серпня 2020 року (включно) ТОВ «Дніпропетровськгаз збут», в рамках виконання вимог Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2018 року №867, допущено негативний добовий небаланс шляхом надання незбалансованих номінацій/реномінацій, а саме: без подачі природного газу на точки входу відбувався відбір з газотранспортної системи природного газу ТОВ «Оператор ГТС України».

53. Позивачем не доведено суду вжиття позивачем відповідних заходів, необхідних для впровадження таких механізмів чи інструментів для усунення виявлених порушень в майбутньому.

54. Суд першої в оскаржуваному рішенні зазначив, що виявлене відповідачем та підтверджене судом під час розгляду цієї справи допущення позивачем негативного добового небалансу шляхом надання незбалансованих номінацій/реномінацій, а саме: без подачі природного газу на точки входу у рамках ПСО відбувався відбір з газотранспортної системи природного газу ТОВ «Оператор ГТС України», що ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» не оспорюється та безумовно свідчить про порушення позивачем вимог пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов.

55. Суди попередніх інстанцій вважали безпідставними доводи ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» щодо відсутності обов`язку для дотримання позивачем положень Типового договору, з огляду на укладений між ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» та ТОВ «Оператор ГТС України» Договору транспортування від 17 грудня 2019 року №1910000135, з огляду на таке.

56. Частинами 1 та 2 статті 32 Закону України «Про ринок природного газу» встановлено, що транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами.

57. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та на умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу.

58. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором.

59. Разом з цим, пунктом 3 постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2497, якою затверджений типовий договір, встановлено обов`язок суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ, привести свої договірні відносини у відповідність до вимог Типового договору транспортування природного газу у тримісячний строк з дати набрання чинності цією постановою.

60. Пунктом 4 розділу IV Типового договору передбачено, що замовник зобов`язаний вчасно збалансовувати своє портфоліо балансування.

61. Верховний Суд не вбачає порушень норм матеріального права у висновку судів про те, що укладення між позивачем та ТОВ «Оператор ГТС України» Договору транспортування не звільняє ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» від виконання ним обов`язків, визначених законодавством та положеннями Типового договору. При цьому, враховуючи вимоги постанови НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2497, усі договірні відносини суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з транспортування, зокрема, природного газу, повинні відповідати затвердженому Типовому договору.

62. Враховуючи викладене слід погодитися з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач мав обов`язок щодобово збалансовувати свій портфель балансування шляхом подання відповідних реномінацій до Оператора ГТС України, чого останнім виконано не було. Наведені обставини вказують на те, що ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» порушило вимоги пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, зокрема, вимог пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС та положень пункту 4.1 Типового договору у частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування.

63. Суд першої інстанції проаналізував підстави для проведення перевірки і встановив, що до НКРЕКП надійшло звернення ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» (далі - ТОВ «Оператор TTC України») від 03 вересня 2020 року № ТОВВИХ-20-1042 про здійснення заходу державного контролю щодо недотримання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16 лютого 2017 року № 201.

64. Зокрема, ТОВ «Оператор TTC України» у своєму зверненні зазначив, що за період з 01 серпня по 21 серпня 2020 року замовники послуг транспортування - постачальники зі спеціальними обов`язками, визначені додатком до Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2018 року року № 867, допустили значний обсяг негативного добового небалансу шляхом надання незбалансованих номінацій/реномінацій (коли планові обсяги подачі природного газу до газотранспортної системи відрізняються від планових обсягів відборів природного газу газотранспортної системи) та невжиття заходів щодо вчасного збалансування своїх портфоліо балансування.

65. Також у вищезазначеному зверненні вказано, що надання послуг транспортування природного газу з 01 серпня по 21 серпня 2020 року призвело до створення фізичного перевантаження газотранспортної системи, оскільки відбувався відбір з газотранспортної системи природного газу Оператора газотранспортної системи, а не газу, поданого замовниками послуг транспортування, чи газу, який перебуває у їх власності чи розпорядженні.

66. Відповідно до частини 7 статті 19 Закону України «Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є:

1) подання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, письмової заяви про здійснення заходу державного контролю;

2) обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, її законних прав;

3) обґрунтоване звернення суб`єктів господарювання та споживачів про порушення суб`єктом природної монополії законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж та/або порушення ліцензійних умов;

4) перевірка виконання рішень Регулятора щодо усунення порушень вимог законодавства, прийнятих за результатами планових або позапланових перевірок;

5) перевірка достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах.

67. Суд першої інстанції вважав, що позапланова документальна виїзна перевірка позивача була призначена обґрунтовано, з дотриманням вимог пункту 2 частини 7 статті 19 вказаного Закону на підставі відповідної заяви ТОВ «Оператор TTC України», у якій містилися обґрунтування можливих порушень та негативних наслідків, до яких призвело невжиття позивачем заходів щодо вчасного збалансування своїх портфоліо балансування.

68. Доводи касаційної скарги в цій частині зводяться до переоцінки обґрунтованості звернення. У контексті цього, Суд зазначає, що безпідставними заявами буквально є заяви, які не мають підстави, підстав; є необґрунтованими. Поняття обґрунтованості / необґрунтованості звернення є оціночним. Оцінка кожного звернення, яке надходить до органу контролю є прерогативою самого органу, оскільки саме він оцінює наявність або відсутність ризиків порушення вимог законодавства.

69. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

70. З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

71. Оскільки Верховний Суд залишає без змін судові рішення, то відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 139 242 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року у справі №160/8881/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя Н.В. Коваленко

Суддя С.Г. Стеценко