Історія справи
Постанова КАС ВП від 21.12.2022 року у справі №140/1549/21
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 140/1549/21
адміністративне провадження № К/990/30009/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Пасічник С.С., Чумаченко Т.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Волинській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року (судді: Качмар В.Я. (головуючий), Большакова О.О., Затолочний В.С.) у справі № 140/1549/21 за позовом Головного управління Державної податкової служби у Волинській області до Приватного підприємства «МАКСІ АВТО» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Головне управління Державної податкової служби у Волинській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі - позивач, контролюючий орган, ГУ ДПС у Волинській області) звернулося до суду з позовом до Приватного підприємства «МАКСІ АВТО» (далі - відповідач, платник податків, ПП «МАКСІ АВТО») про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна ПП «МАКСІ АВТО» на підставі рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 25.01.2021.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
3. Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ГУ ДПС у Волинській області подало апеляційну скаргу.
4. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15 вересня 2022 року подану контролюючим органом апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з тим, що апеляційна скарга подана з пропуском, визначеного статтею 295 цього ж Кодексу, строку на апеляційне оскарження, наведені у клопотанні ГУ ДПС у Волинській області причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року, судом визнано неповажними, також позивачем до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Цією ж ухвалою суд визначив скаржнику строк, впродовж якого апелянт може звернутися до суду з вмотивованою заявою про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску.
5. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27 вересня 2022 року, оскільки скаржником не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Волинській області на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України. Суд апеляційної інстанції зазначив, що згідно з положеннями пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України), а враховуючи те, що особою, яка подала апеляційну скаргу, у встановлений строк не подано заяви про поновлення строку апеляційного оскарження, у суду наявні правові підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, ГУ ДПС у Волинській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року у справі № 140/1549/21 та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження її розгляду.
7. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 140/1549/21 є оскарження зазначеного у частині третій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судового рішення суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, з посиланням у касаційній скарзі на порушення судом норм процесуального права.
8. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, запровадження Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у органах державної податкової служби були відсутні бюджетні асигнування на сплату судового збору, що не залежало від позивача, крім того, судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не було враховано, що контролюючим органом первинну апеляційну скаргу було подано в межах строку встановленого процесуальним законодавством. Також позивач вказує, що апеляційним судом не було враховано того, що на виконання вимог ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2022 року у встановлений судом строк, контролюючим органом було надіслано відповідне клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
9. Відповідач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
10. Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження у відповідності до положень статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
11. Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку дотриманню норм процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною першою статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Частинами першою-третьою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За правилом пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.
У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції приймаючи оскаржувану ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження виходив з того, що скаржником у строк визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. Однак, колегія суддів зазначає про помилковість таких висновків суду апеляційної інстанції.
Суд зазначає, що на виконання вимог ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2022 року контролюючим органом в межах строку, визначеного судом, 21 вересня 2022 року (що підтверджується відповідною відміткою на конверті) засобами поштового зв`язку було надіслано до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року у справі № 140/1549/21. Вказане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження надійшло до суду апеляційної інстанції 27 вересня 2022 року (вх. № 34252/22) та міститься в матеріалах справи.
Згідно зі змістом оскаржуваної ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження, судом апеляційної інстанції при постановленні вказаної ухвали не було враховано наявності клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та не надано жодної правової оцінки зазначеним у ньому доводам скаржника.
За таких обставин, висновок суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для відмови контролюючому органу у апеляційному оскарженні рішення суду першої інстанції не можна вважати таким, що прийнятий із додержанням балансу між метою забезпечення належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на апеляційне оскарження судового рішення. Крім того, вказані обставини у сукупності свідчать, що в даному конкретному випадку в діях апелянта немає ознак невиправданої бездіяльності чи зловживання ним процесуальними правами та обов`язками.
У зв`язку з викладеним, колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження підлягає скасуванню, оскільки судом порушено норми процесуального права, а також принцип рівності сторін, допущено надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист.
Відтак доводи касаційної скарги Верховний Суд вважає обґрунтованими, що є підставою для скасування ухвали апеляційного суду з направленням справи для продовження розгляду.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
12. Відповідно до частини першої-третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
13. За обставин, що склались у цій справі та з огляду на завдання адміністративного судочинства, у тому числі і щодо забезпечення права на апеляційний перегляд справи, визначені статтями 2 13 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд дійшов висновку, що Восьмий апеляційний адміністративний суд при постановленні ухвали від 27 вересня 2022 року порушив норми процесуального права, у зв`язку з чим зазначена ухвала підлягає скасуванню із передачею справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
14. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
15. Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
16. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України).
17. Враховуючи, що порушення норм процесуального права допущено судом апеляційної інстанції, справа підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Волинській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України задовольнити.
Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року у справі № 140/1549/21 скасувати.
Справу № 140/1549/21 направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіІ.Я.Олендер С.С. Пасічник Т.А. Чумаченко