Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.02.2018 року у справі №820/3190/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 травня 2018 року

Київ

справа № 820/3190/17

провадження № К/9901/1336/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., розглянувши в порядку письмового провадження в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_2 до Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області, третя особа - Кегичівська селищна рада Кегичівського району Харківської області, за участю прокуратури Харківської області, про скасування розпорядження та акту до нього, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Мінаєвої О.М., Макаренко Я.М., Шевцової Н.В. від 8 грудня 2017 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області, третя особа - Кегичівська селищна рада Кегичівського району Харківської області, про скасування розпорядження та акту до нього, в якому просив:

- скасувати розпорядження Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області від 22 червня 2017 року № 219 «Про затвердження акту № 2 від 22 червня 2017 року комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Кегичівського району, завданих ОСОБА_2 Кегичівській селищній раді Кигичівського району Харківської області» та акт до нього від 22 червня 2017 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено частково.

Скасовано розпорядження Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області від 22 червня 2017 року № 219 «Про затвердження акту № 2 від 22 червня 2017 року комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Кегичівського району, завданих громадянином ОСОБА_2 Кегичівській селищній раді Кигичівського району Харківської області».

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

3. Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що позивачу тривалий час Кегичівська селищна рада Кегичівського району Харківської області відмовляла у поділі земельної ділянки, внаслідок чого, ним тривалий час не укладався договір оренди на невигідних умовах, у свою чергу, якщо б відповідні заяви ОСОБА_2 були вирішені позитивно, такий договір було б укладено значно раніше, що, у свою чергу, виключило б наявність підстав, з приводу яких подано позов.

Спірне розпорядження було прийнято в порушення права особистої участі позивача у процесі його прийняття.

4. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2017 року апеляційні скарги Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області та прокуратури Харківської області було задоволено частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року в частині задоволення позову - скасовано та ухвалено в цій частині нову постанову, якою в позові відмовлено.

5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржуваним рішенням відповідача права позивача не порушено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_2 звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2017 року та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу майна від 30 квітня 2014 року ОСОБА_2 набув право власності на комплекс нежитлових будівель ПП «Полтавський ливарно-механічний завод» загальною площею 3658,1 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці комунальної власності загальною площею 2,9735 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка належить на праві власності Кегичівській селищній раді Кегичівського району Харківської області.

Попередній власник вказаних нежитлових будівель - Приватне підприємство «Полтавський ливарно-механічний завод» орендував у Кегичівської селищної ради земельну ділянку площею 2,9735га з кадастровим номером НОМЕР_1. Технічна документація на вказану земельну ділянку була замовлена і оплачена попереднім орендарем. ПП «Полтавський ливарно-механічний завод» розробило проект відведення земельної ділянки площею 2,9735 га з цільовим призначенням «землі промисловості» та цій ділянці був присвоєний кадастровий номер НОМЕР_1. Під час розробки технічної документації до складу цієї земельної ділянки були включені не тільки площі, на яких розташовані нежитлові будівлі, а й землі під проїздами, проходами, майданчиками (у т.ч. пустирем). ПП «Полтавський ливарно-механічний завод» продав вказані вище будівлі, а позивач придбав їх за договором купівлі-продажу у квітні 2014 року.

Рішення Кегичівської селищної ради від 13 жовтня 2014 року ОСОБА_2 було зобов'язано укласти договір оренди вказаної вище земельної ділянки площею 2,9735 га з кадастровим номером НОМЕР_1.

19 жовтня 2016 р. між Кегичівською селищною радою та ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,9735 га з кадастровим номером НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 строком на 1 рік та належним чином зареєстровано право оренди, про що свідчить витяг з реєстру прав.

24 травня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Кегичівської селищної ради з заявами, в яких просив надати дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 0,775 га та 0,315 га для розміщення та експлуатації нежитлових приміщень, які перебувають у його власності за рахунок земельної ділянки несільськогосподарського призначення - земельної ділянки для розміщення, експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості за адресою АДРЕСА_1

Кегичівська селищна рада листом від 16 червня 2017 року № 464/02.23 повідомила позивача про розгляд зазначених заяв на рішеннях сесії Кегичівської селищної ради.

Рішеннями Кегичівської селищної ради від 9 червня 2017 року № 426 та № 427 ОСОБА_2 було відмовлено у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 0,775 га та 0,315 га для розміщення, експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості за адресою АДРЕСА_1.

Листом від 13 червня 2017 року № 10-30/1833, який позивачем було отримано 10 липня 2017 року, ОСОБА_2 було запрошено Кегичівською районною державною адміністрацією Харківської області на засідання комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Кигичівського району, яке відбулось 22 червня 2017 року.

22 червня 2017 року Кегичівською районною державною адміністрацією Харківської області прийнято розпорядження № 219 «Про затвердження акту № 2 від 22 червня 2017 року комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Кегичівського району, завданих ОСОБА_2 Кегичівській селищній раді Кигичівського району Харківської області». Згідно акту, розмір збитків, завданих ОСОБА_2 у вигляді неодержаного доходу, завданих Кегичівській селищній раді внаслідок неукладення між ним та Кегичівською селищною радою договору оренди землі у період з 29 листопада 2014 року по 1 листопада 2016 року складає 259759,84 грн. .

8. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що Кегичівською районною державною адміністрацією Харківської області та Кегичівською селищною радою було порушено процедуру прийняття оскаржуваного рішення, а саме порушено вимоги пункту 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 щодо його обов'язкової участі у засіданні комісії з визначення та відшкодування збитків та не повідомлення його належним чином про місце, день та час засідання цієї комісії, чим фактично позбавили його права на участь в роботі цієї комісії.

10. Кегичівською селищною радою подано заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2017 року, в яких вона просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

11. Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

12. Згідно із частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

13. Згідно із вищевказаними нормами права, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

14. В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

15. Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

16. Враховуючи вимоги Кодексу адміністративного судочинства України, особа повинна довести факт порушення її прав чи охоронюваних законом інтересів оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

17. Із наведених положень убачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням.

18. Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

19. У порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке порушує безпосередньо права чи обов'язки позивача.

20. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

21. Як установили суди, оспорюваним розпорядженням відповідача, зокрема, затверджено акт про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, розмір збитків, завданих органу місцевого самоврядування як власнику землі за час користування ОСОБА_2 земельною ділянкою.

22. Отже, повноваження відповідачів у цьому випадку обмежуються лише обчисленням розміру збитків у встановленому порядку. Що стосується відшкодування виявлених збитків, то вони не можуть бути примусово відшкодовані на підставі рішення міської ради. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

23. За таких обставин це розпорядження Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області не порушує права, обов'язки чи інтереси позивача, а відтак, відсутні підстави для задоволення позовних вимог, оскільки вони є необґрунтованими.

24. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 18 жовтня 2016 року у справі № 500/2776/14-а.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

25. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанцій є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновок суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2017 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Судді: Я. О. Берназюк

М. І. Гриців