Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 березня 2018 року

Київ

справа №275/311/17

адміністративне провадження №К/9901/3248/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бевзенка В.М.,

суддів - Данилевич Н.А., Шарапи В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області

на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду постановлену у складі судді Охрімчука І.Г., від 25 вересня 2017 року

у справі за позовом Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області

до ОСОБА_2

про примусове видворення іноземця,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2017 року апеляційну скаргу Управління державної міграційної служби України в Житомирській області в особі залишено без руху, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Не погоджуючись з рішенням апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою до Суду, в якій просить скасувати ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року, а також ухвалити нове рішення про поновлення строку для апеляційного оскарження постанови Брусилівського районного суду Житомирської області від 13 червня 2017 року щодо видворення ОСОБА_2

Свою скаргу позивач мотивує тим, що судом попередньої інстанції порушено норми процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, дослідивши доводи касаційної скарги та рішення попередньої інстанцій, Суд робить висновок, що касаційну скаргу на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року по справі №275/311/17 про примусове видворення іноземця (особи без громадянства) необхідно залишити без задоволення, а ухвалу апеляційної інстанції - без змін, зважаючи на таке.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно із поштовим повідомленням копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху позивач отримав 10 серпня 2017 року.

15 вересня 2017 року на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху позивачем подано до суду апеляційної інстанції заяву про визнання причин пропуску строку на апеляційне оскарження поважними. Заява обґрунтована тим, що для з'ясування питання про доцільність апеляційного оскарження судового рішення, скаргу було подано лише після перевірки факту перетину кордону України ОСОБА_2

При цьому, в порядку вимог частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (що діяв на момент оскаржуваного рішення) особі, що подала апеляційну скаргу надано тридцятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для подання заяви про поновлення строку на оскарження постанови, доказів поважності причин такого пропуску.

Розглянувши вказану заяву, Суд погоджується з судом попередньої інстанції, що вона не підлягає до задоволення, оскільки тривале вирішення питання про доцільність або недоцільність оскарження судового рішення, не є підставою для поновлення пропущеного строку на оскарження судового рішення.

Разом з тим, законодавче закріплення строків оскарження судового рішення є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

З огляду на зазначене, відсутні підстави вважати, що строк пропущено з поважних причин, а тому, суд апеляційної інстанції правильно відмовив у поновленні строку.

Таким чином, Суд, робить висновок, що суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

Керуючись статтями 242, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ВСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області залишити без задоволення.

2. Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М.Бевзенко

Судді Н.А.Данилевич

В.М.Шарапа