Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.02.2018 року у справі №816/1244/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 травня 2018 року

Київ

справа №816/1244/16

провадження №К/9901/11610/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 816/1244/16

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи - Головного територіального управління юстиції в Харківській області, про скасування рішень та зобов'язати вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Бойка С. С., суддів: Ясиновського І. Г., Удовіченка С. О., та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Ральченка І. М., суддів: Катунова В. В., Бершова Г. Є.,

в с т а н о в и в :

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувсь до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи - Головного територіального управління юстиції в Харківській області (далі - ГТУ юстиції в Харківській області), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 13 липня 2016 року в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 12 серпня 2016 року "Про припинення діяльності арбітражного керуючого" в частині анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією) ОСОБА_1;

зобов'язати Міністерство юстиції України поновити дію свідоцтва № 1215 від 04 липня 2013 року про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого арбітражному керуючому ОСОБА_1 та забезпечити виключення з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запису про анулювання свідоцтва арбітражного керуючого від 04 липня 2013 року № 1215, виданого арбітражному керуючому ОСОБА_1

В обґрунтування адміністративного позову зазначає, що ГТУ юстиції в Харківській області у період з 01 червня 2016 року по 03 червня 2016 року проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності позивача, який здійснює професійну діяльність арбітражного керуючого на підставі свідоцтва № 1215 від 04 липня 2013 року, за результатами якої складено довідку від 16 березня 2016 року № 16 та акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 14 червня 2016 року № 39, в якому зафіксовано грубе порушення, що полягає у недоотриманні банкрутом додаткових коштів для погашення вимог кредиторів, що спричинило порушення прав та законних інтересів банкрута та кредиторів.

04 липня 2016 року Департаментом з питань судової роботи та банкрутства, який є структурним підрозділом Міністерства юстиції України на підставі листа-пропозиції ГТУ юстиції в Харківській області від 17 червня 2016 року №111351/05-01 на розгляд Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих було внесено подання № 755 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.

12 серпня 2016 року Міністерством юстиції України видано наказ № 2484/5 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1", згідно пункту 1 якого, анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 04 липня 2013 року № 1215, видане ОСОБА_1.

Вважаючи наведений наказ протиправним, ОСОБА_1 звернувсь до суду з вимогою про скасування.

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 30 серпня 2016 року, залишеною без змін Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В мотивування касаційної скарги вказує, що судами попередніх інстанцій не враховано, що після призначення позивача ліквідатором останній уклав додаткові угоди до договорів оренди, відповідно до яких орендна плата за оренду нерухомого майна складає 2250,00 грн., а за оренду промислового обладнання - 2000,00 гривень. Таким чином річний дохід від орендної плати з урахуванням додаткових угод складає 51000,00 грн., що майже в шість разів нижче, ніж орендна плата по первісним договорам до укладення додаткових угод (сума оренди за первісними договорами складала 11000,00 грн. та 14000,00 грн. відповідно). На думку відповідача, дії ОСОБА_1 як арбітражного керуючого під час виконання ним повноважень ліквідатора, укладаючи додаткові угоди, спрямовані виключно на зменшення розміру орендної плати, що спричинило недоотримання банкрутом грошових коштів.

Водночас позивач в своїх запереченнях вказує на безпідставність касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Міністерства юстиції України від 07 червня 2013 року № 1115/5 видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за № 121, строк дії якого необмежено.

Прокуратурою Харківської області на ім'я заступника директора Департаменту - начальника управління з питань банкрутства Міністерства юстиції України направлено лист від 25 березня 2016 року № 04/5-187-15, в якому просить провести позапланову перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 ТОВ "Металіст - Будметалконструкція", оскільки встановлено, що ліквідатором під час виконання повноважень грубо порушено права та інтереси боржника та кредиторів.

ГТУ юстиції у Харківській області отримано доручення від Міністерства юстиції України від 08 квітня 2016 року вих. № 585/4710-0-26-16/9.5 на проведення позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання ним повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ "Металіст - Будметалконструкція" з питань, викладених у листі Прокуратури Харківської області від 25 березня 2016 року № 04/5-187-15, та які не були предметом попереднього контролю.

06 травня 2016 року ГТУ юстиції у Харківській області видано доручення № 25 на проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 у період з 01 червня 2016 року по 03 червня 2016 року за місцем знаходження: АДРЕСА_1.

За результатами проведення перевірки ГТУ юстиції у Харківській області складено довідку від 03 червня 2016 року № 34 та акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 14 червня 2016 року № 39, в якому зафіксовано порушення арбітражним керуючим ОСОБА_1 абзацу 3 частини другої статті 41 та частини третьої статті 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які призвели до грубого порушення прав та законних інтересів банкрута та кредиторів банкрута, що зумовлено недоотриманням коштів внаслідок суттєвого зменшення розміру орендної плати та є підставою для внесення подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень.

04 липня 2016 року Дисциплінарній комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) внесено подання № 755 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.

Відповідно до протоколу Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 13 липня 2016 року № 49/07/16 за результати розгляду подання від 04 липня 2016 року № 755 прийнято рішення про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), про що внесено подання до Міністерства юстиції України від 13 липня 2016 року № 532.

Наказом Міністерства юстиції України від 12 серпня 2016 року № 2484/5 анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 04 липня 2013 року № 1215, видане позивачу.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що арбітражний керуючий діяв в межах повноважень, передбачених чинним законодавством, а відповідач в свою чергу не довів здійснення заниження орендної плати, яка призвела до ненадходження коштів банкруту та кредиторам.

Зазначена позиція була підтримана і Харківським апеляційним адміністративним судом, який переглянув постанову суду першої інстанції та залишив її без змін.

Верховний Суд зазначені висновки судів попередніх інстанцій вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правова основа діяльності арбітражних керуючих врегульована Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Організація та порядок проведення державним органом з питань банкрутства перевірок діяльності арбітражних керуючих, а також порядок накладання на них дисциплінарних стягнень за результатами заходів контролю визначений Порядком контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2013 року № 1284/5 (далі - Порядок № 1284/5).

Так, за змістом розділу ІІ Порядку № 1284/5 встановлено, що контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється на предмет дотримання ними вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці.

Здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих складається з таких етапів:

проведення перевірки, складання довідки про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого;

надання арбітражним керуючим комісії заперечень щодо Довідки та (або) усунення зазначених у Довідці порушень;

складення акта перевірки з урахуванням Довідки, заперечень та усунутих арбітражним керуючим порушень.

Строк проведення перевірки не може перевищувати для позапланової - трьох робочих днів.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 01 червня 2016 року по 03 червня 2016 року ГТУ юстиції в Харківській області було проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1, за результатами проведення якої складено акт від 14 червня 2016 року № 39, яким встановлено грубі порушення в діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 законодавства про банкрутство під час виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ "Металіст - Будметалконструкція", які призвели до грубого порушення прав та інтересів кредиторів внаслідок недоотримання банкрутом додаткових коштів для погашення вимог кредиторів.

Відповідальність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) передбачена у статті 107 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у відповідності до частин другої, третьої якої арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом.

Державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення.

Приписами частин п'ятої, шостої статті 108 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обумовлено, що рішення дисциплінарної комісії приймаються на її засіданнях шляхом голосування простою більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів комісії. Дисциплінарна комісія вважається повноважною у разі присутності не менше п'яти членів комісії.

Рішення дисциплінарної комісії оформлюються протоколом, що підписується усіма присутніми на засіданні членами комісії.

Згідно зі статтею 109 вказаного Закону дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є:

1) попередження;

2) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховується ступінь вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тяжкість вчиненого ним проступку, а також чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення.

Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Про накладення на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

В силу статті 112 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підставою для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого. У разі припинення діяльності арбітражного керуючого він виключається з Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, а його свідоцтво анулюється.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Металіст - Будметалконструкція" (орендодавець) та ТОВ "М-БМК" укладено договір оренди від 01 квітня 2015 року № 05/04-1, предметом оренди якого є нерухоме майно, орендна плата за місяць якого складає 11000,00 грн. Термін оренди майна складає до 31 березня 2018 року.

До зазначеного договору оренди від імені ТОВ "Металіст - Будметалконструкція" арбітражним керуючим (ліквідатором) ОСОБА_1 укладено додаткову угоду від 19 серпня 2015 року, якою внесено зміни до основного договору, зокрема, оренда плата за місяць оренди нерухомого майна складає 2250,00 грн., вартість експлуатаційних послуг не включається до складу орендної плати і сплачується орендарем, до обов'язку орендаря пунктом 5.1.12 включено обов'язок безоплатно забезпечити схоронність майна на період ліквідаційної процедури.

Крім цього між ТОВ "Металіст - Будметалконструкція" (орендодавець) та ТОВ "М-БМК" укладено договір оренди від 01 квітня 2015 року № 05/04-2, предметом оренди якого є промислове обладнання, орендна плата за місяць якого складає 14000,00 грн. Договір діє до 31 березня 2018 року.

До вказаного договору оренди від імені ТОВ "Металіст - Будметалконструкція" арбітражним керуючим (ліквідатором) ОСОБА_1 укладено додаткову угоду від 19 серпня 2015 року, якою внесено зміни до основного договору, зокрема, оренда плата за місяць оренди промислового обладнання складає 2000,00 грн., до обов'язку орендаря пунктом 6.1.10 включено обов'язок безоплатно забезпечити збереження обладнання на період ліквідаційної процедури.

Слід зауважити, що в ході судового розгляду справи не встановлено факту оскарження в судовому порядку зазначених договорів та угод. Разом з цим й не виявлено доказів їх недійсності чи розірвання.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з пунктом 4.1 договору оренди № 05/04-1 від 01 квітня 2015 року місячну орендну плату було встановлено в розмірі 11000,00 грн. Відповідно до пункту 4.6. цього ж договору вартість експлуатаційних послуг включається до складу орендної плати і додатково не відшкодовується орендарем.

Тобто витрати на експлуатаційні послуги були покладені на орендодавця, за які останній розраховувався з суми, виплаченої за оренду.

Згідно з умовами додаткової угоди до договору оренди № 05/04-1 від 01 квітня 2015 року місячна орендна плата стала складати 2250,00 грн. Пункт 4.6 договору було викладено в наступній редакції: "вартість експлуатаційних послуг не включається до складу орендної плати і сплачується орендарем".

Тобто обов'язок по сплаті експлуатаційних послуг був перекладений на орендаря.

Відповідно до пункту 4.1 договору оренди № 05/04-2 від 01 квітня 2015 року щомісячна орендна плата встановлена в розмірі 14000,00 грн. В результаті укладання додаткової угоди від 19 серпня 2015 року до вказаного договору орендну плату було знижено та встановлено в розмірі 2000,00 гривень.

Так, договором оренди обладнання № 05/04-2 від 01 квітня 2015 року на орендаря покладені наступні обов'язки: підтримувати обладнання в справному стані, необхідному для експлуатації по цільовому призначенню і нести у зв'язку з цим витрати; нести повну матеріальну відповідальність за збереження та належний технічний стан обладнання.

Таким чином, зменшення орендної плати не призвело до збитків підприємства, оскільки зі зменшенням орендної плати орендодавець зменшив й витрати.

Однак, відповідачем не були враховані вказані обставини, що призвело до помилкового висновку про грубе порушення позивачем своїх обов'язків.

За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність в діях арбітражного керуючого при укладанні додаткових угод ознак протиправності, вини, факту завдання шкоди, причинно-наслідкового зв'язку між діянням та завданням шкоди. Крім того, відповідач не довів занижено орендну плату, яка призвела до ненадходження коштів банкруту та кредиторам.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець