ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2023 року

м. Київ

справа № 160/8647/21

адміністративне провадження № К/990/19454/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №160/8647/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНЕ МОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МРІЯ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10.01.2022 (головуючий суддя Шлай А.В., судді: Круговий О.О., Прокопчук Т.С.),

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНЕ МОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МРІЯ» звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 позов задоволено.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.01.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 у справі №160/8647/21.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій податковий орган просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10.01.2022, справу передати до Третього апеляційного адміністративного суду для розгляду спору по суті.

Ухвалою Верховного Суду від 13.09.2022 відкрито провадження у справі №160/8647/21 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Ухвалою суду від 22.05.2023 розгляд справи у порядку письмового провадження призначено на 23.05.2023.

Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

Верховний Суд, на підставі встановлених фактичних обставин справи, з`ясував наступне.

У справі, що розглядається, до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНЕ МОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МРІЯ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просив, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог:

визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо невизнання податковою звітністю податкової декларації на прибуток підприємства за І квартал 2021 року від 07.05.2021 (реєстраційний номер № 9114122650), подану товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО МОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МРІЯ»;

зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області прийняти податкову декларацію на прибуток підприємства за І квартал 2021 року від 07.05.2021 (реєстраційний номер №9114122650), подану товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО МОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МРІЯ» датою її фактичного подання;

визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо невизнання податковою звітністю податкової декларації на додану вартість за квітень 2021 року від 19.05.2021 (реєстраційний номер № 9131177096), подану товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО МОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МРІЯ»;

зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області прийняти податкову декларацію на додану вартість за квітень 2021 року від 19.05.2021 (реєстраційний номер № 9131177096), подану товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО МОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МРІЯ».

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, звернулося до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.09.2021, керуючись вимогами пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України, яким встановлено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено, - апеляційну скаргу повернуто заявнику.

25.10.2021 відповідач повторно подав апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.07.2021.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.11.2021 апеляційну скаргу залишено без руху, надано десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, шляхом надання суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та документа про сплату судового збору в розмірі 3405,00грн.

Суд вказав, що обставина повернення апеляційної скарги на підставі приписів пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України не може вважатись поважною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження. Будь - яких інших підстав для поновлення строку скаржником не зазначено. Наголошено на тривалий проміжок між рішенням суду першої інстанції від 26.07.2021, копію якого було отримано скаржником 03.08.2021 та зверненням скаржником з апеляційною скаргою вдруге 25.10.2021. Крім того, судом зазначено, що в позові заявлено дві вимоги немайнового характеру, у свою чергу, згідно наявного в матеріалах справи та доданого до апеляційної скарги платіжного доручення №3587 від 23.09.2021, скаржником за подання апеляційної скарги по справі №160/8647/21 сплачено судовий збір в розмірі 3405,00грн., що свідчить про необхідність скаржнику здійснити доплату судового збору в розмірі 3405,00грн.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.01.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 у справі №160/8647/21. З оскаржуваної у цій справі ухвали слідує, що на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, скаржник надіслав до суду платіжне доручення №4903 від 24.11.2021 про сплату судового збору в розмірі 3405,00грн. Також скаржник надав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. У клопотанні зазначає, що первинно апеляційну скаргу подано ним у встановлений статтею 295 КАС України строк.

Мотивуючи судове рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження, суд посилався на те, що обставина повернення апеляційної скарги на підставі приписів пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України, не може вважатись поважною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження. Будь - яких інших підстав для поновлення строку скаржником не зазначено. Також суд наголосив на тривалий проміжок часу між рішенням суду першої інстанції від 26.07.2021, копію якого було отримано скаржником 03.08.2021 та зверненням скаржником з апеляційною скаргою вдруге 25.10.2021.

Вважаючи рішення суду апеляційної інстанції таким, що прийнято з порушенням норм процесуального права, податковий орган звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження скасувати, а справу передати для продовження розгляду. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 22.07.2021 у справі №640/18290/19, де Суд скасував ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, врахувавши, що вдруге апеляційна скарга подана відповідачем у максимально короткий строк з моменту повернення попередньо поданої апеляційної скарги, до якої було додано оригінал платіжного доручення про повну сплату судового збору, що є свідченням того, що відповідач намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження.

Як вказує податковий орган, відповідач звернувся до суду вдруге з апеляційною скаргою в межах розумного строку разом з доказами сплати судового збору.

З касаційної скарги слідує, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 11.10.2021 засобами електронного зв`язку отримано копію ухвали про повернення апеляційної скарги. Затим, відповідач вказує, що після отримання 11.10.2021 ухвали про повернення апеляційної скарги, у найкоротший строк 25.10.2021 податковий орган вдруге звернуся до суду апеляційної інстанції. Відповідач наголошує, що при первинному та повторному поданні апеляційної скарги у діях податкового органу вбачається сумлінне ставлення до наданих прав і обов`язків, учинено всі можливі дії для вчасного подання апеляційної скарги.

Позивач правом заперечити проти доводів касаційної скарги податкового органу не скористався, ненадання відзиву не перешкоджає розгляду справи у порядку касаційного провадження.

Верховний Суд, переглянувши ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 295 КАС передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

При цьому, за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

Відтак, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Поряд з цим, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

У справі, що розглядається встановлено, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, посилався на те, що обставина повернення апеляційної скарги на підставі приписів пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України, не може вважатись поважною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Як вбачається, ухвалою апеляційного суду повернуто апеляційну скаргу скаржнику, з огляду на те, що апеляційна скарга підписана особою, посадове становище якої не зазначено.

З тексту касаційної скарги слідує, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 11.10.2021 засобами електронного зв`язку отримано копію ухвали про повернення апеляційної скарги.

Затим, відповідач вказує, що отримав ухвалу про повернення апеляційної скарги 11.10.2021.

Поряд з цим, матеріали справи свідчать, що ухвалу суду про повернення апеляційної скарги надіслано скаржнику супровідним листом суду від 11.10.2021 (арк.спр. 112).

У свою чергу, відмітка канцелярії апеляційного суду свідчить, що кореспонденція відправлена 13.10.2021 (арк.спр. 112 зворот).

Разом з тим, матеріали справи підтверджують і Суд констатує, що вдруге апеляційну скаргу подано до апеляційного суду 25.10.2021 (арк.спр. 122, 124).

Одним з основних доводів касаційної скарги податковий орган визначає залишення судом апеляційної інстанції поза увагою обставини, що вдруге апеляційна скарга подана відповідачем у максимально короткий строк з моменту повернення попередньо поданої апеляційної скарги, до якої було додано оригінал платіжного доручення про сплату судового збору, що є свідченням того, що відповідач намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження. Зазначене обґрунтування відповідач вказував у заяві про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження та просив апеляційний суд врахувати.

За змістом частини восьмої статті 169 КАС України повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення в порядку, встановленому законом.

Тобто, скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зволікання.

Суд констатує, що сам факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, однак, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також характер процесуальної поведінки скаржника щодо виконання своїх обов`язків.

Поряд з цим, необхідно зазначити, що Кодекс адміністративного судочинства України не встановлює переліку підстав для поновлення процесуального строку. Підставами для поновлення процесуального строку можуть бути поважні причини, з яких цей строк був пропущений. У свою чергу, питання щодо поважності причини пропуску процесуального строку є питанням факту, а не питанням права.

Касаційний суд наголошує, що з метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Колегія суддів вважає, що у цій справі апеляційний суд не надав оцінку доводам податкового органу щодо поведінки сторони у процесі реалізації права на доступ до правосуддя протягом строку, який пропущено; не встановив дії, які учасник справи вчиняв, і чи пов`язані вони з підготовкою звернення до суду в строк; не з`ясував чи належно заявник обґрунтовує свою процесуальну поведінку протягом строку, що пропущено, який останній визначає його, як максимально короткий строк з моменту повернення попередньо поданої апеляційної скарги.

Усі ці обставини належить оцінювати у сукупності, гарантувавши доступ до правосуддя особам, які вважають, що їхнє право порушене, і які діяли добросовісно, при цьому, такі особи повинні належним чином обґрунтувати свою процесуальну поведінку.

Таким чином, для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження суду апеляційної інстанції необхідно врахувати викладене, повно та об`єктивно дослідити обставини, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми процесуального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Правилами статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 341 349 353 355 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10.01.2022 у справі №160/8647/21 скасувати.

Справу №160/8647/21 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду