Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.03.2019 року у справі №810/4793/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 серпня 2019 року

м. Київ

справа №810/4793/18

адміністративне провадження №К/9901/7246/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О. П.,

судді - Єзеров А. А., Кравчук В. М.,

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу прокуратури Київської області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2018р. (суддя - Терлецька О. О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2019р. (судді - Кучма А. Ю., Аліменко В. О., Безименна Н. В. ) у справі за позовом Першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави до відділу освіти, фізичної культури та спорту Макарівської районної державної адміністрації Київської області, Плахтянського навчально-виховного об'єднання "Загальноосвітня школа 1-2 ступенів-дитячий садок" Макарівського району Київської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

У вересні 2018 року Перший заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати незаконною бездіяльність Плахтянського навчально-виховного об'єднання "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів-дитячий садок" Макарівського району Київської області та Відділу освіти, фізичної культури та спорту Макарівської районної державної адміністрації Київської області щодо невчинення дій з приводу оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 0,5900 га під вказаним навчальним закладом, розташованим за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Плахтянка, вул. Кавказька, 34;

- зобов'язати Плахтянське навчально-виховне об'єднання "загальноосвітня школа І-ІІ ступенів-дитячий садок" Макарівського району Київської області та Відділ освіти, фізичної культури та спорту Макарівської районної державної адміністрації Київської області вжити заходи щодо оформлення правовстановлюючих документів на право постійного користування на земельну ділянку площею 0,5900 га під вказаним навчальним закладом, розташованим за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Плахтянка, вул. Кавказька, 34.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2018р. позовну заяву залишено без руху, та надано позивачеві десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліки, що зазначені судом, зокрема, шляхом подання до суду заяви із письмовим обгрунтування підстав для звернення до суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2018р., залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від
13.02.2019р., позовну заяву повернуто позивачеві.

Прокуратура Київської області не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, звернулась з касаційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обгрунтування касаційної скарги посилається на те, що суди попередніх інстанцій дійшли необгрунтованого висновку про відсутність порушень інтересів держави та повноважень у прокурора на звернення до суду, оскільки звернення прокурора до суду з даним позовом обумовлено відсутністю органу уповноваженого на звернення до суду з вимогою про зобов'язання оформлення належним чином право користування земельною ділянкою.

Також посилалась на те, що пред'явлення даного позову спрямоване на захист державних та громадських інтересів, оскільки відсутність у Плахтянського навчально-виховного об'єднання "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів-дитячий садок" Макарівського району Київської області правовстановлюючих документів на земельну ділянку створює передумови для зловживань щодо розпорядження останньою, формує ризики для нормального функціонування навчального закладу та учбового процесу, що може призвести до негативних наслідків та порушень прав дітей та інтересів держави у сфері охорони дитинства.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Статтею 160 КАС України передбачено вимоги, яким має відповідати позовна заява.

Зокрема частиною 7 визначено, що у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Відповідно до ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, - суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із частиною 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у позовній заяві та заяві, поданій на виконання ухвали суду від 18.09.2018р. (про залишення позовної заяви без руху), прокурором не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, а також не обгрунтовано підстави звернення до суду, зокрема, не доведено, що захист інтересів у сфері використання землі не здійснює або не належним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Суди дійшли висновку, що прокурор у позовній заяві не навів суджень і аргументів, які б спирались на об'єктивні дані й ілюстрували, що дії відповідачів порушують чи зачіпають інтереси держави або конкретної особи (громадянина України, іноземця або особи без громадянства), а орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження із захисту інтересів держави чи територіальної громади, не здійснюють або неналежним чином здійснюють свої повноваження, що спонукало б прокурора виступити на захист інтересів держави шляхом звернення з позовом до адміністративного суду.

З такими висновками судів колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі є безпідставними та висновки судів не спростовують, оскільки позовна заява не відповідала вимогам статті 160 КАС України, вимоги ухвали про залишення позовної заяви в наданий судом строк позивачем не усунуто, а тому суди дійшли обгрунтованого висновку про повернення позовної заяви.

Посилання в обгрунтування касаційної скарги на те, що звернення прокурора до суду з даним позовом зумовлене відсутністю органу, уповноваженого здійснювати функції щодо зобов'язання відповідачів оформити належним чином право користування земельною ділянкою під Плахтянським НВО, є безпідставними з огляду на наступне.

Так, наявність підстав для звернення до суду з даним позовом прокурор обгрунтовує нормами Земельного кодексу України та фактами порушення земельного законодавства з боку навчального закладу, яке полягає в неоформленні документів та земельну ділянку.

При цьому прокурор посилається на розпорядження Кабінету Міністрів України від
17.10.2012р. №802-р "Про здійснення протягом 2012 і 2013 років заходів, пов'язаних з проведенням землевпорядних робіт, оформленням правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких розміщені дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади", яким було зобов'язано Міністерство освіти і науки, молоді та спорту, інші центральні органи виконавчої влади, у підпорядкуванні яких перебувають дошкільні, загальноосвітні навчальні заклади, Міністерство фінансів, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації здійснити протягом 2012 і 2013 років заходи, пов'язані з проведенням землевпорядних робіт, оформленням правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких розміщені дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади.

Пунктом 2 вказаного розпорядження забезпечення проведення землевпорядних робіт і оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких розміщені дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади, було покладено на Державне агентство земельних ресурсів та його територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014р. №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" реорганізовано Державне агентство земельних ресурсів України шляхом перетворення та утворено Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Відповідно до пункту 1 Положення "Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015р. №15 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості грунтів.

Відповідно до пп. 25-1 п. 4 цього Положення до завдань Держгеокадастру, належить, в тому числі, організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Таким чином контроль за дотриманням норм земельного законодавства, на порушення якого посилався позивач в обгрунтування позовної заяви, покладено на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальні органи, а тому посилання прокурора на відсутність органу, до повноважень якого належить здійснення такого контролю, як на підставу звернення до суду з даним позовом, є безпідставним.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди порушень норм матеріального та процесуального права не допустили, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу прокуратури Київської області залишити без задоволення, а ухвалу Київського Окружного адміністративного суду від 22.10.2018р. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2019р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О. П. Стародуб

А. А. Єзеров

В. М. Кравчук