Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.04.2018 року у справі №9557/10/1570

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 9557/10/1570

адміністративне провадження № К/9901/42334/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 9557/10/1570

за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Котовського прикордонного загону про поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

за касаційною скаргою Військової частини 2196 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: О. В. Єщенко, Ю.

В. Осіпов, В. Л. Скрипченко) від 15 лютого 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У жовтні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом, в якому просив поновити його на військовій службі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

2. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2011 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

3. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову про задоволення позову.

Скасовано пункт 3 наказу начальника Котовського прикордонного загону № 773 від 02 липня 2010 року "Про позбавлення інспектора прикордонної служби 2 категорії - дозиметриста відділу прикордонної служби "Гребеники" Котовського прикордонного загону прапорщика ОСОБА_1 премії в розмірі 20% від щомісячного грошового забезпечення".

Скасовано наказ начальника Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 19 липня 2010 року № 340 "Про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, передбаченого пунктом "є" статті 62 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю", наказ начальника Котовського прикордонного загону від 03 вересня 2010 року № 130-ОС "Про виключення зі списків частини та всіх видів забезпечення ОСОБА_1".

Зобов'язано Південне регіональне управління Державної прикордонної служби України поновити ОСОБА_1 на посаді та стягнуто з Котовського прикордонного загону на користь позивача середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 3 вересня 2010 року по дату поновлення на роботі.

4. Ухвалою Вищого адміністративного суду від 20 червня 2017 року постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2012 року скасовано та залишено в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2011 року.

5.02 серпня 2017 року Котовський прикордонний загін (військова частина 2196) звернувся до суду першої інстанції із заявою про поворот виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2012 року.

6. В обґрунтування заяви зазначено, що на виконання рішення апеляційного суду прикордонним загоном поновлено ОСОБА_1 на військовій службі та виплачено середнє грошове утримання за час вимушеного прогулу у розмірі 34933,36 грн. Оскільки наведене судове рішення скасовано, що свідчить про відсутність правових підстав для забезпечення позивача грошовим утриманням за час вимушеного прогулу, а помилковість висновків суду щодо безпідставності звільнення позивача зі служби ґрунтувалась на його неправдивих відомостях щодо обставин справи, вбачаються всі підстави для повороту виконання рішення суду відповідно до статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на момент звернення із заявою, далі - КАС України).

7. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року задоволено заяву Військової частини 2196 про поворот виконання судового рішення.

Здійснено поворот виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2012 року по справі № 2а-9557/10/1570 та стягнув з ОСОБА_1 34933,36 грн. на користь Військової частини 2196.

8. Не погоджуючись з рішеннями суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені заяви відмовити.

9. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року скасовано ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні Котовського прикордонного загону (військова частина 2196) про поворот виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2012 року по справі №2-а-9557/10/1570 відмовлено.

10. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 20 липня 2018 року Військова частина 2196 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року, та залишити в силі ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року.

11. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 березня 2018 року, визначено склад колегії суддів: Стрелець Т. Г. - головуючий суддя, Білоус О. В., Желтобрюх І. Л.

12. Ухвалою Верховного Суду від 28 березня 2018 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

13. Ухвалою Верховного Суду від 07 травня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Військової частини 2196 та встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 07 червня 2018 року.

14. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року № 723/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Стрелець Т. Г., що унеможливлює її участь у розгляді касаційної скарги.

15. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 червня 2019 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.

16. Ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2019 року справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

IІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Задовольняючи заяву про поворот виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з обставин, встановлених апеляційним судом в постанові від 15 лютого 2018 року та прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви Військової частині 2196 про поворот судового рішення у справі в порядку статті 266 КАС України (в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року).

18. Натомість скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про поворот виконання судового рішення у справі апеляційний суд вказав, що під час скасування судового рішення, за яким ставиться питання здійснити поворот його виконання, не встановлено, що воно було обґрунтоване на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

19. Більш того, суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що матеріали справи не містять будь-яких доказів чи відомостей, які подавались позивачем і в подальшому були визнані завідомо неправдивими чи підробленими.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

20. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

21. Доводи касаційної скарги є аналогічними обґрунтуванням його заяви про поворот виконання судового рішення, зокрема посилається на положення статті 266 КАС України зазначавши, що позивач повідомляв суду неправдиві відомості, що полягало у запереченні ним будь-якого факту пропуску 27 червня 2010 року в місцевому пункті пропуску для автомобільного сполучення "Гребеники-Тирасполь" через Державний кордон України, без проходження прикордонного контролю та внесення у КАПК "Гарт-1 П" двох транспортних засобів та осіб.

ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до частини 1 статті 341 КАС України, виходить з наступного.

23. За правилами статті 265 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) питання про поворот виконання судового рішення вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши судове рішення (визнавши його нечинним або таким, що втратило законну силу), він закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або відмовляє у задоволенні адміністративного позову чи задовольняє позовні вимоги у меншому розмірі.

24. У випадках, встановлених частиною першою цієї статті, суд, ухвалюючи нове судове рішення, повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим судовим рішенням або визначити інший спосіб і порядок здійснення повороту виконання.

25. Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене судом апеляційної чи касаційної інстанції, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, у якому знаходиться справа. Заяву про поворот виконання може бути подано протягом одного року з дня виникнення підстав для повороту виконання.

26. Водночас, відповідно до частини 1 статті 266 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) поворот виконання постанови про відшкодування шкоди, завданої суб'єктом владних повноважень каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, постанови про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також постанови про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасована постанова була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

27. З приписів вищевказаної норми вбачається, що не допускається поворот виконання судових рішень (за винятком випадків повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах) за вимогами про: 1) відшкодування шкоди, завданої суб'єктом владних повноважень каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи; 2) присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів (соціальної допомоги тощо) з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів; 3) присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання (наприклад, грошового утримання судді у відставці) у відносинах публічної служби.

28. Тобто, якщо особа добросовісно одержала за скасованим чи зміненим в подальшому судовим рішенням певні виплати, то вона не повинна повертати ці кошти чи надміру одержані кошти. З набранням законної сили новим судовим рішенням вона лише втрачає право на одержання подальших виплат або зберігає це право щодо виплат у меншому розмірі.

29. Колегія суддів звертає увагу, що у зазначених категоріях адміністративних справ може відбутися поворот виконання у випадках, якщо постанова суду стала результатом недобросовісної поведінки позивача (стягувача), а не порушень з боку суду. Тому, якщо скасована постанова була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах, суд повинен допустити поворот виконання.

30. Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 4 квітня 2018 року у справі № 2а-9320/11/0308.

31. Таким чином, як вірно враховано апеляційним судом, задоволення заяви про поворот виконання судового рішення у справі присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо постанова суду, яка скасована, була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

32. Отже, самої лише обставини щодо скасування судового рішення про присудження позивачу грошового утримання є не достатнім та не є підставою для застосування приписів ст.ст. 265, 266 КАС України.

33. Дослідивши зміст постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2012 року, судом апеляційної встановлено, що висновки суду про наявність підстав для поновлення позивача на службі, а також забезпечення його середнім грошовим утримання за час вимушеного прогулу, ґрунтувались на тому, що докази, надані відповідачами про порушення позивачем вимог Закону України "Про прикордонний контроль", одержанні з порушенням чинного законодавства, а тому суд дійшов висновку про не підтвердження правомірності наказів про звільнення позивача зі служби, у зв'язку із чим вбачав всі підстави для скасування рішень суб'єктів владних повноважень, поновлення позивача на службі та стягнення на його користь грошового утримання за час вимушеного прогулу.

34. Отже, у спірних правовідносинах судом не встановлено факт повідомлення саме позивачем завідомо неправдивих відомостей або подання ним підроблених документів.

35. Тому, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що підстави для здійснення повороту виконання постанови суду про присудження виплати заробітної плати у порядку, передбаченому статтею 266 КАС України, відсутні.

36. Більш того, суд апеляційної інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що матеріали справи не містять будь-яких доказів чи відомостей, які подавались позивачем і в подальшому були визнані завідомо неправдивими чи підробленими.

37. Аргументи Військової частини 2196 про неправильно встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи судом відхиляються. Заявник посилається на не дослідження судами попередніх інстанцій пояснень позивача при розгляді справи по суті, натомість, у справі, що розглядається, спірним є застосування статті 266 КАС України. Доводи, зазначені в касаційній скарзі на рішення суду апеляційної та касаційної інстанцій стосуються виключно предмету доказування обставин справи та свідчать про незгоду заявника з висновками суду апеляційної інстанції при ухваленні рішення про розгляд позовних вимог ОСОБА_1 до Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України про поновлення позивача на військовій службі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

38. Перевіряючи всі доводи скаржника, колегія суддів також приймає до уваги правову позицію ЄСПЛ, викладену в рішенні від 21 січня 1999 року по справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", відповідно до якої "..хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід..".

39. Враховуючи вищевикладене та проаналізувавши всі доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду апеляційної інстанції, яким повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

40. Частиною 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

41. Колегія суддів касаційної інстанції вважає викладені в касаційній скарзі доводи безпідставними, а висновки суду апеляційної інстанцій - правильними, обґрунтованими, та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що підстави для зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Військової частини 2196 залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов