Історія справи
Ухвала КАС ВП від 21.04.2020 року у справі №750/3563/17
ПОСТАНОВА
Іменем України
23 квітня 2020 року
Київ
справа №750/3563/17
адміністративне провадження №К/9901/42726/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 750/3563/17
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області,
третя особа: Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України,
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 червня 2017 року (головуючий суддя Литвиненко І.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року (колегія у складі: головуючої судді Твердохліб В.А., суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. В квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до управління Пенсійного фонду України Херсонської області, третя особа: Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України, в якому просила: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у переведенні позивача з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника та призначенні їй пенсії померлого годувальника ОСОБА_2 ; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області перевести позивача з моменту її звернення до органів Пенсійного фонду України, з 25.02.2015 року, на інший вид пенсії - у зв`язку з втратою годувальника, здійснивши розрахунок її пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі не нижче двох визначених законом розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії у зв`язку із переходом на інший вид пенсії у зв`язку із втратою годувальника чоловіка позивача ОСОБА_2 , з моменту її звернення до органів Пенсійного фонду України, з 25.02.2015 року.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на ту обставину, що оскільки вона перебувала на утриманні померлого ОСОБА_2 , то вважає, що після його смерті здобула право пенсію у зв`язку із втратою годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
4. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що оскільки на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника позивач не досягла віку 60 років, не являється непрацездатною, а також з огляду на відсутність інших обставин, які б давали ОСОБА_1 право на отримання пенсії по втраті годувальника після смерті ОСОБА_2 , у задоволенні позову слід відмовити.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати і позов задовольнити.
6. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що приймаючи рішення суди першої та апеляційної інстанції не дали оцінку доводам позивача стосовно того, що позивач набула статусу непрацездатної особи, оскільки є пенсіонером за віком, і відповідно до ч. 2 ст. 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» має право перейти на інший вид пенсії - у зв`язку із втратою годувальника - смерті її чоловіка, який отримував пенсію відповідно до вказаного Закону.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 15 серпня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
8. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
9. Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС України, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
10. На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
11. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 березня 2018 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гімон М.М., судді: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.
12. У зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати Гімона М.М., на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 26.06.2019 № 845/0/78-19, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2019, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С.Г., суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л. В.
13. Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2020 року справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження з 21 квітня 2020 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є потерпілою від Чорнобильської катастрофи, категорії 3, що підтверджується копією посвідчення серії № НОМЕР_1 від 10.08.1993 року.
15. З 24 червня 2010 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Чернігівському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України (до квітня 2016 року - Управлінні Пенсійного фонду України у Куликівському районі Чернігівської області) та отримує пенсію за віком, яка призначена їй довічно з урахуванням положень ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
16. ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 30 квітня 1981 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб № НОМЕР_2 .
17. ОСОБА_2 знаходився на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області і отримував пенсію за вислугу років, яка була призначена йому довічно на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
18. ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 18 квітня 2014 року, яке видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції,
19. 25 лютого 2015 року позивач звернулась до управління Пенсійного фонду України в Куликівському районі Чернігівської області із заявою про переведення її на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. На інший вид пенсії переведена не була.
20. 04 січня 2017 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою, в якій просила перевести її на пенсію у зв`язку із втратою годувальника.
21. 13 січня 2017 року Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області листом №96/02/Г-12 відмовило позивачу у переведенні на пенсію по втраті годувальника у зв`язку із недосягненням нею пенсійного віку, як того вимагає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
22. Вважаючи таку відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області протиправно, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV.
24. Відповідно до ст.9 цього Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
25. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором (ст.10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).
26. Статтею 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
27. Виключно цим Законом визначаються, зокрема: коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.
28. Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» види пенсійного забезпечення, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.
29. У частині першій статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» наведено види пенсійних виплат: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
30. Статтею 10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено право вибору пенсійних виплат - особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
31. Відповідно до статті 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні. Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.
32. За змістом статті 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.
33. Тобто, обов`язковими умовами для визнання за членами сім`ї померлого права на пенсію в разі втрати годувальника є не тільки наявність права померлого на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», а й те, що ці члени сім`ї мають бути непрацездатними та перебувати на утриманні померлого, або доходи померлого були для них єдиним джерелом засобів до існування.
34. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Вищого адміністративного суду України від 18 травня 2017 року у справі К/800/23594/16.
35. Статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено умови призначення пенсії за віком і встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
36. Статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що право на пенсію мають жінки, які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року, після досягнення ними 60 років.
37. Згідно з преамбулою Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII він визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
38. Статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, і передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та вказано кількість років, на які зменшується вік виходу на пенсію відповідним категоріям осіб.
39. Згідно з частиною третьою статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.
40. Аналіз наведених норм законодавства в контексті зазначених обставин справи дає підстави дійти такого правового висновку, що законодавством про пенсійне забезпечення визначено, що непрацездатними членами сім`ї, які мають право на призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника, з-поміж інших категорій осіб, вважаються, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
41. Отже, необхідною умовою для призначення зазначеним особам пенсії у зв`язку з втратою годувальника або переведення на такий вид пенсії є встановлення їм інвалідності або досягнення ними пенсійного віку, передбаченого зазначеною статтею.
42. Отримання цими особами пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до законодавства, яке регулює призначення такої пенсії на пільгових умовах, не дає підстав для призначення їм до досягнення передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» віку пенсії у зв`язку з втратою годувальника чи переведення на цей вид пенсії.
43. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного суду України від 29 березня 2017 року у справі №565/235/15-а
44. У зв`язку з вказаним висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що на час звернення ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про переведення її з пенсії за віком на пільгових умовах на пенсію у зв`язку з втратою годувальника вона не досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а відтак не може вважатися непрацездатним членом сім`ї померлого годувальника, є правильними.
45. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанції у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
46. У відповідності до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
47. Керуючись ст.ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 червня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С.Г. Стеценко
Т.Г. Стрелець
Л.В. Тацій ,
Судді Верховного Суду