Історія справи

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.01.2018 Київ К/9901/3044/18 810/3450/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н. В., судді Берназюка Я. О., судді Гриціва М. І., розглянувши в попередньому судовому засіданні в касаційному порядку справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області про визнання протиправними дій та скасування постанов, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду у складі судді Василенко Г.Ю. від 3 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії судів: Лічевського І.О, Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е. від 26 березня 2015 року,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» звернулося до суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області про визнання протиправними дій та скасування постанов, в якому просило:

- визнати протиправними дії Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області, щодо винесення постанови про накладення штрафних санкцій від 22 січня 2014 року № 02 в сумі 4 233,00 грн.;

- скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області від 22 січня 2014 року № 02 про накладення штрафних санкцій на Товариство з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» в сумі 4 233,00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 3 лютого 2015 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області про визнання протиправними дій та скасування постанов було залишено без розгляду.

Рішення вмотивовано тим, що позивачем пропущено строк для звернення до суду з даною позовною заявою, передбачений частиною п'ятою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2015 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» було залишено без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 3 лютого 2015 року - без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції обґрунтовано тим, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивачем пропущено строк для звернення до суду з даною позовною заявою, а доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при вирішенні питання про залишення позову без розгляду порушено норми процесуального права.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Товариство з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 3 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2015 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що оскільки оскаржувана постанова була оскаржена позивачем до Державної інспекції України з питань захисту справ споживачів, тобто ним вчинено дії адміністративного оскарження адміністративно-господарського штрафу, а відтак строк звернення до суду має обчислюватись з дня коли позивач дізнався про рішення центрального органу виконавчої влади, у зв'язку із чим строк на подання позову не пропущено.

Встановлено, що Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області у період з 05 грудня 2013 року та 09 грудня 2013 року здійснено виїзну позапланову перевірку характеристик продукції в магазині «Ельдорадо» за адресою: м. Чернігів, вул. Примакова, 10, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1». За результатами перевірки складено акт від 09 грудня 2013 року № 153. На підставі акту перевірки Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області винесено постанову про накладення штрафних санкцій від 22 січня 2014 року № 02, якою на позивача накладено штраф у розмірі 4 233,00 грн та надано 15-денний строк для його сплати.

26 березня 2014 року позивач направив на адресу Державної інспекції України з питань захисту справ споживачів направив скаргу, якою просив здійснити перевірку законності дій відповідача при проведенні позапланової перевірки магазину «Ельдорадо» Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області про накладення штрафних санкцій від 22 січня 2014 року № 02.

Державна інспекція України з питань захисту справ споживачів листом від 10 квітня 2014 року № 2160-2-11/8 роз'яснила позивачу порядок оскарження рішень, приписів, дій чи бездіяльності органів ринкового нагляду або їх посадових осіб.

Не погоджуючись з діями та рішення відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» звернулося до суду з позовом.

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання має право звернутися до відповідного центрального органу виконавчої влади або до суду щодо оскарження рішень органів державного нагляду (контролю). У разі надходження такого звернення суб'єкта господарювання відповідний центральний орган виконавчої влади зобов'язаний розглянути його в установленому законом порядку.

Статтею 36 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачено, що рішення, приписи, дії чи бездіяльність органів ринкового нагляду або їх посадових осіб можуть бути оскаржені до суду відповідно до чинного законодавства України.

Частиною 5 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено, що рішення керівника чи заступника керівника органу ринкового нагляду про накладення штрафу оформляється постановою. Суб'єкт господарювання має сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення. У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.

Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

Згідно приписів статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Згідно з пунктами 6, 7 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1177, суб'єкт господарської діяльності перераховує суму штрафу до державного бюджету у 15-денний термін після отримання постанови, про що протягом трьох днів письмово повідомляє Держспоживінспекцію або її територіальний орган, який наклав штраф, із зазначенням номера і дати платіжного доручення.

У разі оскарження постанови штраф повинен бути сплачений не пізніш як через 15 днів після повідомлення про залишення скарги без задоволення. Постанова про накладення штрафу обов'язкова для виконання суб'єктом господарської діяльності. У разі невиконання зазначеної постанови сума штрафу стягується в установленому законодавством порядку.

Спеціального строку чи порядку оскарження рішень органів державного нагляду (контролю) в адміністративному або судовому порядку не передбачено. Отримавши рішення (постанову) суб'єкта владних повноважень про накладення штрафу суб'єкт господарювання протягом 15 днів має або сплатити штраф, або оскаржити постанову в адміністративному порядку чи до суду.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» лише 26 березня 2014 року звернулося до Державної інспекції України з питань захисту справ споживачів із скаргою в якій просило здійснити перевірку законності дій відповідача при проведенні позапланової перевірки та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області про накладення штрафних санкцій від 22 січня 2014 року № 02.

Зазначене свідчить про те, що позивачем не було використано право оскарження постанови в адміністративному порядку.

Оскільки позивачем не було використано право оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення в адміністративному порядку, а на підставі оскаржуваної постанови суб'єктом владних повноважень може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, для звернення до адміністративного суду щодо оскарження даної постанови встановлюється місячний строк.

Постанову про накладення штрафних санкцій Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області прийнято 22 січня 2014 року, а із позовом про її скасування Товариство з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» звернулося 27 травня 2014 року, тобто з пропуском встановленого законом строку, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку, залишивши позовну заяву без розгляду.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновок суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 3 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» до інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області про визнання протиправними дій та скасування постанов - без змін.

Постанова касаційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя М. І. Гриців