Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 березня 2018 року

Київ

справа №457/11/17

адміністративне провадження №К/9901/32335/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стародуба О.П.,

суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дрогобицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області на постанову Трускавецького міського суду Львівської області від 24.03.2017р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2017р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Дрогобицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії

в с т а н о в и в:

У грудні 2016 року позивач звернулася в суд з позовом до Дрогобицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області, в якому, з урахуванням змінених позовних вимог (а.с. 20-21), просила визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії із включенням до розрахунку сум індексації, отриманої матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових проблем, з яких сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ та зобов'язати відповідача перерахувати призначену позивачу пенсію, включивши до розрахунку суми індексації, отриманої матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових проблем, з яких сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування перелічені, відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ, починаючи з дати призначення пенсії 01.11.2013р. в розмірі 80%.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не враховано при призначенні пенсії усіх складових заробітної плати державного службовця, на які нараховувалися та сплачувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Позивач посилається на те, що відповідачем на час призначення пенсії позивачу всупереч вимог ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», безпідставно не включено до розрахунку заробітку, з якого визначається пенсія, суми індексації заробітної плати, суми допомоги на оздоровлення та допомоги на вирішення соціально-побутових потреб.

Постановою Трускавецького міського суду Львівської області від 24.03.2017р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2017р. позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії відповідача та скасовано рішення від 13.12.2016 року № 8 про відмову в перерахунку пенсії згідно з Законом України «Про державну службу» позивачу.

Зобов'язано відповідача врахувати усі види оплати праці, на які нараховувався збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, включаючи суми матеріальної допомоги на оздоровлення, соціально-побутові потреби, індексацію грошових доходів як складові заробітної плати, та здійснити нове обчислення пенсії позивачу з дати звернення про перерахунок пенсії, тобто з 07.12.2016р. Залишено нарахування пенсії позивачу у попередньому розмірі 80%.

Решту позовних вимог залишено без розгляду.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії (07.12.2016р.) в статтю 37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, що регулює порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців внесено зміни, які набрали чинності 01.01.2015р. та фактично скасовано норми законодавства, які визначали право особи на перерахунок призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою та підстави такого перерахунку (а.с.95-96).

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993р. №3723-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин у 2009 році) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.

Згідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

У статті 2 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що до структури заробітної плати входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно положень частини 2 статті 3 Закону України «Про державну службу» статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993р. №3723-XII заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Також відповідно до частини 6 статті 95 Кодексу законів про працю заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

В ході розгляду справи по суті судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач з 01.11.2013р. перебуває на обліку відповідача, та отримує пенсію за віком, як посадова особа місцевого самоврядування, призначеної відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII у розмірі 80%.

Позивач 07.12.2016р. звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з врахуванням сум заробітку, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідач Рішенням від 13.12.2016р. № 8 відмовив позивачу у здійсненні перерахунку раніше призначеної пенсії з урахування інших виплат з посиланням на те, що з 01.06.2015р. норма Закону України «Про державну службу» № 3723-XII в частині пенсійного забезпечення скасована, пенсії відповідно до цього Закону не призначаються та перерахунок раніше призначених пенсій не проводиться (а.с.8).

Позивач, вважаючи дії відповідача неправомірними, звернулася до суду з метою захисту свого порушеного права.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідно до частини 1 статті 66 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу). Крім того, у статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату застрахованої особи для обчислення пенсії, належить, зокрема, суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі матеріальні допомоги, індексація заробітної плати, інші виплати, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії, а тому матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань, індексація заробітної плати входили до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій посилалися на те, що перевага у спірних правовідносинах має надаватись не положенням законів України «Про державну службу» та Закону України «Про оплату праці», які щодо спірних відносин є загальними, а спеціальним нормам, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та стаття 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанції колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів першої та апеляційної інстанції не спростовують та є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що при обчисленні пенсії, в тому числі і державним службовцям, відповідно до частини 1 статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для такого обчислення включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Подібна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у постанові Верховного Суду від 15.03.2018р. №440/1130/16-а.

Посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на те, що на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії норми законодавства, які визначали право особи на такий перерахунок скасовані також є безпідставним, оскільки такий перерахунок позивач пов'язував з неврахуванням зазначених видів виплат під час призначення пенсії, а не у зв'язку з підвищенням заробітку працюючих державних службовців.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанції правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень без змін.

Керуючись статтями 349, 350, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

Касаційну скаргу Дрогобицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області залишити без задоволення, а постанову Трускавецького міського суду Львівської області від 24.03.2017р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2017р. у даній справі - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук