Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2025 року

м. Київ

справа № 620/15534/24

адміністративне провадження № К/990/15200/25

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства освіти та науки України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2025 (головуючий суддя Сорочко Є.О., судді: Єгорова Н.М., Коротких А.Ю.) у справі № 620/15534/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти та науки України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне підприємство «Інфоресурс», Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка, про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Міністерства освіти та науки України (далі - відповідач, скаржник), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне підприємство «Інфоресурс» (далі - ДП «Інфоресурс»), Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка, в якому просив:

визнати протиправним рішення Міністерства освіти та науки України щодо відображення в Єдиній державній електронній базі з питань освіти інформації про порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» щодо ОСОБА_1 ;

зобов`язати Міністерство освіти та науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, в частині, що стосується інформації про порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», щодо ОСОБА_1 , а саме: внести інформацію про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» щодо ОСОБА_1 .

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 задоволено повністю.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Міністерство освіти та науки України подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2025 апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк 5 днів для сплати 2906,88 грн судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2025 апеляційну скаргу Міністерства освіти та науки України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 повернуто особі, яка її подала, внаслідок неусунення недоліки скарги у повному обсязі.

11.04.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства освіти та науки України, у якій скаржник просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2025 у справі № 620/15534/24 та направити справу до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги Міносвіти на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.02.2025.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 22.05.2025 відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Повертаючи апеляційну скаргу скаржникові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у встановлений судом строк та на момент постановлення ухвали, скаржник надав докази сплати лише частини судового збору, не усунувши таким чином недоліки скарги у повному обсязі.

Суд зазначив, що апеляційну скаргу необхідно повернути, оскільки скаржником не було усунуто її недоліків.

VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (абзац шостий частини четвертої статті 328 КАС України).

На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що ухвала про залишення апеляційної скарги без руху, не містить будь-якого обґрунтування розрахунку для сплати 2906,88 грн судового збору.

Оскаржуваним рішенням суду першої інстанції визначено стягнути судові витрати із сплати судового збору в сумі 1211,20 грн.

Отже, на думку скаржника, ставка судового збору за подання до суду апеляційної скарги Міносвіти складає 1211,20 х 150%= 1816,80 грн. Враховуючи норму права про застосування коефіцієнту 0,8 (оскільки скаргу Міносвіти подано через підсистему «Електронний суд») за подання апеляційної скарги ставка судового збору складає 1211,20 х 150% х 0,8 = 1453,44 грн.

Скаржник зазначає, що судовий збір сплачено у розмірі, передбаченому вимогами Закону №3674-VI.

З урахуванням наведеного, скаржник вважає, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою, другою статті 341 КАС України, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам позивача, висловленим у касаційній скарзі, Верховний Суд виходить з такого.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги встановлені статтею 296 КАС України, за змістом частини п`ятої якої до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до приписів пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Отже, ненадання скаржником документа про сплату судового збору є підставою для залишення апеляційної скарги без руху, а у разі неусунення такого недоліку підставою для повернення апеляційної скарги.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI).

Відповідно до статті 1 Закону № 3674-VI судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

За змістом частини першої, підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З доданих до позовної заяви матеріалів вбачається, що позивач сплатив за вказаний позов судовий збір в сумі 1211,20 грн (платіжна інструкція № СВОВ-АТКА-5Р89-Е89Р від 21.11.2024), як за одну вимогу немайнового характеру та похідну від неї вимогу.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 просить визнати протиправним рішення Міністерства освіти та науки України щодо відображення в Єдиній державній електронній базі з питань освіти інформації про порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» щодо ОСОБА_1 та зобов`язати відповідача внести до Єдиної державної електронної бази з питань освіти відповідні зміни, в частині, що стосується інформації про порушення послідовності здобуття освіти.

Отже позивач заявляє одну позовну вимогу немайнового характеру, оскільки вимога про зобов`язання вчинити дії є похідною від вимоги про скасування рішення Міністерства освіти та науки України.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2024 - 3028,00 грн.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону № 3674-VI).

З урахуванням подання апеляційної скарги в електронній формі, відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2024 року, судовий збір за подання апеляційної скарги у цьому випадку становить 1453,44 грн. (1211,20 грн х 150% х 0,8).

Скаржник сплатив судовий збір у розмірі 1816,80 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 17.03.2025 № 00000798.

Вказане свідчить про сплату відповідачем судового збору в належному розмірі, визначеному законом за подання апеляційної скарги, з урахуванням характеру та кількості заявлених позовних вимог.

Своєю чергою, суд апеляційної інстанції не обґрунтував необхідності сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2906,88 грн.

Враховуючи те, що ключовим питанням в межах доводів та вимог касаційної скарги є розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, колегія суддів констатує, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги у зв`язку з ненаданням скаржником документа про сплату судового збору.

Відповідно до частин першої-третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За таких обставин ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2025 підлягає скасуванню, а справа № 620/15534/24 направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 341 345 353 356 КАС України, Верховний Суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Міністерства освіти та науки України задовольнити.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2025 у справі № 620/15534/24 скасувати.

Справу № 620/15534/24 направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

Я. О. Берназюк

В. М. Кравчук