Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 січня 2020 року

Київ

справа №620/601/19

адміністративне провадження №К/9901/18806/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2019 у складі колегії суддів: Кучми А.Ю. (головуючий), Аліменка В.О., Безименної Н.В. у справі №620/601/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: Чернігівський обласний військовий комісаріат про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України (далі - МОУ), за участю третьої особи: Чернігівський обласний військовий комісаріат (надалі - Чернігівський ОВК), в якому просив суд:

1.1. визнати протиправною бездіяльність МОУ щодо порушення строків розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, визначених частиною 2 пункту 13 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (далі - Порядок №975);

1.2. визнати неправомірним та скасувати рішення МОУ від 08.02.2019 №13, виражене у формі Протоколу засідання комісії МОУ з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, у частині відмови позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії;

1.3. зобов`язати МОУ призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму на дату встановлення інвалідності з урахуванням раніше виплачених коштів.

2. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.03.2019 у задоволенні позову відмовлено повністю.

3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2019 скасовано рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.03.2019 і ухвалено нове, яким позов задоволено частково.

3.1. Скасовано рішення комісії МОУ з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, яке оформлене протоколом від 08.02.2019 №13 в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності, пов`язаної із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.

3.2. Зобов`язано МОУ призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) та Порядку №975, з урахуванням раніше виплаченої суми.

3.3. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні обставини:

4.1. Позивач проходив військову службу та безпосередньо приймав участь у бойових діях у складі Діючої армії під час війни в Афганістані з 20.11.1981 по 01.12.1982 та є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення № 524416 від 04.06.2013, що виданим Чернігівським ОВК.

4.2. Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВА №018318 від 24.09.2015, ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності з 15.09.2015 безтерміново, причина інвалідності - поранення, контузія, захворювання, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

4.3. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.2018 у справі №2-а/742/127/16, яке набрало законної сили, було визнано протиправними дії МОУ щодо повернення на доопрацювання заяви ОСОБА_1 з доданими документами про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням III групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, а також скасовано рішення, оформлене Протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 20.05.2016 №36 в частині повернення на доопрацювання документів ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги на адресу Чернігівського ОВК та зобов`язано МОУ розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІІ групи та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки наданої судом у цьому рішенні.

4.4. Вказаним судовим рішенням встановлено ту обставину, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності, передбаченої частиною 2 статті 16 Закону №2011-XII та у розмірах відповідно до встановленої йому групи інвалідності, оскільки право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю, що настала після звільнення з військової служби внаслідок поранення отриманого під час виконання обов`язків військової служби, починається, саме, з моменту настання підстав для отримання цієї допомоги, тобто, в даному випадку, з моменту настання інвалідності.

4.5. Протоколом засідання комісії МОУ з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 16.11.2018 №115, на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.2018 у справі №2-а/742/127/16, вирішено: скасувати пункту 744 протоколу засідання комісії МОУ з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в рази загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 20.05.2016 №36; призначити гр. ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок поранення, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (довідка МСЕК серія АВА №018318 від 24.09.2015) у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності (15.09.2015) у сумі 206700,00 грн.

4.6. У подальшому, згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВБ №032739 від 21.09.2017, ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності безтерміново (дата повторного огляду - 21.09.2017); причина інвалідності - поранення, контузія, захворювання, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

4.7. 12.12.2018 позивач звернувся до Чернігівського ОВК із заявою про виплату (доплату) одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням вищої - ІІ групи, інвалідності.

4.8. Рішенням комісії МОУ з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, яке оформлено протоколом від 08.02.2019 №13, ОСОБА_1 відмовлено у призначені одноразової грошової допомоги.

4.9. З протоколу вбачається, що заявник не має права на одержання одноразової грошової допомоги, оскільки 01.12.1982 його було звільнено зі строкової військової служби, а у відповідності до вимог пункту 6 частини 2 статті 16 Закону №2011-XII та підпункту 3 пункту 6 Порядку №975, одноразова грошова допомога призначається особам, звільненим зі строкової служби, якщо інвалідність настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мало місце в період проходження служби.

4.10. Також у протоколі зазначено, що зміна групи інвалідності у заявника відбулася у понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності та допомога у зв`язку з встановленням заявнику ІІІ групи інвалідності виплачена в сумі 206700,00 грн.

5. Відмовляючи у задоволенні позовним вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що інвалідність, яка при дотриманні часових проміжків її встановлення дає право на отримання спірної одноразової грошової допомоги, позивачу встановлена у понад тримісячний строк після звільнення зі строкової служби, тому він не набув права на отримання зазначеної допомоги відповідно до вимог пункту 6 частини 2 статті 16 Закону №2011-XII, підпункту 3 пункту 6 Порядку №975.

6. Задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач безпосередньо приймав участь у бойових діях у складі діючої армії під час війни в Афганістані, тому на спірні правовідносини розповсюджуються вимоги пункту 4 частини 2 статті 16 Закону №2011-XII. Крім того, судом апеляційної інстанції зазначено, що позивачу було встановлено ІІ групу інвалідності у строк протягом двох років після первинного встановлення інвалідності, що свідчить про те, що останній має право на виплату одноразової грошової допомоги відповідно до частини 4 статті 16-3 Закону №2011-XII, з урахуванням раніше виплаченої йому суми.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

7. Відповідачем подано касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2019, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.03.2019.

7.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права. Зокрема, скаржник посилається на те, що норми пункту 4 частини 2 статті 16 Закону №2011-XII не розповсюджуються на військовослужбовців строкової служби, яким є позивач і зміна групи інвалідності позивачу мала місце протягом понад дворічного терміну після її первинного встановлення, оскільки, датою первинного встановлення позивачу інвалідності скаржник вважає дату проведення первинного медичного огляду. На думку скаржника, судами попередніх інстанцій не враховано правові висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 26.06.2018 у справі №750/5074/17.

8. Позивачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

8.1. На обґрунтування відзиву зазначає, що оскаржуване судове рішення ухвалене на основі правильного застосування норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, тому вважає доводи касаційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

9. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує положення частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за приписами яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

10. Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (надалі - Закон №2232-XII), виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом №2011-XII.

11. Згідно з частиною 1 статті 16 Закону №2011-XII, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

12. Нормою частини 2 цієї статті Закону №2011-XIІ визначено порядок правового регулювання виплати одноразової грошової допомоги та передбачено критерії для встановлення умов її виплати, зокрема, за суб`єктами отримання одноразової грошової допомоги.

13. За змістом пункту 4 частини 2 статті 16 Закону №2011-XIІ (в редакції чинній до 01.01.2017), одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

14. Водночас, 01.01.2017 набрали чинності положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII (надалі - Закон №1774-VIII), якими норми пункту 4 частини 2 статті 16 Закону №2011-XIІ викладено в новій редакції, відповідно до якої, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

15. Згідно з частиною 9 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ, порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

16. Зокрема, підпунктом 3 пункту 6 Порядку №975 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" від 18.05.2017 335, яка застосовується з 01.01.2017) передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю строкової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової служби, військовозобов`язаному чи резервісту під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження таких зборів, служби у військовому резерві, у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності II групи.

17. Отже, до моменту набрання чинності Законом №1774-VIII право на одноразову грошову допомогу мали всі військовослужбовці, незалежно від виду проходження військової служби.

18. Натомість, з 01.01.2017, після набрання чинності Законом №1774-VIII, для військовослужбовців строкової військової служби встановлено окремий порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до яких обмежено проміжок часу у який, у разі настання інвалідності, виникає право військовослужбовців строкової військової служби на отримання одноразової грошової допомоги і такий проміжок часу визначений періодом проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби. У разі встановлення особі інвалідності в період дії зазначеної редакції статті 16 Закону №2011-ХІІ, після спливу трьох місяців від дня звільнення зі строкової військової служби, права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги у військовослужбовця строкової військової служби не виникає.

19. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 проходив саме строкову військову службу.

20. При цьому, пунктом 3 Порядку №975 встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

21. Зважаючи на ту обставину, що на дату встановлення позивачу інвалідності ІІ групи (21.09.2017), статтею 16 Закону №2011-ХІІ не передбачалось можливості здійснення виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю строкової військової служби у разі настання інвалідності після спливу трьох місяців від дати звільнення зі служби, то позивач відповідного права не набув.

22. Правова позиція аналогічного змісту щодо подібних правовідносин наведена у постановах Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №2040/5602/18, від 25.04.2019 у справі №806/2508/18 та від 22.03.2019 у справі №2340/2993/18.

23. Не заслуговують на увагу висновки суду апеляційної інстанції щодо можливості поширення на спірні правовідносини вимог пункту 4 частини 2 статті 16 Закону №2011-ХІІ з огляду на те, що відповідно до частин 6-7 статті 2 Закону №2232-XII, строкова військова служба є одним із видів військової служби, яку громадяни України проходять відповідно до законів України.

24. Тому, строкова військова служба є окремим видом військової служби, що має своїм наслідком особливий порядок правового регулювання порядку її проходження.

25. Слід також відхилити посилання суду апеляційної інстанції на обставини, встановлені у рішенні Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.2018 у справі №2-а/742/127/16, оскільки дане судове рішення стосувалось права ОСОБА_1 на виплату одноразової грошової допомоги внаслідок первинного встановлення йому ІІІ групи інвалідності 24.09.2015, що мало місце до набрання чинності нормами Закону №1774-VIII.

26. Таким чином, судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення неправильно застосовані норми матеріального права, а також допущені порушення норм процесуального права, що призвело до скасування судового рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.

27. З огляду на наведене, касаційну скаргу слід задовольнити, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції - скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 344, 349, 355-356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

28. Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.

29. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2019 у справі №620/601/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: Чернігівський обласний військовий комісаріат про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії - скасувати та залишити в силі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.03.2019.

30. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Головуючий суддя Шарапа В.М.

Судді Єзеров А.А.

Чиркін С.М.