Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.06.2020 року у справі №640/1304/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2020 року

м. Київ

справа №640/1304/20

адміністративне провадження №К/9901/13332/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О. В.,

суддів - Радишевської О. Р., Уханенка С. А.

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами адміністративну справу

за заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва шляхом зупинення дії індивідуального акта, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Безименної Н. В., суддів Бєлової Л. В., Кучми А. Ю.,

УСТАНОВИЛ:

І. Короткий зміст обставин справи

1. У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду до пред'явлення позову із заявою про його забезпечення шляхом зупинення дії індивідуального акта - рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 09 січня 2020 року №208.

2. Ухвалою від 23 січня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва відмовив у задоволенні вказаної заяви.

3. Відмовляючи у вжитті заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що мотивуючи в заяві наявність підстав для зупинення дії рішення, заявником на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються вимоги щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, до суду не надано жодних доказів, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Суд першої інстанції зазначив, що твердження про те, що рішення має очевидні ознаки протиправності до розгляду справи по суті, є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед, тому застосування заходів забезпечення адміністративного позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2020 року скасовано та прийнято рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову до його подання. Зупинено дію індивідуального акта - рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 09 січня 2020 року №208.

5. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у даному випадку наявні передбачені пунктом 1 частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підстави для вжиття заходів забезпечення позову, щодо яких заявник звернувся до суду з цією заявою, у визначений ним спосіб. Суд апеляційної інстанції зазначив про те, що невжиття заходів забезпечення позову в цій справі шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення може призвести до порушення конституційного права адвоката ОСОБА_1 на працю, суттєво вплинути на його майнове становище і ділову репутацію, виконання ним батьківських обов'язків з утримання неповнолітніх дітей, що істотно ускладнить або навіть унеможливить здійснення ефективного захисту та поновлення його прав і законних інтересів, в разі визнання їх судом порушеними та задоволення позову.

ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури міста Києва подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року та залишити в силі ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2020 року.

7. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник указує на те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції є незаконною та протиправною, прийнятою з порушенням норм процесуального права. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури міста Києва зазначає про порушення судом апеляційної інстанції принципу рівності та співрозмірності, так як задоволення заяви про забезпечення позову фактично призвело до задоволення позовних вимог.

IІІ. Позиція інших учасників справи

8. Відзивів на касаційну скаргу не подано.

ІV. Рух справи у суді касаційної інстанції

9. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О. В., суддів Радишевської О. Р., Уханенка С. А. ухвалою від 14 липня 2020 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

10. Ухвалою Верховного Суду в складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О. В. від 20 жовтня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами на 22 жовтня 2020 року.

V. Джерела права й акти їхнього застосування

11. За правилами частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

12. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина 2 статті 150 КАС України).

13. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

14. За приписами частини 2 статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

15. Відповідно до частини 2 статті 31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року №5076-VI (далі-Закон №5076-VI) накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; 2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності; 3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.

VІ. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

16. Верховний Суд зауважує, що підстави забезпечення позову, передбачені частиною 2 статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, установити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якої можливо запобігти.

17. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також указати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.

18. Тобто, обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

19. При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог і бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

20. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

21. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими, репутаційними, службовими та професійними наслідками.

22. Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема: чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

23. Як установлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся до суду до пред'явлення позову із заявою про його забезпечення шляхом зупинення дії індивідуального акта - рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 09 січня 2020 року №208, яким притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого ~law11~, а саме за повторне протягом року вчинення дисциплінарного проступку (порушення статті 59 Правил адвокатської етики), та застосовано до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк шість місяців.

24. Задовольняючи подану заяву ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції дійшов висновків про наявність передбачених пунктом 1 частини 2 статті 150 КАС України підстав для вжиття заходів забезпечення позову, щодо яких заявник звернувся до суду з цією заявою, у визначений ним спосіб. Проте не навів належних обґрунтувань наявності таких підстав, виходячи із обов'язкових для цього обставин і вимог.

25. Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури міста Києва у касаційній скарзі зазначено про те, що застосування судом апеляційної інстанції заходів забезпечення позову в цьому випадку фактично вирішує справу по суті, і Верховний Суд погоджується з таким твердженням скаржника, оскільки зупинення в порядку забезпечення позову рішення від 09 січня 2020 року №208, виданого Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва у межах повноважень, дія якого обмежена в часі, фактично вказує на вирішення позовних вимог в адміністративному спорі по суті з огляду на їх характер.

26. Щодо аргументів про те, що факт застосування дисциплінарного стягнення впливає на професійну діяльність заявника і приводить до негативних наслідків щодо цієї діяльності та впливає на його репутацію, Верховний Суд зауважує, що дисциплінарна відповідальність завжди носить негативний характер щодо особи, до якої вона застосовується, з огляду на характер, як захід примусу.

27. Посилання на те, що застосованим дисциплінарним заходом здійснено втручання у право адвоката на працю, яке нерозривно пов'язане з правом на життя, не може бути прийняте, оскільки вимагає оцінки пропорційності застосованого заходу характеру вчиненого дисциплінарного проступку, що не допустимо при вирішенні питання забезпечення позову.

28. Щодо визначеної заявником підстави для забезпечення позову - наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, Верховний Суд зауважує про те, що в цьому випадку наявність ознак протиправності оскаржуваного рішення може бути виявлена судом тільки на підставі повного з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності. Застосування заходів забезпечення позову в цьому випадку фактично вирішує справу по суті предмета позову.

29. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року в справі №640/1305/20.

30. Ураховуючи викладене Верховний Суд уважає, що суд першої інстанції правильно відмовив ОСОБА_1 у вжитті заходів забезпечення позову, а суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо задоволення заяви про забезпечення позову.

31. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

32. Оскільки у цій справі суд апеляційної інстанції скасував ухвалу суду першої інстанції, яка постановлена відповідно до закону, Верховний Суд дійшов висновку про скасування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року та залишення в силі ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2020 року.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва задовольнити.

2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року в справі №640/1304/20 скасувати.

3. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2020 року в справі №640/1304/20 залишити в силі.

4. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: О. Р. Радишевська

С. А. Уханенко